хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «мої вiршi»

Літо в Україні

Золотою зорею вечірньою,

Запашним ароматом  румЯнковим

Літо стелиться над Україною,

Понад краєм нашим серпанковим.

 

Ходить літо ланами квітучими,

Розмальовує в небі райдугу.

І птахІв голосами співучими

Про любов нам і згоду нагадує.

 

Стелить трави шовковим килимом,

Ніжно кличе гірськими струмочками.

Звеселяє хмаринками білими,

І у хорі співає з дзвіночками.

 

Із ромашками та фіалками

Про кохання складає мелодії.

Й зачаровує душу звуками

Незабудкової  рапсодії.

 

Пригощає вином малиновим,

Заплітаючи маки в волосся,

І бурштИновим медом липовим,

Щоби мрії були солодші.

 

Марно ще десь у світі шукати

КрасивІшу й світлішу країну.

Усім серцем я хочу цей край обійняти,

Так  люблЮ я тебе, Україно!  

Перетвори

Отрутою в долонях краплі сліз.
Прозорі, чисті, сяють,– але мертві…
Пронизані очима вже наскрізь
Холодної самотньо-злої смерті.

Ти обніми мене й не відпускай

Допоки небо світиться зірками,
Допоки сонцем сяє небокрай,
Або вмивається солоними дощами.

І хай навкруг танцює танго знов

Хоч тисячу смертей в вогненнім колі,
А я із їхніх кам’яних оков
Все вириватимуся впевнено на волю.

Ти обніми. І що тоді мені

Все те, що доля у сльозах віщує!
Я виживу у будь-якім вогні,
Лиш ти будь поруч, будь лиш поруч чуєш?!

Не відпускай! Сховай мене від них!

Я хочу жити! Хай остання в серці
Ця мить у нас… Та ти перетвори
Ту мить у вічність, непідвладну й смерті!

Так і лишишся

Відпусти моє серце – воно не твоє,
я його не віддам тобі, чуєш?!
Не цілуй так зрадливо уста і плече,

я ненавиджу, як ти цілуєш!

Навіть думати в душу ввірватись не смій, –

не злетиш ти до неї, пропаща,
і не треба повторювать знов "він не твій", –
я ж тобі не повірю нізащо.

Я всміхатися навіть сльозами журби

буду знов, бо він поруч зі мною,
а ти плач, бо була самотою завжди,
Так і лишишся ти самотою.

Червона калина. 3.

ЧЕРВОНА КАЛИНА .

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

ооооооооооооооооооооооооо

3.

             ../ завершення /.

Люди там живуть здоровi,

Бо нема « гнилої» кровi !

[ Читать дальше ]

*-*-*-*-*-*-*-*-*-*-*-*

Гаряча ванна, ароматна пінка
і відчуття блаженства неземного…
А ще якби мені потер ти спинку,
то я і потонути так готова…

Зірву цілунок грішний я несміло
і, на замовлення неначе, світло щезне,
розслаблене та мокре твоє тіло
мене погубить і в тобі я знов воскресну...

Ти перевір у темряві шаленій

чи дихаю ще я, чи ще жива я,
бо коли ти так близько біля мене,
то я і розум, і життя втрачаю…

Калина червона, 2.

 КАЛИНА ЧЕРВОНА . 2.

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

оооооооооооооооооооооооооооо

               / продовження /......

2.

Їх країна процвiтає .

Кожен там можливicть має :

I навчатись, i творити ;

Вiльно працювати й жити !

[ Читать дальше ]

Калина червона. 1.

 КАЛИНА ЧЕРВОНА .

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

оооооооооооооооооооооооооо

/ Українська казка-мрiя /.

1.

Чарiвнi казки калина

Розповiсть тобi , дитино.

[ Читать дальше ]

Лише оглянутись…

Заплаканий вечір. Набридливий дощ у імлі
вистукує срібними краплями ноти вже звичні…
Я пальцем малюю на ледь запітнілому склі
тебе із усмішкою того дощу на обличчі.

Далеко від мене. А хочеться так мені знов

лише оглянутись – і ти будеш поруч зі мною…
І що тоді дощ із плаксивих краплинок-оков,–
я буду сміятись хмільною до згуби грозою.

Лише оглянутись… Не смію… боюсь пустоти,

не хочу у ній потопати самотньо без тебе,
боюсь, озирнуся, а там будеш зовсім не ти,
а іншого ж навіть мені на секунду не треба.

Я буду чекати, хай вічність, та тільки тебе,

на мокрому склі буду очі твої малювати…
А ти повертайсь… Поцілуй, пригорнувши мене,
і я оглянутись тоді вже не буду боятись.

З Мiсяця душа котяча !

 З МIСЯЦЯ ДУША КОТЯЧА !

****************************************

3.


До Землi вони лiтають

Ще й тому, що добре знають,

Що їх Мiсяць вже не годний

Для життя на нiм. Природний

Вiдбувається процесс

Вiдмирання..... Зовсiм щез

Весь життєвий той запас

На Землi що є у нас !

Там пдтримує життя їх

РОзчину єнергiя.....-- У хворих

На Землi тут є подiбна......

Ось, вiд того, очевидно,

Що коти людей “лiкують”.....

РОзчинну єнергiю аккомулюють,

Забирають поступово ;

Перетворюють на нову,

Що для їх життя придатна.

Кожна кiшка на це здатна !

Є коти, що дуже добрi .Злi--

Є “агенти” на Землi !.....”

Ось таку незвичну казку

Муркотiв той котик Васку .

Поки котик муркотiв,

Надихнув вiн дiткам снiв !

Сплять i бачуть у вi снi

Дiтки тi казковi сни !

Ось i ти, моя дитино,

Засинай !... Котра година ?

Час — у лiжечко, та спати !--

Рано вранцi нам вставати !

Спи, малюк мiй, засинай !

Спи, мiй котик ! ...Баю—бай !


******* / 4.07.2010 р. /