хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «партія»

Тимошенко возглавила «Батькивщину», Турчинов, Яценюк против

Председатель Верховной Рады Александр Турчинов, премьер-министр Украины Арсений Яценюк и экс-секретарь СНБО Андрей Парубий не согласны с тем, что избирательный список ВО «Батькивщина» на внеочередных парламентских выборах возглавит Юлия Тимошенко. Как сообщил на пресс-конференции 29 августа заместитель главы ВО «Батькивщина» Андрей Кожемякин, решение о том, что избирательный список ВО «Батькивщина» на внеочередных парламентских выборах возглавит Тимошенко, было принято на заседании политсовета партии 21 августа.

Кроме того, на политсовете было принято решение о том, что соглашение о создании коалиции в будущем составе Верховной Рады следует подписывать после выборов, а не до них, сообщает «Интерфакс-Украина».

«Третий вопрос, который проголосовал политсовет, — это вопрос соглашения в случае победы политических сил — на должность премьера от нашей партии будет выдвинут господин Луценко», — сказал Кожемякин.

«С решениями политсовета эти люди (Турчинов, Яценюк, Парубий — ред.) не согласились, поэтому они просто встали и ушли. О том, что они откололись, я еще не слышал, потому что заявление о выходе из партии „Батькивщина“ я не видел», — сказал Кожемякин.

УДАР готовий співпрацювати з Партією Регіонів

Не хочу нічого поганого говорити про "Удар" так наведу декілька фактів, може Віталій не стане (свідомо чи не свідомо) альтернативою тігіпкам, той так само ярим опозиціонером був, про люстрацію говорив, корупцію, що погодиться тільки на місце прем'єр-міністра але через 3 дні тихенько прогнувся під геолуха-капустяного, а через рік опозиційну партію злив в ПР, одним словом залишу цю замітку собі на пам'ять, бо звик я завжди все аналізувати й оцінку давати всьому що відбувається.

Почну аналіз з сильно законспірованої газети "Столичние ведомости" і її статі "Правда о том. кто убивает оппозицию в Киеве", дуже оперативно штаб Кличко прореагував на розповсюдження ніби цієї фальшивки, оперативність вражаюча (не гірша ніж оперативність влади по подавленню компромату на себе) хоча нічого надзвичайного ця газета не містила такого ж типу газети часто роздають біля метро для виливання бруду на ОО, але ніхто ніколи на таке не реагував від влади, а тут оперативна масова зачистка компромату, а головне в інтернеті повна блокада даної інформації . СПРОБУЙТЕ НАЙТИ НАПИСАНЕ (я вперше неповірив тому що так інет зачистити тотально можна, значить мушу сам написати).

В даній газеті аналізувались певні кандидати від партії "Удар", описувалась схема роботи ще одного пропалого ярого опозиціонера Каськіва (колишня "Пора") та родинні і бізнесові зв'язки членів партії "Удар" та "пр" з метою синього реваншу ненависної партії голубих в Києві, тепер зрозуміло чиїх рук був "Дурік" Черновецький, головне щоб не опозиція, тоді саме Кличко зробив Черновецького мером столиці, думаєте випадково ? Так от в газеті стверджувалось, що через "Удар" відбудеться захоплення прастами Києва, бо  ніколи прасти не віддадуть столицю опозиції, бо це означатиме фактично втратити владу в Україні.  Зрозуміло й дурному що ПРасти не мають бажання здавати Київ, але виглядає їх компанія щось невпевнено в Києві, то ж де собака зарита, а в наперсточників по іншому не буває.

Тож ось декілька статей та витяжок з них, що мене явно наштовхують не негативні враження про майбутню діяльність "Удару", сподіваюсь наївних нема, які вважають що в політиці ПРастів щось може відбуватись само собою ? Отож:

Почему мажоритарии-регионалы начали сниматься с выборов -"В избирательном округе №2 (г. Симферополь, АРК) больше нет кандидатов от Партии регионов. Еще неделю назад здесь баллотировалось сразу два «регионала» – Александр Баталин участвовал в выборах как кандидат от партии, а Александр Черноморов, нардеп от ПР, как самовыдвиженец." таких округів звичайно набагато більше але показовим є цей. Висновок -  1) ПРасти зробили ставку на невідомих кандидатів 2) Підтримки у ПРастів нема навіть в Сімферополі (впевнений на СУ комуністи знов підставлять ПРастам свій червоний прохід). Питання - то де ж ПРасти ховають вовків в овечій шкурі ? А те що ховають ПРасти манкурт я думаю не сумнівається ніхто, так от не тільки в мажоритарних округах вони їх ховають але й серед політичних партій наперсточники мусять мати своїх. Коровельську я не сприймаю як політика, це 2% буфер для відтягування голосів ОО, бо ПРасти всі проголосують правильно, навіть з 5% запасом.

"Главная задача большинства официальных кандидатов-регионалов в округах Киевской области – аккумулировать весь негатив, который население ассоциирует с властью."

УДАР готовий співпрацювати з Партією Регіонів  розміщено на сайті ТВІ, що ж Кличко важко висловлює свої думки, й довго думає, то можливо ще не встиг зрозуміти що з ПРастами не можна співпрацювати, тут тільки один принцип або ти їх або вони тебе, тож сподіваюсь Віті рано чи пізно вистачить мізків зрозуміти хто кого покористує в випадку співпраці (покористують ригоанали український народ звичайно).

"Партія УДАР Віталія Кличка готова співпрацювати з Партією регіонів заради добробуту України, повідомив лідер політичної сили після Х з’їзду партії. Якщо питання принципово йтимуть на користь державі - за такі питання ми голосуватимемо", - заявив він."

"УДАР" зняв на користь "Батьківщини" 26 кандидатів  це за день до завершення строку можливості зняття кандидатів, ДЕ БУВ КЛИЧКО МІСЯЦЬ ТОМУ ??? Хто мав робити перший крок ? Я вважаю "Удар" бо далеко їм до серйозної ще політики в "Боярці" не говорячи вже про Україну з ригоаналівськими наперсточниками, для яких боксер це ласий опозиційний шматок. То навіщо людям витрачати кошти, вести окремі виборчі компанії, обіцяти щось людям, коли невідомо коли й кого знімуть, навіщо ОО підлаштовуватись під тугі мізки боксера, вже програли Київ після брехливих заяв Кличка про його рейтинг високий, хіба він не схожий з чесним ющем київського масштабу ? Тепер знову боксер пішов тим самим шляхом, невже випадкова повторна помилка (спорт дається в знаки) і Віталик дійсно забув як Космоса мером Києва зробив ? 

Київська "Батьківщина" не хоче знімати кандидатів для Кличка  що ж досить негарно виставив Кличко жлобів з ОО, він зняв кандидатів в дупутати (одноосібно), а ОО жлобиться. Але давайте поглянемо на що претендує "Удар".

"Фактично, партія "УДАР" пропонує зняти по Києву 7 кандидатів від Об’єднаної опозиції, в той час як сам "УДАР" милостиво погодився зняти лише двох. І це після того, як затвердження кандидатів по місту Києву було результатом кропіткого підбору та широкого обговорення поміж членів Об’єднаної опозиції", - наголошується у заяві." - намагання Удару підкорити собі Київ явно прослідковується, то хіба не доказав Кличко припущення з яких я починав, що "Удар" намагаються ригоанали використати для контролю Києва ? Без декларованих Кличком соцопитуваннях в рейтингах (такаж 

Київська "Батьківщина" обурилась заявами Удару та каже, що він її вбиває а головне кого намагається "Удар" вибити з виборів ? І на користь яких темних конячок ?

"Нагадаємо, сьогодні політична сила Віталя Кличка оприлюднила списки тих кандидатів яких вона відкликає на користь "Батьківщини" та окремих кандидатів самовисуванців (всього 32 фамілії), а також список з 22 осіб, яких вона просить "Батьківщину" зняти на її користь.
 У списку запропонованих до зняття народні депутати Ксенія Ляпіна, Сергій Терьохін, Олександр Чорноволенко, а також депутати Київради Олександр Бригинець та Дмитро Андрієвський."

Абсолютна більшість кандидатів ОО мають набагато вищий рейтинг за кандидатів "Удару" - навіщо це Віталію прибирати перевірених та рейтинговіших кандидатів "ОО" по Києву ?

Виталий Кличко и апельсины  - "А у кого какие рейтинги – вообще загадка. Помните, праймериз собирались проводить, чтобы не было теневого определения кандидатов?" - то чому у Кличка слова з ділом так сильно розходяться, на чию користь точніше і де його декларована чесність ? Такі фінти явно в здоровому суспільстві викликали зливу недовіри до майстрів фінтів, на жаль в Україні поки що наперсточники і їх методи в авторитеті.

Час все розставить на свої місця, сподіваюсь всім вистачить розуму в черговий раз не здати Україну олігархо-банді. "Свобода" погодилася на коаліцію з "Батьківщиною" і "УДАРом"  правильна гра нібито опозиції, але тільки в ВР побачимо кому відведена ющерівська роль в боротьбі з ригоаналами.


73%, 8 голосів

27%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

polemika... полеміка чи ПРовладний лохотрон

Що до ригіанальності цього творіння (посилання далеко ...) сумнівів не виникає думаю ні в кого, така собі ганька героїнівна матеріалізована в інтернет просторі. Але ПРості інформаційні сайти розкривають багато інформації думаючій людині. Ось які висновки зробив я, з нав'язливо брехливої інформації що намагаються вбити ПРасті пацани лохторату в мізки.

В Раду проходят четыре партии - соцопрос.
В Верховную Раду уверенно походят четыре партии - Партия регионов, ВО «Батьківщина», партия «УДАР» и Коммунистическая партия Украины. Между тем, шансы партии «Украина – Вперед» попасть в парламент уменьшаются, а ВО «Свобода» - растут.
Согласно опросу, за Партию регионов готовы проголосовать 28,1% среди тех кто намерен прийти на выборы, причем по сравнению с июнем рейтинг политической силы увеличился на 0,5% - с 27,6%.
За Всеукраинское объединение «Батьківщина» готовы проголосовать 25,6% - столько же, сколько и в июне.
За партию «УДАР» — 11,5%, рейтинг этой политической силы вырос по сравнению с июнем (9,7%).
За Компартию готовы проголосовать 8,2% избирателей, и их рейтинг вырос в сравнении с июнем месяцем на 1,1%.
Партия Натальи Королевской «Украина – Вперед» потеряла почти 0,6% - ее рейтинг снизился по сравнению с июнем с 4,6% до 4,0%. В то же время, ВО «Свобода» набрала 0,7% с 3,1% до 3,8%.

Рейтинг ПР та його тенденція в цьому опитуванні звичайно дивує, й вказує на руку що годує та замовника опитування. На мою думку ПР є політичним лузером і наступником НУ (українці вміють розставляти крапки над "і", та й лохторату все менше й менше з кожним роком покращень) реально не подолала б і 10% якби вибори чесно проводились, а так натягнуть собі адмінресурсом десь 12-14%.

Рейтинг "Батьківщини" та його тенденція показує в цьому опитуванні кого бояться замовники та потужну підтримку населенням (що буде рости до дати виборів)  яку неможливо заперечити, як би не хотілось.

Багато говорить високий рейтинг Кличка, сімейного (старшому світитись не можна) дружбана чучми і його свити, на день народження піти до заплямованого кров'ю родоначальника олігархо-банди не пасує сім'ї ярих опозиціонерів. Тягнуть видатного економіста Кличка за вуха дружбани регіональні як тігіпа тягнули, найкраще стараються, бо це їх гарантована страховка в ВР від посадок.

Рейтинг комуно-фашистів  та його тенденція вказує на підтримку братами ригіанальними бо це також їх розплідник й можливість хоч якось зібрати в ВР втрачені проценти постсовкового лохторату якому мізки замінила партія.

Рейтинг Коровельської та його тенденція вказує на те що цій партії угодована технічна позиція для створення штучної конкуренції Батькіщині. В депресивних регіонах нівелювання голосів тих хто згадав про голову та підняття рейтингів Кличка й ВО "Свободи" в опозиційних регіонах. Добре помітно, що навіть самі годувальники не вірять в інтелектуально-економічний геній трійці Коровельської, Шевченка й Ступки, але як відберуть в опозиції 2% голосів то за простим підрахунком (450/100)х2% = 9 депутатів в ВР, економія на тушках значна, як рахувати що для виробництва тушки ПРостими пацанами йде до 10 млн.у.о.

Рейтинг ВО "Свобода"  та його тенденція вказує на бажання годувальників бачити цю партію в ВР, тому що хто краще як не духовні послідовники ющера будуть натхненно возити фекалії в перемішку з національними інтересами, блокуючи роботу опозиції, на виборах 2010 року (єдиний момент істини коли гравці жертвують основними фігурами, на жаль ефект ющера діє й досі, і це не депресивні регіони) вони доказали свою ефективність, нібито визнавши помилку 2010 нібито націоналіст Олежка Тягнибок приєднався формально до опозиції так і не вибачився перед Україною "націоналіст" за сприяння антиукраїнському режиму, а головне коли Україну паплюжать моголи як хочуть, Свобода вперто називає себе націоналістичною партією - ХТО ДАВ ЇМ ТАКЕ ПРАВО ? НЕ ПРИНИЖУЙТЕ НАЦІОНАЛІСТІВ-ГЕРОЇВ  ТИХ ХТО РЕАЛЬНО БОРОВСЯ Й ВІДДАВАВ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ !!! Сидіти на харчах годувальників  пудрити мізки виборцям ЗУ й чекати мандатів ВР можуть і коровельська і Кличко, а чим відрізняється від них беззуба ВО "Свобода" ? Скільки років 10 - 20 співпрацювати з режимом будете "націоналісти", й травити баєчку як потім років через 10-20 коли всі українці піднімуться ви їх поведете в світле майбутнє, а українці через 10 років ПРостого правління будуть ?


100%, 10 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Соціальна партія України «Гарт» (СПУ «Гарт»)

Історія і філософія задуму як його вбачаю я, Богдан Гордасевич.Всім відома формула ринку: попит народжує пропозицію. Але що є первинним? Ясно, що пропозиція, бо інакше звідки має виникнути попит на те, чого нема. Інше питання, наскільки пропозиція є актуальною, щоб мати попит.У даному варіанті є просто пропозиція створити партію нового характеру, а саме таку, яка не виражає інтереси окремої верстви суспільства, але є універсальною і об’єднавчою інтересів всіх членів суспільства. Яким чином це можна зробити? От над цим і спробуємо задуматись.Нормальне вільне суспільство в демократичній державі характеризує його багатошаровість і розпорошеність інтересів людей на противагу тоталітарним чи монархічним державам, де все уніфіковано під певний ідейний стандарт керуючої влади.  І що цікаво: кожна влада своїм основним критерієм існування й панування виставляє добробут народу як своє головне завдання, але майже завжди то є облудою для самої влади і бідою для людей.  Проблема в тому, що не можна ощасливити кожну окрему людину без врахування її суб’єктивної волі інакше, аніж надавши їй свободу вибору в тому пошуку особистого щастя. Свобода - це є право вибору! Вільного і розмаїтого. І особистого!Ось чому я вважаю за можливе і навіть необхідне творити суспільство з різних ідейних форм співжиття позитивного характеру, тобто щось приблизно як у Давній Греції, коли міста-поліси мали свої порядки, тільки, зрозуміло, в осучасненому варіанті. Далі можна буде деталізувати, але наразі зупинимось на цьому. В принципі теперішні державні федерації досить непогано демонструють варіантність місцевих норм співжиття.За своїм задумом Соціальна партія України «Гарт» (СПУ «Гарт») - це партія інтелекту, отже в ній можуть бути люди різних соціальних груп від бомжів до олігархів, хоча в результаті діяльності цієї партії не повинно бути не бомжів - ні олігархів, як взагалі повинно зникнути протистояння типу експлуатованих та експлуататорів, соціальні антагонізми і глобальні конфлікти. Все це не є якоюсь нездійсненною мрією - світ неухильно до того йде, а я просто конкретно обумовлюю цей процес. Інше питання, що для виникнення об’єднання потрібно мати в достатній наявності що об’єднувати. Якщо за рівень інтелекту брати показник, який наявний зараз у Верховній Раді України згідно діяльності народних депутатів, то він занадто низький, щоб йти туди з партією інтелекту.  Ще важче, щоб таку партію оцінили виборці, які більше полюбляють обирати різноманітних «гречкосіїв», а не таких, які кажуть просту правду: щоб мати - потрібно працювати. Задурно тільки ярмо видають. Одним з моїх особистих розчарувань під час процесу відомої «горбачовської перебудови» яка призвела до розвалу СРСР було усвідомлення наскільки нікчемна інтелектуальна потуга є у всій нашій країні, особливо провідній верстві, якою на той час була компартія СРСР - КПРС. На мою думку тільки це стало першочерговою причиною розвалу держави СРСР - убогість інтелекту починаючи від найбільш елітного апарату КДБ і до низу по всіх структурах партійних і державних. Якщо комусь здається, що я не правий, то після того, як він перехреститься і буде й далі так вважати, тоді най спробує і спростує мої закиди. Зокрема, коли мені говорять, що розвал СРСР має зовнішні причини типу дій ЦРУ чи масонів, то прошу ласкаво вказати, де були наші розумники, які все оте підступне дійство прогавили? І т. д. Особисто я був в часи перебудови Горбачова його прихильником, як і був проти розвалу СРСР, тобто не надто переймався ідеєю повної незалежності України. І думаю будь-яка розумна людина була б проти руйнації того громадного соціально-економічного комплексу, який вже склався в СРСР, якби вчасно було реформовано політичні важелі суспільного буття, але не вистачило на те розуму - однозначно. Спробую пояснити, як би мало бути тоді на мою думку. В Радянському Союзі була спотворена система влади, яка була зосереджена фактично в абсолюті у структурі компартії як єдиної партійної сили в державі, а інші державні органи були чисто номінальні за значенням десь як дублери. Від такого «сумісництва» економіка в СРСР ставала суцільним волюнтаризмом-самодурством, а ніякою не плановою та розумно скерованою, через що і зайшла в повний ступор і «штопор», з якого так і не змогла вийти. Китай зумів завдяки інтелекту Ден Сяопіна, а ми - ні. Хоча сам задум був правильний, але коли Горбачов почав свої реформи з того, що став передавати всю владу від компартії до виконкомів рад різних рівнів, то єдиною формою збереження керованості країною стало масове переобрання чиновників компартійної номенклатури до всіх рад і їх виконкомів. Але при тому громадна інфраструктура державного керівництва через партійні ланки виявилась спустошена і тим автоматично зліквідована, замість того щоб всіма засобами треба було намагатись її зберегти і надати нової форми дії, а саме перетворити їх на осередки інтелектуальних штабів перебудови, своєрідні мозкові центри без ідеологічної упередженості. Тепер через 25 років я вже розумію наскільки це було малоймовірною задумкою, хоча і гарною: як виявилось, у СРСР не було  не тільки сексу, але й інтелекту, тобто через відсутність інтелекту не було і сексу.  Десь так. Одночасно варто звернути увагу, що комсомольська організація в Україні зробила спробу подібного переформатування своєї структури і створила обласні так звані «ресурсні центри» за рахунок своїх коштів та майна, але вони себе абсолютно не проявили як прогресивні осередки, тому що займались виключно поглинанням різноманітних грандів й подібних програм, або легалізацією грошей в якості конвертаційних центрів тощо. Один комсомольський  за генезою Центр Разумкова діяв глобально в інтелектуальній сфері, проте і він скорше перетворився у соціологічну службу, а не потужний центр прогресивних ідей. Таким чином в Україні, як і в цілому по СРСР, кількісно значний прошарок освіченого люду не перейшов у якісний формат - це варто визнати. Тому перші 10 років в Україні пішло на встановлення хоч якоїсь подібності до державного апарату й влади. Можна нагадати, що в Україні вже на цей час відбулось коло 12 змін державного устрою кардинального характеру, а різних малих переподілів влади - не зрахувати. Тому не дивно, що після скасування Конституційної реформи 2004 року без легітимного затвердження іншої Конституції, навіть відновленої, ми живемо в позаправовому полі, не кажучи, що фактично жоден закон чи постанова Верховної Ради України не була прийнята конституційно, тобто щоб всі голоси депутати виявляли особисто і безпосередньо під час голосування. Голосують карточки депутатів, але не їх власники, причому це робиться публічно, то кого ми такою законотворчою діяльністю дуримо окрім самих себе? Де тут розум й інтелект? Нема. Друга важлива річ: для кого визбирувати перла інтелекту? Особисто я ніколи не погоджусь з поділом суспільства на провідну правлячу еліту і сіру масу з обивателів. Який сенс у найвидатнішій еліті, яку не може зрозуміти народ? Ніякого. Перли не розкидають перед свинями. Тобто еліта повинна мати розуміння у масі людей, щоб продуктивно керувати нами як свідомою соціальною сутністю, а не стадом худоби. І знову натикаємось на парадоксальну ситуацію, що начебто цілком освічені люди діють абсолютно всупереч розумній логіці. Для прикладу, на нашому виборчому окрузі 117 в Львові двічі підряд обирали в народні депутати відомого ультрас-дисидента Степана Хмару виключно тому, що він «морди комуністам б’є».  Коли ж у Львові почали масово закриватись великі виробництва, якими керували оті самі комуністи - тільки тоді люди почали задумуватись чи правильно вони чинять. Дивна політична деструкція мислення навіть наче розумних людей з науковими званнями мене завжди дико шокувала, бо раціональний зміст справи постійно поступався перед особистими ірраціональними й суто суб’єктивними бажаннями. Виключенням з правил був хіба що тільки Ігор Юхновський, але один він в полі не воїн. Ясно, що не морди комуністам треба було бити, як завдання №1, а шукати виходів спільно з кризової ситуації після розвалу СРСР і наявної економічної стагнації в Україні. Прогавили ми цей момент державного єднання і тепер маємо антиукраїнську буржуазну еліту з колишньої партноменклатури, яка абсолютно антинародна й антидержавна за своїми устремліннями.Моя позиція на період 1991 р. була проста і однозначна: починаємо з чистої сторінки, з повного нуля незалежно від того хто і ким був до цього часу. Так: повна і всеохоплююча амністія всім комунякам, комсомолії, номенклатурі та кедебістам з усіма їх стукачами – прощення в ім’я розбудови Української Держави. Міг би сказати, що на жаль, мої ідеї не були актуальні, однак не скажу, тому що життя пішло більш складним і розумнішими шляхом. Саме так: розумнішим. Потрібен час, щоб відбулась психічна переміна в масовій свідомості соціуму, який за своїм головним принципом надзвичайно консервативний, що і добре. Спрацював принцип: «Біда вимучить – біда й виучить!» Не буду викладати та аналізувати всі процеси, які пройшли в Україні за часи панування президентів Кравчука – Кучми (двічі) – Ющенка – Януковича, але скажу одне – всі вони були дуже корисними для нас всіх, бо ми пройшли важку і важливу школу від рабів до свідомості вільних людей. Пройшли всі: і хто хотів, і хто не хотів бути вільною людиною, але мусів нею стати. Будемо відверті: Україна свободи не завоювала – нам її нав’язали через розвал СРСР в першу чергу за ініціативою Росії. І скажу, як на мене, на той час це було дуже мудре рішення державників Росії: скинути баласт і виплисти з економічної кризи позбавивши з себе відповідальності за всі союзні республіки, перед тим викачавши через  Ощадбанк з них всі грошові ресурси. План розвалу СРСР був оприлюднений урядом Росії на чолі з Сілаєвим ще у 1988 році! Зверніть увагу: за 3 роки до фактичного розвалу СРСР, в якому вже ніхто не сумнівався! Більше того, знаю інформацію, що коли 1980 р.помер голова кабміну СРСР Олексій Косигін, то Леонід Брежнєв запропонував цю посаду Володимиру Щербицькому, першому секретарю ЦК компартії України, але той відмовився! Відмовився! І сказав щиро чому саме це зробив своєму помічнику: «Цю махіну вже не витягнути – воєнка все з’їла» Рекомендую, щоб не було сумнівів, прочитати чудову за своєю об’єктивністю книгу Нурсултана Назарбаєва «Без лівих і правих» – розвал СРСР є передусім внутрішня причина цього державного утворення, а не суто зовнішня провокація, як це багато хто намагається подати. Не смішіть цапа: агресії проти Росії 1918 – 1920 та 1941 – 1944 років були куди глобальніші – і Російська імперія встояла! Тож ні ЦРУ та США з своїми сателітами тому винні – виключно зсередини прогнило все в СРСР. Але нас цікавить інше: свободу нам нав’язали буквально давши копняка під зад! Не тільки Україні, а всім так званим союзним республікам включно з Прибалтикою,  бо невже хтось має сумнів, що якби могли втримати – то б відпустили? Щоб отак хутко пішли з Східної Європи, якби могли далі утримувати війська й уряди цих країни? Я особисто в те не вірю, що добровільно і за власним бажанням Михайла Горбачова. Криза економічна і соціальна в СРСР за часи так званого «застою» набула настільки глобального характеру, що можна подякувати Горбачову та Єльцину, що все ще досить гарно пройшло з тим розвалом, а не як в Югославії. Менше всього я також вірив у швидке процвітання України після того, як вона з колонії стала незалежною державою. Просто знаю з історії, що ніколи, наголошую: ніколи не траплялось такого, щоб колишня колонія швидко ставала прогресивним мобільним державним утворенням – на все потрібен час. Держава – це надскладний соціальний формат суспільного буття, тому це все одно, що вірити у побудову великого міста всього за кілька років. Неможливо таке: ні Мадрид, ні Санкт-Петербург, ні Бразилія, ні Астана не будувались за коротку мить, а що вже казати про державу. Зауважу, що дуже не люблю, коли починають про Україну казати з погляду порівняння з іншими країнами як Прибалтійські чи Грузія – це абсолютно не співвідносні порівняння, як не можна порівнювати гарний хутір чи містечко з великим містом – це надто різні речі. Україна – величезна держава і розбудова її досить складний процес,  який ми тяжко-важко проходимо й долаємо. І ще хочу зауважити на одному важливому моменті, який часто використовують в політичних процесах, що ось це наче «єдиний та останній шанс» кудись там вийти чи все врятувати тощо. Коментар може бути тільки один: «єдиний та останній шанс» це може і так, але виключно для вас, хто про це галасує та репетує, тоді як для України все це просто епізод історії людей, що живуть в цей час на її землі. Були до них інші, як дасть Бог – будуть інші й після них. Україна – це земля, де ми гості і дещо паразити. Думаю, це варто сказати і усвідомити кожному. Тому що це головна причина, яка дає мені заспокоєння від того, що життя складається не зовсім так, як би мені хотілось. Власне весь проект Соціальної партії України «Гарт» присвячено тому, що я хочу з одного боку зібрати важливі матеріали як базові для того, щоб виразити якою би я особисто хотів побачити Українську Державу: – Державу честі, спільної справедливості і благополуччя. Мрія? Звичайно. Але ж мрії мають властивість здійснюватись! Особливо, якщо мрія стає масовою. По-друге, моя ідея дії досить проста і її назва «Мозковий штурм» – це процес, коли люди з певним рівнем ерудиції та досвіду, збираються задля вирішення конкретних проблем і висловлюють всі можливі способи їх вирішення включно до найдивніших. Головне в цій дії хотіти вирішити проблему, а не прославитись особисто, отже не потрібно бути весь час мудрим і логічним, постійно слідкувати за власним реноме. Не кажучи вже про особисту вигоду, що так процвітає в лже-«мозкових штурмах» сучасних народних депутатів ВРУ, як і всіх інших депутатів місцевого рівня по всій Україні. Соціальна партія України «Гарт» має постати з мережі осередків «інтелектуальних штабів» місцевого рівня з відповідним делегуванням своїх обраних представників до вищих рівнем інтелектуальних об’єднань. Така партія не потребує масового членства, тому що головним в її діяльності є продукування інтелектуального процесу як ідейної константи, і який добровільно підтримується або ж ні суспільством – це основа діяльності СПУ «Гарт». Принцип простий: розумні люди завжди знайдуть порозуміння. Дурні ж завжди знайдуть причину посваритись. Так само спокійно можна одночасно (!) діяти і власним шляхом без участі в СПУ «Гарт» – тут якраз важить оте Шевченкове «єдиномисліє подай», а не структурна підпорядкованість. Кожен повинен зрозуміти: які ми – така і Держава! Інакшого не буває. Будуймо державу через себе, свою дію і свою волю!
З повагою – Богдан Гордасевич
9 липня 2012 р.Детальніше: СПУ "Гарт"http://gartua.io.ua/

92%, 12 голосів

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Три навіщо?

Перша думка в кожної розумної людини є запитання:  - А навіщо це мені?
Далі йде логічна послідовність: - А навіщо це ініціаторам справи?
І нарешті: - А для чого це все взагалі світу і людям?

Відповім спершу за себе: особисто я не мав і не маю бажання робити політичної кар’єри, проте був завжди задіяний в різні громадсько-політичні події, зокрема був серед членів Демократичної партії України, яка стала чи не найпершою з легально створених та зареєстрованих в Україні політичних партій після довготривалого монопартійного панування комуністичної партії. З того всього життя зібралось багато напрацювань і думок, які залишаються не зреалізованими, а хочеться їх з особистих надр "видати на гора", як кажуть шахтарі.
Ще одна причина: я користаюсь доброю порадою розумного чоловіка, який сказав, що коли не знаходиш того, що тобі подобається - бери і твори його сам! Власне цим я і займаюсь: намагаюсь створити ідеологічну платформу новітньої соціально-політичної сили. Новітньої! Тому що коли мені про сучасність починають говорити з позицій Дмитра Донцова або Карла Маркса, то я мушу робити зауваження: - Панове, це все треба знати як історичну ідеологічну цінність, але не більше, бо то ідеї ХІХ і початку ХХ  століть, а зараз йде ХХІ століття з надзвичайно інакшим базовим комплексом соціуму і його буття.
Тепер, для чого це потрібно комусь? То вам вирішувати особисто чи приставати до подібного ідейного спрямування і соціального поступу - чи ні. Особисто мене сучасна політично-соціальна клоунада і несправедливість злостять, тому і берусь робити щось нормальне і закликаю приєднуватись "словом і ділом", причому визначальним є діло і його результат! Бо є досить і досить таких, що можуть критикувати чи радити, як і бути наддіяльними на словах, без наявних результатів. Мене такі помічники не цікавлять. Спершу слово, тоді діло і результат - ось тоді і шана.
Для чого це потрібно світу і людям? У нас в Україні, і не тільки у нас, багато політиків люблять закликати до єдності, але майже завжди та єдність має суто фізичну величину: єдина сила, яка об’єднує багатьох в потужну партію чи щось подібне. І центром того єднання кожен з політиків уперто вбачає тільки себе, як най-наймудрішого і найдосконалішого з усіх можливих. "Вірте мені і ви побачите, який я видатний!" З того всі соціальні помилки і проблеми, тому що не повинен цілий соціум залежати від одної єдиної людини, навіть якщо вона дійсно геніальна. Значно продуктивніше об’єднання навколо Ідеї. Людина може померти і щезнути вмить, тоді як ідея ніколи миттєво не зникає.
Єднання в ідейній площині найкращий формат мобілізації зусиль спільноти, коли кожен стає свідомим свого чину і вчинку, а не є просто виконавцем розпоряджень мудрого чи й не дуже мудрого керівництва.
Соціальна партія України "Гарт" має своїм завданням створити новітній ідейний потенціал соціального буття, як і соціоформат простого індивідуального життя виходячи з сучасних реалій трансглобалізації світу і космічних перспектив людства. Як на мене, то є досить важливо для світу і людей.
Детальніше все ось тут:
СПУ "Гарт"
http://gartua.io.ua/

Богдан Гордасевич
18 черевня 2012

Кличко й наперстки

Коротенько моє ставлення до В.Кличка як політика. Одразу скажу Віталія поважаю бо для України, як спортсмен, він зробив набагато більше чим інші політики, але в політику Віталій поліз даремно як на мене.

Як вчора заявив на ток-шоу Кличко, на вибори його партія піде самостійно, браво оперуючи опитуваннями та аналітичними звітами, Володимир переконував, що сама партія набере більше процентів голосів чим об'єднання партій. Слухаючи його наївно-полум'яні речі я розумів, що Вітя далекий від українських політичних реалій, говорячи про консультації з німецькими політичними партіями та великий Європейський досвід він реально показав відсутність досвіду в українській політиці. Заявою про те що на вибори він йде окремо Кличко заявив про свою залежність від ПР й відсутність власних амбіцій в політиці. Обґрунтую свої твердження про недоліки Кличка політика зроблені з його виступу:

1. Віра Кличка (суркісі та шуфрич з омельченком напевно переконали) в те, що в наперстки можна виграти, а наперсточники чесні люди - Мене особисто подібні люди шокують наївністю та тупістю

2. Заява про статистику й аналітику, про більші проценти, що отримає партія ідучи самостійно на вибори чим об'єднавшись також дивують, Вітя тебе розводять (або ти розводиш нас), які соцопитування та аналітика може бути в наперстках ? Та ПРасти музику замовляють, й буде тобі теке опитування й аналітика як їм потрібно, та не діє при ПРастах закон і європейський досвід.  Наївно вважати, що чим більше партій тим більше процентів отримаєш, чим більша масовка біля наперсточника тим більше лохів (український народ) він розведе.

3. Кожна розумна людина усвідомлює, що зараз в Україні є (1) ПРасти які не віддадуть владу законним шляхом, (2) БЮТ і (3) третя маса наперсточна масовка. ПРастами будуть наполегливо створюватись, різні опозиції Кличків, Яценюків, Гриценків, Тягнибоків (вже зрозумів свою помилку 2010), Медведчуків, Литвинів ...  це всього лиш масовка для продовження імітації бурхливої політичної боротьби в Україні, щоб якомога довше протримались при владі нювориші й закріпили своїх дітей й прикрили свої злодіяння. Вітя не створюй масовку лохотронщикам, не позор себе. БЮТ тільки здатна скинути ПРастів й покарати їх (а потім провести люстрацію) і обов'язок кожного патріота України допомогти їм в цьому, а не сприяти утримуванню ПРастів при владі як мінімум найближчі 3-8 років, а це означатиме скоріш за все довічно.

4. І Віталію учи програму своєї партії, качай мізки, бо організаторів в Україні при владі вагон, а розумних людей немає. Питання від журналіста що таке "Субвенції", "Субсидіарність" терміни власної програми партії слід знати, це не з "Геологічного словника" термін. В таких випадках краще вибачитись по чесному за недопрацювання, чим включати типовий політичний український мороз, не уподобляйся на старті політжиття тим кого ніби висміюєш.

http://klichko.org/ua/about/programma/mistseve-samovryaduvannya   -програма партії Удар

Питання: Чи вірите Ви в Кличка політика й його опозиційність ?


10%, 2 голоси

70%, 14 голосів

10%, 2 голоси

10%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Андрій Парубій: Я вийшов з "Нашої України"

Андрій Парубій

Влада Януковича ставить під загрозу державний суверенітет України. Виклики, які постали перед Україною, вимагають рішучих дій. Першочергові:

1. Найголовніше – об'єднання опозиції та реальна боротьба.

2. Перемога на парламентських виборах.

3. Закон про імпічмент. Імпічмент Януковичу.

4. Обрання українського Президента.

5. Повернення України на європейський шлях.


На жаль, я не бачу для себе можливостей реалізувати цей курс, перебуваючи в "Нашій Україні".

22 січня об'єднана опозиція відзначала День Соборності на Софійському майдані. Вважаю, Віктор Ющенко мав бути там. А не біля Януковича.

Я мав неодноразові жорсткі дискусії на Президії партії з головою Віктором Ющенком стосовно об'єднання опозиції. Але наші погляди розійшлися. В "Нашій Україні" багато патріотичних і порядних людей, але я вичерпав свої можливості впливу всередині партії. Тому сьогодні я написав заяву про вихід з "Нашої України". Час розмов минув, прийшов час відповідальних рішень.

Переконаний, сьогодні моє місце там, де об'єднана опозиція, де справжня боротьба. І я зробив свій крок. Цей крок
не проти когось, а задля наближення української перемоги.

3 лютого 2012 р.

Наливайченко и Бондарчук бросают Ющенко?

Павел Вуец, «Главком»
   В ближайшие дни «Наша Украина» может понести очередные потери, на этот раз VIP-уровня – на грани ухода из партии находятся глава политсовета Валентин Наливайченко и глава центрального исполкома, а по совместительству основной спонсор Сергей Бондарчук.

В общем-то, логичный финал, если вспомнить предыдущие перипетии в руководстве партии. «Главком» уже писал о том, как весной этого года глава политсовета «Нашей Украины» Валентин Наливайченко пытался внести изменения в устав партии, чтобы стать реальным ее руководителем и сузить полномочия Виктора Ющенко до церемониального уровня. Эту идею поддерживали многие партийцы, которые видели, что при небольшом доке в партстроительстве Викторе Андреевиче партия окончательно загинается. Тогда Ющенко, прознав о таких планах, провел с партийцами жесткую беседу, суть которой сводилась к тому, что если на грядущем съезде его захотят лишить полномочий, то ноги его на этом мероприятии не будет. Съезд так и не состоялся, если не считать таковым названный съездом митинг возле Верховной Рады, на котором, естественно, не решалось никаких существенных вопросов.

С тех пор жизнь в «Нашей Украине» теплилась без каких-либо заметных всплесков, но с бурной внутренней борьбой. Крыло вечной фаворитки Ющенко Веры Ульянченко было против усиления позиций Наливайченко, и считало, что лояльно относящаяся к Ющенко власть поможет преодолеть партии 3 %-ный барьер. В крайнем случае, можно будет договориться о победе в пяти мажоритарных округах для избранных членов «НУ». У Бондарчука, который платил, и, видимо, считал, что должен заказывать музыку, были свои планы на жизнь – он верил в то, что можно вылепить национального лидера из Наливайченко. Но гордыня, проявленная Ющенко в случае с несостоявшимся изменением устава, заставила экс-руко¬водителя «Укрспецэкспорта» хорошенько призадуматься, насколько это будет реально сделать в рамках «Нашей Украины». И он, очевидно, все больше склоняется к тому, чтобы не переделывать обстоятельства под себя, а создать новые.

Скинут балласт

В центре общественного внимания «Наша Украина» со своими проблемами оказалась недавно, когда Виктора Ющенко вызвали в Печерский суд для дачи показаний. Показательной тогда выглядела реакция Бондарчука, который заявил, что президиум партии обратится к своему главе с предложением не давать свидетельских показаний по «делу Тимошенко», пока уголовные процессы против оппозиционеров не будут возвращены в правовые рамки. Ющенко, как известно, хоть и не сразу, но на процесс пришел и свидетельские показания дал, чем вызвал недовольство других партий из Комитета сопротивления диктатуре – те потребовали от «НУ» исключить из своих рядов экс-Президента. Впрочем, исключение «Нашей Украины» из Комитета в случае невыполнения этого условия всерьез никто не рассматривает – мол, в партии достаточно настоящих патриотов и бойцов, и это было бы несправедливо по отношению к ним. Намек на то, что помимо команды экс-Президента в партии есть и более адекватные и договороспособные товарищи (именно Бондарчук представлял «Нашу Украину» 24 августа на митинге в парке Шевченко). И, насколько нам известно, ни Бондарчук, ни Наливайченко не имели отношения к загадочной ликвидации палаток «Нашей Украины» под Печерским судом после посещения суда Ющенко.

Выступление главы «Нашей Украины» фактически на стороне обвинения в деле Тимошенко (с соответствующими потерями остатков рейтинга партии), очевидно, для Наливайченко и Бондарчука и стало тем сигналом, что «пора валить». Логика в таком поступке очевидна – им просто надоело постоянное противостояние с консервативным окружением Ющенко. Причем, было бы за что бороться. Бренд «Наша Украина» хоть и узнаваем, но воспринимается в лучшем случае с иронией, а отношение к Виктору Ющенко большинства коллег-оппозиционеров, прямо скажем, не способствует ведению полноценного партийного диалога. К тому же, сколько бы Наливайченко ни говорил об отсутствии у него политических амбиций, вряд ли депутатский значок ему помешает. А в прохождение «Нашей Украины» в парламент при нынешнем положении вещей может верить разве что Вера Ивановна. Определенные надежды могли бы быть на мажоритарку, но она, судя по всему, накрывается медным тазом. В таком случае выход один – вливаться в компанию к Тимошенко или Яценюку, что затруднительно с Виктором Андреевичем и его обанкротившейся (в прямом смысле – долги достигают 80 миллионов гривен) партии.

К тому же, от самого Ющенко толку мало – желания заниматься активной политикой он не проявляет и превратился в потускневший фетиш, который поочередно используют в своих целях те, кто еще остался в его окружении. Свою главную миссию – гаранта безопасности ближайшим соратникам, в число которых входит и Бондарчук, Виктор Андреевич уже выполнил.

«ОК» вместо «НУ»

Члены президиума «Нашей Украины», которым вчера далось дозвониться «Главкому», все, как один, говорили, что не в курсе дел, которые сейчас происходят в партии, а сам Сергей Бондарчук заявил, что вопрос выхода из партии перед ним с Наливайченко пока не стоит: «Таких планов у нас сейчас нет, могу вам об этом сказать абсолютно открыто. Да, у нас есть свое видение развития партии, и мы идем этим путем, не обращая внимания на что-то другое. Но именно выход из партии мне сложно как-то комментировать».

Потенциальные «ушельцы» не могут не понимать, что хлопнуть дверью – это одно, но никуда не деться от того факта, что совокупный рейтинг и узнаваемость Наливайченко и Бондарчука вряд ли дотягивают даже до подкошенного рейтинга Ющенко. Но, кажется, сейчас эта парочка и ей сочувствующие (вроде Андрея Парубия и Виктора Матчука) будет действовать по принципу, которому следовали многие бывшие «нашеукраинцы» – сначала покинуть раздираемый противоречиями корабль, а там уже разбираться в собственной тихой гавани, куда плыть дальше. Так действовал в свое время тот же Вячеслав Кириленко, которому надоели наставления «старших товарищей».

К тому же, Наливайченко загодя подготовил путь к отступлению – общественная инициатива «Оновлення країни» была создана еще 20 мая 2010 года. Сайт «ОК», у которой есть свой логотип, выполненный в цветах белорусского флага, полностью посвящен персоне Валентина Александровича. Именно эта организация и должна стать плацдармом для нового, отдельного от «Нашей Украины», проекта.

«Цель деятельности ОК – обновление политической системы и проведение долгожданных реформ, необходимых для благосостояния граждан и укрепления независимости страны», – новому движению не откажешь в старом пафосе. В пафосе, с которым начинали свои самостоятельные политпроекты другие выходцы из «Нашей Украины» (в том числе ее руководители), которым не счесть числа. Правда, для некоторых самостоятельная политкарьера застыла на этапе раздувания щек…

Партія регіонів може повторити долю СДПУ(О) - експерт.

Будь-яка партія не може існувати лише на адміністративних засадах.

Про це Gazeta.ua сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, коментуючи заяву прем'єра Миколи Азарова про те, що до Партії регіонів можуть приєднатися і інші політичні сили.

   Експерт нагадав, що це далеко не перша спроба зібрати усю владу під один партійний прапор. "Свого часу це намагалися зробити, створюючи НДП та СДПУ(О), але досвід першої та другої свідчить, що лише на адміністративних важелях партія, як політичний організм не може існувати. Коли немає якихось програмно-ідеологічних засад, то рано чи пізно різні групи інтересів даної політичної сили починають розходитися, особливо в разі невдач влади або електоральних невдач", - пояснив експерт

За його словами, такий проект може мати певні позитиви в короткотерміновій перспективі.

"Однак це (адмінресурс-ред.) не є міцною засадою для створення та функціонування партії", - додав політолог.

"Зв'язок партії із владою, коли партія є влада ставить в залежність політичну перспективу цієї політичної сили від результатів дій влади. Не може Партія регіонів дистанціюватися від непопулярного президента чи непопулярного уряду....І якщо в нас залишаться демократичні вибори, то ймовірний варіант, що партія піде разом із відходом від влади", - резюмував Юрій Якименко.

На цьому тижні прем'єр Микола Азаров та лідер партії "Сильна Україна" Сергій Тігіпко оголосили про початок об'єднавчого процесу. Як прогнозує прем'єр, цей процес може завершитися через 2 місяці. Він також заявив, що Партія регіонів відкрита для переговорів з іншими політичними силами стосовно приєднання до ПР.
Gazeta.ua

Ющенко с позором выгонят из партии «Наша Украина».

Президент Украины в 2005-2010 годах, почётный председатель партии «Наша Украина» Виктор Ющенко должен быть исключен из состава данной политсилы за лжесвидетельствование на закрытом судебном процессе против лидера украинской объединённой политической оппозиции, председателя партии ВО «Батьківщина» Юлии Тимошенко. С таким требованием выступил Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД), сообщает официальная страница объединения в сети Facebook.
В противном «Наша Украина» покинет число соучредителей Комитета, сказано в сообщении.
Аналогичные требования оппозиционеры выдвигают к «Нашей Украине» и в отношении экс-премьер-министра, «нашеукраинца» Юрия Еханурова.

Напомним,что Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД) — это политическое объединение, созданное 5 августа 2011 года в день ареста Юлии Тимошенко. В состав Комитета вошли 15 парламентских и внепарламентских политических партий, а именно ВО «Батьківщина», «Народная самооборона», Украинская социал-демократическая партия (УСДП), ВО «Свобода», «За Украину!», «Гражданская позиция», «Фронт Змін», Партия Защитников Отечества,
Европейская партия Украины, Конгресс Украинских Националистов (КУН), Народный Рух Украины (НРУ), Украинская народная партия (УНП), Партия «Реформы и порядок» (ПРП), «Пора», Республиканско-христианская партия
(РХП), а также общественные организации «Зарваницкая инициатива», «Відсіч», «Женщины за будущее», «Память Народа» и другие, подписавшие Меморандум про согласование общих оппозиционных действий и недопущения
политических репрессий в Украине.
«Мы требуем немедленно освободить всех политических заключённых, возобновить открытые судебные процессы и возвратить судебную систему Украины в правовое русло, а не использовать её как способ расправы над оппонентами правящего режима. Мы  просим  разделяющих демократические ценности представителей оппозиционных политических сил и депутатов местных советов выступить с инициативой созыва внеочередных сессий всех местных советов для оценки несправедливых действий власти», - сказано в Меморандуме.
24 августа 2011 года Комитет планирует организовать Народный марш ко ДнюНезависимости Украины и приглашает всех желающих собраться в 11.00 около памятника Тарасу Шевченко в Киеве, чтобы оттуда единой колонной
пройти по Крещатику.
Народные марши также планируется провести и в других городах Украины.

Партия регионов при этом нанимает присутствующих на пропрезидентском митинге-концерте по цене 10 грн./час. Мероприятие состоится на Майдане Независимости.