Сьгодні після граду-дощу ....раптом заспівали птахи..і вже не так як до того...і стало зрозуміло, що Весна вже поруч!... [Приєднана картинка] Люблю весну, та хто її не любить,Коли життя цвiте, як пишний сад. I, мов у снi, шепочуть листя губи, I квiти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть рiки, Коли рида од щастя соловейI І заглядає сонце пiд повiки У тишинi задуманих алей... Люблю, коли блукає мiсяць в травах, Хатини бiлить променем...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Цікаво: як може сумніватися, чи його це свято - День поезії, - призер двох фестивалів поезії, автор двох збірок сатиричної, іронічної та гумористичної поезії, плюс до того ж власник Сайтів-Близнюків злого поета Некрота? Річ у тім, что є на світі чимало чудаків - принципово не хочу писати слово "чудак" через літеру "м", хоча міг би - які вважають, що віршовані твори Олександра Некрота не є поезією. Вони твердо переконані, що це, в кращому разі...

Читати далі...

Йде ДощІ краплі по лицю Неначе дивна Музика Небесна.А під ногамиМокрий сніг і крига…Дивні відчуття…Хтось скаже, що такеНе можна полюбити, А я люблю…І знаєте, не можу тим напитись… Йде Дощ…І Краплі по лицю…І Дивні відчуття…І Музика Небесна… Йде Дощ,Готує він Весну!Тому і Радість відчуває Серце. © Ружа 06.03.09.23:00 [Приєднана картинка] То був день, точніше вечір після концерту "Вночі"... тож Музика земна ...

Читати далі...

Богдан-Ігор АНТОНИЧ ПІДКОВИ На сто возах весна приїде,  мов луки, вигнуться смички.  Крізь сито дощ весінній цідить,  і дяк запалює свічки.  Та їхать ми ще не готові,  й баси нам нетерпляче тнуть.  Хай, люба, місяць на підкови  нам ковалі перекують. 9 березня 1935КАЛИНА Калина похилилась вниз,  мов ягода росте червоне слово.  Весні окриленій молись,  карбуй на камні пісню калинову!  Та промінь сонця, мов стріла,  проколе слово і проріже камінь,  і лиш калина, як цвіла...

Читати далі...

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари, не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть. Я вже давно інших мрій відреклася для тебе. Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя. Вдарив час, я душею повстала сама...

Читати далі...

Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей... Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І п'є тепло ночей ласкавих, А на лугах пливе туманів дим... Весна вдягла у зелень віти в дуба, уже курличуть в небі журавлі. Люблю весну, та хто її не любить на...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Сьогодні вирішив просто опублікувати свій новий віршований твір. Чотири рядочки. *** Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов, С Колымы в "перестройку" отпущенным, Я забыл украинский бы только за то, Что на нем говорит Виктор Ющенко. Можете звірити з оригіналом (Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов) і/або прочитати пост на цю тему в моєму онлайн-дневнике. Дякую за увагу. Вибачайте, коли щось не так.

З НЕОПУБЛІКОВАНОГО Сергій Жадан Це історія, що трапилася якось із китайцями, із утікачами, що живуть на автостанціях, в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах, на товарі у контейнері і на соснових нарах. Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю, але всяке слово Мао береже і пам'ятає, складно уживатися щодня з капіталізмом, із народним, інородним, видатним алкоголізмом. І найстарші із китайців порішили більш не паритись, й взяли собі у складчину роздовбаний «Ікарус»...

Читати далі...

Як колись хотів я з нею бути, її до себе міцно пригорнути, самому впасти в її обійми і забути з нею про все на світі. Я хотів щоб все було як в казці, гуляти з нею цілу ніч, а потім сонце зустрічати вранці. А зараз вона байдужа мені стала, все одно ніяких почуттів вона до мене не відчувала. І байдуже ским вона буде святкувати Валентина, а я? А я піду в бар і вип'ю пива.

[Приєднана картинка] Ексгібіціоністи-тоже люди, Сказав колись в маршрутці я у слух Й забігали презирливі очі усюди Й з’явився у повітрі неприємний дух... Неначе я сказав, що Дід Мороз існує Немовби відкриття якесь зробив Усвіті, де кожний носа свого суне Об камінь поглядів стереотипи їх розбив А що? він теж людина У нього друзі є й сім’я І не стирчить між пальців волосина Просто тут, логіка у чувака своя. Зате він –особистість, фрік, оригінал Ну й що, що любить...

Читати далі...