[Приєднана картинка] Опівночі підкрашу очі, губи й на місяцеві полечу гойдатись, бо там у небі гарно так, до згуби, бо там від буднів можу заховатись. І хай усі говорять, що я відьма, І від моєї тіні хай втікають, а я скажу вам, що я з ними згідна, хоч місяця в кишеню не ховаю. Протру його із зорями до блиску, щоб відбивались у очах чарівно, щоб чи далеко щастя, а чи близько до мене привели його все рівно. Я погойдаюсь з нічкою тихенько і порахую зорі нашвидкоруч, а...

Читати далі...

Знівечена до крові лезом гострим своїх же прадідівських шабель і сокир. І що там вороги – на них немає злості, Вони лиш впевненості додають і сил. А діти… Біль на серце каменем лягає, як, замість стати втіленням твоїх надій, вони сиру могилу власноруч копають, щоб заживо похоронити тебе в ній. Безумці! Вони досі й так не зрозуміли, Що ти безсмертна, що нема таких могил, які б вмістили твою душу й твоє тіло, що величі твоєї не сховати крил! Знедолена, але безсмертна рідна мово...

Читати далі...

ПТАШИНI КАЗКИ. ************************** ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 2. / Українська казка /. / продовження /..... Так от,коли вже пiдлiтав, Лишилось мало сили. Мав Вiдпочити. За для цього Пригледiв деревце. А в нього Багато гiлок , де кислицi”...... Тетянцi мариться,чi сниться? Але все бачить! Все-все так, Розповiдає, як той птах : “Сиджу на гiлочцi ,дивуюсь...

Читати далі...

Я мовчки читаю молитву очима. Життя стало полем для битви, &nbsp...

Читати далі...

ПТАШИНI КАЗКИ. ********************* ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ / Українська казка /. 1. Маленька дiвчинка Тетянка З самого вечора до ранку Мiцненько так,гарненько спить. Час увiснi скорiш летить..... Але ж,щоб краще засинала, Їй казочку розповiдала Її бабуся,чi дiдусь, Чi матiнка,або татусь. А iнколи,на пiдвiконцi З”являвся Птах,як сяде Сонце. Вiн бубонiв та буркотiв.-- Роpповiсти,мабуть,хотiв Тєтянцi,що не засинала: Що бачiла, куди&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Як же добре блукати улітку Досхочу лісовими стежками. Я знайду запашну семи квітку, З різнобарвними що пелюстками. Поцілую пелюстки зірчасті Й сім бажань я у них загадаю: У БЛАКИТНОЇ – радості й щастя, В ТЕМНО-СИНЬОЇ – снів небокраю., В БІЛОСНІЖНОЇ ніжності й ласки І незгасних надій я попрошу, У БУЗКОВОЇ – справжньої казки, Де в житті море друзів хороших, У ЧЕРВОНОЇ – звісно любов’ю Щоб палало щасливе серденько, У ЗЕЛЕНОЇ миру й здоров’я, А у ЖОВТОЇ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Втомився? Стільки мабуть клопотів й проблем… Сідай, я напою тебе гарячим чаєм Із липою, мелісою і чебрецем. Про все забудь, нехай душа відпочиває. Ти по краплинці, мов п’ючи богів нектар, Відчуй як сила струменем тече по венах, Як хочеться всміхнутись просто так, без чар І просто ще раз пригорнутися до мене… Я не питатиму тебе вже ні про що, Помовчимо з тобою, порахуєм зорі Чи просто слухатимем теплий літній дощ, Якщо заплаче раптом небо неозоре. Ти...

Читати далі...

Сонце — не сонце, вітер — не вітер, Щастя, — не щастя, коли ти не мій. Ніжністю серця, полум’ям літа, Пристрастю ночі, загадкою мрій Я тебе знову цілую… і кличу… Кожної миті згоряю до тла… Знову твоє я малюю обличчя, Очі твої… Скільки ж в них є тепла! Знову крізь відстань тебе обіймаю, Шлях прокладаю до тебе з надій. Я так люблю!!! Тільки, Сонечко, знаєш Сонце — не сонце, коли ти не мій…

[Приєднана картинка] Солнышко знойное...

Читати далі...

Я більше не боюсь твоїх очей. Перегоріло. Попелом у тиші Всі почуття недоспаних ночей, Яких відрікся ти, мене убивши. Не знаю. Може не кохала я? – Кохання ж бо не може спопелитись… А я душею більше не твоя, Хоч так хотіла серцем твоїм битись. Я так хотіла стати твоїм сном, Ридала від безсилля щось змінити, А ти кохання залишив за склом, Щоб я дивилась й не змогла зігріти… Я стільки в сонця випила весни, Та все дарма, тебе не розтопити… Як хочеш, зрадницею ти мене назви...

Читати далі...