хочу сюда!
 

Ксюша

38 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «кава»

Кофейня для кофеманов!

Вкус горячий душистого кофе Греет горло глоток за глотком... Сколько сладостных нот в этом слове Согревает волшебным теплом... И волнующий, срощенный с кровью, Гордый, свежий таинственный дух, Наполняет огнем и любовью, Избавляет от скуки и мук... И в коричневых жареных зернах - Солнца плещет бразильская страсть, Жаркой ночью в волнующих стонах  Воплощает кофейную власть.. (с)

Львівські смачні цікавинки

          Ну як же бути у Львові і не добути собі жменьку кавочки? У Львові знаменита і мабуть єдина копальня кави umnik   На вході стоять здоровенні бутилі з цим чудовим зерням. Стоять і наче моргають podmig , зазиваючи зайти в середину. Ну і як же туди не зайти? 


Заходжу і від смачного аромату впадаю в транс crazy lol Отже пішли добувати каву:
Тут все легально, дозвіл на добування кави виданий довічно umnik   Так що Україна буде з кавою dada  lol




Щоб мати каву, треба її добути у забої. Дорога до забою загадкова





На поличках лежить спецобмундирування, яке видають кавовим шахтарям



Одягаємо і за роботу



Мої співробітники lol



Далі ходимо темними закоулками підсвічуючи собі звёздамі, які горять во лбу, тобто фонариками, які прилаштовані на касках і спалахами фотоапарату )))





В одному з кутків нас щиро зустрічає її господар Юрій Кульчицький



На протязі всього шляху нас супроводжує характерний для шахти звук роботи видобувальних агрегатів 


Фух, напрацювавшись йдемо на вихід, там інженер з охорони праці нагадує щоб ми не забули здати спецодяг umnik



І знову це випробування, знову цегла, але вона вмурована tears  Ну що ж, колекціонеру дістається фото і облизні unsmile  

 
Мимо цього випробування виходимо на гору і бачимо, що добуту нами каву вже смажать і пакують по мішечках і мішках









І тепер просто гуляю над копальнею і роздивляюсь сувеніри









Ну як і годиться до кави можна з"їсти смачненьку цукерочку, а вони як раз не далеко від копальні, так що прямуємо за солодкою смакотою mmmm

Ну що Вам сказати, в Закарпатті течуть мінеральні джерела, водоспади і гірські ріки  http://blog.i.ua/user/729788/1709514/  а у Львові течуть шоколадні джерела і ріки mmmm lol




І ось вправні майстри збирають ці шоколадні потоки і роблять смачні шедеври bravo







І не тільки смачні devil



До Різдва ще далекувато, але ці пряні палички кориці так привабливо лежать і прикрашають інтер"єр Чоколядного раю 



Хочете, давайте зіграємо у шашки. Хто виграє, б"є шашку і з"їдає її. Такі мабуть повинні бути умови гри у чоколядні шашки? podmig lol



Ну от така смакота. Ви насолоджуйтесь, а я вже побігла на потяг, бо за цими красотами і смаколиками я загубила лік часу prey  

Як нема кави, нема ...

В продовження вчорашнього хотілося знову написати якесь паскудство про людей, почитати як всі обурюються і віднєкуються, типуто не про них. Вони такі капець-капець гуманісти... піонери, волонтери, тимурівці і прочая, прочая... Не буду )) Дехто тут вважає мене хорошою дєвочкою )) Тому напишу про каву... Вчора пізно увечері нестерпно захотілося кави, але чи не вперше в житті я відмовила сама собі випити кави наніч :) Зато поговорила. Розмова навіяла смак і запах Ямайки Блу Маунтін. Але справжньої, ямайської, а не того сорту вирощеного десь в Індонезії з зовсім іншим смаком і ароматом. Зазвичай мені важко відповісти на питання, який спосіб приготування кави люблю. Колись відповідала: Я люблю КАВУ і все тут Зважаючи на культ кави у рідному Львові за життя перепробувала всі види, підвиди і сорти. І тепер не затинаючись можу сказати: лате, чорну з гострим чи чорним перцем, чорну з лимоном (не з цедрою, а зі скибкою), і, звичайно, улюблений варіант подачі віденців -- порцеляновий підносик з філіжанкою кави, крихітним дзбаночком теплих вершків і високою тонкою склянкою холодної води. Вода має бути обов"язково І обов"язково кава має бути БЕЗ цукру. У Львові кажуть: "Не псуй каву цукром, а кохання шлюбом". І, якщо львів"яни другу частину приповідки вважають жартом і не дотримуються, то правдиві шанувальники кави першої частини дотримуються неухильно. Раз і назавжди визначила, що кава Kaisermelange -- не для мене. Це кава у великому горнятку з жовтком збитим з медом (цукром) те, що у нас часом подають як варіант кави по-віденськи.  Щось млосно-приторне зі смаком яєшні... бе... До речі під назвою кави по-віденськи у нас подають і Kaffee mit Schlagobers - кава зі збитими вершками )) Як розказав мені власник кафе і ресторану у Відні, там нема такого рецепта, наші заклади вибирають один із обов"язкових рецептів віденської кав"ярні і приписують назву ) Ну і бонус: Як нема кави, нема забави ))) Насправді все починається з кави, а потім плавно йде до горілки, сіна і hug П.С. До кави має бути щось солоденьке -- сирник чи яблучний штрудель mmmm

Табачнік і кофЭ

Декілька днів тому, реалізуючи план знищення української мови, міністр освіти України Дмитрий Табачник зняв статус державного з екзаменену з української мови у вищих навчальних закладах. Цього і слід було очікувати від міністра, який на своїй посаді "не буде втілювати свої політичні переконання". Гадити спідтишка, і не тільки, він буде завжди, як березнева кішка. На те "посажен".
       Та остаточно мене дістала фразочка Табачніка про львівську каву
       Ну добре – не українці ми, галичани. Чорт з вами. Але, щоб пили тільки розчинну каву? Ну ні – це вже вибачайте. Не знаю по яких вигребних ямах шастав у Львові пересташений Діма, щоб тільки таку люру (галицьким койне – сечу) йому подавали. Що ж то за добропорядні доми, де таке пійло київському шевальє подають. Хіба що в якихось ностальгуючих москвофільських салонах.
        Розчинна кава масово появилася у 70-х. У милі Табачніку совєтські часи. Вона й була ознакою совєтського часу і відійшла разом з ним як признак біди і нензи (галицьким діалектом – злиднів). Так само, як ерзацкава часів Першої світової війни, яку робили з чого-завгодно, окрім кавових зерен. При совєтах щось подібне робили в "освобожденной Латвии" в регіоні Курземе (Kurzeme kavine) – це був також пристосований до потреб совєтської людини раритет двох світових війн. Може така "кава" є для Табачніка зразком?
        Однак мрією і гонором кожної порядної львівської родини була справжня кава. Щоправда у милі Табачніку часи дістати її можна було тільки на стежках далеких. Її то привозили із-за кордону, або ж, як і ананаси, банани, мандарини, – з Москви – "при советской власти они там и только там произростали" – очевидно на Замоскворецькій стороні.
        Невеликий екскурс з історії кави для "історика" Табачніка.
        В Європу кава йшла кількома шляхами. Спочатку через арабську Андалузію до Амстердама, Парижа та Лондона. Але до Центральної Європи – через Балкани. Ключовою подією запровадження кави у Центральній Європі стала битва за Відень 1683 року. Одну з ключових ролей у звільненні Відня від турків зіграв галичанин, а не великоукраїнець (за табачниківською класифікацією) Франц-Юрій Кульчицький - шляхтич з села Кульчиці, що за 30 кілометрів на південь від Львова. Акурат поруч з малою батьківщиною ще однієї невеликоукраїнки Ганни Герман – з нею теж нашому знавцю расових відмінностей слід було б варто розібратися на предмет національного чи расового походження і "стукнуть куда нада". Саме Франц-Юрій (бач які в них не русскіє імена) відкрив у Відні на теперішній вулиці Kolschitzkygasse (себто вулиці Кульчицького) першу кав'ярню "Hof zur Blauen Flasche". За що вдячні віденці встановили на розі вулиці йому скромний пам'ятник. У Львові кілька літ тому зробили репліку цієї кав'ярні – кав'ярню "Під синьою пляшкою".
        А далі кава поширилася по всій ненависній Табачнику імперії Габсбургів – в тім і до Львова. Причому кава, а не люра. І що цікаво – чим ближче до Відня, як би не злобствував наш візаві, – тим культура кави давніша. Тай кава донедавна була краща.
        Ба більше – високий стандарт віденської кави в Галичині до нашого "освобождєнія" як під час Першої, так і під час Другої світової війни був абсолютним – тільки совєти знищили у Львові культову кав'ярню "Віденська кава", що належала до міжнародної сітки "Wiener Kaffeehaus" - тепер, слава Богу, відновлену. Всі ці австрійські назви, напевно, будуть ще одним пунктом оскарження галичан в австрофільстві. Але нічого не поробиш – кава, добра кава таки дійсно прийшла до нас звідти. Як і багато-що інше, як от каналізація.
        Як "злобный галичанин" я з повним респектом прийняв би твердження, що в Ужгороді кава краща – бо так було у якихось 1970-х роках. Так само, як і те, що ще кращою вона є у Будапешті. Про Відень чи Мілан і говорити годі. Але кому-кому, а не нашому Голохвостому, чи то пак Голохвастову, із-за Канави чванитися культурою кави. Бо ж саме час "гріти шампанське".
Тарас Возняк, УП


28 березня

Замість епілогу:


Свята сьогодні: 
- день без запізнень;
- день депільованих ніжок та свіжого манікюру;
- день, найкращий для починань;
- день дитячих спогадів та мрій;
- день найсміливіших звершень.

Спостереження: весна не приходить тому, що не всі ще схудли.

Відео для позитивного початку тижня:






Ну, і кава щоб прокинутися!


Якщо ви дочитали аж сюди - я, мабуть, вже практично у Кривому Розі.
Нехай щастить!

Какой ты кофе (тест)

Я - гляссе.
image ...Кофе с мороженым. Кофе любое, мороженое любое. (хотя я не согласна... только лучший кофе и только лучшее мороженное!!! и Вы получитите отличный гляссе!!!) Собственно, название "Глясе" - единственное, что есть в тебе постоянного. Это как имя. Еще тебя любят дети. Ну или станут любить, если тебя правильно приготовить..) Бокал, салфетка, длинная коктейльная ложка и ничего лишнего....
Пройти тест
 
 Хорошего Дня! и чашечка кофею на удачу!!!

Ваша Ружа     
 П.С. ...или все же Вам чаю с лимоном?....podmig smile тож хорошо!!  и в течение дня одно другому не мешает....podmig smile heart cup_full cup_full heart
Главное Будьте Здоровы!
и Счастливы!!!
П.П.С. да! и СПАСИБО K-ATRIN  за утренний кофе!  и kofe777  за тест!!!
Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая