хочу сюда!
 

Dina

32 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «вірші»

Зійшла зоря у тихий сад..

Зійшла зоря у тихий сад, Цілує яблуні умиті. Холоне стиглий виноград, І час продовжує сивіти. Тупцює відгомін доби. А ти мовчи, не треба слова. Ти просто слухай і люби Цю потайну осінню мову. [Присоединенная картинка]

Мовчала ніч. Ходили містом духи...

Мовчала ніч. Ходили містом духи. Дерева ворушилися в імлі. А із небес спускались білі мухи, Які не долітали до землі. Холодних снів тремтіли тихо крила. Безсоння мляво вікнами цвіло. І некваплива осінь жовтеніла, Та клала руки на моє чоло.[Присоединенная картинка]

І те, що зовсім не моє...

І те, що зовсім не моє, І те, що видано мені – Усе на цьому світі є. У цьому віці, в цьому дні. І кожне слово – мов маяк. Все має сенс, все має зміст. І, певне, ти – не просто так, І я тобі – не вітру свист.[Присоединенная картинка]

Не йди до лісу. Там мене немає...

Не йди до лісу. Там мене немає. Там тільки озерце, мале як скло, Де в очереті качечка дрімає, Якій не відлетілось у тепло. Там джерельце поволі миє кладку. Там інший час, для пожовтілих трав. І ще туман, прозорий, наче згадка Про те, як ліс отой мене чекав. [Присоединенная картинка]

Доба скотилася униз...

Доба скотилася униз. Доба не має сили. І сонячний палає хмиз За краєм небосхилу. Думок торкається любов, Не чує віку тіло. Здається, я уже прийшов, Куди душа хотіла.[Присоединенная картинка]

Зачарована втіхо, браво!

Зачарована втіхо, браво! Алілуя, прозорий час! Я не маю, повірте, права Мов колода мовчать про вас! Потім буде погода сіра, Що поставить теплу бар’єр. Я вам вірю. Сьогодні вірю, І співаю про вас тепер! Тіште! Тіште цей світ красою! Світлим сміхом малюйте дні! І іще: підморгніть росою, Дайте знак, хоч який, мені.[Присоединенная картинка]

Втома

Захмарене небо Не дивиться в очі, І спогадів вічність Дописує том. Думки утекли Та вертатись не хочуть, І осінь муркоче На ліжку котом. Десь слово штурмує Блискучі парнаси, Штормлять океани Холодних чорнил, А в мого рудого, Мов клени, Пегаса, Сьогодні субота, І втома у крил.[Присоединенная картинка]

На літо втрачено права...

На літо втрачено права. Холодним полем ходить пустка. І осінь – золота вдова На небо ночі в’яже хустку. Бринить скорботою сльота. Мовчить природа простодушно, Бо нині навіть самота Така чаруюча і слушна.[Присоединенная картинка]

За річкою вечір тоне...

За річкою вечір тоне. Немає думок і лиць. Там ходять туманні коні, І сіно беруть з копиць. Прозорі пливуть печалі, І хмарний посинів жмут. А далі… не треба далі, Достатньо того, що тут.[Присоединенная картинка]

Жива печаль холодної пори...

Жива печаль холодної пори. Бере за плечі непомітно втома. Знайомий світ, знайомі кольори Ізнов спектакль показують знайомий. Не смієш дихать. Нащо зайвий звук? Та я і сам неначе нетутешній. І котить сонце в ніч небесний жук, І падолист обтрушує черешні.[Присоединенная картинка]
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
163
предыдущая
следующая