Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім!

Розверзлись небеса! Маленький бал стихій...

Святкує Вересень прихід свій урочисто!

03.09.2010

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299765

---

Широко крила розкинуло небо,

Висоту розітнуло, в проміннях завмерло...

Сонячних...

Моря-океани окутали землю,

В глибині потонуло, назавжди таємно...

Прощення...

---

Любов ожила, тепла шукаючи,

Світло жадібно розсилаючи...

Вірячи...

Все єство огортаючи трепетом,

І в готовності бути велетом...

Мріючи...

---

Не спиняє ніщо непокорених,

Рука об руку прямо під зорями...

Із віків...

Віддається все без останку днів,

Повертається із забутих снів...

...і без слів...

---

Як з того світу виліз... зі світу де нема комп`ютерів.

Бр-р-р.., але по порядку.

-------------------------------------

--------------

---

Тиждень тому, в суботу пізно увечері літню спеку розперезали електричні розряди блискавок і гарматні гуркоти грому. Біля села 6 озер довкола, тож над ними вирував справжній небесний салют, раз-по-раз вихоплюючи з темряви химерні тіні чудернацьких хмар. 

Хе, якраз таки я пропущу таке видовище. Незнаю чи справжній я мисливець за блискавками, чи не зовсім, але вхопив фотика (він якимось дивом саме цього вечора виявився зарядженим) і, взявши парасольку, подався у поле за село.

Вечір перебрався у ніч - 12 годин... чи 24, чи 00, то як кому до вподоби, однак мій самотній силует подекуди осявався світлом екрану фотоапарата і притягував всіляких нічних метеликів. Страшненько трохи було, мало яка барабака із ночі крім метеликів може вискочити з темряви. Є кілька напів-підпільних фактів зустрічі із "чупакаброю", але то таке.

В тім все обійшлось. Мозаїка блискавки притягувала сильніше ніж думки про жахики. Через півтори години клацання, передивляння, видаляння і знову клацання фот нарешті я вловив таки її, от, нате (зменшена, правда, копія))

Насолодившись досхочу процесом я повернувся додому. Наступного дня сповістив друзям про нічні походеньки, продемонструвавши і результат. Та головне почалося згодом...

Наступного ранку - у вівторок, потужний розряд громоблискавки сколихнув усе село. Величезний удар енергії вдарив прямо по нас...

Між сяйво і звуком грому часового проміжку не було, а це значить прямою наводкою... Миттєво усі прилади, все що в хатах було під`єднано до електромережі чи телефонної лінії перестало працювати.

Отже в 5 годин 20 хвилин (якраз проснувся за хвилину до того) ми втрапили у позацивілізаційну яму. В когось накрився холодильник, в когось телефон, в кого ще що... А я , як на те, залишив під`єднаний провід до модема. От тобі й блискавка, от тобі і мисливець...

В одної баби хвіст блискавки пробив стіну, вдарив по Іконі. Вона відлетіла у інший куток хати і згоріла у попіл на очах бабці повністю...

Кілька днів по селі що розмов то розмов - тема, як Ви здогадуєтесь одна...

Згорів коротше кажучи модем, згоріла плата Пінаклу, згоріла материнка, згорів DVD-room (чи як там його), про блок взагалі мовчу. Капці. 6 днів ремонту, біганини по магазинах (бо запчастин таких не випускають, то тре були з бувших у використанні), переустановки системи, покупка нових запчастин. Останні ночі вже кошмарики почали снитись. Все ж на інтернет кинуто було, а тут чи не повний триндець, грошви запасу нема.

Але все, нарешті я з Вами, нарешті цивілізація повернулась, Віват ТОвариству

і... не поспішайте фотографувати блискавки, хоча як у нас кажуть "вовка боятися..." продовження за вами  

--------------

P.S.

... а я то відтепер усі контактучі проводки з компом тепер, вимикаючи комп`ютер, від`єдную 

_-_-_-_-_-_-_-----__-----___-----__----_-_-_-_-_-_-_

Так холодно мені серед зими,

Коли тебе не має просто поруч.

Сніжинки тихо падають сумні,

І землю всю покрив морозу обруч...

---

Так холодно коли блукаю сам,

Мій подих замерзає разом з вітром.

Своє я серце віддаю вітрам...

Не здатне воно душу обігріти.

---

Лишила ти позаду всі сліди,

Зосталася назавжди разом з літом...

Окрилила і сил дала тоді,

А зараз сам блукаю білим світом.

---

Дивлюсь у вічно юні небеса

І бачу в них все той же милий погляд.

В минулому лишилися слова...

Тепер зі мною поряд тільки спогад

---

_________

-----------------------------------