Про кохання...
- 04.09.16, 18:09
- ЛЮБОВ, ЕРОТИКА , СЕКС
Існує два види теплих стосунків: коли одне одному гріють душу та коли кип'ятять нерви :)
16
хочу сюди!
-
-
50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років
Замітки з міткою «стосунки»
Angelina - Gary Brooker
- 11.07.16, 08:50
- Переклади текстів пісень
Angelina
Ангеліна
(Gary Brooker/Pete Sinfield)
I've known some ladies
Я був знайомий з багатьма жінками
That made me happy
котрі подарували мені втіху,
In so many different ways
кожна по-різному,
Like sweet Conchita
такими, як мила Кончита
And Isabella
чи Ізабелла
Back in my travelling' days
з мого далекого мандрівного минулого.
Then there was Georgia
Потім була Джорджия,
she was a country girl
селяночка, що встигала пожинати
she could reap all I could sow
все, що я насівав.
Not like dear Judith
І зовсім інша, мила Джудіт,
So fond of music
така фанатка музики,
And Edgar Allan Poe
та Едгара Аллана По.
But when I think of Angelina
Але як згадаю про Ангеліну,
All the others fade away
всі меркнуть порівняно з нею.
I can't recover
Не можу від цього одужати,
I know I'll love her
впевнений, я люблю її
Now and forever
зараз і назавжди.
I took my pleasure
Я збирав всяких насолод
Where I found it
там, де їх подибував,
And the ladies as they came
їх збирали і жінки, що з'являлися в моєму житті.
Like Liz from Tucson
Такі, як Ліз з Тюсона
And Claire from Rouen
чи Клер з Руана,
There were so many names
тут можна пригадати багатьох...
When unexpected
Та коли раптово,
Just like a whirlwind
ніби вітроверть,
Angelina stole my heart
Ангеліна вкрала моє серце,
We did some walking
ми раз прогулялися,
And got to talking,
поговорили і вирішили,
And said we'd never part
що ніколи не розлучимось.
When I think of Angelina
Коли думаю про Ангеліну,
All the others fade away
всі інші забуваються,
I can't recover
і це не виліковується,
I know I'll love her
впевнений, я кохаю її
Now and forever
зараз і завжди.
11.07.2016
Cлухати
Ангеліна
(Gary Brooker/Pete Sinfield)
I've known some ladies
Я був знайомий з багатьма жінками
That made me happy
котрі подарували мені втіху,
In so many different ways
кожна по-різному,
Like sweet Conchita
такими, як мила Кончита
And Isabella
чи Ізабелла
Back in my travelling' days
з мого далекого мандрівного минулого.
Then there was Georgia
Потім була Джорджия,
she was a country girl
селяночка, що встигала пожинати
she could reap all I could sow
все, що я насівав.
Not like dear Judith
І зовсім інша, мила Джудіт,
So fond of music
така фанатка музики,
And Edgar Allan Poe
та Едгара Аллана По.
But when I think of Angelina
Але як згадаю про Ангеліну,
All the others fade away
всі меркнуть порівняно з нею.
I can't recover
Не можу від цього одужати,
I know I'll love her
впевнений, я люблю її
Now and forever
зараз і назавжди.
I took my pleasure
Я збирав всяких насолод
Where I found it
там, де їх подибував,
And the ladies as they came
їх збирали і жінки, що з'являлися в моєму житті.
Like Liz from Tucson
Такі, як Ліз з Тюсона
And Claire from Rouen
чи Клер з Руана,
There were so many names
тут можна пригадати багатьох...
When unexpected
Та коли раптово,
Just like a whirlwind
ніби вітроверть,
Angelina stole my heart
Ангеліна вкрала моє серце,
We did some walking
ми раз прогулялися,
And got to talking,
поговорили і вирішили,
And said we'd never part
що ніколи не розлучимось.
When I think of Angelina
Коли думаю про Ангеліну,
All the others fade away
всі інші забуваються,
I can't recover
і це не виліковується,
I know I'll love her
впевнений, я кохаю її
Now and forever
зараз і завжди.
11.07.2016
Cлухати
0
Дещо про нас... Хто ми...
- 05.06.16, 20:50
Подібність або відмінність?
Хто вам більше подобається: ті, хто на вас схожий, або ті, хто від вас відрізняється? Більшість з нас спочатку приваблюють особистості, які не схожі на нас самих, але через якийсь час ми розуміємо, що ці відмінності створюють певні проблеми. Може трапитися і так, що через якийсь час затихне первісна симпатія і ви захочете, щоб відмінності були усунені: «пристосовуйся або йди». А якщо у вас немає можливості пред'явити таку вимогу, ви можете просто віддалитися від людини.
Цікаво: ми вважаємо, що нам подобаються відмінності, але насправді мало хто з нас надає їм перевагу в своєму оточенні. Хоча ми і говоримо: «Не можна всіх стригти під одну гребінку», в дійсності ми не хочемо миритися з тими, хто нехтує звичаями, прагнучи «жити по-своєму». У сім'ях, на підприємствах і в інших організаціях така людина в кращому випадку буде визнана нелояльною, а в гіршому - небезпечною і шкідливою. Але після знайомства з Типами особистості ви навчитеся цінувати деякі відмінності і наберетеся терпіння, щоб змиритися з їх існуванням - заради блага ваших близьких і вашого власного.
Перший крок до цього - пізнання самого себе. Зрозумівши зміст класифікацій Юнга і Майерс-Бріггс, ви зможете приступити до визначення ваших особистих переваг, виявити, чим ви схожі і чим відрізняєтесь від своїх найближчих людей. Ви побачите, коли ці подібності та відмінності породжують гармонію, а коли - конфлікт.
У типології є чотири пари альтернативних переваг. Ви - або екстраверт чи інтроверт, і так далі для інших пар.
Хто вам більше подобається: ті, хто на вас схожий, або ті, хто від вас відрізняється? Більшість з нас спочатку приваблюють особистості, які не схожі на нас самих, але через якийсь час ми розуміємо, що ці відмінності створюють певні проблеми. Може трапитися і так, що через якийсь час затихне первісна симпатія і ви захочете, щоб відмінності були усунені: «пристосовуйся або йди». А якщо у вас немає можливості пред'явити таку вимогу, ви можете просто віддалитися від людини.
Цікаво: ми вважаємо, що нам подобаються відмінності, але насправді мало хто з нас надає їм перевагу в своєму оточенні. Хоча ми і говоримо: «Не можна всіх стригти під одну гребінку», в дійсності ми не хочемо миритися з тими, хто нехтує звичаями, прагнучи «жити по-своєму». У сім'ях, на підприємствах і в інших організаціях така людина в кращому випадку буде визнана нелояльною, а в гіршому - небезпечною і шкідливою. Але після знайомства з Типами особистості ви навчитеся цінувати деякі відмінності і наберетеся терпіння, щоб змиритися з їх існуванням - заради блага ваших близьких і вашого власного.
Перший крок до цього - пізнання самого себе. Зрозумівши зміст класифікацій Юнга і Майерс-Бріггс, ви зможете приступити до визначення ваших особистих переваг, виявити, чим ви схожі і чим відрізняєтесь від своїх найближчих людей. Ви побачите, коли ці подібності та відмінності породжують гармонію, а коли - конфлікт.
У типології є чотири пари альтернативних переваг. Ви - або екстраверт чи інтроверт, і так далі для інших пар.
Юнг стверджував, що ці схильності відображають і генетичну перевагу, і ваші ранні дитячі враження. З плином життя ваше оточення незаперечно впливає на формування вашої особистості.
Візьмемо, наприклад, тенденцію до екстраверсії. Якщо ви віддаєте перевагу екстраверсії, то ви станете екстравертом (якщо тільки обстановка, що оточує вас вас в дитинстві, не виявиться виключно ворожою до екстравертної моделі поведінки), але вам все-таки слід розглядати цю властивість в контексті обставин вашого життя. Наявність старших і молодших братів і сестер, поведінка інших членів сім'ї та інші особливості вашого оточення - все це частина життєвих умов, що впливають на цей контекст. Наприклад, якщо ви екстраверт, але виросли в сім'ї інтровертів - ви, ймовірно, не та людина, якою могли б стати в сім'ї екстравертів, де працювало правило «виживає той, хто голосніше кричить». Ви все одно були б екстравертом, але - іншим.
Ви ростете і розвиваєтеся, і ваша екстраверсія теж росте і вдосконалюється. Минають роки, вона проявляється в самих різних формах; може здатися, що ви зовсім не той, яким були десять років тому. І хоча ви як і раніше залишаєтеся екстравертом, сила або якість цієї властивості може надати їй різні «відтінки» на різних етапах життя.
Пам'ятайте, що мова йде про переваги. Для порівняння: візьмемо лівшів і правшів. Якщо ви правша, це не означає, що ви взагалі нічого не робите лівою рукою. Ви просто віддаєте перевагу діяти правою. Ваша перевага може бути сильною - і тоді ви відносно мало користуєтеся лівою рукою; а може бути слабкою або зовсім відсутня, і тоді ви володієте обома руками майже однаково. Те ж стосується і типологічних переваг. Ви можете явно віддавати перевагу одній з характеристик, а іншу використовувати лише іноді.. Як би там не було, в кожній парі є та, яку ви вважаєте за кращу - на яку покладаєтеся і до якої щиро тяжієте.
Отто Крегер Дженет Тьюсон
Типи людей: 16 типів особистості,що визначають, як ми живемо, працюємо і любимо
Візьмемо, наприклад, тенденцію до екстраверсії. Якщо ви віддаєте перевагу екстраверсії, то ви станете екстравертом (якщо тільки обстановка, що оточує вас вас в дитинстві, не виявиться виключно ворожою до екстравертної моделі поведінки), але вам все-таки слід розглядати цю властивість в контексті обставин вашого життя. Наявність старших і молодших братів і сестер, поведінка інших членів сім'ї та інші особливості вашого оточення - все це частина життєвих умов, що впливають на цей контекст. Наприклад, якщо ви екстраверт, але виросли в сім'ї інтровертів - ви, ймовірно, не та людина, якою могли б стати в сім'ї екстравертів, де працювало правило «виживає той, хто голосніше кричить». Ви все одно були б екстравертом, але - іншим.
Ви ростете і розвиваєтеся, і ваша екстраверсія теж росте і вдосконалюється. Минають роки, вона проявляється в самих різних формах; може здатися, що ви зовсім не той, яким були десять років тому. І хоча ви як і раніше залишаєтеся екстравертом, сила або якість цієї властивості може надати їй різні «відтінки» на різних етапах життя.
Пам'ятайте, що мова йде про переваги. Для порівняння: візьмемо лівшів і правшів. Якщо ви правша, це не означає, що ви взагалі нічого не робите лівою рукою. Ви просто віддаєте перевагу діяти правою. Ваша перевага може бути сильною - і тоді ви відносно мало користуєтеся лівою рукою; а може бути слабкою або зовсім відсутня, і тоді ви володієте обома руками майже однаково. Те ж стосується і типологічних переваг. Ви можете явно віддавати перевагу одній з характеристик, а іншу використовувати лише іноді.. Як би там не було, в кожній парі є та, яку ви вважаєте за кращу - на яку покладаєтеся і до якої щиро тяжієте.
Отто Крегер Дженет Тьюсон
Типи людей: 16 типів особистості,що визначають, як ми живемо, працюємо і любимо
0
Рівновага в будь-якій ситуації
- 05.05.16, 08:29
Сьогодні успішний той, хто швидко знаходить контакт з іншими і відгукується на зміни, орієнтується в тенденціях і технологіях. Світ занадто динамічний, і ми часто не встигаємо за змінами. Думки скачуть, вловити значуще в суєті практично неможливо - і тому зростає нервове напруження. Кілька способів, як зменшити занепокоєння і привести нерви в порядок.
1. Аналізуйте думки
Як тільки ви відчуваєте, що вас накриває хвиля паніки і хвилювання, сконцентруйтеся на тому, що ви усвідомили цей момент. Занепокоєння відступає, якщо людина робить хоча б спробу його побороти:
1. Визнайте свій стан: «Так, я панікую, турбуюся, майже плачу і т.д.»
2. Спробуйте знайти причину цієї емоції.
3. Розширте, деталізуйте свою відповідь: «Чому саме я боюся подзвонити / написати / піти до лікаря / поговорити / взятися за завдання?» Та ін.
У внутрішньому крику ви почуєте власний голос розсудливості. Так відбувається завжди - розуміння своїх емоцій перемикає мозок в режим раціонального мислення. Заради експерименту ви можете навіть трошки розкрутити свою паніку, спеціально поглибити хвилювання, але мозок уже буде працювати з причиною. Холодно і раціонально. Хвиля паніки відступить сама собою.
2. Глибоко дихайте
Для перевірки почніть швидко-швидко дихати - пульс почастішає і вас накриє хвиля безпричинного занепокоєння. А ось повільні вдихи для мозку те ж саме, що і стан розслабленості і спокою. У критичний момент зафіксуйте свою увагу на процесі - вдих через ніс, видих через рот - і ви відчуєте, як стрес потроху відступає.
3. Будьте в цьому
Ми починаємо переживати, коли озираємося на успіхи в минулому і замислюємося про перспективи майбутнього. А найчастіше ми розриваємося між першим і другим, викликаючи своїми думками почуття удаваної небезпеки. Відловлювати свої думки, буквально повертаючи їх в сьогодні, в тут і зараз, де все добре і спокійно.
4. Відмовтеся від контролю над усім
Люди намагаються контролювати абсолютно всі процеси свого життя і заодно життя своїх дітей, друзів, співробітників - мозок прагне створити ілюзорне почуття безпеки для зниження стресу, неспокою і іноді навіть болю. Щоб не створювати нервових ситуацій, випустіть з-під контролю ті процеси, на які ви не впливаєте, відкиньте помилкове відчуття відповідальності за все. Концентруйтеся тільки на те, що дійсно вам підвладне, на тому, що по-справжньому важливо.
5. Уникайте невизначеності
Якщо ми відмовляємося приймати рішення, ми перетворюємося в незадоволених буркотунів, які живуть не своїм життям. Але навіть найнезначніші рішення підвищують самооцінку, доводячи, що ми здатні розпоряджатися собою, своїм часом, вийти з-під чужої опіки і контролю, досягти своєї мети. Мозок в режимі раціонального мислення, який звик приймати рішення, не продукує занепокоєння і поганий настрій.
6. Відмовтеся від перфекціонізму
Хвилювання часто виникає через завищенні очікування. Ми прагнемо бути кращими батьками, стати №1 у своїй справі, відправитися в незабутній тур, мріємо про ідеальний бізнес. Прийміть факт, що ідеального не буває. Так, краще бути просто хорошим бізнесменом, який кожен день реалізовує свою велику мрію, ніж не діяти і втрачати дні. Краще бути розуміючим батьком, ніж тираном, який прагне дати краще «тому, що у мене такого не було в дитинстві».
Як тільки ви відчуваєте, що вас накриває хвиля паніки і хвилювання, сконцентруйтеся на тому, що ви усвідомили цей момент. Занепокоєння відступає, якщо людина робить хоча б спробу його побороти:
1. Визнайте свій стан: «Так, я панікую, турбуюся, майже плачу і т.д.»
2. Спробуйте знайти причину цієї емоції.
3. Розширте, деталізуйте свою відповідь: «Чому саме я боюся подзвонити / написати / піти до лікаря / поговорити / взятися за завдання?» Та ін.
У внутрішньому крику ви почуєте власний голос розсудливості. Так відбувається завжди - розуміння своїх емоцій перемикає мозок в режим раціонального мислення. Заради експерименту ви можете навіть трошки розкрутити свою паніку, спеціально поглибити хвилювання, але мозок уже буде працювати з причиною. Холодно і раціонально. Хвиля паніки відступить сама собою.
2. Глибоко дихайте
Для перевірки почніть швидко-швидко дихати - пульс почастішає і вас накриє хвиля безпричинного занепокоєння. А ось повільні вдихи для мозку те ж саме, що і стан розслабленості і спокою. У критичний момент зафіксуйте свою увагу на процесі - вдих через ніс, видих через рот - і ви відчуєте, як стрес потроху відступає.
3. Будьте в цьому
Ми починаємо переживати, коли озираємося на успіхи в минулому і замислюємося про перспективи майбутнього. А найчастіше ми розриваємося між першим і другим, викликаючи своїми думками почуття удаваної небезпеки. Відловлювати свої думки, буквально повертаючи їх в сьогодні, в тут і зараз, де все добре і спокійно.
4. Відмовтеся від контролю над усім
Люди намагаються контролювати абсолютно всі процеси свого життя і заодно життя своїх дітей, друзів, співробітників - мозок прагне створити ілюзорне почуття безпеки для зниження стресу, неспокою і іноді навіть болю. Щоб не створювати нервових ситуацій, випустіть з-під контролю ті процеси, на які ви не впливаєте, відкиньте помилкове відчуття відповідальності за все. Концентруйтеся тільки на те, що дійсно вам підвладне, на тому, що по-справжньому важливо.
5. Уникайте невизначеності
Якщо ми відмовляємося приймати рішення, ми перетворюємося в незадоволених буркотунів, які живуть не своїм життям. Але навіть найнезначніші рішення підвищують самооцінку, доводячи, що ми здатні розпоряджатися собою, своїм часом, вийти з-під чужої опіки і контролю, досягти своєї мети. Мозок в режимі раціонального мислення, який звик приймати рішення, не продукує занепокоєння і поганий настрій.
6. Відмовтеся від перфекціонізму
Хвилювання часто виникає через завищенні очікування. Ми прагнемо бути кращими батьками, стати №1 у своїй справі, відправитися в незабутній тур, мріємо про ідеальний бізнес. Прийміть факт, що ідеального не буває. Так, краще бути просто хорошим бізнесменом, який кожен день реалізовує свою велику мрію, ніж не діяти і втрачати дні. Краще бути розуміючим батьком, ніж тираном, який прагне дати краще «тому, що у мене такого не було в дитинстві».
0
Чому ми розучилися отримувати задоволення
- 05.05.16, 07:49
- Старша сестра (28 років різниці) лаялася, коли я їла малину з куща. Тому що малина - для варення. Ось прийде зима - і як буде приємно відкрити банку домашнього варення.
Чомусь вона не замислювалася про те, що їсти варення влітку - теж відмінно. А вже зривати з куща майже сині від стиглості ягоди - захват.
Насправді нічого не можна було їсти. Ні полуницю (варення!), Ні обліпиху (сушити і в компот), ні гриби (солити).
Це була дача мого батька, яку він купив і куди з великим небажанням їздив лише тому, що дитині (мені) потрібне було свіже повітря (а також воші, постійний розлад шлунку і кліщі на голові).
Батько виходив у двір, тільки щоб зіграти. Йому плювати було на варення, соління та інший хрін з петрушкою - все це на базарі продавалося відрами.
Але так як дитина бажала малину з куща, то з сестрою доводилося скандалити. Вона ніяк не могла заспокоїтися, що запаси під загрозою. Їй якось не жилося зараз, у неї весь час були плани на віддалене майбутнє: ягоди - на зиму, чорна ікра - на Новий рік.
Це дивовижна риса характеру - нездатність отримувати задоволення сьогодні. Треба відкласти, запасти, підготуватися до того особливому моменту, коли можна буде собі дозволити трохи радості. І, що особливо важливо, заборонити радіти іншим.
Приятель розповідав, що його тітка ловила його, теж на дачі, коли він тікав додому за якою-не будь цукеркою, і говорила:
«Досить шлятися!» І не те щоб вона збиралася використовувати його в господарстві. На питання: «Чому?» - Вона відповідала: «А нічого!» І змушувала його сидіти в кімнаті.
Добре - це погано.
Мати мого друга перед кожною відпусткою відчуває паніку. Їй ввижаються землетруси, повені, пограбування, хвороби. Будинок теж залишати страшно - раптом пожежа, наприклад. Чоловікові вона не довіряє. Вважає, що цей непитущий негайно нап'ється, закурить і, - звичайно, засне з сигаретою. Може, навіть приведе якихось шалавок, які викрадуть її штори. Або що там у неї цінного.
Не можна ось так просто поїхати кудись і там добре провести час. За неробство і щастя треба розплачуватися тривогою.
У мене є приятель, який на повному серйозі вимовляє такі афоризми: «Не може бути просто так добре. Напевно, щось трапиться ».
Ці заяви вибивають мене з колії. Я не можу зрозуміти, про що мова. Мені здається, що якщо тобі зараз добре, то далі буде ще краще, тому що ти вбираєш задоволення, і воно, як засмага, налипає на твою шкіру, воно захищає тебе від труднощів життя.
У мене була дуже важка депресія, і в цей час мені теж здавалося, що щастя буде, коли ... далі я називала причину. Не зараз. Потрібен вагомий привід, щоб відчути радість.
У цього синдрому є назва - «ангедонія».
І ще «соціальна агнозія». Психіатри поб'ють мене творами Юнга за використання терміна всує, але ангедонисти - занадто красива і вірна назва для людей, які кожну хвилину псують собі життя, забороняючи отримувати задоволення.
Останнім часом ангедонія стала настільки масовою, що це вражає.
Викладаєш в Facebook знімок себе на океані - і відразу ж ловиш закиди в тому, що хтось помер, Боїнг розбився та інше. Ти особисто і твої шорти, і рушник, і крем від засмаги в цьому винні.
Люди чіпляються за ці дійсно трагічні події, щоб вони відволікали їх від нехай і невеликих, але все-таки радощів. Таке відчуття, що страждати, сумувати і боятися стало модно.
От чесно: мені не страшно.
У житті завжди відбувається щось страшне або тривожне. З іншими людьми, з цілими країнами, з твоєю країною, з твоїми друзями і твоїм життям. Часто від цього важко, і ти переживаєш і співчуваєш, або у тебе у самого погані часи, але так влаштований світ.
Немає ніякої іншої концепції життя. Це ніколи не закінчиться, благоденство не звалиться на нас раптово і назавжди.
Якщо можеш отримати задоволення сьогодні, роби це.
У батька моєї подруги, якого в СРСР на двадцять років позбавили можливості знімати кіно, були величезні борги. Але всякий раз, коли він перепозичав гроші, вся сім'я йшла в ресторан. І навіть не для того щоб смачно поїсти, а щоб відчути, що життя - це не тільки безгрошів'я, туга і мерзенні радянські цензори. Він заряджався цим - і зберіг себе. (Борги, якщо кому цікаво, він потім віддав).
Розумієте, ми ж потім згадуємо хороше, а хорошим Все страшне витісняється, а хороше раптом спалахує в нашій пам'яті і сяє так, немов його щойно помили і відполірували. І ми живемо тільки цими уривками, а не низкою турбот і негараздів.
Я, поки була в депресії, боялася літати на літаках. До непритомності. Потім знову навчилася це робити, але аерофобія проходить довго і болісно - в силу звички.
І ось одного разу я займаю своє місце, дивлюся у вікно і розумію, що зовсім не боюся: літати й розбитися, померти. Тому що я щаслива. І у мене немає для цього жодної об'єктивної причини. Я не написала роман, не отримала за нього Букерівську премію, не придумала ліки від раку, не народила п'ятьох дітей.
Просто щаслива. Мені добре. Люблю своє життя. Їм малину з куща і їжджу відпочивати від відпочинку - і не тому, що у мене навалом грошей, а тому, що є бажання.
Фокус в тому, що якщо ти щасливий, то не страшно ні жити, ні померти.
Чомусь вона не замислювалася про те, що їсти варення влітку - теж відмінно. А вже зривати з куща майже сині від стиглості ягоди - захват.
Насправді нічого не можна було їсти. Ні полуницю (варення!), Ні обліпиху (сушити і в компот), ні гриби (солити).
Це була дача мого батька, яку він купив і куди з великим небажанням їздив лише тому, що дитині (мені) потрібне було свіже повітря (а також воші, постійний розлад шлунку і кліщі на голові).
Батько виходив у двір, тільки щоб зіграти. Йому плювати було на варення, соління та інший хрін з петрушкою - все це на базарі продавалося відрами.
Але так як дитина бажала малину з куща, то з сестрою доводилося скандалити. Вона ніяк не могла заспокоїтися, що запаси під загрозою. Їй якось не жилося зараз, у неї весь час були плани на віддалене майбутнє: ягоди - на зиму, чорна ікра - на Новий рік.
Це дивовижна риса характеру - нездатність отримувати задоволення сьогодні. Треба відкласти, запасти, підготуватися до того особливому моменту, коли можна буде собі дозволити трохи радості. І, що особливо важливо, заборонити радіти іншим.
Приятель розповідав, що його тітка ловила його, теж на дачі, коли він тікав додому за якою-не будь цукеркою, і говорила:
«Досить шлятися!» І не те щоб вона збиралася використовувати його в господарстві. На питання: «Чому?» - Вона відповідала: «А нічого!» І змушувала його сидіти в кімнаті.
Добре - це погано.
Мати мого друга перед кожною відпусткою відчуває паніку. Їй ввижаються землетруси, повені, пограбування, хвороби. Будинок теж залишати страшно - раптом пожежа, наприклад. Чоловікові вона не довіряє. Вважає, що цей непитущий негайно нап'ється, закурить і, - звичайно, засне з сигаретою. Може, навіть приведе якихось шалавок, які викрадуть її штори. Або що там у неї цінного.
Не можна ось так просто поїхати кудись і там добре провести час. За неробство і щастя треба розплачуватися тривогою.
У мене є приятель, який на повному серйозі вимовляє такі афоризми: «Не може бути просто так добре. Напевно, щось трапиться ».
Ці заяви вибивають мене з колії. Я не можу зрозуміти, про що мова. Мені здається, що якщо тобі зараз добре, то далі буде ще краще, тому що ти вбираєш задоволення, і воно, як засмага, налипає на твою шкіру, воно захищає тебе від труднощів життя.
У мене була дуже важка депресія, і в цей час мені теж здавалося, що щастя буде, коли ... далі я називала причину. Не зараз. Потрібен вагомий привід, щоб відчути радість.
У цього синдрому є назва - «ангедонія».
І ще «соціальна агнозія». Психіатри поб'ють мене творами Юнга за використання терміна всує, але ангедонисти - занадто красива і вірна назва для людей, які кожну хвилину псують собі життя, забороняючи отримувати задоволення.
Останнім часом ангедонія стала настільки масовою, що це вражає.
Викладаєш в Facebook знімок себе на океані - і відразу ж ловиш закиди в тому, що хтось помер, Боїнг розбився та інше. Ти особисто і твої шорти, і рушник, і крем від засмаги в цьому винні.
Люди чіпляються за ці дійсно трагічні події, щоб вони відволікали їх від нехай і невеликих, але все-таки радощів. Таке відчуття, що страждати, сумувати і боятися стало модно.
От чесно: мені не страшно.
У житті завжди відбувається щось страшне або тривожне. З іншими людьми, з цілими країнами, з твоєю країною, з твоїми друзями і твоїм життям. Часто від цього важко, і ти переживаєш і співчуваєш, або у тебе у самого погані часи, але так влаштований світ.
Немає ніякої іншої концепції життя. Це ніколи не закінчиться, благоденство не звалиться на нас раптово і назавжди.
Якщо можеш отримати задоволення сьогодні, роби це.
У батька моєї подруги, якого в СРСР на двадцять років позбавили можливості знімати кіно, були величезні борги. Але всякий раз, коли він перепозичав гроші, вся сім'я йшла в ресторан. І навіть не для того щоб смачно поїсти, а щоб відчути, що життя - це не тільки безгрошів'я, туга і мерзенні радянські цензори. Він заряджався цим - і зберіг себе. (Борги, якщо кому цікаво, він потім віддав).
Розумієте, ми ж потім згадуємо хороше, а хорошим Все страшне витісняється, а хороше раптом спалахує в нашій пам'яті і сяє так, немов його щойно помили і відполірували. І ми живемо тільки цими уривками, а не низкою турбот і негараздів.
Я, поки була в депресії, боялася літати на літаках. До непритомності. Потім знову навчилася це робити, але аерофобія проходить довго і болісно - в силу звички.
І ось одного разу я займаю своє місце, дивлюся у вікно і розумію, що зовсім не боюся: літати й розбитися, померти. Тому що я щаслива. І у мене немає для цього жодної об'єктивної причини. Я не написала роман, не отримала за нього Букерівську премію, не придумала ліки від раку, не народила п'ятьох дітей.
Просто щаслива. Мені добре. Люблю своє життя. Їм малину з куща і їжджу відпочивати від відпочинку - і не тому, що у мене навалом грошей, а тому, що є бажання.
Фокус в тому, що якщо ти щасливий, то не страшно ні жити, ні померти.
0
До шибки горнеться холодна темна ніч
І в душу загляда мені незримо...
Щось тисне каменем печалі поміж пліч -
То ангел споминів вмостився за плечима!
І серце крилами своїми обійняв,
І міцно стиснув так, що аж до крику!
- Усе мине, - мене він тихо запевняв,
А серце плакало і голосило дико...
Коли не стало вже ні сил, ні сліз, ні слів,
І пустка серце оплела лозою —
Здійнявся в небо чорне, мовчки відлетів,
І все у ніч пішло холодною сльозою...
7
Душі двох
- 10.04.16, 15:51
Можливо, душі двох стрічаються у снах?
Як ніч на вії опускається блаженно,
Долають душі поміж нами шлях…
Чи правда це? Ніхто не знає достеменно.
А ніч безсонням згризена, немов іржею!
Відлічать чесно мудрі стрілки-ворожбити
Лиш п’ять хвилин, щоб встигнути душею
Домріять, добажати, долетіти, долюбити…
Присниться той, хто снитись не повинний,
Хапаю подих, сміло губ торкаючись вустами.
Дай сил утримати момент цей хуткоплинний!
Як зберегти цю двоєдиність поміж нами?
Й несу той сон в думках, як на руках,
У пам'яті слова, що як молитву шепотіла…
І як же твою душу полюбити (хоч у снах)
Моя душа змогла, ще не пізнавши тіла?
Колись, якогось літа, осені, чи теплої весни,
А може взимку, не злякавшись лютого морозу,
Захочеться перетворити на реальність сни.
Торкнусь до тіла любої душі – й утрачу розум…
http://videochart.net/framevideo/6e074.39707724112c8d7a52889fa64420?i=FXn1zHgopWA
Торкнусь до тіла любої душі – й утрачу розум…
http://videochart.net/framevideo/6e074.39707724112c8d7a52889fa64420?i=FXn1zHgopWA
4
Самотність серед людей
- 14.03.16, 13:16
Ви – в стосунках. Принципово не важливо, в
яких. Секс без зобов'язань, з серйозними намірами, стосунки з відтінком
закоханості, несуттєво...
Насправді, будь-який більш-менш близький контакт з іншою людиною – це стосунки. Навіть той, що без зобов'язань. Відсутність обопільних зобов'язань – це не відсутність пошани, не відсутність такту, не відсутність уваги до потреб іншої людини.
Будь-які стосунки між людьми грунтуються на тому, що ти усвідомлюєш свої інтереси і визнаєш інтереси іншого.
Якщо ти дбаєш про задоволення тільки своїх потреб, то станеш жорстоким маніпулятором. Якщо ти перестанеш зважати на свої інтереси, а турбуватимешся тільки про те, щоб іншому було комфортне, то станеш жертвою. Це все варіанти залежних стосунків. І "просто секс" – найкоротша дорога до них.
Здорові стосунки в будь-якому форматі припускають, що інтереси обох сторін задовольняються.
Якщо ви потребуєте уваги, але не отримуєте її, то або домовляєтеся про прийнятні умови у спілкуванні, або шукаєте людину, з якою зможете без напруги з її боку свою потребу задовольнити.
Якщо ви раз по раз ігноруватимете те, що ваші потреби в стосунках не задовольняються, ви стаєте залежною особою. Смутне або й явне відчуття незадоволення, якщо не заглушати його аргументами розуму, не дасть вам помилитися, що із вашими стосунками щось не так.
Якщо ви починаєте чекати, чи подумки прив'язуєтеся до того, хто повинен. на ваш погляд, вирішити ваші внутрішні проблеми, тікайте.
Ви це завжди відчуваєте – почалося спілкування, схоже на жуйку. Ви ніби на одному кінці розтягнутої гумки, а інший кінець – тримає об’єкт ваших мрій і жадання.
Не було б так боляче, якби ви грались з тою гумкою у гру «розтягнемо-відпустимо». На певному етапі життя це навіть буває весело. Але якщо ви відчуваєте, що інший грає, а ви цю липучку тримаєте вже не в руках, а приклеїли до свого серця (чи до іншого серця, яке знаходиться в органах малого тазу), закінчуйте.
Відпускайте свій кінець. Чи забирайте той, який тримає інший. Викидайте до біса цю несмачну, даремну тягомотину.
Ви відчуваєте безліч ситуацій, коли почалася тягучка.
Закінчуйте її. Включайте волю і витримку – і закінчуйте. Можливо, якщо ви вже встигли прив'язатися, буде боляче. Але якщо ви залишитеся, то потім біль зросте в рази. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, знайдіть того хто вас вислухає і з розумінням поставиться до ситуації.
Це не означає, що потрібно писати гнівні повідомлення: "Покидьок ти, я йду від тебе". Про себе вирішите, що вам потрібно, що ви хочете від стосунків. Як мінімум, вам треба, щоб з вашими потребами рахувались.
Звичайно, тут не йдеться про те, щоб дочекатися партнера з війни або з експедиції. Тут йде мова про те, що доступна в усіх сенсах людина (є зв'язок, сили в пальцях, щоб натиснути кнопки на телефоні) раптом стає недоступним.
Ймовірно, він багато і напружено працює, і нормально, якщо не відповів протягом десяти хвилин і пари годин на ваше повідомлення. Але якщо повідомлення залишається без відповіді протягом днів, а не годин, означає не дуже-то і хотілося.
Якщо ви починаєте придумувати йому виправдання, знайте – ви вже приклеїли брудну гумку до свого серця. Якщо ви починаєте шукати пристойні пояснення своєму мовчанню, означає ви тримаєте другий кінець цієї гумки. Кожен з нас в глибині душі знає, що ми завжди знайдемо декілька слів для того, хто нам дійсно дорогий.
У стосунках наступив спад. Це нормально.
В усіх стосунків є цикли: сильно, багато, близько – ледь-ледь, мало, далеко. Ви можете не співпасти у фазах з партнером.
Але коли він віддаляється, ви йдете на зближення, а він знову віддаляється, а ви починаєте наздоганяти, діставати, виколупувати з нори – це те ж розтягання тієї ж гумки.
Він йде і тягне вас за собою.
Відпускайте кінець і зупиняйтеся.
Зупиняйтеся в гонитві за примарним щастям.
Якщо починаєте когось або щось чекати, – не задумуючись припиняйте такі стосунки. Краще вже не буде! Далі тільки біль і розчарування, розчарування і біль!
3
Истина в Ней и в Нем...
- 11.01.16, 12:25
Женские хитрости, 100% действующие на большинство мужчин, совершенно не подействуют на того единственного, что послан Ей самой судьбой. Именно для него женщина становится источником радости и вдохновения, источником жизни, по сути, как и Ее мужчина становиться вечностью для своей женщины.
В итоге две судьбы, два человека становятся сообщающимися сосудами радости, горестей, тепла и всего того, чем насыщена наша жизнь.
Толку рассказывать такому мужчине, что сантехник Вася пожирал Ее глазами (зачем будить ревность? дразнить по пустякам?). Он и так знает, что она неотразима.
Он также знает, что Она его, только его, потому что тепло, ласку, кров и надежность Ей может дать только Он. Потому что Он будет рядом с ней и в радости и в горе, в болезни и здравии. Потому что без Нее Его мир будет пустым.
Она тоже это знает, потому что Ее мир без Него станет похож на дерево, стоящее на равнине его ломает ветер, стегает дождь, бьет град, сжигает солнце Она выстоит, конечно, выстоит но цветы весной могут быть мельче, а листья скорее станут желтыми и веток сломанных будет больше...
Мне плевать на законы психологии и философии, писанные учеными мужами, мне плевать на уловки, предлагаемые прожженными жизнью дамами и кивающими им в такт похотливыми мужиками.
Истина в любимом человеке. Истина в Ней и в Нем, потому что они едины изначально энергией, умом, стремлениями, желаниями. Потому что им выпало счастье встретиться здесь на этой огромной планете и идти рядом, взявшись за руки.
Я цельна и самодостаточна. Я счастлива, что мне было позволено вскрыть мой ящик Пандоры и выпустить на свет боль, печали и даже страх, просто пройти чистилище, без этого не начался бы новый этап, ведь чтобы начать новое нужно разорвать старое и расплатиться со всеми в прошлой жизни, без этого никак.
Я счастлива, что мне была дарована радость и возможность подняться на вершину истинного наслаждения, быть одновременно податливой и упрямой, женщиной и ребенком, плакать и смеяться, просто быть собой
И я рада, что в мою жизнь был послан человек, который помог взорвать мое гнилое болотце.
Мне не нужно искать мужчину или мужа. Мой мужчина придет за мной сам.
В итоге две судьбы, два человека становятся сообщающимися сосудами радости, горестей, тепла и всего того, чем насыщена наша жизнь.
Толку рассказывать такому мужчине, что сантехник Вася пожирал Ее глазами (зачем будить ревность? дразнить по пустякам?). Он и так знает, что она неотразима.
Он также знает, что Она его, только его, потому что тепло, ласку, кров и надежность Ей может дать только Он. Потому что Он будет рядом с ней и в радости и в горе, в болезни и здравии. Потому что без Нее Его мир будет пустым.
Она тоже это знает, потому что Ее мир без Него станет похож на дерево, стоящее на равнине его ломает ветер, стегает дождь, бьет град, сжигает солнце Она выстоит, конечно, выстоит но цветы весной могут быть мельче, а листья скорее станут желтыми и веток сломанных будет больше...
Мне плевать на законы психологии и философии, писанные учеными мужами, мне плевать на уловки, предлагаемые прожженными жизнью дамами и кивающими им в такт похотливыми мужиками.
Истина в любимом человеке. Истина в Ней и в Нем, потому что они едины изначально энергией, умом, стремлениями, желаниями. Потому что им выпало счастье встретиться здесь на этой огромной планете и идти рядом, взявшись за руки.
Я цельна и самодостаточна. Я счастлива, что мне было позволено вскрыть мой ящик Пандоры и выпустить на свет боль, печали и даже страх, просто пройти чистилище, без этого не начался бы новый этап, ведь чтобы начать новое нужно разорвать старое и расплатиться со всеми в прошлой жизни, без этого никак.
Я счастлива, что мне была дарована радость и возможность подняться на вершину истинного наслаждения, быть одновременно податливой и упрямой, женщиной и ребенком, плакать и смеяться, просто быть собой
И я рада, что в мою жизнь был послан человек, который помог взорвать мое гнилое болотце.
Мне не нужно искать мужчину или мужа. Мой мужчина придет за мной сам.
9
