хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «незалежність»

про енєргітичні залежності

...Дуже цікава стаття по посиланню. Особисто я ще в часи домайданівські забембався львівгазам-міллєрам та іншій гидоті платити, повністю перейшов на дрова, максимум 50 грн в середньому за місяць капає. В хаті спека.
Це звичайні пічки, кераміка + глина.
..Але повернуся до статі, там не одне фінансове питання піднімається. Рекомендую почитати. http://fakty.ua/189468-pechka
Дурноватним - коменти видаляються, + ігнорлист.

Панове, где наше сало?

В 2014 году Украина увеличила импорт сала практически на 60% по сравнению с аналогичным показателем 2013 года, до 70,4 тыс. тонн. Об этом говорится в сообщении ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса».

«В прошлом году производство колбасных изделий несколько сократилось, поэтому рост импорта сала был связан прежде всего со стремлением мясокомбинатов снизить себестоимость производства продукции за счет использования дешевого сырья», — приводятся в сообщении слова эксперта по аграрным рынкам Алины Жарко.

Согласно данным организации, основными поставщиками сала на Украину являются Германия (33,1%), Польша (27%) и Венгрия (11,7%).

А так все красиво говорили в 1991 году .....


На Донбасі в 91-му голосували за незалежну Україну

Марґінально-люмпенізований Донбас в 91-му голосував за незалежну Україну

1 грудня 1991 року в Україні відбувся всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України. Громадянам було винесено таке питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». На референдум тоді прийшло 31 891 742 особи і, звичайно, переважна більшість з них (90,32 %) проголосували за незалежну Україну.

Всі 24 області і автономна республіка Крим підтримали незалежність України. І навіть Донецька та Луганська область проголосували за незалежність. В Донецькій області на референдум прийшло 2 957 372, проголосувало «За» - 2 481 157 осіб, тобто 83,90 %. На Луганщині голосувало 1 682 344. За незалежність віддали голоси  1 410 894 осіб, тобто 83,86 %.



Виходить, що тоді, в 1991 році, населення Донбасу вважало себе українцями, а Донецьку та Луганську області Україною? Чи все таки вважали себе росіянами, але зрадили свою історичну батьківщину Росію, проміняли її на свободу в Українській державі? Чи може народ Донбасу – це типовий класичний приклад марґіналів та люмпенів? Для тих, хто не знає: марґінали – це люди, які живуть осторонь від громадської, культурної, національної та політичної свідомості. Люмпен – це декласовані та деморалізовані верстви населення, що опинилися на «дні» суспільства.  Ці визначення вам не нагадують про Донбас?

Народе Донбасу, чи не забув ти, що на шахтарських страйках 1991 ти вимагав «надання конституційного характеру Декларації про державний суверенітет України»? Чи не забув ти, що 1 грудня 1991 року ти голосував за незалежну Україну? Народе Донбасу, невже ти і справді маргінал і люмпен?


До 23-річчя Незалежності України





УКРАЇНО МОЯ


Україно моя, Україно,
Калинова моя, тополина!
Тож дiвчата твої, мов тополi,
Не було їм щастя i долi.
Їхня доля стелилась туманами,
Обвивалась круг шиї арканами,
У гареми вела султанськi,
В осоружнi покої панськi.

Україно моя, Україно,
Та спiвоча ж моя, солов’їна!
Над полями та над ярами
Тужно пiснi бринять вечорами.
Та чи ж є iще де така мова,–
Що барвиста вона та шовкова,
На свiтi усьому прославлена,
Та не раз у колисцi задавлена!

Україно моя, Україно,
Це ж не пiсня твоя лебедина!
Там, у полi, де вiтер вiє,
Квiтнуть роки твої молодiї.
Твоїй пiснi простору треба,
Тож беруть її хлопцi в небо,
I лунає вона безупинно...
Україно моя, Україно!

Галина Гордасевич



Чепиногин вітальний пост



24 СЕРПНЯ

Сьогодні свято у нас! 23 роки. Google поставив сьогодні класну картинку, на якій всякі приємні чоловічки збирають яблука, навколо них літають птахи: День незалежності у нас сьогодні!

А на цій “картинці” до мого посту не все так миролюбиво. Бо у нас – війна. В українських соняхах, в яких зазвичай проіжджі дєвушки роблять селфі, нині – стоять танки і гармати… Співставність неспівставного… Поєднання непоєднуваного…

Коли, кілька днів тому, я показав цю фотографію своєму єврейському товаришу Ізі з Парижу, то він пригадав випадок з свого життя. В 1982 році Ізя служив офіцером ізраїльскої армії і брав участь в Ізраїльско-Ліванській війні… Під час одного з боїв, вони вступили в село… Навколо буяла і квітла природа. Співали птахи, цвіли сади, ріс інжир, до землі звисали величезні червоні черешні… Біля черешні лежали два роздутих трупа ліванських вертольотчиків, збитих, судячи з усього, кілька днів тому… Ми, каже, Ізя, не зважаючи на весь цей антураж, накинулись на черешню, рвали її жменями і їли… Під небом війни, на землі війни…

…Як писав Ніцше, в екстремальних випадках віковий глянець цивілізації злітає з людини за лічені секунди…

Це так. Але не завжди злітає… Бо недавно у Києві я обідав з одним російським бізнесменом, і навіть, - з другом, можна так сказати. Ми говорили про відмінність України від Росії…

Ты понимаешь, - сказав мені товариш, мы все не любим Путина и понимаем, что он урод. Но у всех у нас бизнес-шмизнес, заказы, госгарантии, налоговая и тому подобное… Нам не нужны потрясения и конфликты… Просто мы хотим стабильности…

- Понимаю, - кажу я йому…

А потім до нас доєднався ще один наш спільний товариш. Також бізнесмен, але з Києва… Якісь місяців вісім тому, він на своєму джипі возив “заправку” для коктейлів Молотова на Майдан, і стояв в лижному шльомі “Rossignol” під снайперськими кулями з дерев’яним щитом в руках…

…Нам теж не потрібні “потрясєнія”. Нам також потрібна “стабільність”… Але десь там у нас, в глибині свідомості, попід товстим шаром інстинктів живуть такі дуже дивні речі, що називаються честь, свобода, воля, гідність, незалежність… Без них ми не можемо жити. Без них нам не потрібна стабільність… Ми підемо на будь-які “потрясєнія”, щоб захистити їх і довести, що це справжні цінності…

От власне саме тому, “братья”, - “нікогда ми нє будєм братьями”… Навіть не тому, що ви не такі… А тому, - що вже не такі ми…

А у нас все буде добре! Точно!

З святом! Слава Україні!

З Днем Незалежності, Рідна Країно!

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

...Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

...Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944 В.Сосюра

Соціологи кажуть

Количество сторонников независимости Украины возросло с 83 до рекордных 90% ее взрослого населения. К этому привела аннексия Крыма.

Об этом в интервью ZN.UA рассказал автор исследования динамики поддержки населением суверенитета Украины в первые десятилетия ее государственной независимости президент Киевского международного института социологии (КМИС) Валерий Хмелько, сообщает Цензор.НЕТ. «И это не первый случай, когда некоторая часть граждан, не поддерживавшая государственную независимость в условиях, когда ничто не побуждает думать о возможных угрозах, в ситуациях, когда эти угрозы становятся реальными, осознает, что независимость страны представляет для нее действительную ценность», - добавил он.


Хмелько рассказал, что первое, явно не экономически мотивированное повышение численности сторонников независимости было зафиксировано во второй половине 1994 года. В первые два года независимости, в условиях значительного снижения уровня жизни, гиперинфляции их количество снизилось с 76 до 56%. Хотя экономическая ситуация продолжала ухудшаться, после президентских выборов 1994-го желающих присоединения к России стало заметно меньше (особенно на Востоке и на Юге).


Доля сторонников независимости еще более увеличилась с началом войны в Чечне и к концу 1996-го (совпало с появлением собственных украинских денег) достигла 71% взрослого населения. В условиях финансового кризиса 1997-1998 годов снова значительно снизилась (почти до 60%). А в 1999-2000 годах, во время второй чеченской войны, возросла до 72%, напомнил социолог. В 2003-м, когда из-за действий России в районе острова Коса Тузла возникла угроза территориальной целостности Украины, в течение одного только месяца доля сторонников украинской независимости возросла с 71 до 77%, и только после разрешения конфликта снизилась до 72%, сообщил президент КМИС.


В августе 2008-го, во время вторжения России в Грузию поддержка украинцами своей независимости возросла с 72 до 83%. Уменьшение растянулось почти на десять месяцев и остановилось на уровне 74%, рассказал социолог. «Год за годом поддержка суверенитета Украины украинцами возрастала, этот процесс стабилизировался. Сейчас же всплеск гражданского самосознания произошел в связи с прямым покушением на территориальную целостность и суверенитет страны со стороны России», - резюмировал Хмелько. Ранее Цензор.НЕТ сообщал, что почти 60% украинцев выступают за полное закрытие границы с Россией. Половина хочет визового режима.


http://m.censor.net.ua/news/299307/podderjka_nezavisimosti_ukrainy_rekordno_vyrosla_do_90_sotsiolog

Готуймося до Свята Незалежності!

Готуймося до Свята Незалежності!
Коктейль "Кольори України"- роблять в Кракові!
Помаранчевий сік і Блю Куросао!
Слава Польщі!
Слава Україні!

Прив’язаність до щастя

Одна із найбільших оман у нашому житті полягає в уявленні, що щастя може знаходитися десь у зовнішньому світі. Коли ми так міркуємо, то вважаємо, що без чогось зовнішнього (речей, людей, умов...) ми не зможемо бути щасливими, повноцінними, завершеними. Але щастя насправді не може існувати поза нашою свідомістю, яка, у свою чергу, повністю залежить тільки від нас самих та повністю незалежна від зовнішнього світу. Ми самі себе ставимо у залежність від зовнішнього, вважаючи, що саме там існує наше щастя. Та таємниця полягає у тому, що коли ми відмовляємося від “гонитви за щастям” і приймаємо світ таким, який він є, не прив’язуючись до нього, до нас приходить внутрішній спокій. Внутрішньо спокійною може бути тільки незалежна від всього зовнішнього людина. А ще дивовижнішим є те, що внутрішньо спокійна людина, відчуваючи неймовірне щастя, не може до нього прив’язатись. Вона живе таким щастям, але водночас повністю від нього незалежна. Кожен із нас — внутрішньо довершена та повністю самодостатня істота, призначення якої не живитись чужим щастям, а випромінювати його та ділитись ним зі всім світом. Чиста свідомість (наповненість справжнім щастям) — це свобода від будь-яких прив’язаностей.