хочу сюда!
 

Наталья

35 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 32-40 лет

Заметки с меткой «життя»

Біла полоса життя...


Кажуть, що життя складається з білих та чорних полос...
Коли вам трапиться біла полоса в житті, поверніть, і йдіть вдовж цієї полоси!

От як я його розумію...)))



  Почитую один блог, і не без того що картинки там поглядаю...smutili
  І тут трапилась там заміточка одна.. всю наводити не буду, але шматочок, рідний моїй душі, так припав до серця, що передеру і тут, собі на згадку залишу.

  "У меня ж теперь коса есть. Бензиновая. Ну такая, как у тех оголтелых подонков, которые в шесть утра дружной ватагой тарахтят страшно под окнами с мая по сентябрь. Ходил с ней по участку и уничтожал всё, что только можно, и немного даже то, что вообще нельзя. Цветы, которые баба понасажала чуток подровнял, клубнику облагообразил и даже замахивался пару раз на малину, до того уж увлекательный, сволочь, процесс оказался. Всё жужжит, гремит, воняет выхлопными газами и мелкодисперсно расшвыривает в разные стороны. Никакой возможности остановиться! Брошу всё, уйду в косари."

  Як я його розумію!!  Свої люди.. dance lol

Сказати хочу!!!

Добрий вечір, шановне панство!
Почитала стрічку блогів та накрило мене хвильою ностальгії. Та такою, що не можу не висловитися.
Колись у далекому 2010 я відкрила для себе розділ приколів на нашому сайті ай.юа. Особливо вподобала картинки, бо їх так зручно було вставляти в презенетації. Але прийшов день, коли для збереження картинок необхідна була реєстрація на сайті, тому я була змушена завести нік та імейл. Трохи згодом почала щось постити сама. Крім розділу "приколи", відкрила для себе ще "блоги", але вони мене особливо не зацікавили. Мої так звані "замітки" коментувало півтора землекопи, але то мене не обходило.
Прийшов буремний 2013, політика модераторів почала мінятися, багато моїх проукраїнських приколів видалялося, найлегші адмінами перекидалися у блог. Я випадково щось наклікала й вийшла на стрічку блогів, побачила інших різних жителів народу. І читала. Здебільшого мовчки.
На початку 2014 мене перевели на підвищення до столиці, це було за кілька днів до розстрілів на Майдані. Тепер уявіть собі стан тієї 33-річної жіночки: на роботі все по-новому, в столиці своя специфіка, керівництво ближче, підлеглі нові, і кожен з них сам хотів посісти це місце, шалені столичні затори, навігатор тупить, за 500 км від мене закінчує 4 клас рідненька донечка, і моє материнське серце дуже сумує, і на додачу до всього в центрі омріяного Києва "Плине кача по Тисині", якісь виродки в Криму та казна-що в рідному Дніпрі. Забула додати, що близьких друзів я в Києві не мала. Єдиним звичним був сайт ай.юа. І блоги зі звичною сторінкою. Мене тоді дуже підтримали люди. Віскарь, Хельга, АльКазлов, Мідна Феєчка, Золотко, Лана Скала, Гала, Любомирчик, Татоша, Помадка, Ланц, ще були люди, і багато, перепрошую, якщо раптом когось забула. Коли мені подобався чийсь коментар - я тикалася в друзі, зазвичай ніхто не відмовляв. Звісно, нікому не скаржилася на самотність, але в ті 3-4 міс айка замінила мені сім'ю та друзів.

..................

Тепер блоги стали іншими. І я не про інформаційне наповнення, бо інформацією стрічку наповноюємо самі хто чим хоче.
Блогери стали інші, ми з вами, ти і я, і вона, і він. Коли це сталося, дорогенькі? Ви ж нормальні були: гостинні, привітні, позитивні. І я теж на масовій хвилі міркую, френдити ту жіночку з обмеженими можливостями чи ні... Мені що, шкода місця у френд-листку? Ну буде діставати - завжди ж можна видалити. Це через засилля "нових-старих" незрозуміло яких особистостей, що не зізнаються, ким були раніше? Чи через Змєєловів, що зробили зухвале матюче хамство майже трендом? Чи через Мілєдь ми зачерствіли? Боїмося, що нас зурочить по інтернету тьотя-ексгібіціоністка з діабетичною енцефалопатією?

Дякую, що прочитали. Всі питання з попереднього абзацу риторичні та спрямовані перш за все до себе. Написала й відпустило.

А взагалі-то мій вечір сьогодні отакий
http://photo.i.ua/user/4959475/490057/15127768/
Розігнала всіх по таборах-чергуваннях та відпочиваю.
Тим, хто сюди дочитав, бажаю гарних вихідних. Я знаю, ми білі та пухнасті, просто прихворіли чомусь трохи.
ПиСи. ДЯКУЮ, що свого часу прийняли мене такою, як є!

Подзвонив мамі в Бердичів.


Подзвонив мамі в Бердичів. - Сусідка, ти її не знаєш, в неї дєвочка 25 років, не працює і хлопчик 21 рік, ПТУ закінчив, тоже не працює . Так от вона плаче, що в цьому році їм субсидії не буде. Кляне владу і дуже переживає. А за те, що її ДІТИ НІДЕ НЕ ПРАЦЮЮТЬ - не переживає !

Матеріал в топку євроскептицизма

...підкинула людина, що їздить по світу та Європі, певно, не лише туристом.
Отже, куди "ми всі" хочемо, яких речей не помічаємо і не бажаємо ними втішатися та чого соромимося - описано в основному крізь призму інтересів економічного експерта, бізнесмена, антисоціаліста і ліберала Михайла Кухаря. Але кожен може розглянути наведені факти з точки зору своїх інтересів та знань.
Экономист IMF Group Ukraine Михаил Кухар описал 8 вещей, которые в Украине намного лучше, чем в Европе. (Сохранены стилистика и орфография автора)

1. С точки зрения бизнес-климата: Украина - самый большой неподдекларированный оффшор на границе с Евросоюзом.

2. НИГДЕ в мире нет таких низких налогов на доходы физлиц-предпринимателей (6%) как в Украине! Даже в оффшорных зонах! Немцы и французы (частные предприниматели) "обналичиваются" в странах Балтии под 22% и умирают от счастья избегая 50-60% налогов у себя на родине...

Исключение -- только Швейцария и Болгария. Но их схемы уже полузаконны...

3. Свобода за рулем. Украина - удивительная страна, где за 4 года отсутствия дорожной полиции количество аварий и смертность на дорогах уменьшились. Водители стали вежливей друг к другу самоорганизовались пропускать из полосы в полосу, хотя по-прежнему любят ездить быстро.

Дай Бог вам, украинские водители, никогда и не испытать того уровня стресса что испытывает КАЖДЫЙ ДЕНЬ за рулем житель европейских столиц, увешанных смарт-камерами контроля нарушений, когда ты три раза ускорившись чтобы избежать "подрезания" в потоке выше 50-70 км в час рискуешь получить штрафов на свою недельную зарплату! Поверьте, вы даже не можете себе представить этот уровень стресса за рулем, что испытывают европейские водители КАЖДЫЙ ДЕНЬ СВОЕЙ ЖИЗНИ. Так что радуйтесь этой вашей свободе, которую у вас еще не отобрали. Украина -- последняя страна в Европе где водители ездят сдерживаемые лишь чувством взаимной вежливости.

4. Население ТОТАЛЬНО не платит налоги со своих доходов.

И за 26 лет этой вакханалии еще никого за это не посадили! Более того: в Украине действует презумпция невиновности по налоговым обвинениям (то есть налоговая должна доказать что вы незаконно заработали эти деньги), а во всей Европе ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНОВНОСТИ ПО НАЛОГОВЫМ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ (то есть вы ОБЯЗАНЫ объяснить откуда у вас деньги на квартиру на машину и на летний отдых. Иначе вы считаетесь виновными)

5. В Украине банковский сервис -- на уровне лучших американских и сингапурских банков! То есть последних достижений в мире!

Европейские банки умышленно "застыли" в своем развитии 8-10 лет назад.

В 95% европейских банков НЕВОЗМОЖНО получить следующие банковские услуги, которые в Украине существуют давно и вошли в привычку.

Мультивалютные счета, две или три карточки в разных валютах для управления счетом, управление счетом по телефону (не через колл-центр визы в Лондоне), обмен наличной иностранной валюты, собственные приложения для айфонов для управления счетом.

А перечисление денег друг-другу просто по номеру карточки виза и имени владельца -- это просто высший пилотаж которого нет даже в Америке! А мои знакомые банкиры в Париже и в Риге до сих пор не верят когда я им рассказываю, что такое вообще возможно!

Европейцы не глупее нас, но функции налогового контроля, возложенные на банки как гири тянут их вниз, замедляя развитие...

Что? Перечисление с карточки на карточку? -- Нет! Налоговая будет против, так слишком сложно уследить за деньгами. Нет! -- и сервис не вводится.

По европейским карточкам вы не сможете рассчитаться на 70% сайтов в интернете или купить биткоины. Как вы знаете, в Украине нет таких проблем вообще.

6. За 100-мегабитный интернет что стоит у вас дома и передается "Волей" за 5 долл в месяц вы в ЕС от Балтии до Англии заплатили бы от 50 евро до 100 фунтов в месяц.

У нас европейское качество мобильной связи и интернета а стоит это копейки, потому что сфера айти не перегружена регуляциями бюрократией и лицензированием.

7. У КАЖДОГО жителя Украины у которого есть компьютер или айфон -- он забит под завязку музыкой и кино, скачанными абсолютно бесплатно! В смысле, даже без уплаты 0,99 долл за трек через Apple store.

Вся страна свободно смотрит все сериалы Netflix даже не подозревая что для их европейских соседей накая роскошь стоит под 1000 евро в год!

А за каждый скачанный пиратским способом трек или фильм (если вы не догадались включить VPN) немецкая полиция найдет вас по айпи и выпишет штраф в 600 евро.

Украина - это не только крупнейший оффшор в Европе -- это еще и крупнейший пиратский остров в интернет со свободным обменом музыкой, книгами, фильмами, обучающими программами.

8. Мы воспринимаем это как должное, но мы, оказывается, страшно вкусно и дешево едим. Притом, в основном, натуральные продукты.

Я ставлю Украину на 4 место среди 27 стран Европы после Франции, Италии и Испании по количеству и качеству дорогих (высшего класса) и среднего класса ресторанов. И на 1 место по соотношению цена/качество. Мы сами не заметили как проснулись в стране, где не осталось ни одной заправки даже (не то что кафе), где не стояли бы такие же дорогие кофе-машины как в лучших тратториях в центре Милана. У нас сложно найти плохой кофе даже на Оболони. В Берлине или в Риге -- сложно найти хороший.

Если вы не питаетесь в ресторанах, а привыкли покупать еду на рынке -- в Европе вас ждет еще больший шок.

В огромном Кауфленде в Берлине -- на 3000 метров торговых площадей нет ни одного уголка где бы продавалось живое мясо. Только готовые вареные и копченые колбасы. Максимум -- фарш.

Свежих фермерских кур, говядину, телятину, свинину по цене 4-8 евро за кг -- вы не найдете нигде в Европе!

На моих глазах с 2004 по 2008-й год умирал последний такой фермерский рынок в парижском Сент-Жермен...

Где можно было купить свежие яйца, сыры, паштеты, мясо и рыбу у фермеров из Нормандии каждое утро. Теперь там огромный флагманский Apple store...

Такого количества свежих фермерских продуктов в шаговой доступности от дома как в Киеве с его многочисленными рынками -- вы не найдете уже ни в одной из европейских столиц.

Их заменили огромные продуктовые моллы на окраинах и со стандартными пакетами ГМОшной клубники круглый год.

Исключения есть, от Салоников до Хельсинки -- но это, увы, исключения, подтверждающие правила...

більше подробиць на цю тему тут
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1864520726905840&id=100000437913326

Літо.На конкурс ))

      Це було давно і не правда lol
      Було нам тоді по 18 років, навчались ми на 2 курсі технікума і звичайно ж були беззаботні, веселі і авантюрні, в хорошому смислі цього слова angel .
       Прийшла наша класна керівничка і сказала: "Хто хоче поїхати вожатими в дитячий табір, треба дати через урок (45 хвилин) відповідь, завтра швидко отримати заліки і екзамени по 5 предметам, а післязавтра з чумайданами прибути до центрального входу в технікум"
       Ми з подругою, 2 дівчини з нашої  групи і 2 хлопця з інших груп на післязавтра стояли в указану місті і чекали чартерний аХтобус на табір.
Попередні два дні ми звичайно ж не заморочувались куди нас завезуть, хоча попередньо було говорено, що їдемо на край географії (області) в село. І от вже тут, сміючись і спілкуючись між собою ми все таки  зрозуміли, що їдемо ми таки далеченько від домівок.
       По доріжці до технікума під"їхало чудо совєтского автопрома. І з"ясувалось, що це і є наш зафрахтований корабель в ЛЄТО prey


       За рульом сидів червонощокий веселий молодий дядєнька. Всю дорогу він чудив, а ми з радості, що вирвались на волю, та ще й з супер бонусом - зданими іспитами, веселились і розглядали у вікно поля і пробігаючі села. Їхали ми більше 2-х годин.
      На другий день по приїзду нас закріпили за отрядами і корпусами і дали  завдання готувати кімнати до приїзду дітей.
А які там у нас в голові діти, як ми ще самі діти vkaske lol  
    Ми з подругою побачили у вікно, що за нашим корпусом є качелі. І гайнули трішки покататись smutili 


      
       Трішки мабуть длилось не так мало, бо нас вже подали в розшук lol  Вже дехто впорався з підготовкою кімнат і пішов отримувати постільну білизну, а у нас ще ой-ой-ой скільки до білизни було роботи.
Ну ми ж не могли впасти в грязь ліТСом і ускореними темпами ринулись доганяти прокатаний на качелях час.
     На наступний день ми зустрічали майже братьєв по разуму privet , своїх дітей подопічних на 1 лагерну зміну.
Час проведений у лагері з дітками був чудовий, цікавий, яскравий на емоції, щодня ми придумували якісь конкурси, грали у войнушку з хлопцями, плели коси дівчатам і плели з ними віночки, змагались за звання кращого отряда, ходили у міні походи, брьохались в одній з чистіших річок Європи - Орілі. Чудили між собою зі своїми однолітками.

ЛІТО В ТОМУ РОЦІ БУЛО ТЕПЛЕ,
АЛЕ Я, З РАДІСТЮ, В ТІ ДНІ ПРАЦЮВАЛА cat dada dance


 

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

Ну яка різниця?

Хто в чому одягнеться і як буде в цьому одязі виглядати?
Чужі лосіни, труси, носки, кеди??? Навіщо Вам таке в голові?
Головне не те, що зверху, а те, що в середині! Головне те, яка душа у людини, яке її наповнення angel . Головне не лосіни, чи носки в босоніжках, а головне те, що людина в цих лосінах робить, Її вчинки! Живіть своїм життям і своїми лосінами umnik  smile 








Добра Вам люди! smile  heart

Путькін їздив на Зап0рі без глушника у 1981 Ленінград вночі.

- вже т0ді тре бул0 й0му ввалити пизди за це.....за таке...
.
- але Життя, як казали і кажуть наші предки - Шир0ке.......................................
і деяким дегенератам - везе.
.
і бувае, щ0 не тільки не 0тримують Заслужену кару, а і навпаки - ....

Український борщ

Існує понад 70 описаних рецептів борщу. Але то таке… Я вам розкрию таємницю рецепту справжнісінького українського борщу!

У нас – борщ,  у москалів бліда подоба борщу – щі. Та й назва звучить якось по-бідному, немов слово «ні-щі-і-і-й». Недаремно це було відображено народом у приказці: «Щі - хать оващ растовскій палащі!»

Нема нашого овоча…  на експорт пішов… покращувати москалям щі.

Для того щоб приготувати гарний борщ, треба взяти міцний казан обов’язково бренду «Україна». Будь-який казан не витримає таку варку, щоб не тріснути і зовсім не розвалитись.

Коли полум’я старанно оближе боки посудини та підігріє розчин патерналізму та підліткового максималізму, тоді для наваристості борщу потрібно покласти декілька огрядних олігархів, попередньо замочивши їх… замочивши їх для пом’якшення в офшорній олії.

Бульйон закипає, бурлить, кришку  з казана зриває, то вона працює, готується до вибору. То й вибираємо її – піну – великою шумівкою. Популізму в нашому казані розводити не треба!

За олігархами в казан кидаємо жменю засушених комуняк – ну, які вже є, не сезон. Перед варкою, для набухання, краще їх замочити серед своїх лозунгів на години три.

Потім в бульйон додаємо багате овочеве українське різноманіття: ватників та вишиватників, яничар та козаків, гомосовєтікусів та патріотів.

Не забудьте додати гетьманів…  краще брати одного на казан, щоб не побилися, та забрати на всякий випадок у нього булаву. Якщо немає гетьмана, то замінити його можна  отаманами, щоправда в кожному регіоні рецепт борщу трохи зміниться. 

Додадуть пікантності борщу трохи сєпарів та любителів русскага міра. Їх спочатку потрібно нашаткувати, а потім підсмажити на соняшниковій олії – це придасть страві особливий неповторний смак.

Щоб в казані овочевий народ не створював корупційні схеми та не розводив кумівство, його треба гарно перемішати великим ополоником, а краще москальським черпаком.

Овочевий народ загуде, забулькає: «Всьо пропало… це зрада… зрада зрадная!»

Не панікуйте! Приправте страву спеціями «Слава борщу –  смерть щям!», «Борщ понад усе!», «Це перемога!».

Український борщ вариться, кипить, булькає, вирує, кришку підриває. Пройде час, і варіння страви буде завершено. Борщ буде настоюватись в спокої, натягуватись різноманіттям смакових відтінків. Він буде смакувати не тільки українцям, а й кожній людині з усього світу.

Борщ – то є всьо, у ньому сила!

Смачного!

Demiurgos

09.04.2018