хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Заметки с меткой «поезія»

Слово - як насіння

насіння Слова
не проросте
у Холоді Байдужих
Упаде Жолудем
у той морозний сніг
чи в чорнозем -
і Проросте Творінням..

серденько

замки  розкидані
всі  нами
і  ніч  ховає
їх  ключі

Забуті  мрії
серця  стукіт-
Сновидами  шугають
уночі...

крихітне  серденько
сонячно пломенем
гріє
у темряві


Природа

Над  річкою
схилилися  дерева
Століттями  вони
у дзеркало  води
Вдивляються  
і  бачать  свої  сни

навіяне

Гілка  сосни
спустилася з небес
але  -
на  землю
впасти   -  не  схотіла



Ягоди

осінній ліс
опалий лист
сховалися останні
тремтять на вітрі
ягоди Ожини.





Шрами і меч



Ніжність. І поруч з прекрасним ельфом
в шхуні казковій лечу над шельфом.
Але наснилося. Я потвора.... 
Шрами і меч. Бій почнеться скоро.
Знову по лікті в крові ворожій
руки у троля. Помилуй Боже.
Навіщо живу я в країні болю?
Небо, благаю, пусти на волю!

Картинка  HaxOrran

Лизистрата





Лизистрата

Постой!… Ты что-то путаешь в запале!
Известно ведь любому пацану:

На вас не нападали. Вы - напали.
Вы первыми затеяли войну!

Вы гражданам защиту обещали,
А получился форменный скандал!…
Кого и от кого вы защищали,
Когда на вас никто не нападал?

Ах, сколько на земле людишек подлых!
Такие уж настали времена!…
Вы подлость преподносите, как подвиг,
И просите за это ордена!

Предводитель (надменно)
Позвольте вам заметить с укоризной -
И поскорей возьмите это в толк! -
Мы выполняем долг перед Отчизной,
Священный перед Родиною долг!

Лизистрата (раздумчиво)
Пред Родиной, конечно, неудобно...
Долги, конечно, надо отдавать...
Но почему она - в уплату долга -
С вас требует кого-то убивать?
И коль у вас пред ней долги такие,
Что даже жизнь - в уплату их - пустяк,
То хочется спросить вас, дорогие,
Зачем же вы одалживались так?
Коль Родина удар наносит сзади,
Да так, что аж в глазах потом круги,
То лучше, дорогие, не влезайте
Вы к этой страшной Родине в долги!


© Леонид Филатов, 1998

Новий вірш "Шлях до перемоги" Автор: Олександр Кобиляков

ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ

 

Все розпочнеться з чистого листа –

До влади прийдуть справжні патріоти!

І скінчиться невизнана війна,

Та квітами жалоб зійдуть окопи.

 

Це станеться – коли побачиш ти,

Що більше так не можна далі жити,

Що нашу Неньку знищують кати –

Продажні та невдячні власні діти.

 

Повіє вітер хвилями Дніпра

Незламний дух славетного народу,

Та з віршами пророка-Кобзаря

Повстануть люди за свою свободу!

 

Зрадіє Богом дана нам земля!

Розквітне наша люба Батьківщина!

Як попіл, згинуть ворог та журба!

Ще запанує рідна Україна!

 

І напишу я, з чистого листа –

Коли настане спокій в Україні:

«Вітаю, Ненько, ти – перемогла!

Немає більше нечисті в країні!»

 

                                      © Олександр Кобиляков

всіх, хто любить поезію і хто її творить

вітаю зі святом



і трохи давнього не публікованого



А я чекав її і не чекав

Я вірив їй і вже не вірив

Губився в спогадах, словах

І рвав на шмаття свої мрії

 

Вона губилась десь у снах

Приходила й сміялась з мене

Давно забув, що значить страх

Її шукаю десь під небом

 

Впаду колись, розіб’юсь в прах

Та й смерть мене вже не лякає

Знайду себе в її очах

І хай земля мене приймає

09.12.2015