...коли лікар прямо натякає, що вона рекомендує "не затягувати з дитиною і народити до 30" починаю почуватися "старою дівою"...бо насправді сама вже не раз над цим питанням замислювалась...не в найближчі півроку - це точно, бо чисто меркантильно треба захиститись і потрапити в штат універу щоб мати певність у майбутньому...а далі, вже причин тягнути особливо і не буде...і бажання є, і вік таки "піджимає"... P.S. Попереджуючи деякі коментарі - так, я ...

Читати далі...

Тут недавно был большой спор по поводу обеспечения семьи. Естественно чту у всех разные потребности и запросы, но мне стало интересно что вкладывают в пафосную фразу "обеспечение ребенка"? Не в количестве денег, а так сказать качественно - какие вещи нужны ребенку Я покаместь в этом вопросе чистый теоретик, могу опираться только на свое детство и опыт друзей-родственников с детьми. Но у меня примерно складывается такая картина необходимого минимума для счастливого детства (пишу в...

Читати далі...

Тіки у нас в країні людина яка їздить за правилами і не перевищує швидкість вважається потенційно небезпечним водієм, бо її поведінка є непердбачуваною для інших водіїв... Тіки у нас коли ти пристібаєшся тебе можуть запитати "Ти що вважаєш що я поганий водій?" Тіки у нас людина через півроку після отримання прав їздить на Матізі зі швидкістю 160 км/год і вважає що вона права бо "Я не для того машину купляла щоб за тролейбусами в правому ряду тягтись" Тіки у нас люди...

Читати далі...

До мене сьогодні вперше в житті звернулись "жіночко". Старію таки... Взагалі цей рік у мене був багатий на "вперше", особливо в плані роботи - я і іспити приймала, і бакалаврами-магістрами керувала, і першокурсників виховувала... Рік великих здобутків і великих втрат, рік доленосних рішень...як завжди я ні про що не жалкую, хоча деякі речі мені все ще болять... Я вдячна за цей рік людині яка весь час була поруч і старанно намагається зробити мене кращою. Я вдячна моїм...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Так, це кристал...порізанний на пластинки, відполірованний до дзеркального блиску кристал... Легенький, точний удар пінцетом по-центру і на поверхні з"являється перехрещення тріщиннок. Або абсолютно точно перпендикулярний хрестик, або не менш точне перехрещення трьох ліній - 60" і не секундою більше...Легенько постукуючи доводиш тріщінки до краю і пластинка розпадається на абсолютно рівні шматочки....Природа любить точність...Це насправді заворожує - відчуття...

Читати далі...

Мене нещодавно тут одна дівчинка років 18 спитала "Як, тобі 26 і у тебе не було ніколи депресії?" І я надовго задумалась чому, бо в житті бувало всяке - і падала боляче, і втрачала багато...але не бере мене ця "хвороба ХХІ сторіччя" і все тут. А потім замітка Тати мене наштовхнула на одну з причин. Я не вмію "сидіти тихо, моргати часто". Якщо я проти, я про це кажу і кажу голосно. І мені пофігу кому це казати - начальству чи батькам чи коханому. Єдине що...

Читати далі...

Перебирала шафу, нарила папку з фотографіями...чомусь бабуся не любила розкладати їх по альбомах... Розбирала що лишити, а що викинути - багато фото які не несуть нічого для мене - я не знала цих місць, я не знала цих людей...Але багато дуже цікавих - наприклад родинне фото 1943 року...Несподівано знайшла фотографії свого діда (бабуся розвелась коли татко був ще зовсім малим і відносин не підтримувала)...знов спало на думку що було б непогано розшукати рідню... Цікаво так - фотографії...

Читати далі...

В коментарі не влізе) Люблю летіти на лижах по цілині, відчувати як добре слухаються лижі і чути лише шурхіт снігу... Люблю гуляти або їхати на велосипеді літніми вечорами в солодких пахощах лип, перетинаючи потоки теплого і холодного повітря... Люблю залізти глибоко-глибоко в гори, так щоб було аж страшно від того що навколо нікого немає і слухати тишу... Люблю гуляти чужим містом без гідів і мап, коли не знаєш що тебе чекає за рогом, пити капучіно...

Читати далі...

В останні півтора місяці це стало практично моєю мантрою... Почуваюся людиною яку поставили на канат над прірвою і сказали "Іди". А як іти і куди іти... І хоча я розумію що піді мною не прірва і я в будь-який момент можу зістрибнути падати всеодно не хочеться... Я розумію, що я перейшла за останній рубіж "дитинства"...бо ми самі того не помічаючи ростем за захисними стінами, які з часом або лишаєм за спиною, або вони розсипаються...раніше я найчастіше сама переростала свої ...

Читати далі...

Как ни странно, но не все заядлые читатели уважительно относятся к книгам. Для меня например нормально читать за едой или лежа в ванной и я не делаю трагедии если на книгу попадет пятно или она подмокнет. Вытру, высушу и всех проблем. И точно так же я легко отдаю книги, хотя и знаю что далеко не все они вернуться. Но как ни странно количество книг в библиотеке от этого не уменьшается, я бы сказала что даже растет. Что-то я дала почитать, что-то мне дали почитать - все равно количество то...

Читати далі...