З МIСЯЦЯ ДУША КОТЯЧА .

**************************************

Початок тут:

http://blog.i.ua/community/1878/496502/

2.

То ж вночi ,як Мiсяць сходить,

Всих котiв неначє зводить

Вiн до себе, як магнiтом ---

Притягає своїм свiтлом .

То ж душа моя кота

Вдень до мiсяця лiта !

Тiлом вдень кiт начє спить,

А душа ж його летить

Аж до Мiсяця -- до дому.

В iншiм тiлi живе в ньому

На поверхнi -- не побачиш--

Мiсяць їх ховає начє .

От, як тiльки засинаю ,

Тiлом тут вiдпочиваю .

А до Мiсяця душа,

Майже, миттю вiдлiта !

Скорше промiня летить

Свiтла, що, дивись, горить!

Мiсяць — то є дiм котячий !

У ночi коти все бачуть

Дуже добре. Свiтить їм

Їх котячий рiдний дiм.

То ж душа котяча має,

Як до дому потрапляє,

Iнше тiло — форму iншу--

Теж тварини, тiльки бiльшу .

Особливi цi iстоти !

Та вони щось мають проти....

Проти нас -- земного людства.

Мають на Землi рiдство

Серед деяких людей .

Мають декiлька "iдей" :

Скористатись як Землею ;

Як оволодiти нею ?!.....

Бо Земля -- це кращiй дiм .--

Хочуть володiти ним !

В норах там вони живуть .

Цiлiї мiста будують !

У пiдгрунтi Мiсяця

Все життя їх мiститься !

******** / 4.07.2010 р. /

       / далi буде /.......

 *****************************************

1.

/ Українська казка /.

Ходить котик бiля хати....

Кличє дiток : спать лягати.

Ось вiн на порiг присiв,

Казочку замуркотiв.....

“На Землi нiхто не знає,

Що котячє плем”я має

Свiй окремий , власний дiм

Як i люди ! Рiч у тiм ,

Земна куля — дiм людини,

Та всiлякої тварини ....

Тут з'являються на свiт

Людськi душi , звiрiв......Кiт--

Вiн планету власну має !

Звiдти ж i душа злiтає

До людей-- на Землю цю.

Всих котiв ! --Вiд мiсяцю !

Души майже всих котiв !

Звiдти теж й я прилетiв .

Ось, ти , мабуть , помiчаєш,

Що коли котiв ти маєш,

То поводяться вони

Лише так, як хочуть самi .

Що кiт хочє , то й i робить !

Куди хочє — туди й ходить.

Не за нАказом людини

Вiд мишей звiльня хатини .

То ж собака —друг людини !

Пiдкоряється тварина

Чоловiчому наказу --

Викона приказ вiдразу !

А коти —тi вiльно ходять :

То уходять, то приходять

Лише самi , як захочуть !

Сплять у день, полюють в ночi”. ....

******* / 4.07.2010 р. /

                                / далi буде /.....

Ось  який  гарненький  "лунетянин"

http://photo.i.ua/user/697604/158961/3884003/

Дякую  за  фото !!!

 ПТАШИНI КАЗКИ.

**********************

*************************

7.

ЗОРЯНI ДIТИ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

          …..../ завершення /

Любiть!Хай буде звiр якийсь,чи птах....

Нехай на iншiй хтось говорить мовi !

Але ж i очi ,личка в них такi ж чудовi !

i Та душа,що сповнена Любовi ,

Та має в серцi Свiтло! Однiєї кровi

Усi : птахи i звiри, або люди .....

Любiть! Тодi душа i серце свiтлi будуть!

Тi дiтки Зорянi ,чудовi

Говорять теж на рiзнiй мовi,

Але ж спiлкуються помiж собою

На “мовi серця”,що в Любовi !

Тому й знаходяться далеко .--

В країнi ,де живуть Лелеки

Чарiвнi та Крилатi люди...

А схочеш й ти мiж ними будеш?!

i Також,як тi Зорянi дiтки

На Небi сяятимуть малюки.

Малюк iз серцем,що як Сонце сяє,

Той у вi снi помiж зiрок лiтає.....

Там,де живуть його Зiрковiї брати.

Захочешь?--З ними ти,як зiрочка,свiти!

Маленький Свiтлячок,але яскраво сяє

На фонi темряви,себе Свiт проявляє!

На фонi Свiтла —темряви безоднa !

Дивись:на темнiм Небi зiрка не одна!

А ось,дивись :одна з них стрiмко впала.

Дитинку Мати Миру,бач,комусь послала.

В цю ж мить,вiдразу ж десь,в якiйсь родинi

Радiють Подарунку Неба—Зорянiй дитинi .

Та Зоряна дитинка,поки,пам”ятає

Небесну Матiнку-Отця.--А потiм забуває

Тих,Хто життя iй Надихнув у тiло

Фiзичне!За для того Зоряна душа злетiла.

От так мандрує вiчно Зоряна дитина

Вiд Дому Матерi —Отця,що є  Єдинi

У цiм Безмежнiм Просторi ,безкрайнiм

З планети на планету дуже файно!”.....

Та знову довго дивний Птах бу-бу-бонiв.

Тетянцi   знову  надихав  чудових  снiв.....

******* / 16.06.2010 рiк /

ПТАШИНI КАЗКИ.

************************

*****************************

6.

ЗОРЯНI ДIТИ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

Тетянка в лiжечко лягає …..

Пташину дивну ту чекає,

Що тихо, лагiдно бубнить,

Коли до Танцi прилетить;

Та  вмоститься  на  пiдвiконцi

У вечорi ,як  сяде  Сонце......

За обрiй--- десь-кудись далеко;

Небеснi  де  живуть  Лелеки.....

Нема  Пташини  у  свiй  час !....

Тетянка  дуже  просить  вас,

Мої   маленькi   дiточки:

Заплющуйте,будьласка,очки!

Вiдразу ж Птах той прилетить,

Почне   казки   вам   гомонить....

Заплющили? --То  ж  молодцi !

А ось i Птах присiв на гiлочцi .

На  пiдвiконце   лише   сiв,

Вiдразу ж знов забуркотiв :

«Я бачив в тiм чудовiм краї ,

Де темряви геть не буває !

Яскравий  день,а  замiсть ночi

Неначє  ранок  пестить  очi !

Живуть  там  Дiтки  чарiвнi .

Побачить  можеш  їх  вi  снi .

Малеча — та  обов”язково

Дивитиметься  сон  казковий

Сьогоднi ! Та  лише  тi  дiти,

Життю  умiють  що  радiти !

Ото  ж  бо, слухайте,маленькi :

Мої казки — не  теревеньки !

Кмiтливим буде в них пiдказка:

Життя  зробити- як  тУ  казку.

Так  от, тi   дiтки   3орянi

Є надзвичайнi — чарiвнi !

Серця  їх  сяють  так  яскраво!

Побачити  тобi  цiкаво ?--

То  ж  у  вiконце   зазерни :

Все  Небо  у  зiрках!- То  є  вони !

То  Свiтло  їх  сердець  нам  сяє

Помiж   3iркових — злих   немає!

Бо злiсть та ненавiсть вiд темряви.

Зiрковi   дiтки   свiтяться !... А ви ?

А ви,маленькi ,хочете   свiтити ?

Тодi навчайтесь  все  живе   Любити!

Людей  усих: чорненьких,та   бiленьких,

Червоно-шкiрих... Рiзних!Хоч  жовтеньких!

Рiзноманiтних,також, всих   комах

Любiть! Хай  буде  звiр  якийсь, чи птах.

Нехай  на  iншiй  хтось  говорить  мовi ,

Але  ж  i  очi ,личка в них такi  ж  чудовi !....»

******* / 16.06.2010 рк /

                                                                                                 / далi буде /......

 ПТАШИНI   КАЗКИ.

*****************************

*********************************

5.

ЛЮДИ, ЩО ЛIТАЮТЬ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

                   …..../ завершення/

Вiршами наче розмовляли:

Не говорили,а спiвали....

Та кожне слово,або рух

Гармонiєю проявляв їх дух.

Навколо кожного:як сяйво!

Тому i одежина зайва.....

Як тут : у кожної людини

Вся одежина iз ряднини.

Машин нiякиx там немає ,

Тому що кожен з них лiтає

Так швидко--в мить,куди захоче.

I Бачуть очi : вдень та вночi .

Сади постiйно там цвiтуть.

Всi люди гарно так живуть!

В полях,лугах там повно квiтiв!

Таких не знайдеш в цiлiм свiтi !

Тi квiти- форми дивовижної !

ЇХ кольори,та запах нiжний !

Нектар з тих квiточкiв збируть-

Бажання їсти ним насичують.

А з пелюсткiв тих квiтiв напiй

З джерельної водички всякий

Так дуже файно виробляють!

Джерела дуже чистi мають!

Єнергiю життя вiд Сонця

Вони приймають у серця.....

Суспiльство в них то є РодИна:

Велика,дружна та Едина !

Тому й життю вони радiють,

В Гармонiї бо жити вмiють

З Природою та мiж собою.....

Ти засинаєшь?-- От такої !”.....

Птах довго-довго буркотiв.....

Тетянцi надихав вiн снiв......

******* / 14.06.2010 рiк /

ПТАШИНI КАЗКИ.

***********************

****************************

4.

ЛЮДИ, ЩО ЛIТАЮТЬ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

Птах знову завiтав пiд вечiр,

Тодi вкладали спать малечу.

Коли до Танцi прилiтав,

Казковi сни їй надихав.....

I оченятка прикривала

Тэтянка й швидко засинала.

Ось тихо сiв на пiдвiконце,

Коли лягало спати Сонце.

Та ледве-ледве Птах присiв,

Вiдразу ж тихо забубнiв.....

«Якщо заплющиш оченятка,

То розповiм тобi й маляткам :

Що далi трапилось тодi ,

Коли на гiлочцi сидiв,

Дивуючись от тiй Лелекi .

Так от, в країнi тiй далекiй

Я бачив там такi дива !

Знайти не можу я слова,

Щоби красу ту передати!

Я маю так про те сказати :

Там люди,як птахи лiтали.

Та дуже гарний вигляд мали

В них за плечiма —два крила.

I постать гарна в них була.

А пiр”ячко не як в птахi в!

Я роздивитись їх хотiв.

Але ж не пiр”ячко побачив,

А стрiли Свiтла рясно,наче...

Тi люди мали гарне личко,

Бо в них вiдсутнi дурнi звички.

Немали злостi !-- Були добрi

В країнi ,де краса —за обрiй!

Русяво-золоте волосся

Неначе хвильками лилося,

Спадаючи на мужнi плечi .

Багато дуже там малечi....

А очка в них : лазурнi хвилi !

Та посмiшки такiї милi !...

Вiршами,наче,розмовляли--

Не говорили,а спiвали.....

Та кожне слово,або рух

Гармонiєю проявляв їх дух!....»

******* / 14.06. 2010 рiк /

                                                                                                        / далi буде /........

ПТАШИНI КАЗКИ.

**********************

ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

3.

….... / завершення /

Та доти квiточки цвiтуть,

Поки дощi тi всe iдуть.

Цi квiточки такi чудовi !

Вони всi рiзнокольоровi .

I форми дивовижнi в них.

Як тiльки дощiк той затих,

Довкiлля дивним ароматом

Наповнюється....Треба знати

Той аромат,вiн має силу

Впливати на людину милу,

Що з серцем щiрим та вiдкритим,

Щоби наповнювати Свiтлом.....

Коли людина ця вдихає

Той дивний аромат,що має

Та кожна квiточка чудова,

Насiннячко де є основа ---

Небесної Лелеки Дар,--

Вона вiдтодi є господар

Життю своєму ТАМ i тут.

Людину ту Святою звуть.

От та людина набуває

Найбльшу силу;щастя має

Навiки! Та в усi вiки!---

Дар є Небес Лелеки ....

Той Дар не кожен набуває

А лише той, хто серце має

Вiдкрите,щiре;добру душу».....

Заколихав той Птах Танюшу.

Все буркотiв та бубонiв......

Тетянцi надихав вiн снiв......

******* / 8. 06. 2010 рiк /

                                                                                          / далi  буде /......