хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «мої вiршi»

Мить...

Так затишно, відверто і спокійно - Чудовий ранок... усмішка... "Привіт!" - Прокинутись лише в твоїх обіймах, Від поцілунку на вустах легенький слід... А за вікном глибоке синє небо - Спокусливо-мрійлива височінь... Мала хвилинка, більшого не треба - Лишається від сну приємна тінь... Духмяний аромат міцної кави, Два бісики смішні в твоїх очах... І зашарілося мовчання між словами... І стільки пристрасті в розкиданих речах... Запам'яталося... хотілося навмисно - В житті нестримнім виру не спинить, Рахую дні, вплітаючи в намисто Приємних спогадів ... як неповторну мить...

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Без тебе


Без тебе це місто пусте.

І зорі без тебе не сяють.

Хвилина, як рік, іде,

Коли тебе поруч немає.

 

Без тебе сумують вуста

І очі печаль ховають.

І я вже без тебе не та,

Якою мене ти знаєш.

 

Без тебе у серці зима,

Без тебе захмарене небо.

І сонця без тебе нема,

Кохання моЄ лиш для тебе.

 

Без тебе холодні й сумні

Кружляють самотньо сніжинки.

Ти- світло в моЄму вікні,

Без тебе я наче крижинка.

 

Без тебе гірчить шоколад,

Не гріє ранкова кава.

Життя на мінорний лад,

І навіть Кличко не цікавий.

 

Без тебе розділений світ,

І барви веселка втрачає.

З тобою вишневий цвіт

У серці моЇм розквітає.

Роздуми

Cебе репрезентують й прославляють,
Не думаючи за майбутнє  і  дітей,
Поїздки закордонні. за наші гроші мають,
А там  … брешуть,  -   вимагаючи   грошей,


Які  транжирять  марнославно …

І  думають,  які   ж  ми  молодці ...

Душа  ж  людська, …  благає жити   славно,

Цього  ж немає  … і  …  не  буде,

Пріоритети, …  ж  бо  не  ті.


Країну  золоту   перетворили  в   пекло,

Людей  перетворили у  рабів,

Що   мусять  вижити  самі.

„Своя   сорочка  тілу   ближче”;  -

Це  їх  мораль,   -  немає  в них  Душі.


У   цих   людців   давно   вже вмерла совість,

А   люд   надію   має   і  їх   ще й вихваля ....

Хіба  ж   достойні  орденів пошани, 

Коли  пошани  до  людей   нема …


Прозрійте  освітяни  й  люди,

Без  справ залишаться суди … !

Хіба ж  так  можна   жити:

Щоб  любі діти  по  барах …
Недоїдки   визбирували  всі,
А  милі  молоді   дівчата,
Пропонували  добровільно …
Послуги  -   і  геть  усі …

Забули  депутати за   грошима,
Основа   -   то є виховання,
Живемо ми  … для  юних,
В  дітях    сенс   життя !
А  ми  ж  їх   прирікаємо  на  муки
І  не  бажаєм   їм  відкрити -
Чарівний  світ  гармонії   й   краси

Тому  і  процвітає,   в   школах бездуховність,
А   вулиця  навчає.   … - „как им  жить”,
Свою   дещицю   й  телебачення  вкладає, …
І  всі  це   знають,   … і  мовчать  …

Якщо   ж  і  знайдеться   десь Учитель
Який   працює  не  за  гроші   -  для  Душі,
То  для  начальства   -  перший «мучитель»,
Йому „зарізи”  контрольні,  міністерські  …
Ату  його  -   бий,   жени,   дави …

І   цифри   в   папірцях,   лиш  мають   силу,
Бо  треба  добрі  звіти  здати   в „райВино”,
Реальна  ж   ситуація   -  а нам … байдуже,
…  платять  мало  … а  льготи  понад  міру,
Тому  і  брешуть,  -  … бо   ми  маружне,
.... а  діти  бачать   серцем і  втрачають віру ! …

Одні   не вибачають,  але   мовчки  зносять, ...
А   інші  приклад   цей   засвоюють  сповна …
І   теж   навчаються   вже  змалечку   брехати,
Акомодуючись  -  … братва; - „прикольне”  ж  бо життя … ..



©Alex Nowak™1987-2012  /8.03.2003р. Лесь Кавун/

Поза зоною досяжності


Не повертай… Не зустрічай…

І слів кохання не чекай…

Не ображайся і не плач…

Ти вже в минулому… Пробач.

 

Забудь, як забувають сни…

Вимкнене серце… Не дзвони.

Перегоріли проводИ,

Нема мережі… НазавждИ.

 

Не звинувачуй, не шкодуй…

Тепер без мене світ малюй.

Доступ закритий, зрозумій.

Цей абонент уже не твій.

Мамина любов


Як про усе сказати? Забракне в світі слів,

Щоб з серця передати всю гаму почуттів.

Її любов зігріє сильніше за усіх,

Своїм теплом розтопить сердечний біль і сніг.

 

Вона все зрозуміє, розрадить і простить,

Бо за дітей радіє й сумує кожну мить.

ЗавждИ із нами поруч її душа свята,

Не знає часу й відстані безмежна доброта.

 

Вона завжди чекає жаданого дзвінка,

Життя благословляє натруджена рука.

Хоч рОки невблаганні, спливають, мов ріка,

Та мама завжди буде красива й молода.

 

Хай Бог оберігає всіх наших матерів,

Нехай у нас не буде для них байдужих слів!

У мамину домівку вертайтесь знов і знов,

Ніщо вам не замінить її святу Любов!

Коли сонце сідає над лісом

Коли сонце сідає над лісом,
тихі сутінки й з бісеру роси
заплітаються в дивну завісу
і думки десь мов вітром відносить…
Залишається тільки лиш спокій,
відчуття неймовірної волі
і далекі розмірені кроки –
то ніч-фея ступає поволі…

Коли пахне так солодко медом
і духмяної липи цвітінням,
як то легко злетіти над небом,
ставши всесвіту й мрії сплетінням.
І забути про все. Затремтіти
тим листочком, що у павутинні,
усміхнутися так цьому світу,
як під сили лиш тільки дитині…

Вересень

           Часу торкнулись насичені дні,            Дощ прохолодний зі спогадів зник -            Вересень знову всміхнувся мені,            Цей невгамовний завжди мандрівник.

           Осені ніжної рідкісний дар            Фарби приємні – палітра його.            Сонце дістав із задимлених хмар,            Нишком проник до серденька мого.

           Хитро розкидав привабливих мрій,            Так ненавмисно, немов би той лис…            Ніколи більше ходити сумній,            Теж посприяв – позитиву приніс.            Листя осіннього жовтий вогонь            Тішить, немов зігріває в думках,            Я потрапляю у справжній полон –            Знов олівець та папір  у руках...

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Хто ти,людино?

Хто ти, сучасна людино?

І чого в цім житті тобі треба?

Живеш за законом тваринним,

А хочеш дістати до неба.

 

Для чого в цей світ ти приходиш?

І що ти у ньому шукаєш?

Чи, може, безцільно по землі собі ходиш,

І лиш пустоту після себе лишаєш?

 

А хто ідеалом в житті є для тебе?

Сама собі стала царем ти і Богом.

Кричиш, що у Ньому не маєш потреби,

І вище за тебе немає нікого.

 

Отямся! РозплЮщи засліплені очі!

Хоч раз зазирни у зневолену душу.

Ти слізних благань її чути не хочеш,

А совісті поклик сама в собі глушиш.

 

Собі на землі п’єдестал ти будуєш

Із заздрощів, злоби, гордині й обману.

А дітям своЇм ти каліцтво готуєш,

Поламані долі їм будуть придАним.

 

Якщо ж ти від Бога сильнішою стала,

Й нема над тобою ніяких законів, -

Насправді ти нижче за звіра упала,

У свого ж безглуздя опинилась в полоні.

 

Що лишиш нащадкам, бездушна людино?!

Очей сліпоту передаш в покоління…

Безсилою буде уся медицина,

Якщо ти уб’єш в нім духовне насіння.

 

Чи просто живеш ти в цім  світі пасивно?

Й на все нарікаєш – така Божа воля…

Чому зрозуміти не можеш, людино –

СвоЇми руками творИш собі долю.

 

А Він нас учив, щоб булИ ми як діти –

Щоб кожної миті себе розкривали.

ВсьомУ дивувались й уміли радіти,

І з щирістю в серці  любили й прощали.

 

Хто шукає чого – сАме те і знаходить,

Вільний вибір дається тут кожному.

Та найвища й найбільша у житті цім свобода –

Це неволя в полоні Божому.

Я тебе люблю...

 

   

    Я знала тишу... так мовчить безодня     Хвилини відчаю в розгубленій душі…     Та тільки спогад промайне сьогодні,     Знайшовши вихід в новому вірші.     Я знала смуток, що неначе сіті     Заплутує безвихідь почуттів –     Як ти в очах приховуєш щомиті     Все те, що приховати не схотів.     Надію знала – ця блакитна птаха     Мене ніколи ще не полиша,     Вона крила одним єдиним махом     Могла живити – в ній моя душа!     Я знаю віру… бо вона у Бога!     А Бог в любові! не у відчуттях…     Так звивиста мого життя дорога –     Ціную радість… бо відомий страх.     І погляд рідний, що крізь час пізнаю     За світло в ньому я Його молю…     Я завжди знала – кращого немає,     У кожнім слові... «я Тебе люблю!»

             

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

З Днем народження,Україно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!








Є в світі край червоної калини –

Земля веселки і співучих солов’їв

З ім”ям прекрасним і величним Україна.

Я їй сьогодні віддаю низький уклін.

 

Лиш тут таке безкрає синє небо,

Лани квітучі і березові гаї.

МилУють очі і серця красуні-верби,

І саме тут найкращі пишуться пісні.

 

Моя країна – це вишневії сади,

Це мальовничі спогади дитинства.

Це -  джерело цілющої води,

З якого сила і енергія береться.

 

Тебе в віках Господь благословив,

Золотокупольна свята наша столице!

На наші землі благодать свою пролив,

Щоб ми могли у вірі укріпИться.

 

В цей день святковий, в сонячну годину

Я миру й щастя тобі хочу побажати.

Ти у моЄму серці, Україно!

Його тобі сьогодні хочу я віддати.heart

 

СЛАВА УКРАЇНІ!!!