Всепрощение [Приєднана картинка] - Ах, Любовь! Я так мечтаю быть такой же, как и ты! - Восхищённо повторяла Влюбленность. Ты намного сильнее меня. - А ты знаешь, в чём моя сила? – Спросила Любовь, задумчиво качая головой. - Потому что ты важнее для людей. - Нет, моя дорогая, совсем не поэтому, - вздохнула Любовь и погладила Влюблённость по голове. – Я умею прощать, вот что делает меня такой. - Ты можешь простить Предательство? - Да, могу, потому что Предательство часто идёт от ...

Читати далі...

Сиджу на роботі з температурою... періодично бігає начальство і не-начальство, щось від мене хочуть... я щось автоматично роблю... От цікаво - мабуть перша ознака того, що я захворів - здатність до тверезого мислення різко падає. В результаті завжди в перший день хвороби автоматично йду на роботу з температурою по тій простій причині, що мені в голову не приходить думка туди не йти... :(

На дорогу до роботи я витрачаю годину. Це в один кінець... Шкода втрачених годин життя. :( Кілька разів чула, як позитивно можна витратити цю годину вивчаючи іноземну мову. Можливо... Та не скажу, що в метро оточення сприяє бадай якомусь вивченню... Це я така приндикована чи дійсно не можу себе організувати і викидаю на вітер 35 підземних хвилин ? ;)) Переважно (вранці) я борюся із залишками сну (я сова), пробую планувати свій день, слухаю музику, а увечері...

Читати далі...

Ось уже майже новий день і всілякі думки лізуть в голову. Як хороші, так і не дуже. Останнім часом думається про час (вибачте, за тавтологію). Цікаво, коли до нас приходить розуміння, що це таке, "час"? В ранньому дитинстві Ти насолоджуєшся дотиками, емоціями, Тобі не відомі такі поняття як грубість, нещирість, брехня, зрада ... Все, що Ти відчуваєш, це емоції. Тому й саме життя здається послідовністю нескінчених емоцій : позитивних і негативних. Ти йдеш в школу, бо так треба...

Читати далі...

Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний. Мішель Монтень, «Проби», Розділ LIII, «Про один Цезарів вислів». P.S.: насправді, це в нього лише тільки передмова до Цезаревого висловлення. Сам вислів аж в самому кінці цього ессе.

[Приєднана картинка] Колись давно... Колись в дитинстві.... Усе безтурботно. Ніхто не скаже "божевільна", лише подумають "дитя. що з нього взяти?"... прогулянки з хлопчиком. за ручку. не зобовязувало колись ні до чього. Лазити по деревах. маститись. ранитись. і не йти додому, а бути там , де ніхто тебе не знайде, де "твоя територія", де твоє таємниче місце. там спокійно. Немає страху. взагалі ні перед чим. а зараз? страх бути покинутим, залишитись усе життя ...

Читати далі...

Як ти бачиш, ТУТ, аби втриматись на місці, треба бігти так швидко, як ТИ тільки можеш. Якщо ти бажаєш потрапити кудись ще, ти мусиш бігти щонайменше вдвічи швидше!Червона Королева, «Аліса в задзеркаллі»

Чи замислювалися ви колись, чому саме ми маємо поважати старість? Чому ми маємо надавати пільги тим, хто і так має неабиякі перваги? Адже життя складається таким чином, що у виграші здебільшого не той, хто краще, а той, хто раніше. Все дорожчає... Інфляція, в супереч загальній думці процес не лише еконмічний, але й соціальний. Молода людина ніколи не отримає доступ до того, що заграбастали собі старі, доти, доки сама не перейде в ранг "пєнсіонєров". Життя, як армія - переваги...

Читати далі...