*
Знову я знаходжусь в світовій мережі.
І тебе шукаю у її безмежжі.
Щось засумував я за тобою, дуже.
Я тебе чекаю, відгукнися, друже!

Може поговорим ми про свою долю.
Всі душі страждання випустим на волю.
Ми свої негоди між собою звірим,
І в щасливу долю знов з тобой повірим.

Хоч мені кохання і не вистачає,
Все ж не опускаю руки у відчаї.
Все одно чекаю я цю мить щасливу,
Вірю непохитно в долю незрадливу.

А тобі бажаю долі дочекатись
Проти злої волі встоять, не зламатись.
Щоб велике щастя знов тобі всміхнулось,
І Фортуна-пані знову повернулась.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Грудень суворий землею ступає,
Сонце яскраве нікого не гріє.
Сіра земля вже про літо забула,
Сумно під сонцем холодним сіріє.

Голі дерева дрижать на морозі
Тільки-но їх вітерець обвіває.
Згадують зелень і зливу весняну.
Спогадів кращих в житті не буває.

Про весняну милу, лагідну пору,
Що молодий, новий лист відкриває.
І смагарагдовим ніжним покровом
Землю стражденную ніжно вкриває.

На підвіконні синичка завмерла,
Мріє про сонце і літа чекає.
Холодно, сіро і дуже похмуро,
Навіть тоді, коли сонечко сяє.

15-17 грудня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Прочитав у блюзі ГлюкКозочки віршик
http://blog.i.ua/user/890347/192377/?p=0#comments
у якому вона бідкається чи виживе у лісі
дівчина-колобок. Маю свою думку з цього приводу.

Бабця з дідом вікувала
І без діток сумувала
То ж тому собі на втіху
Виліпила колобчиху.

Вийшла колобчиха гожа
Та на бабцю дуже схожа.
Вся рум'яна і сраката
І, як бабця, язиката.

Все кричала, всіх повчала
Ні на мить не замовкала.
В смерть набридла всім. І тОму
Вигнав дід її із дому.

Та вона не зажурилась
Геть піти не забарилась.
Модну сукню одягла
І сміливо в ліс пішла.

Там ведмедика зустріла
З ним кохання закрутила.
То ж не зчувся він як сталось,
З ним швиденько обвінчалась.

Кумом - вовк, кумой - лисиця.
Все зробила як годиться.
То ж тепер вже не сама...
Чоловік є. Кум. Кума.

То ж ви, мабуть, хвилювались,
Що б біди з нею не сталось?
Не хвилюйтеся дарма
Кого схоче з'їсть сама.

11 грудня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Початок подій змальовано тут
http://blog.i.ua/community/1173/181155/
http://blog.i.ua/community/1173/181266/

Портосе, друже, де пропав?
До тебе справу маю.
Скоріш до дому повернись.
Бо тут тебе чекають.

Біда велика знов прийшла
У королівство наше.
І зрада знов своїм крилом
Над королевой маше.

Підступний ворог розпочав
Лихі творити дії.
Кохання ніжне розтоптав,
Лишив її надії.

Ганебний наклеп на любов
Злий ворог нашептав
І через злії дії ті
Король наш бранцем став.

Хоч Араміс і д'Артаньян
З ним поруч там були
Та захистити короля
Ніяк все ж не змогли.

Ми боротьбу поведемо
Усі із лихом тим,
І королеви з королем
Кохання захистим.

Від імені Атоса писав
Михайло ДІД.

Побачив у блозі Мил@ це фото
http://photo.i.ua/user/878200/81645/1862538/?p=0#comments
і вирішив його опублікувати у своєму блозі
із цим коментарем.

У блозі konfetti-s побачив фото. Із
дозволу хазяйки опублікував його
у своєму блозі із коментарем.

Побачив у блозі AQv@  фото
http://photo.i.ua/user/581852/21557/1376118/?p=0#comments
і написав на нього жартівливий вірш. Потім подумав:
- Чи дійсно велоспорт - жарт, чи це справа серйозна,
яка допомогає зберегти здоров'я і красу дівочу?
Адже дівчина дійсно гарненька!!!
Чекаю на вашу думку.

Хоча заморське свято Хелоуін
вже пройшло, та все ж, побачивши
це фото, вирішив повернутися до
цієї теми.

Розповідають улюбленці Galin
Розовая Ксю.
http://photo.i.ua/user/363472/68464/1812339/?p=1#comments

Упіймала мишенятко.
Дуже важко, вам скажу,
Це звірятко відловити...
То ж захекана лежу.

Покажу своїх хазяйці
Цей небачений улов.
Може ще й звання присвоїть.
Скаже:-Кращій мишолов!

Розповідає кіт Борис.
http://photo.i.ua/user/363472/45137/1091940/?p=2#comments

Дуже добре пам'ятаю
Мудрі я слова народні,
Що здоров'я додають нам
Лише процедури водні.

[ Читати далі ]

Перед вами фото кота Хуліганки.
http://photo.i.ua/user/567984/20306/1817705/
А нижче наведено монолог, який цей кіт
виголосив перед своєю хазяйкою.