Мовчать сніги, у них немає слова, Усе, що треба, сказано уже, Уздовж дороги тіні ясенові Холодний місяць пильно стереже. Зоря зорю в далекім світі лове, Закляк у небі хмарний серафим. Мовчать сніги, у них немає слова, І я не маю що сказати їм.[Приєднана картинка]

Я знаю, ти – благословенна, Я знаю – так і має буть. Летять у прірву карфагени, Міняє час природи суть. Народи кличе потойбічне, Усе іде на тлін, на дим, А ти така як є – ти вічна, Як небо у вікні моїм.[Приєднана картинка]

І ніч, і холодно, проте І ніч, і холод – все минає, За чорним роком рік іде, Якому імені немає. Якого розповідь – німа, Якого думи – невідомі, І пише світ велику кому, І ніч, і холодно. Зима.[Приєднана картинка]

Сонечко скік та скік, День потихеньку в’яне, Спить у березах сік, Соку іти ще рано. Котиться час униз, Сивий крадеться грудень, Тільки весна колись Ще неодмінно буде. Буде інакший рік, Будуть думки бездонні, Буде з берези сік Капати у долоню.[Приєднана картинка]

Біле-біле поле, Тишини бенкет, Білі-білі бджоли Носять білий мед. Біле буйноцвіття, Біле – на коні В білім-білім світі, В білім-білім сні. Все до небокраю Білим замело. Чорного – немає, Навіть не було.[Приєднана картинка]

Вогненні сни. Криваві дати. Думок заплутаний клубок: Не помсти, Господи, - відплати За кожен звук, за кожен крок. Хай не спасуться лиходії. Нехай розкажуть все німі. Не помсти, Господи, - надії, А решту… решту ми самі.[Приєднана картинка]

Пролог[І бачив в хаті тій я пеклоПисав Шевченко десь, колисьА що змінилося? Та звісноПовиростали діточки...]------------------------------------------Сліпі не бачать - їм так зручноНавіщо чути про любовСвої гріхи солодші гучноВони не знають свою кровНема бажання - в цьому скудністьЛюдського бачення життяВинагороди хочуть всюдиБодай самі - саме сміття Розплющиш очі - бачиш небоТа розтинаєш хмари гнівА ті, хто мали бути поручСказали ти - не є наш дімТа почали в своїх городахБрехню саджати...

Читати далі...

Залистопадило. Пусте. Заговорило мокрим духом. У вікнах тихо ніч росте, І бубонить годинник глухо. Дрімота зборює кота, В кутку куняє тінь ледача, І спить у думах суєта Неполохливим сном дитячим.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Існування не може бути покаране...Воно є, або зовсім його нема.Є життя? То воно дарованне Богом!Це не просто так і не дарма.І ні хто, крім Бога, не смієВідбирати чиєсь життя.А хто іншою думкою мріє,Безворотньо піде в забуття. 24.10.22.© Віталій Тугай, 2022