хочу сюда!
 

Ксюша

38 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «переклад»

Російськомовного кіно в Україні більше не буде

Усі копії іноземних фільмів мають перекладатися українською мовою.

Відповідне рішення Конституційного Суду України оприлюднив у понеділок голова КС Андрій Стрижак, повідомляє УНІАН.

Рішення було ухвалене на підставі конституційного подання 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч.2 ст.14 закону "Про кінематографію".

Автори подання наголошували, що відповідна норма закону, якою визначається порядок розповсюдження іноземних фільмів на території України, трактується неоднозначно, а також сумнівно застосовується.

Конституційний Суд, розглянувши цю справу, прийняв рішення, що усі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов’язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою.

Тобто іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою.

При цьому центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії не має права надавати ні юридичним, ні фізичним особам – суб’єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів та видавати відповідне державне посвідчення. Стрижак підкреслив, що йдеться про усі фільмокопії, які розповсюджуються на території України.

За його словами, КС проаналізував Конституцію, закони України, міжнародні акти, ратифіковані Україною, і дійшов висновку, що обов’язкове дублювання фільмів українською мовою не порушуватиме прав національних меншин.

Переклав на українську avidemux

Сьогодні завершив переклад українською одного відеоредактора з відкритим вихідним кодом avidemux. Це - зручний та безкоштовний редактор, я їм користуюсь для нарізання відео та простого монтажа. І сьогодні він заговорив зі мною українською. Поки що неофіційно, але з дня на день мій переклад мають включити в офіційний дистрибутив програми. Всього я обробив біля 7000 строк коду. Ось як виглядає результат:

Сам переклад можна переглянути на GitHub - https://github.com/keedhost/i18n/tree/master/uk/avidemux. Кому треба, можу надати на файл права для запису.

Lazy - Deep Purple

Lazy
      Ледачий.

You're lazy just stay in bed
      Ти ледачий і не підводишся з ліжка.
You're lazy just stay in bed
      Ти ледачий і просто лежиш у ліжку,
You don't want no money
      і вже не хочеш ні грошей,
You don't want no bread
      ні хліба.

If you're drowning you don't clutch no straw
      І коли потопаєш, то не хапаєшся за соломинку,
If you're drowning you don't clutch no straw
      коли йдеш на дно, не хапаєшся за соломинку,
You don't want to live you don't want to cry no more
      не прагнеш далі жити, не хочеш більше плакати.
Well my trying ain't done no good
      Отож, мої старання не принесли нічого доброго.
I said my trying ain't done no good
      Я кажу, мої старання не дали анічогісінько,
You don't make no effort, no, not like you should
      тож більше не роблю жодних спроб,
      ані навіть те, що хотілося б.

Lazy you just stay in bed
Lazy you just stay in bed
You don't want no money
You don't want no bread


Deep Purple у так званому складі Mark ІІ (1970-72), що вважається "золотим", зліва направо:  Річі Блекмор /гітара/; Єн Пейс /барабани/; Джон Лорд /клавішні/; Роджер Ґловер /бас-гітара/; Єн Ґіллан /вокал/letsrockСЛУХАТИletsrock

No Second Chance - Blackmore's Night

NO SECOND CHANCE
        Не буде другого шансу

Автори: Річі Блекмор, Кендіс Найт
Виконує Blackmore's Night

My diamond's clouded over where it used to shine like light
        Мій діамант затьмарився, хоч зазвичай він сяє наче світоч.
And the day keeps running faster,
        А день прискорив свій біг
Into the arms of night...
        в обійми ночі...
The stitches on the tapestry say,
        Візерунок народжується на тканому полотні і шепоче:
"Everything in time,
        "Все з часом налагодиться"
Will find it's way home again",
But I'm tired of crying...
        Але я втомилася від голосіння...

       No Second Chances
               Немає другого шансу,
С      Don't knock on my door
               не стукай в мої двері,
о      There won't be any answer
               не буде жодної відповіді,
r      I won't be here no more...
               мене більше тут не знайдеш...
u      This house we had together
               Цей дім належав нам обом,
s      Might still be in its place
               можливо, він все на тому ж місці,
       But the rest of this is much too hard to face,
               але надто важко бачити те, що лишилося від нього,

There'll be No Second Chance...
               там не може бути другого шансу...

Lovely moonlit hours we spent
       Скільки ночей, залитих місячним світлом,
 
Walking on the beach,
        бачили ми, гуляючи берегом,
We'd gaze up at the stars,
        зачаровано дивилися на зірки,
I swear they were in our reach...
       присягаюся, ми могли дістати їх руками...
But time... it went on,
        Але час... він вичерпався,
Minutes... they ran too fast.
        хвилини... вони замиготіли надто швидко.
Like you they were gone...
        Як і ти, вони втекли...
Into the past...
        у минуле...

C h o r u s  repeat
        Приспів повторити


letsrockслухати тут letsrock

Плагіат з Вікіпедії і дива перекладу з російської.

Олена Русина

Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова налічує аж 800 сторінок. Цей незабобонний пан вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця...

Останнім часом духовні обрії наших співгромадян помітно розширилися. Кого нині вразиш, скажімо, згадкою про видатного українського поета Чехова або про куди менш знаного діяча української культури Гулака-Артьомовського?

А от чи чув хто-небудь про художника - вибачте на слові - Ехренстрахла? А про славетного іспанського митця Ялину Греко? А про те, що Америго Веспуччі, увічнений п'ятсот років тому словом "Америка", був "головним пілотом" Іспанії? А чи знаєте ви, що цар Іван Грозний скасував харчування у Росії?

Ні? Ну, тоді ми йдемо до вас - з книжкою "Україна - Європа: Хронологія розвитку. 1500-1800 рр." (К.: Кріон, 2010), виданою у рамках  проекту "Україна: історія великого народу".Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова (головного редактора й упорядника "України - Європи"), надрукований видавництвом його дружини, налічує аж 800 сторінок. І, зауважте, це тільки один том із серії, яка охоплює декілька тисячоліть європейської  історії!

Ну, хіба можна не порадіти за сивочолого нардепа, який, невтомно працюючи на благо України, викроює час для такої активної культуротворчої діяльності - та ще й попри брак відповідної освіти й досвіду.

 Депутат-регіонал Зубанов має час і натхнення редагувати книжки про історію  

Як стверджують офіційні біографії, регіонал Зубанов закінчив гірничо-металургійний інститут і ледь не все життя пропрацював на сталедротовому заводі у Харцизьку - за що й удостоївся медалі та відзнаки "Ділова людина України"
   Хтозна, чому така людина, замість дбати про сталедротове виробництво або, наприклад, добробут мешканців Харцизька (одного з найгірших за якістю життя міст в Україні), занурилась у глибини історії.
   Можливо, не обійшлося без культурного шоку від споглядання панно "Творці незалежності", яке прикрашає "будівлю під куполом": непоказні, але цілком впізнаванні українські нардепи у компанії янголів, Богородиці, рівноапостольного князя Володимира, Богдана Хмельницького й Михайла Грушевського.

Чи, може, спонукою для п. Зубанова став приклад Віктора Пінчука, який на наших очах став "мислителем" світового масштабу - і, здається, вже й сам у це повірив. Чи йдеться про внутрішній порив, що його так проникливо висловив друг і земляк нардепа - Анатолій Толстоухов. Мовляв, "мается душа", "ей нудно":

...Мало дел, нужны еще слова.

Чистые, как белый лист бумаги,

Честные, как исповеди слог,

Мы еще дерябнем для отваги,

Чтоб услышал и народ, и Бог...

Чи не такої миті й було задумано проект "Україна: історія великого народу"?
      Щоправда, п. Толстоухов задіяний у ньому тільки як співвласник авторських прав на всі видання, які друкує "Кріон" під відповідним логотипом. Натомість Володимир Зубанов показав себе справжнім універсалом, штампуючи товстелезні книжки стаханівськими темпами.

Як наслідок, маємо приклад приголомшливого ребрендінгу: вчорашній промисловець не лише уподобав собі шати культуртрегера, а й очолив - наберіться терпіння - підкомітет з питань книговидання та книгорозповсюдження комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Як тут не згадати всесильного покровителя Паніковського - городового Небабу, який вартував на розі Хрещатика й Прорізної, а за нових соціальних реалій став музичним критиком!  Щоправда, нардеп більше схожий на іншого патрона "великого сліпого". Як знаємо, свого часу Великий Комбінатор почав збирати гроші за вхід до п'ятигорського Провалу, зметикувавши, що "для людини, позбавленої забобонів", той може стати непоганим джерелом прибутків.

Так само незабобонний п. Зубанов вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця: фактаж, ілюстрації й навіть механізм синхронізації подій, що відбувались у різних країнах. Так із глибин всесвітнього павутиння, як Афродіта із піни морської, постала "Україна - Європа" (далі: "УЄ"), що ґрунтується, головним чином, на загальнодоступній Інтернет-енциклопедії.

Щоправда, з'ясувати це доволі непросто: книжка містить розлогий список джерел, в якому Вікіпедія не значиться (натомість там присутні праці з історії Київської Русі, які не мають жодного стосунку до періоду 1500-1800 рр., що йому присвячена "УЄ").

Лише на останній, 800-й сторінці цього опусу літерами міліметрової висоти занотовано: "Автори проекту в частині статей з посиланням на Вікіпедію [а таких посилань у книзі немає. - О.Р.], а також їх модифікованні [sic!] версії, визнають право кожного на відтворення, розповсюдження, внесення змін згідно з умовами GNU Free Documentation". Тобто, зрозумілою мовою, придбавши книжку п. Зубанова, можна вільно користуватися тим, що є вільним за визначенням.

При цьому, зауважимо, сама Вікіпедія, попри наявні у ній помилки, є значно надійнішим джерелом знань, ніж її версія, "модифікованна" депутатським "самвидавом" - хай навіть над "УЄ" попрацювала редколегія аж з чотирьох професорів, що з них троє (В. Горобець, О. Курочкін, О. Корнієвський) опікувалися історією, а один, М. Бровко, - філософією.

Як зазвичай і буває у створюваних "на коліні" працях, новий опус видавництва "Кріон", рясніє, як і попередні, кумедними помилками. Відверті "ляпи" починаються з анотації, яка обіцяє читачеві, опріч "цікавих фактів", "барвисті ілюстрації" - і це у чорно-білому виданні, де кольоровою є лише обкладинка!

Не все гаразд і з задекларованою тут-таки "європейськістю" тематики, що під неї явно не підпадають розлогі описи експедицій Хабарова (379-381) або колонізації американського континенту (66-71).

   Останню, до речі, ілюструє мапа "Завоювання Північної Америки до 1715 р." (68) - не тільки повністю "німа" у чорно-білій версії УЄ" (в її електронному оригіналі заокеанські володіння Франції, Британії й Іспанії помальовано у різні кольори), та ще й англомовна. Відтак, допитливий читач не раз почухає потилицю, аби второпати, що ж то, скажімо, за землі, "ceded by France to Great Britain by the treaty of Utrecht", і де вони, власне, знаходились. 
   Та це випробування не є поодиноким: на бідолаху-читача очікують ще й карти французькою, польською та німецькою мовами (і казна-що на с. 308 - аби розгледіти цю мапу Тридцятирічної війни, потрібен потужний мікроскоп).

Загалом, з півтора десятка карт, поданих в "УЄ", лише декілька не призначені для поліглотів. Зрозуміло, що творці цього опусу, виходячи з власних, украй специфічних, уявлень про культуру видавничої справи, не відчували потреби у перекладі картографічного матеріалу - та це було б їм і не до снаги: нескладно пересвідчитись, що вони не здатні навіть транслітерувати кирилицею невідомі їм іноземні імена.

Єжи став якимсь Джерзі
   Як результат - такі характерні метаморфози, як трансформація польського маляра Єжи (Jerzy) Сємігіновського у Джерзі (!) Семігиновського (494), англійця Неллера - у Кнеллера (466-467, 490, 522), німця Еренстраля - в Ехренстрахла (435, 436), француза Уасса - в якогось Хуассе (517). 

Ця картина подається чомусь двічі. Та й у другому випадку автор значиться як Ніколя де Ларжійєр
Загадка для читачів "УЄ" (с. 237, 362): хто ж написав цю картину?   Художникам у цій книзі взагалі якось не пощастило - їх імена спотворено до невпізнання не тільки невіглаством упорядників, а ще й електронним перекладом, до якого весь час вдаються у "Кріоні". Тим, хто не гребує такими перекладами, звісно, відомо, якої ретельної вичитки потребують отримані у подібний спосіб тексти.

Німецько-угорський художник вон Блок став "геть" Блоком


   Творці "УЄ" про необхідність редагування, вочевидь, і не чули, - а, відтак, маємо те, що маємо: у "перекладі" з російської славетний Ель Греко став ... Ялиною Греко, а Бенджамін вон Блок - Бенджаміном геть Блоком (127, 493).
   А от хто - комп'ютерна програма чи людина - додумалась до "Портрета Козімо Медичі в збруї" (205) чи "переробила" Трафальгарську площу (Trafalgar Square) на сквер (468), залишається тільки гадати.

Так проходить слава мирська: Франсуа Равальяка потрактовано як жінку, а Козімо Медичі - як коня ("УЄ", с. 205, 284).   Новація у топографії Лондона: помандрувавши із Вікіпедії до "УЄ", його найзнаменитіша площа стала сквером (с. 468).

Оцей монумент, виявляється, стоїть у лондонському Трафальгарському сквері... 
Та годі розглядати "барвисті ілюстрації" - час перейти до обіцяних читачам "цікавих фактів".  Тут, звісно, також не обійшлося без "машинного" перекладу - і, відповідно, не скажеш, хто завинив, перетворивши церковні братства на "братерства" (224, 232, 266), запровадивши у Речі Посполитій "одноманітний державний устрій" (174) й оголосивши Івана Федорова видавцем першої в Україні "друкарської книжки" (яка звалася чи то "Апостол", чи то "Апостоли"), а заразом і особою, котра здійснила "установку традицій" національного книговидання (78-79, 204).

"Цікавих фактів" з життя історичних осіб у книзі, насправді, хоч греблю гати: зокрема, Ломоносов тут "важко спілкується з академічним начальством" (597), Ньютон керує "Лондонським королівським суспільством" (356), цар Петро І "усмиряє своїх запеклих солдатів" і започатковує перший російський "прилюдний музей" (528, 574), а королева Єлизавета обіцяє своїм воякам полягти разом з ними "в гущавині битви" (157).

З "УЄ" можна дізнатися також про "монастирські устремління" автора "Утопії" (120), про те, що Босх дістав як придане "значне особисте положення" дружини (96), - або ж тут-таки з'ясувати, що Джордано Бруно був магом (252), а Америго Веспуччі - "головним пілотом (штурманом) Іспанії" (65; у Вікіпедії ж йшлося про призначення його "главным кормчим для путешествий, предпринимаемых в Индию" - як кажуть, відчуйте різницю!).

Блиск правління шведського короля Густава ІІ Адольфа проілюстровано згадкою про корабель "Ваза", чи не "найбільший і найбагатший (= рос. "самый дорогостоящий")" у першій третині XVII ст. (292); при цьому якось забулося, що цей давній "Титанік" потонув, щойно його спустили на воду, і нині, піднятий на поверхню та відреставрований, є однією з найцікавіших стокгольмських атракцій.

 
   Чи візьмемо для прикладу царя Івана Грозного (116-120). У дитинстві його обвивала "нескінченна стрічка палацових інтриг", і тому "у пору своєї юності Іван увійшов вже ментально зрілою людиною.
    Зокрема, юний цар заходився довкола "оптимізації управління і вироблення нових реформ", з-поміж яких приголомшує своєю радикальністю "відміна харчування" (у російському оригіналі йшлося, звісно, про ліквідацію так званих "кормлений" намісників). Годі й дивуватися, що "до кінця правління Івана Грозного країна знаходилася у пригніченому становищі" - плюс "залишав бажати кращого етичний стан царя".

Кращого залишає бажати й хронологія Іванового правління: воно розпочалось аж ніяк не у 1532 р. - та й Судебник царя побачив світ аж ніяк не у 1549 р. (116, 117, 136). Вартим уваги є й "подвійне" народження Грозного: на с. 115 воно датується 1529 р., а на с. 116 - 1530 р.

Дещо подібне сталось і з Миколаєм Реєм: згідно з хронологічними таблицями "УЄ", він примудрився з'явитись на світ і в Польщі (31), і - як Микола - в Україні (29).

   Не може не зацікавити й сюжет про знаменитий Троїцький костел з волинського містечка Олика, яке творці "УЄ" воліють звати Олікою (352). З боку хронологічного тут усе вірно: споруду й справді звели у 1640 р. - хоч замість "Б. Моллего" (за версією "УЄ") у цьому задіяли знаного архітектора-єзуїта Бенедикта Моллі. Та вже у другому реченні собор зветься "Єлецьким" - тобто з незрозумілих причин "телепортується" у Чернігів, де є православні Єлецький і Троїцький собори.
   Зрушила з місця й могила Івана Сірка, опинившись, замість Копулівки, у якійсь Капилівці (466). Абсолютно незрозуміло, де саме у 1617 р. було укладено Столбовський мир - "в Столбовій" (301) чи "у селі Столбове" (302) - і де помер екс-цар Василій Шуйський: у Гостинінському (271) чи Гостинському замку (291).

Не менше інтригує те, що польський король Ян Собеський народився в "Олеському замку, що в Російському воєводстві" - і в тому-таки воєводстві (насправді, зрозуміло, Руському) побачили світ гуманіст Станіслав Оріховський і гетьман Петро Сагайдачний (90, 266, 332).

З'ясовується також, що князь Василь-Костянтин Острозький був "одним із найбагатших і найвпливовіших панів Російської Литви" (274) - а кримські хани регулярно видавали володарям Литви ярлики "на всі російські землі Великого князівства Литовського" (92, 125, 159). Звісно, прикро, що творці "УЄ", напевно, й не чули про "руську" самоідентифікацію давніх насельників України. Гірше, що під їхнім пером "російським" стало те, що в оригіналі (мого, як це не сумно, авторства) фігурувало як "руське".     Генконсул РФ у Львові плутає "російське" і "руське"
   Тож, як бачимо, навіть високе мистецтво списування потребує певного фаху. Бо інакше моя "львівська вірменська громада" не стала би "львівським вірменським суспільством" (72), літописне оповідання - "сповіддю" про історичну битву під Оршею (128), місцеві князі - "міськими" (13), митрополича кафедра - "митрополитською" (62), а той-таки Оріховський - Оріхівським (90, 131).  Ба більше: "Трактат про дві Сарматії" не обернувся б на курйозний "Трактат про двох Сарматіїв", а автор латиномовних поезій Павло Русин з Кросна - на "короля Паннонії" (73, 98).

   Загалом, думаю, треба мати якийсь особливий деструктивний хист, щоб, переписуючи найпростіші фрази та речення, повністю позбавляти їх сенсу. Так, мою фразу про Стародубську війну "Головним театром воєнних дій стає Сіверщина" трансформували у безглузде "Головною воєнною дією стає Сіверщина" (120).
   Або, скажімо, козацький "присуд" (тут: юрисдикція) з якогось дива став "вироком" - з усіма похідними ідіотизмами: сеймовою постановою про скасування "автономного козацького вироку" та "становленням козацької влади і козацького вироку" на землях, захоплених козаками під час повстань 1590-х рр. (241, 295).

Варто занотувати, що в описі цих буремних подій одна й та сама річка постає під двома назвами: Солониця і Солоніца (239-241). І це тенденція, а не поодинокий факт. На сторінках „УЄ" успішно "співіснують" Тиціан і Тіціан (162, 210), Мазаріні і Мазаріно (370-371), Рейсдаль і Рейсдал (383-385), Менглі-Гірей і Менглі-Герей (9, 56, 92), Фальконе і Фальконет (722), Жолкевський і Жулкевський (278, 283), Ришельє і Рішельє (184, 296-297, 323), Алевіз і Альовіз (23, 29), Шемячич і Шем'ячич (6, 32), Босуелл і такий собі Босузм (172).

Острозька Біблія зветься водночас Острожською (217), "Апокрісис" Філалета - "Апокризисом" Філарета (248, 275), син Нострадамуса - Цезарем і Сезаром (23-24), паризький театр, заснований у 1643 р. Мольєром, - то "Величним", то "Блискучим" (360, 455).

На 283-й сторінці "УЄ" король Генріх IV гине від того, що його двічі проштрикнули кинджалом - а на с. 165 маємо опис кожного з трьох ударів ножем, завданих Равальяком.  Камбрейська ліга фігурує у книзі і як Камбрійська, а укладений у 1529 р. у Камбре мирний договір - то як "Дамський мир", то як "так званий Ladies' Peace" (63, 64, 114).

Двічі й по-різному розповідається і про завершення московсько-литовської війни 1500-1503 рр. (16, 20). Окрім того, вигадується московсько-литовська війна 1507-1522 рр. (59), яка, вочевидь, є "синтезою" війн 1507-1508 рр. і 1512-1522 рр. Зрештою, черга доходить до кожної з них, і одне й те саме перемир'я описується і під 1520, і під 1522 рр. (89, 105).

Звісно, у виданні такого штибу марно шукати якихось одкровень стосовно місця України в загальноєвропейському контексті (хоча, поза сумнівом, тішить, що Туреччина "досягла небувалої могутності на світовій арені" лише "завдяки жінці, ім'я якої - Роксолана" (103)).  Навіть банальності про Україну як перехрестя цивілізацій абсурдизовано тим, як в "УЄ" розуміють міжкультурний обмін - скажімо, Растреллі "поєднав елементи європейського бароко з російськими і українськими архітектурними традиціями, такими як дзвіниці, дахи" (667). По суті, європейські сюжети в "УЄ" просто перемежовано із синхронними українськими; але якби ж йшлося лишень про синхронні події!   

Формуючи свою книжку за принципом "в огороді (чи, точніше, Європі) бузина, а в Києві батько", упорядники з легкістю переносяться у нинішні часи - зокрема, рапортуючи про сьогодення українських міст, заснованих у проміжку між 1500-1800 рр., що його охоплює книжка.  Відтак, розгорнувши цей опус навмання, можна натрапити на речі, вкрай несподівані серед реалій XVI-XVIII ст. - як-от на увічненого у центрі Харкова Леніна, новобудови Дніпропетровська чи панораму Дніпровської ГЕС (393, 701, 719). 

 
   Сентиментальним пейзажам Клода Лоррена додає реалізму сусідство з "Весіллям у Малинівці" і другом Маркса й Енгельса М. Ковалевським (350-351) - а творчість Джошуа Рейнольдса (який зветься воднораз Рейнолдсом і Рейнольді) виглядає опукліше на тлі трудових звитяг 73-го мостобудівного треста (748-749). Цікаво, що сказали б з цього приводу уславлені митці?  А от "Королю-Сонце", гадаю, й у найстрашнішому сні не ввижалося, що коли-небудь його портретові складе компанію знімок убогого кременчуцького вокзалу - та й авантюрник Каліостро, як не вдивлявся у майбутнє, навряд чи бачив свій життєпис поруч з реляцією про миколаївський Південно-турбінний завод (184-185, 738).  Не поталанило й Колумбу, чию експедицію 1502 р. уписано до "УЄ" разом із встановленням влади Рад у Бахчисараї (13).

 
Загалом, думаю, погортати цю книжку варто хіба для того, аби зайвий раз переконатись у незнищенності Homo Sovieticus - із природною еволюцією у бік сучасної "ділової людини", готової "прихватизовувати" все, що бачить око, аж до неозорих просторів віртуального світу. А результат...  "Сумбур замість музики" - або, точніше, історія, яку не можна читати без хрестоматійного брому. Звісно, якщо робити це всерйоз.

Але, в принципі, знайомство з доробком нардепа Зубанова цілком може бути - вдамся до визначення зі с. 109 - "відпочивальною" справою: адже ледь не на кожній сторінці на охочих очікує якась нова "йолка" або "знайомий незнайомець" - Ян Дантишек, перетворений на Дантишенка, король Олександр у вигляді "О. Ягелончика" або художник "Рафаель Сан". У чомусь це схоже на розглядання титрів, якими нас донедавна так щедро ощасливлювало вітчизняне телебачення (мені, скажімо, траплялися перли на кшталт "рицарів круглого стільця").

Або ж на думку спадають письмові роботи ледачих студентів, що їх гумористичний потенціал оцінили в Українському католицькому університеті, видавши книжечку «„Галопом по Європам": Надкоротка й не обтяжена датами історія європейської цивілізації" (Львів: Видавництво УКУ, 2006).

Прикро лишень, що "УЄ" - це не студентський реферат, а праця, освячена авторитетом аж чотирьох дипломованих науковців...Що ж, буває. Особливо в Україні.

Такі вони, особливості національної науки. 

Така вона -  доба "проФФесорів".

Shape Of My Heart

Переклад ліцеїстки І групи
філологічної профілю
Шадури Оксани.
місто Хмельницький
Shape Of My Heart
             Війна мого серця
              Стінг

He deals the cards as a meditation
             Він грає в карти, щоб лиш відпочивати,
And those he plays never suspect
             Втекти від неспокійних снів.
He doesn't play for the money he wins
             І не важливо: виграть чи програти,
He doesn't play for respect
             Почуть хвалу чи тихий гнів.
He deals the crads to find the answer
             Він грає карти, щоб одне дізнатись:
The sacred geometry of chance
             Чи шанс щасливий часто випада,
The hidden law of a probable outcome
             Чи можна десь від долі заховатись,
The numbers lead a dance
             І хто веде у танці: він, чи все ж вона.

I know that the spades are swords of a soldier
              Я знаю, чорна масть - мечі солдата,
I know that the clubs are weapons of war
             Я знаю, що хрести - це зброя на війні
I know that diamonds mean money for this art
              Я знаю, діаманти - це розплата,
But that's not the shape of my heart
              Та ця війна у серці не моїм.

He may play the jack of diamonds
             Він може буть валетом бубни,
He may lay the queen of spades
             Він може грати чорну даму пік,
He may conceal a king in his hand
             Він може короля в руці своїй ховати,
While the memory of it fades
            Коли про нього спогад ще не зник.

I know that the spades are swords of a soldier
I know that the clubs are weapons of war
I know that diamonds mean money for this art
But that's not the shape of my heart

And if I told you that I loved you
             І якщо кажу тобі : “Кохаю”,
You made me think there's something wrong
             Спитаєш ти: “Помилка тут яка?”
I'm not a man of too many faces
             Хоч я й не той, що сотні масок має,
The mask I wear is one
             Вона завжди у мене лиш одна.
Those who speak know nothing
            Ті, хто говорять – нічого не знають,
And find out to their cost
            І кожен з них лиш судить по собі,
Like those who curse their luck in too many places
            Як і оті, хто надто вдачу проклинають,
And those who fear are lost
            і хто смітєься у чужій біді.

I know that the spades are swords of a soldier
I know that the clubs are weapons of war
I know that diamonds mean money for this art
But that's not the shape of my heart

Не зазіхаю на те, що перекладу краще, ніж Оксана,тому не бачу сенсу доводити свою версію до ладу

Shape Of My Heart
      Стан мого серця

Стінг

He deals the cards as a meditation
             Він здає карти, немов медитує,
And those he plays never suspect
             і ті, що випадають йому, ніколи не викликають сумніву.
He doesn't play for the money he wins
             Він байдужий до грошей, які виграЄ,
He doesn't play for respect
             його не цікавить визнання.
He deals the crads to find the answer
             Він здає карти, щоб знайти відповідь,
The sacred geometry of chance
            сакральну геометрію шансу,
The hidden law of a probable outcome
             таємний закон імовірного результату,
The numbers lead a dance
             числа, що визначають долю
I know that the spades are swords of a soldier
              Я знаю, що піки - то мечі для солдата.
I know that the clubs are weapons of war
             Я знаю, що трефи - це засоби війни.
I know that diamonds mean money for this art
             Я знаю, що бубни в цій науці означають гроші,
But that's not the shape of my heart
             але не такий стан мого серця.

He may play the jack of diamonds
            Наступним може бути бубновий валет
,
He may lay the queen of spades
             він може також покласти трефову даму,
He may conceal a king in his hand
             він може приховувати у руці  короля,
While the memory of it fades
             в той час, як всі про це забудуть...

I know that the spades are swords of a soldier
I know that the clubs are weapons of war
I know that diamonds mean money for this art
But that's not the shape of my heart

 And if I told you that I loved you
             І якщо я казав, що кохав тебе
You made me think there's something wrong
             I'm not a man of too many faces
У мене не так багато облич.
The mask I wear is one
             Маска, що я ношу, лише одна
Those who speak know nothing
            Ті, хто говорить, що нічого не знає
And find out to their cost
             та дізнається ціною власних помилок,
Like those who curse their luck in too many places
            як і ті, хто постійно проклинає свою удачу,
And those who fear are lost
             а також ті, хто боїться, зазнають поразки.

I know that the spades are swords of a soldier
I know that the clubs are weapons of war
I know that diamonds mean money for this art
But that's not the shape of my heart

Conquistador - Procol Harum

Conquistador
        Конкістадор


Автори - Brooker / Reid

Conquistador your stallion stands
        Конкістадор, твій жеребець застоявся,
in need of company
        позбувшись твого товариства.
and like some angel's haloed brow
        І подібно до ореола навколо лику ангела
you reek of purity
        ти випромінюєш шляхетність.
I see your armour-plated breast
        Я дивлюся, криця твого обладунку
has long since lost its sheen
        давно втратила свій блиск,
and in your death mask face
        а на смертній масці твого лиця
there are no signs which can be seen
        давно вже не грає міміка.

               Приспів
And though I hoped for something to find
        І хоч я сподівався що-небудь розгадати,
I could see no maze to unwind
        але не зрозумів, як вирішити загадку.

Conquistador a vulture sits
         Конкістадор, гриф хазяйнує
upon your silver shield
         на твоєму срібному щиті.
and in your rusty scabbard now
         Сім'я вже проросло в піску,
the sand has taken seed
         що заповнив заіржавілі піхви.
and though your jewel-encrusted blade
         Хоча твій інкрустований каменями клинок
has not been plundered still
         ще не викрадено з поля бою мародерами,
the sea has washed across your face
         морські хвилі торкнулися твого обличчя
and taken of its fill
         і вже заволоділи ним повністю.

                         Приспів (двічі)

Conquistador there is no time
         Конкістадор, тут не тот випадок,
I must pay my respect
         коли я маю виявляти повагу.
and though I came to jeer at you
         Але хоч я і прийшов посміятися над тобою,
I leave now with regret
         та залишаючи тебе, зараз шкодую про це.
and as the gloom begins to fall
         І оскільки темнота починає густішати,
I see there is no, only all
         я не бачу нічого, і разом з тим все:
and though you came with sword held high
         хоч ти й прийшов, гордо тримаючи меч над головою,
you did not conquer, only die
         але нікого не переміг, тільки загинув...

                 Приспів (двічі)
letsrockТут можна проСЛУХАТИ  виконання наживо у концерті на ВВС (1974 р.) letsrock
letsrock У аудіододатку до замітки - виконання з Едмонтонським симфонічним оркестром в 1972 р.letsrock

50%, 1 голос

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

The Road to Hell (part 2) - Chris Rea

      The road to hell (part 2)
     Дорога в пекло (частина 2)


Well I'm standing by the river
     От стою біля річки,
But the water doesn't flow
     та вода не тече,
It boils with every poison you can think of
     вона піниться від усіх отрут,
      які можна собі уявити.
  
And I'm underneath the streetlight
     Йду вулицею при світлі ліхтарів,
But the light of joy I know
     але те світло радості, я знаю,
Scared beyond belief way down in the shadows
     неймовірно боїться шляху, що веде униз, в морок.
And the perverted fear of violence
     І неприродний страх перед насильством
Chokes the smile on every face
     душить посмішки на обличчях,
And common sense is ringing out the bell
     і первісні почуття б'ють у дзвін.
This ain't no technological breakdown
     Це не технологічний збій,
Oh no, this is the road to hell
     о, ні! Це дорога, що веде у пекло!

And all the roads jam up with credit
     І всі шляхи захаращені кредитом,
And there's nothing you can do
     і нічого з цим не зробиш...
It's all just pieces of paper flying away from you
     Це коли паперові листки тікають від тебе.
Oh, look out world, take a good look
     О, поглянь на світ, придивися краще до того,
What comes down here
     що відбувається тут.
You must learn this lesson fast and learn it well
     Ти маєш швидко і добре засвоїти ось який урок:
This ain't no upwardly mobile freeway
     це не висхідна безкоштовна автострада,
Oh, no, this is the road
     о, ні, це дорога...
Said this is the road
     Повторюю, це дорога...
This is the road to hell
     Це дорога, що веде у пекло.
 

letsrock))))))) С л у х а т и 
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
21
предыдущая
следующая