Сталевар у домны грелся,
Дурью маялся шахтер,
На завалинке расселся,
Прохлаждаясь, комбайнер.
Часовой дремал на вышке,
А ученый за столом
пыль сдувал с какой-то книжки,
Забавляясь баловством.
Стетоскопом врач игрался,
И рабочий у станка
пел, плясал и развлекался...
Все валяли дурака!
Все ударились в безделье,
Кто в разврат, а кто в веселье...
И пропала бы страна!
Если б, отдыха не зная,
честных рук не покладая,
Глаз правдивых не смыкая,
И косы не расплетая,
Не работала она!!!

Я -  листок тополиний осінній,

Скибка сонця на гілці самотня.

Зацілована західним вітром,

Сонця крапля тремтяча, тендітна…

Полетіла, зіщулившись, вниз…

 

09.11.2009

© Copyright: МаринаСтепанская, 2011Свидетельство о публикации №11111160958

Ти - віддзеркалення моє. Так схожі ми!.. Тягнуся Все ближче... дотик... Ніби є Ти... Зник... От-от втоплюся - Межі немає, течія Могутня нас єднає, Потоком - ти, течу і я... Тебе відображаю...

 

написано 09.11.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111102710170

Тут в последенее время навеяло детством. Вспомнил старенький стишочичек. Думаю что не Я Один )

Как приятно утром ранним,

Кожу с черепа сдирать,

И жевать, жевать, жевать!

Тёплым гноем запивать! 

Если Кто еще Что вспомнил - калякайте )

Приходит тьма, накрыв испуган город,

Приходит тьма среди осенних дней,

Важней став, жизнь тревожит тех, кто дорог,

Приходит тьма, загнав в углы людей.

Сереет свет, за окнами дороги,

Пустынный город затаясь живет,

От крова к крову сплетни и тревоги,

Рукою твердой тьма себя несет.

Затихший город, золото деревьев,

Тумана каплями тревога здесь живет,

Улыбка солнца на пейзаж осенний,

Но не конец тревог,- все только лишь грядет.  

31,10,09 т.е.с.

Не питай про кохання. Не варто…
Не випитуй про вірність навіки.
Я з тобою в цю хвильку,  я поруч.
Тіла шал, вуст вогонь так відверто
Промовляють без слів – «Я кохаю!»

21.10.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

 

Осінь-Крез щедро сипле оздобами

Із бурштинів, топазів та золота,

Прикрашає калину рубінамі,

Горобину - намистом кораловим.

 

Вітер листя в обійми підхоплює -

Вихор пристрасний танго вогненного.

Раз-два-три... Дощова меланхолія...

Раз-два-три - ноти вальсу осіннього...

 

О, ці флейти та скрипки небеснії!

Саксофони надривно-пронизливі!

Розкіш скороминуща бентежная!

Світ святково-сумний - чари осені....

 

19.10.2009

 

Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

 

Ти тілу любий, серцю милий,

Я не любить не маю сили.

До тебе - всі думки птахами.

Що відстань їм, яка між нами!

Мед на вустах, крізь мряку промінь,

В мені - бажання, спалах, пломінь!..

Як розлюбити?! О, мій милий!

Лише кохати маю силу.

16.10.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved