У серці, що кохає,

Народжується сонце,

Що світ весь зігріває,

Є щастя охоронцем.

У серці, що кохає,

Народжується пісня,

Над Всесвітом лунає

Мелодія велична.

У серці, що кохає,

Народжується світло,

Що душу повертає

В той край, де завжди літо.

У серці, що кохає,

Народжується ласка,

Така, що меж не має,

Як безкінечна казка.

У серці, що кохає,

Народжується ніжність.

Від неї розквітає

Серед зими підсніжник.

Кохання все здолає,

То дар великий Бога.

У серці, що кохає,

Є паростки Любові.

Як же добре блукати улітку
Досхочу лісовими стежками.
Я знайду запашну семи квітку,
З різнобарвними що пелюстками.

Поцілую пелюстки зірчасті
Й сім бажань я у них загадаю:
У БЛАКИТНОЇ – радості й щастя,
В ТЕМНО-СИНЬОЇ – снів небокраю.,

В БІЛОСНІЖНОЇ ніжності й ласки
І незгасних надій я попрошу,
У БУЗКОВОЇ – справжньої казки,
Де в житті море друзів хороших,

У ЧЕРВОНОЇ – звісно любов’ю
Щоб палало щасливе серденько,
У ЗЕЛЕНОЇ миру й здоров’я,
А у ЖОВТОЇ – усмішок жменьку!

Я б пелюстки пустила за вітром,
Але все ж не посмію їх рвати,–
Раптом ще хтось знайде семиквітку
Й сім бажань схоче теж загадати.

Я хочу бути твоЄю зорею,

У небі очей твоїх блиском горіти.

У серці твоЄму палати свічею,

У долі твоЇй ясним сонцем світити.

Я хочу душевним крилом твоїм бути,

І сни твої мрією розфарбувати.

Печаль і тривогу вчорашню забути,

Та світлом любові тебе огортати.

Я хочу до Бога молитву зносити,

За те, що ти є, Йому вдячність складати.

І благословення у Нього просити,

У руки Його нашу мрію віддати.

Я за тобою знову так сумую…

Перераховую у небі тьмяні зорі