хочу сюди!
 

светлана

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «свято»

Зоря-Віста

Ця прекрасна Богиня в залежності від пори року та часу добі буває
Зоряницею,Світовою Зірницею, Ранньою, Вечоровою, Денницею.



Час Зорі-Вісти - грудень, коли вона сповіщає про народження Богів і
початок творення Всесвіту. Вона магічнім чином пов*язана з Сонцем і
Місяцем, котрі в різних тулмаченнях виступають або чоловіком, або ж
батьком і чоловіком. Тому Зоря-Вістя - небесна Богиня. Вона на світанку
ключем відмикає небесні ворота і випускає Сонце на небо. А ввечері
чекає на цого повернення.


Вранці вона Сонце вмиває, ввечері йому, втомленому , стелить постіль.

Зоря-Вістя безпосерденьо пов*язана з вечірньою і ранішньою росою.


Міф про це каже так:


Пробуджене Сонце наздоганяє красуню Зорю, вона тікає і перетворяється
на криницю. Сонце купається в тій криниці. і від того хлюпкоту випадає
свята роса, що запліднює Землю. Бджоли п*ють росу і приносять мед,
народжується життя.


До Зорі-Вісти звертаються щоранку і щовечора, цей час вважався
найкращим для магічних дій, але й дуже небезпечним. Люди боялися, що
ввечері Сонце покидає їх назавжди, просили Зорю повернути його зранку
знову на небо.

Окремого свята Зоря-Віста не мала, та найбільше її
пошановували в грудні, на Святвечір. Бо саме Зоря звіщала про
народження нового Сонця й початока нового року.


(За Галиною Лозко)




Їхня служба небезпечна і важка


Сьогодні - День міліції України.

Ви - Той, хто читає цей запис у моєму блозі - можете ставитися до міліції так, як Вам розум і совість підказують.

А особисто я щиро поважаю тих, хто захищає мою безпеку й моє життя від покидьків і, гірше того, - нелюдів.

А вчора й позавчора працівники міліції роздали масу подарунків до Дня святого Миколая вихованцям шкіл-інтернатів. За це їм не треба сказати "спасибі"? На мою думку, треба!

За вас, товариші офіцери, прапорщики і сержанти! Хай Бог допомагає вам у вкрай нелегкій службі й вас оберігає.

(На фото: заступник начальника УМВС - начальник штабу УМВС України у Волинській області Василь Куць і голова ради обласного благодійного фонду "Правопорядок і безпека громадян" Василь Живко роздають подарунки в День Миколая.)

Свято калити

Ой, Калита, Калита,
Із чого ти вилита?
Ой, я з жита сповита,
Ой, я Сонцем налита – 
Для красного цвіту
По білому Світу!

Калита – одне із Сонячних свят, пов’язане із “завмиранням” Сонця взимку. В цей вечір та ніч хлопці мають найбільше права – єдиний раз у році, коли парубкам за бешкети люди вибачають. Свято вгадування чоловічої Долі, молодіжні гулі, де юнаки та дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя. Усі дівчата печуть Калету – великий корж із діркою посередині або чотирма по боках, оздоблений пташками, зірками, кривульками. Обмащується вона медом, принесеним хлопцями, та обсипається маком – з дівочої складки. Ритуал кусання підвішеної на голубу стрічку Калети, під час якого лунають жарти, сміх, означає прилучення Людини до Бога, очищення, оздоровлення. Кінчається свято тим, що Калети ділять між учасниками дійства. Причому дівкам – задарма, а хлопці – платять дівчатам на стрічки, за те, що Калету місили. Після цього всі сідають за стіл. На братчину готують зокрема узвар, медову воду тощо.


Дійство відбудеться 14 грудня (неділя), початок о 16:00.
Місце проведення: дитячий центр “Червоні вітрила”, вул. Мішина 37А.
Пан Калитинський – Фесун Олексій Васильович.
Пан Коцюбинський – усі по-черзі, хто прийшов Калету кусати  

Підготовчі заняття: 
- 9 грудня (вівторок) о 18:30, вул. Мішина 37А – їхати тролейбусами №№ 8, 9 (с.м. Університет, пл.Л.Толстого), 21, 22 (ст.м.Шулявська).

Довідки по телетону:
8063 748 93 72
Миловида

Злий Некрот як оспівувач української армії

Сьогодні в нас 6 грудня. Це означає, в Україні - День українського війська.

У поета Олександра Некрота що - і на військову тематику твори наявні?

А то! Ще й які!

Українською мовою - НАШЕ ВІЙСЬКО;

російською мовою - РАЗМЫШЛЕНИЯ У РАЙОННОГО ВОЕНКОМАТА.

Звернута на них увага хай дарує Вам всі блага.

Ви також можете зареєструватися на цьому ресурсі або на обох Сайтах-Близнюках і залишати коментарі - все, що думаєте про творчість злого Некрота.

 

А ще цікаво прочитати: "Пофарбовано" - значить, ПОФАРБОВАНО!

Річниця (роковини) референдуму і День працівників прокуратури

Сьогодні в Україні 17-та річниця (а за версією Сайтів-Близнюків злого Некрота - роковини) всенародного референдуму, на якому народ схвалив Акт проголошення незалежності України.

Все, що Злий Некрот думає про цей день, - у його блозі на сайті Юейпс: "Свідомі" самогубці чи жертви перших "підрахуїв"?

Про наслідки згаданого вибору народу України - просто величезна кількість сатиричних творів поета, які годі й перелічити.

Втім, 1 грудня в Україні - це ще й професійне свято працівників прокуратури.

У зв'язку з цим пригадуються зокрема твори ПРО КОЗЛІВ І ЗЛУ ЛЮБОВ & (російськомовний) ...А СТАТЬЯ ПОТЕРЯЕТСЯ.

Тож зі святами!

День Свободи... :-(

Дред:

-Вітаю з днем Помаранчевої революції!!! Родина ніколи не забуде, що ти зробив для неї чотири роки тому...

СеМ:

-Не думав, що вона така злопам"ятна! Через 4 роки згадала, зараза!

                                                                                                  22.11.08


24%, 5 голосів

29%, 6 голосів

5%, 1 голос

5%, 1 голос

29%, 6 голосів

10%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

24 листопада – СВЯТО ДОЛІ //матеріали громади рідновірів Трійця

24 листопада – СВЯТО ДОЛІ

Поняття «ДОЛЯ» на Україні досить поширене серед інших значимих понять, що свідчить про давність його виникнення та непересічну роль у прадавньому світогляді Наших Предків.

“У всякого своя Доля і свій шлях широкий…” – знайомі ще зі школи рядки. Мабуть не дарма  у “КОБЗАРІ” більшість творів заторкують поняття Долі. Причому це стосується як жіночої долі (“Причинна” тощо), так і чоловічої (“Думка” тощо). Але найбільш повно суть поняття долі розкривається у таких творах Пророка Тараса як “Минають дні, минають ночі…” і, особливо, “Доля”.

Свято ДОЛІ (іноді називають Берегинею) сьогодні, на жаль, невідомо широкому загалу українців. Воно займає не тільки почесне, але, одночасно, і особливе місце серед пошанованих свят на Україні. Швидше всього це свято виникло ще до трипільських часів і органічно вписувалося в систему світоглядних сонячних свят.

До нашого часу, на жаль, не дійшли чіткі свідчення про Богиню Долю, але й того що є досить, аби зрозуміти місце  цього свята в житті людини.

Вірування в Долю – своєрідного двійника людини – давні, як світ. О.Потебня у середині XIX століття написав спеціальну розвідку “Про Долю та споріднених з нею істот”. Він порівнював її з такими поняттями як “щастя”, “лихо”, “притча”, “горе”, “біда” тощо.

Наші пращури вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй Долю – добру, або ж лиху (Недолю). Найбільшим багатством вважалося, коли людину наділено щасливою Долею. Але характерно, що з Долею у більшості своїй все-таки пов’язується саме знедоленість, безталання. Доля – одне з втілень Рожаниці. Доля – Богиня, яка наділяє маленьких немовлят при народженні різними якостями. Вона пророкує майбутнє, добру, чи лиху Долю. Для того, щоб Доля була добра – її треба умилостивити. Тому Рожаницям, Богині Долі робили жертвопринесення, щоб вони дарували дитині ДОБРУ ДОЛЮ.

Доля, Доляна називались дівчата, що народжувались в цей час. Іноді це свято називають ще жіночим святом “Дівочої долі”. Це свято серед численних жіночих свят є найзнаменнішим. Недарма Воно відбувається 24 листопада - в час після Покрови, яка започатковує період сватань і весіль. У залишках колишніх обрядодій збереглися окремі форми ворожінь - вечорниці, ворожіння про Долю, ворожіння про нареченого і наречену, обряд кликання “до каші” тощо.

Обрядодій, дійств та ворожінь було безліч:

-  ставлять у воду гілочки вишні, таємно відламаних у сусідських садках. Якщо до Родздва гілочки розпускали квіти – власниця має вийти заміж;

-  гадання дівчат з попередньо заготовленими листочками: кожний на окремого парубка, а яблуневий – на дівування. Лягаючи спати, юнка читала молитву Долі, аби та змилосердилася над нею, а вдосвіта просила найменшого в родині хлопчика витягти одного з листочків – котрого витягав – за того й заміж;

-  в сутінках дівчата ходили “на полювання” – підслуховували під вікнами сусідів розмови і за ними пробували вгадати свою Долю;

-  слухали голос тварин, за яким завбачували професію чи характер свого судженого;

-  вибігали на вулицю і запитували ім’я у першого перехожого, щоб знати, як зватиметься майбутній чоловік;

-   удосвіта до сходу Сонця йшли до криниці і видивлялися на себе: якщо відображення “пощерблене”, то подружнє життя буде невдалим, і навпаки.

З особливим нетерпінням чекали хлопці обряду “Кликання судженого до каші”. У деяких місцях цей обряд мав інше забарвлення і називався “Закликання Долі до каші”. У кожному селі були свої наклички.

Хлопці, що сиділи у схованці, на кожну накличку подавали відповідні згуки. Їм не терпілось - адже більшість з них цілий день постили – “щоб Доля послала гарну дружину”. Голодували переважно ті парубки, які мали намір невдовзі оженитися.

Коли закликання на кашу закінчувалося, юнаки почергово заходили до хати, запитуючи: ”Добридень, пань-матко, вся чесна громадо і хато! Чи дозволите завітати до оселі й привітати з Долею?” Як правило, такий дозвіл давали. Тоді хлопець, переступивши поріг, клав хліб і казав: “Зі святою Долею, з добрим вечором, здоровенькі були!”

Як правило, розміщувалися парами, а тому кожен юнак, приховавши в долонях один і два горіхи, пропонував юнці відгадати де “чіт або лишка”. Якщо дівчина вгадувала на “чіт”, себто парну кількість, то сідали разом, а коли ні – мусив шукати іншу. Отак довіряли Долі.

За вечерею молодь веселилася, співала пісень, в яких згадувалось про Долю. Після обрядової вечері влаштовували різноманітні ігри і розваги, які в кожному селі мали свої відмінності.

Цього вечора дівчата не залишалися на досвітки. Всі розходилися по домівках, бо треба було ще продовжувати “викликати Долю”.

Свято залишало приємні спогади і романтичні сподівання на щасливе подружнє життя, яким неодмінно ощедрить покровителька.

Навіть побіжний аналіз цих обрядів, які дійшли до нас, свідчить, що і дівчата і хлопці у значній мірі довіряли Долі щодо вибору пари для подружнього життя. Більше того, складається враження, що цьому вибору (вибору Долі) довіряли навіть більше, ніж своєму особистому.

Як видно з семантики назви, суті і обрядових дій свята, свято Долі пов’язане з природою, одруженням, магією провидіння та ворожіння, пошануванням пам’яті Предків, тощо, бо свято ДОЛІ є давнім величним світоглядним святом.

Українці, повертаймо свої свята, їх сутність та обрядовість, тоді з нами буде наша щаслива ДОЛЯ!

Зі СВЯТОМ ДОЛІ!

Перший сніг...

Випав перший сніг, утворилася перша ожеледь та з"явилися перші ковзанки... І чогось так, їдучи в трамваї по нічному Києву закортіло якогось свята, захотілося в Карпати на гірськолижні спуски, закортіло випити кави у передріздвяному Львові, закортіло подарунків...

Що це? Меланхолія? Ностальгія? Чи рудиментні залишки безтурботного дитинства?

whosthat

Свято Долі 7516

29 листопада 7516 (2008) року 
прославимо та закличемо добру
Берегиню життя нашого. 
Початок дійства о 15:00.
Відродимо традиції Роду українського вечорницями на берегах Зачарованої Десни.

У програмі дійства:
- обряд (кожен може звернутися до Долі та принести їй требу);
- ворожіння (дівоче таїнство);
- змагання;
- братчина (пригостимо однин одного за спільним столом);
- ігри, танці;
- жива музика (зокрема Живосил Лютий, Рomylka+Rezydenta, волинщик Лофінн).

Свято відбуватиметься у Духовному Центрі Майстрів 
с. Виповзів 
(Чернігівська обл., Козелецький р-н) за адресою 
вул. Шкільна 56 (Стара Школа).


Курсуватиме автобус по замовленню о 12:00 зі ст. м. Оболонь до місця святкування та о 22:00 у зворотному напрямку. 
Вартість в один бік - 16 грн.


Замовляти місця та повідомляти про участь за тел.:
8 (095) 284-93-39 // 8 (097) 965-84-60 // 8 (063) 991-33-08
Славомир


Маршрут з автостанції на пл. Т.Шевченка.
Вартість квитка - 16 грн.

Розклад маршруток

Київ-Десна

6:30, 8:00, 9:00, 10:00, 11:05, 13:00, 14:00, 15:00, 17:05, 18:30, 19:30, 21:00

Десна-Київ

5:40, 6:30, 8:00, 10:20, 11:15, 12:00, 13:20, 15:00, 16:00, 17:20, 19:00, 20:30

Хелоуїн - головне свято сатані


На залитих кров'ю стінах висять черепи з черв'яками, кажани, під стелею - гірлянди з чорних котів і чудовиськ із блискучими очима, на вікнах - прозорі величезні привиди, посеред кімнати стоїть скелет, на столі лежить відрубана голова ляльки і сокира, червона від крові. Це не "храм" сатанистів, це 112-та київська школа не перший уже рік відзначає свято Хеллоувін. Учителі роздають нагороди за найстрашнішу класну кімнату і переможцям конкурсу за розповідь про найбезчесніший учинок. Усі учні, вдягнені в костюми різноманітної нечисті, після розповідей історії своєї смерті або ганебних учинків вигукують страшні прокляття, бігають по школі й "виганяють" нечисту силу, самі ж "перетворюються на святих". Читати далі