хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «мої вiршi»

Люди--КвIти .

ЛЮДИ —КВIТИ . 1. *********************** «I не близько, не далеко : Край є, де нi дощ , нi спека Не бувають, щоб занадто-- Тобто : в мiру-- не багато Дощiк йде, щоб поливати; Сонце, щоби зiгрiвати; Не бува там зовсiм спеки; Звiсно, там живуть Лелеки Чарiвнi ;--про них ти знаєш, З казки.Ну ж бо!-Пригадаєш?! Ось у саме цiй країнi Прожива народ донинi . Ти такого ще не бачив : “Люди”, що квiтки, неначє ! Це розвинутi iстоти . Розум наш за їхнiй проти Так — дитячий ! Куди...

Читать дальше...

.........

судьба раскинет карты, не властны мы над ней но разгадать их знаки не всем дано - поверь, мелькают у цыганки в руках они легко и лягут вверх рубашкой на красное сукно напомнят то что было, расскажут чего ждать, что в сердце накипело, как боль души унять вот Солнце - твоя сущность вот рыцарь тебя ждет печаль осталась в прошлом вот Мир - покой несет тебе решать - поверить иль посмеяться с них, но помни что порою судьба в руках твоих [Присоединенная картинка]

не тому, що

Поруч з тобою у спеку не тану І не тому, що не жарко, Просто в очах в тебе світ океану І прохолода-бунтарка. Поруч з тобою не плачу з грозою, Дощ не тому, що не зливний, А лиш тому, що коли ти зі мною Мокну чи ні – не важливо. Поруч з тобою не треба ні сонця, Ані веселки пожарів, Бо ти для мене – весь світ на долоньці Світ, яким дихаю й марю…

Плавлюсь. HELP! Рятуй!

Плавляться усі думки від спеки, в голові суцільна маячня… Хоч бери й втікай кудись далеко, відключи мобільний – й навмання десь до прохолодних хмар поближче, до морів безкраїх чи озер, де цілунком з диво-чар обличчя прохолода раєм обійме. Навстіж відкриваю в серце двері, протяги гуляють хай… а тут фрази вицвітають на папері, залишається лиш: «Плавлюсь. HELP! Рятуй!»

Фарби

[Присоединенная картинка] Розмалюй мої сни кольоровими фарбами, Забери з них тривоги чорно-білу імлу. У веселці для мене стань восьмою барвою, Поверни в моє серце квітучу весну. У тумані ранковому почуття загубилися, А попереду знов перехрестя доріг. Вабить швидкість шалена й неможливо спинитися, І засліплює світло зустрічних ліхтарів. Може час гальмувати? Вони просто втомилися… Може, відблиск зелений – тільки марево з снів? Та червоним вогнем у житті загорілися...

Читать дальше...

Літо в Україні

Золотою зорею вечірньою, Запашним ароматом рум’Янковим Літо стелиться над Україною, Понад краєм нашим серпанковим. Ходить літо ланами квітучими, Розмальовує в небі райдугу. І птахІв голосами співучими Про любов нам і згоду нагадує. Стелить трави шовковим килимом, Ніжно кличе гірськими струмочками. Звеселяє хмаринками білими, І у хорі співає з дзвіночками. Із ромашками та фіалками Про кохання складає мелодії. Й зачаровує душу звуками Незабудкової ...

Читать дальше...

Перетвори

Отрутою в долонях краплі сліз. Прозорі, чисті, сяють,– але мертві… Пронизані очима вже наскрізь Холодної самотньо-злої смерті. Ти обніми мене й не відпускай Допоки небо світиться зірками, Допоки сонцем сяє небокрай, Або вмивається солоними дощами. І хай навкруг танцює танго знов Хоч тисячу смертей в вогненнім колі, А я із їхніх кам’яних оков Все вириватимуся впевнено на волю. Ти обніми. І що тоді мені Все те, що доля у сльозах віщує! Я виживу у будь-якім вогні, Лиш ти будь...

Читать дальше...

Так і лишишся

Відпусти моє серце – воно не твоє, я його не віддам тобі, чуєш?! Не цілуй так зрадливо уста і плече, я ненавиджу, як ти цілуєш! Навіть думати в душу ввірватись не смій, – не злетиш ти до неї, пропаща, і не треба повторювать знов "він не твій", – я ж тобі не повірю нізащо. Я всміхатися навіть сльозами журби буду знов, бо він поруч зі мною, а ти плач, бо була самотою завжди, Так і лишишся ти самотою.

Червона калина. 3.

ЧЕРВОНА КАЛИНА . ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ооооооооооооооооооооооооо 3. …../ завершення /. Люди там живуть здоровi, Бо нема « гнилої» кровi ! ...

Читать дальше...