В Житомирі, на Київському шосе, НЕВІДОМІ розмалювали червоною фарбою рекламні щити із зображенням Януковича. 

Джерело >>>

Переполненная маршрутка. Час Пик. По радио идёт на полную громкость детская передача с загадками. Диктор загадывает загадку:

- Назовите город, первая часть названия которого состоит из того, без чего очень трудно прожить, а вторая из того, что ассоциируется со словом покой.
- ПРАВИЛЬНО, ДЕТИ! ЖИТОМИР!
Разочарованный женский голос с последних рядов маршрутки:
- А почему не ХЕРСОН???!...

Вот услышала этот анекдот Pomadka* и говорит так мине - А давай пошалим?

А я ей - какие шалости! Тут, понимаешь ли, вопрос не только юмористический! Тут в первую очередь вопрос морально - этический, геополитический и... во! - плиродно - економический!   Окак!

 С ТЯПНИЦЕЙ ВАС, ДРУЗЬЯ!

Сьогодні в Дрогобичі впало старе дерево. Був досить сильний вітер. Старе дерево не витримало та й упало. А, може, воно змучилось бути німим свідком всього, що зараз у світі відбувається? 

Мы все помним о том, что "покращення" уже наступило. Об этом нам твердят постоянно, куда уж забыть. В Житомире у нас есть современный перинатальный центр. Его уже раза 4 открывали, с помпой, прессой. Приезжал какой-нибудь высокий гость, дарил что-то и рассказывал много всего. Повторять не буду - неинтересно. На этот раз пожаловал сам Азаров. Рядом с Азаровым все время крутился украинский миллиардер Виктор Пинчук, фонд которого передал центру оборудования на сумму 2 млн. 174 тыс.грн. Это, чтоб больше недоношенных украинцев выживало и пользовалось "покращенням". Прессе было сказано, что после выступления Азарова можно будет задать ему вопросы. Азаров рассказал, как плодотворно трудится правительство и сколько еще разных нужных дел ожидает его в Киеве.

«Я видел поле, на котором мы даже в таких неблагоприятных погодных условиях соберем хороший урожай. Крепкое хозяйство, там всего 40 человек, но там такая женщина…которая любого мужика стоит. Я вижу, что те программы, которые мы 2 года назад намечали – все начинают работать и давать свои результаты», - сказал Азаров и начал рассказывать о засушливой, (это же надо!), осени, морозной ( вот это да!) зиме и неблагоприятной (бывает же такое!) весне.

Губернатор Рыжук сообщил премьер-министру, что в этом году Житомирская область планирует собрать 1,5 млн. тонн зерна. Азаров заметил, что такой урожай Житомирская область не собирала «даже в лучшие Советские годы».

Ураааааа!!!!!!

Потом журналисты начали поднимать руки. Человек из Азаровской свиты подошел и сказал, что общение будет "згодом". Азаров спросил: - Вопросы будут? И сам ответил: -Вопросов нет. И уехал дальше. Наверное, остальные подарки надо было успеть раздать.

В 375-у річницю від Дня народження гетьмана Івана Мазепи молодь Житомира вирішила влаштувати флешмоб та протягнути вантажівку вулицею Михайлівською.

Таким чином житомиряни вшанували пам’ять історичної постаті української історії. Учасники акції вважають, що Іван Мазепа був несправедливо переданий анафемі і заслуговує на реабілітацію.

Організатори флешмобу розповідають - передали листа єпископу Житомирському та Новоград-Волинському Никодиму з проханням відновити історичну справедливість.

«Акція називається «Тягнемо МАЗа за Мазепу». Сьогодні ми вручили відкритий лист владиці УПЦ Московського патріархату Никодиму з вимогою зняти анафему з гетьмана Івана Мазепи, тому що гетьман Мазепа зробив дуже багато для України і його позиція стосовно Росії була дійсно правильною позицією. Ми молоді українські патріоти стоїмо за гетьмана Мазепу і вважаємо, що він повинен бути реабілітований повністю», - сказав голова координаційної ради громадських об’єднань «Нова сила» Костянтин Суський.  

Про людей и города ...

На Каене вся в Габане по Житомиру гоняю, гоняю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...

Валентин Стрикало.

 

«Почем клубника в Житомире?», або

Скільки коштує посада голови райдержадміністрації?



Як Ви думаєте, скільки коштує посада голови райдержадміністрації?

Ви будете в шоці, але десь приблизно один Porsche Cayenne (Порш Каєн).

Принаймні у Житомирській області.

Так що, коли Валентин Стрикало співав
«На Каене вся в Габане по Житомиру гоняю, гоняю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...»

він навіть не здогадувався, що співає про ціну питання голови райдержадміністрації  будь-якого району Житомирської області.

     Так що, якщо у Вас є бажання стати «хазяїном», або як це прийнято офіційно говорити - головою райдержадміністрації  якого-небудь району Житомирської області – продавайте свій Porsche Cayenne, чи Land Rover та їдьте у Житомирську область. Не вірите?

Як би Ви не дивувались, але у Житомирській області за посаду голови райдержадміністрації треба заплатити всього від 50 до 100 тисяч доларів.

Про це у своєму блозі на сайті zhitomir.info пише місцевий політолог Володимир Пінковський.

«Після приходу на посаду президента України в червні-липні 2014 року своїми Указами  П.Порошенко в більшості випадків звільнив голів ОДА та РДА та оголосив конкурс на заміщення вакантних посад. Тоді, гасло «жити по-новому»  в основному ще сприймалося більшістю населенням, як перспективний месидж, який буде втілюватися в життя у всіх сферах, в тому числі і в органах державного управління. На посаду голів РДА в нашій області почали подаватися люди, які насправді вболівають за справу, які стояли на Майдані або всіляко підтримували Революції  Гідності. Команда БПП на Житомирщині оголосила кастинг на заміщення вакантних посад, почалось активне подання документів до Адміністрації Президента, проходження співбесід, тощо . Але ні в АП, ні в ЖОДА не поспішали жити по-новому та призначити нових голів РДА, ставили після-майданівським кандидатам завдання втягуватися в партійно-політичний процес та «давати» високі результати на виборах до Верховної Ради, які відбулись 26 жовтня. Пройшло 9 місяців, пройшли і вибори до парламенту, кандидати пройшли спец-перевірки і співбесіди, а більшість посад голів РДА і по цей день залишаються вакантними», - зазначає автор.

Він вважає, що Житомирська ОДА спільно з АП придумали доволі оригінальну форму призначення - тимчасово виконуючий обов’язки голови, що фактично «підвішує» призначену особу в незручне становщие надовго.
«Логічно, і у мене, і у Вас, постає риторичне запитання – чому так сталося,  кому це вигідно і що робити? Ґрунтовно дослідивши ситуацію по справжньому був шокований, виявляється, що «революційні» представники БПП на Житомирщині, які курують і опікуються кадровою політикою в області,  хочуть за призначення отримати гроші, продавши, як на їх погляд, хлібну посаду. З цього приводу з кандидатами проводять складні маніпуляції , які  всіляко підштовхують претендентів до збору грошей за посаду голови влаштовуючи справжні торги хто більше дасть. Ціна питання в залежності від району коливається від 50 до 100 тисяч вічно зелених та різко підскочивши у ціні доларів. Наші житомирські куратори цього процесу бачачи реальну ситуацію, що пост-революційні кандидати на посаду голів не мають коштів та і не збираються їх збирати та платити, з «шафи» сміливо витягують спритних регіоналів та інших сумнівних на руку ділків, які готові «підтягнути» ресурс, а прийшовши на посаду голови РДА сконцентрувати свої зусилля по відбиванню  вкладених коштів та зароблянні нових», - пише Піньковський.

В якості прикладу він розповідає про ситуацію у Володарськ-Волинському та Баранівському районах.

«На сьогодні одним з головних претендентів на посаду голови РДА є Олександр Одноворченко, нині перший заступник відсутнього голови РДА, член Партії регіонів з 2010-2014 рік, який саме по цій партійній лінії обирався до райради в 2010 році, та який вже мав би прямо потрапити під дію Закону «Про люстрацію». Більше того, не безпідставно подейкують та з великою вірогідністю ( на той час теж був заступником голови РДА) мав бути причетний до організації поїздок держслужбовців на антимайдан в 2013-2014р., який тоді організовувала Володарськ-Волинськарайдержадміністрація.
Далі, ще напруженіша ситуація склалася в Баранівському районі, де ще з серпня минулого року претендентом №1 на посаду голови РДА був міський голова Баранівки Анатолій Душко, який пройшов всі співбесіда, кастинги, перевірки, домовленості, а головне, отримав публічну підтримку громади району на цю посаду в вигляді громадських обговорень, про що неодноразово наголошував голова ЖОДА О.Машковський. Але, як виявилося, претендент має серйозний «недолік», він не готовий підкріпити свої здорові амбіції готівковим матеріальним ресурсом, який однозначно піде в кишені житомирським кураторам. І тут, прогнозовано і на противагу, з’являються інші персони, які знають чого хочуть і як це зробити. Одним словом, в Баранівському районі ( та і не тільки) з приводу призначень і не призначень назріває глибокий конфлікт, аж до громадянської непокори в випадку призначення іншої персони та масштабного суспільного протистояння», - пише Володимир Піньковський.

Автор зазначає, що на момент написання статті у Житомирській області з 23 районних державних адміністрацій були відсутні голови в 14 районах: Баранівському, Брусилівському, Бердичівському, Володарськ-Волинському, Емільчинському, Житомирському, Лугинському, Народичському, Новоград-Волинському, Овручському, Романівському, Червоноармійському, Черняхівському, Чуднівському, що складає більш ніж 60%. «Коли дана вже стаття була написана та подана в друк розпорядження Президента України від 24 березня за №280/2015-рп та «281/2015-пр головою Ємільчинської та Новоград-Волинської РДА призначені В.Ширма та В.Михнюк відповідно», - уточнює політолог.

«Моя реакція буде якнайжорсткіша!!!»

А тепер УВАГА! Голова Житомирської ОДА направив лист начальнику управління СБУ «Про надання правової оцінки публікації»

Голова Житомирської облдержадміністрації впевнений, що за таку публікацію треба наказувати!

І блогера Володимира Піньковскього, і сайт Житомир.info.

Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА у матеріалі з приводу звернення Сергія Машковського до правоохоронних органів з проханням перевірити інформацію, яку у своєму блозі опублікував Піньковський.
«Сьогодні голова Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Машковський подав звернення до СБУ, прокуратури та УМВС України в Житомирській області з проханням перевірити інформацію, яку вчора оприлюднив один із Житомирських сайтів. У матеріалі було подано інформацію про корупційні діяння під час призначення голів РДА. «Моя реакція буде якнайжорсткіша. Тож я  хочу, щоб наведені у матеріалі приклади були прискіпливо перевірені. Щоб правоохоронні органи вжили всіх процесуальних заходів, аби з’ясувати чи дійсно скоєно злочин проти законності. І якщо це так – винні повинні бути покарані. При цьому вважаю, що  коли виявиться, що сайт оприлюднив наклеп, повинні понести відповідальніть ті, хто це написав і розповсюдив. Демократія – це не лише свобода слова, а й відповідальність за це слово», –  наголосив голова ОДА», - йдеться у повідомленні.
І направив лист начальнику управління СБУ «Про надання правової оцінки публікації».

У чому ж справа, чому так «закипів» голова Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Машковський?

 А тому що як побоюються місцеві мешканці та депутати, місце голови Баранівського району мабуть вже продане! Звичайно, без процедури громадських обговорень.
Принаймні так вважають місцеві депутати та мешканці Баранівки.

Як повідомляє сайт міста Баранівка baranivka.blogspot.com, керівники трьох місцевих партійних організацій звернулися до голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Машковського з проханням негайно призупинити процес призначення кандидатів на посаду голови Баранівської РДА, які не пройшли процедуру громадських обговорень.

У своєму листі вони звертають увагу на те, що група депутатів Баранівської районної ради ініціює скликання позачергової сесії у зв'язку з затягуванням призначення нового голови, адже уже рік як у районі відсутній керівник держадміністрації.

Але Машковський не звертає увагу на ці звернення. Може й справді тому, що в нього вже є свій кандидат і без всяких обговорень?

Хто ж це? Щоб зрозуміти, достатньо тільки почитати «народні» коментарі під цими публікаціями:
-    Вельчинського на посаду голови РДА - це людина достойна!!!
-    крім того,що Вельчинський достойна людина, він ще розумний, мудрий управлінець!
На що реальні користувачі резонно відповідають:
-    Якщо Вільчинський "достойна" людина, чому він боіться громадських слухань?Чому люди його не обрали мером? Чому він 8 раз балатувався на посаду голови районноі ради,а депутати не обрали?За що службовець, якій не декларував бізнес, побудував 2 палаци і магазин? ГЕРОЇ гинули на МАЙДАНІ і на війні, щоб такі чесні прийшли до влади? Тоді грош ціна нам і владі.

Хто ж такий Вельчинський Микола Романович?

Всі хто старше 30-ти пам'ятають знаменитий Баранівський фарфор. Баранівський фарфор прикрашав як столові ЦК від четвертого управління, так і серванти всіх успішних громадян СРСР. Баранівський фарфор разом з чеським кришталем в сервантах і з килимами на стінах служив доказом успішності і заможності. Де тепер Барановський фарфор найкраще знає Вельчинський Микола Романович.

Чим унікальний Вельчинський Микола Романович? Він зумів двічі знищити «Барановський фарфор» !!!

А тепер Вельчинський збирається стати головою райдержадміністрації, без всіляких громадських обговорень та не враховуючи ні його минуле, ні думку Баранівських мешканців та депутатів.

Так що Валентин Стрикало, мабуть щось знав коли писав:

 На Каене вся в Габане по Житомиру ганяю, ганяю.
Все таксисты и маршрутчики дорогу уступают, тикают...

І мабуть Валентин Стрикало, знав скільки коштує посада голови райдержадміністрації у Житомирській області.

У Житомирі Марина Порошенко відвідала фестиваль сучасної культури «Жовтень у Жовтні» та презентувала молодіжний проект «Дитяча демократія»

29 жовтня 2018 року - 15:32

==АКТУАЛЬНО ! ПОДНИМАЕМ ДОСЬЕ==

Досье. Биография. Компромат. Главарь янтарной мафии из Житомира. А также "беконовый король" и хозяин ЖК Фаворит

ПРОДОЛЖЕНИЕ. НАЧАЛО: Борислав Розенблат. Фаворит янтарной мафии ЧАСТЬ 1

Житомирский олигарх

Родился Борислав Соломонович Розенблат 25 мая 1969 года в Киеве. Однако его семья – коренные жители Житомира. Мать - Шавлина Григорьевна, отец – Соломон (Семен) Абрамович. Борис рос сорвиголовой, но отличался живым умом и изобретательностью. Его младшая сестра Елена с удовольствием в свое время, до того, как уйти в политику, давала интервью и рассказывала об успешном брате. Одно из ее детских воспоминаний: Борислав копил деньги на «Луноход», когда ему его подарили, то он усовершенствовал подарок в подводную лодку.

В 1984 году Борис поступил в Житомирский автомобильно-дорожный техникум на специальность «Строительство и эксплуатация автомобильных дорог». После окончания два месяца проработал техником в житомирском отделе «Укрремшляхпроект». Затем учился в Камышинском высшем военно-строительном училище по специальности «Командное строительство зданий и сооружений», квалификация - инженер по строительству и эксплуатации зданий и сооружений.

Когда начались «перестройка» и смутные времена семья Розенблатов купила старенький дом под Житомиром в селе Волиця с огородом в 30 соток. Большую часть времени они проводили там. Семен Абрамович потерял работу в дорстрое, семья осталась без средств существования. В то время главным кормильцем был Борислав - молодой офицер, служил в воинской части пгт Озерном на должности командира аэродромной роты. Приехав домой, на одном из семейных советов, было принято решение, что Розенблат-старший уходит в частный бизнес. Тогда Семен Абрамович перешел работать в фирму «Возрождение», которая занималась поставкой нефтепродуктов. В 1994 году в армии начались массовые сокращения и Борису предложили уволиться в ранге «капитан запаса». Когда он вернулся к родителям, то бросился с головой в вихорь предпринимательства. На очередном семейном совете возникла идея создать фирму. Так появилась компания «Фаворит» - в двухкомнатной квартире со штатом два человека – Борислав и Соломон Абрамович, которые были и юристами и бухгалтерами. Изначально предприниматели стали заниматься бартером, прибыльным в те годы. Они приобрели грузовик и возили на нем в Россию тушенку со сгущенкой, а обратно – запчасти к сельхозтехнике. Чтобы реализовать в Украине товар, они знакомились с председателями колхозов, завязывали с ними хорошие отношения и сбывали запчасти на спекулятивной цене.

Бизнес быстро набрал оборотов. Вскоре расширились направления деятельности «Фаворита»: производство и оптовая торговля продуктами питания (молочные продукты, масло), строительный бизнес (строительство домов) и продажа стройматериалов (ГП «Фаворит-Опт»), транспортные перевозки (ГП «Фаворит-Транс»), сахарное производство и аграрный бизнес. В состав компании вошли 7 предприятий в различных областях Украины, в т.ч. ОАО «Галиевский маслозавод», ЗАО «Маслозавод «Прилуки», ГП «Корецкий сахарный завод», «Корецкий аграрий».

Фирменный знак «Фаворита» - улыбающаяся коровка с цветочками.

Как развалить империю

В 2010 году умер Соломон Розенблат. После этого империя «Фаворит» стала трещать по швам. Розенблат-младший не смог продолжить дело отца.

«Маслозавод «Прилуки». В 2011 году разгорелся скандал вокруг ЗАО «Маслозавод «Прилуки» - некогда одного из основных переработчиков молока в регионе. Работники завода вышли на протест из-за колоссальной задержки заработной платы, которая не выплачивалась более полугода. Долг составил от 100 до 3000 и более 10000000 гривен - в зависимости от размера заработной платы. Однако Борислав Соломонович на это не отреагировал.  «Хотите - ходите, хотите - не ходите», - заявил он рабочим. Конечно, люди надеялись на лучшее и продолжали работать. В начале 2012 года завод начали буквально разбирать по частям: приехали люди вырезать оборудование и снимать крышу. Работники обратились в суды, прокуратуру и полицию. К ним подключился главный радикал Олег Ляшко, который принялся защищать людей. Проблема немного сдвинулась с места, работники получили мизерные зарплаты – по 200 гривен в руки и обещание от Розенблата «все будет хорошо». Прилуцкая прокуратура на сторону заводчан не стала и уголовное дело по факту задолженности заработной платы не возбудила. Люди остались ни с чем.

В начале июня 2013 Хозяйственный суд Черниговской области признал банкротом ЗАО «Маслозавод» Прилуки». Это была точка в длительной судебной тяжбе завода с Проминвестбанком, в залоге у которого находится целостный имущественный комплекс предприятия. Сотрудничество двух структур началось в 2008 году. Тогда маслозаводу потребовалось 60 млн гривен для погашения задолженности перед Укрсоцбанком. Проминвестбанк согласился дать деньги при условии залога имущества предприятия. Когда подписывались кредитные соглашения, «Прилуки» было достаточно успешным предприятием (в 2007 году доходы превысили 82 млн гривен, а чистая прибыль - 2 млн гривен). Все изменил кризис 2008 года: доходы маслозавода сократились на треть, а убыток достиг 4 млн гривен. Поняв, что кредит выплатить не удастся, Розенблаты подали в суд, чтобы оспорить законность получения финансовых средств. Также они дали «отмашку» Пенсионному фонду и КП «Прилукитепловодоснабжение» (маслозавод суммарно задолжал им более 1 млн гривен) на признание предприятия банкротом. А тем временем принялись вывозить оборудование, транспорт и даже конструкции.

Так Борислав Розенблат разорил предприятие, мощности которого позволяли ему перерабатывать до 250 т молока в сутки. В июле 2014 года Товарная Биржа «Электронные торги Украина» сообщила о проведении повторного аукциона по продаже имущества ЗАО «Маслозавод» Прилуки».

Галиевский маслозавод. От крепкой «хозяйственной» руки Борислава Розенблата пострадал и Галиевский маслозавод (Житомирская область). Предприятие выступало поручителем по кредитам, выданным Проминвестбанком ЗАО «Маслозавод» Прилуки». В 2013 году с него потребовали 14 млн гривен. Такой суммы на предприятии не было, поэтому оно оказалось в долговой яме. Житомирские налоговики возбудили несколько уголовных производств по факту уклонения от уплаты налогов служащими Галиевского маслозавода, а также дочерней компании «Фаворит Опт». Суммарно - более 3 млн гривен.

От полного разорения Борислава Соломоновича спас Майдан. После него все дела были приостановлены.

«Корецкий сахарный завод» (Ровенская область). В «Фаворит» предприятие вошло в 2001 году. Тогда Розенблаты инвестировали в него 13 млн гривен. Но тут речь идет не о меценатстве. За возрождение завода они взялись по той причине, что большинство хозяйств области, с которыми работал «Фаворит», сдавали туда выращенное сахаросырье. Через 7 лет производство законсервировали. Для этого были веские основания: «Корецкий сахарный завод» погряз в судах с «Укргазбанком», у которого взял большую сумму кредита «на развитие». В 2009 году Хозяйственный суд Ровенской области постановил взыскать с государственного предприятия и ООО «Корецкий аграрий», которое также принадлежало Розенблату, просроченную сумму и проценты по кредиту в 170 тыс. евро. Ответчик в суде заявил, что денег у него нет. Три года завод стоял, а в это время с него вывозилось оборудование и разбирались конструкции на вторичное сырье. Отметим, что «Корецкий сахарный завод» обеспечивал рабочими местами три области: Ровенскую, Житомирскую и Хмельницкую. Приблизительно 800 человек осталось без рабочих мест.  Согласитесь, ситуация что-то напоминает?

Единственная отрасль, которая пока находится на плаву, – строительство.

В августе 2011 года Борислав Розенблат помпезно открыл первые очереди квартирных домов в Житомире с бывшими руководителями города и области - «регионалами» Владимиром Дебоем и Сергеем Рыжуком. Это, между прочим, яркое подтверждение того, что связь с Партией регионов в Розенблата очень тесная. В ноябре 2012 года на торжестве, посвященному введению в эксплуатацию 5-этажного дома гостей было больше: к Рыжуку и Дебою присоединились председатель облсовета Иосиф Запаловский, новоизбранный депутат Верховной Рады Геннадий Зубко. Стоимость одного квадратного метра квартиры, построенной  Бориславом Соломоновичем, на тот момент составляла 8100 грн.

Однако не все строительные проекты такие удачные. В начале 2013 года Розенблат вместе со своим другом Вадимом Рабиновичем решили на собственные деньги построить новую синагогу в Житомире. Политик пообещал, что Новый год евреи встретят в новом здании. Фундамент заложили летом 2014 года, первый кирпич - осенью  и… работа заглохла. То ли деньги закончились, то ли желание их давать.

Местная газета «Суббота» опубликовала материал о невыполненных обещаниях Розенблата по строительству синагоги. На следующий день тираж этого номера выкупили неизвестные. Ну, что поделаешь, правда глаза колет.

Искусство приспособления

Свою политическую карьеру Борислав Розенблат начал в 2002 году. Тогда он был идейным социал-демократом - членом партии СДПУ (о) всесильного Виктора Медведчука, кума президента РФ Владимира Путина. Эта попытка попасть под купол Верховной Рады провалилась. Второе пришествие состоялось в 2010 году и на местном уровне. Розенблат сделал ставку на Партию регионов – во времена «царствования» Януковича только регионалы были в фаворе. Правда, стать житомирский депутатом у Розенблата не получилось.

Как только начался Майдан, Борислав Соломнович сразу открестился от бело-голубого прошлого, поменяв взгляды на более выигрышные. Кстати, Розенблат не афиширует причастность к ПР. Например, на его страничке в Википедии такая информация отсутствует. Однако «следы» остались – в житомирской газете от 16 октября 2010 года в соответствии с законом были опубликованы все списки партий на выборах в местные советы. Политик шел под номером 104 номером в списке Партии регионов в областной совет.

Кстати, до сих пор неизвестно, писал ли Розенблат заявление о выходе из партии, как это сделали многие политики после ЕвроМайдана?

В 2014 году Борислав Розенблат стал доверенным лицом кандидата в президенты Петра Порошенко. Это и стало пропуском в большую политику. Хотя, говорят, что находчивый Борислав Соломонович просто купил себе место в Раде. Тем не менее, 27 октября 2014 года он получил мандат народного депутата от БПП.

В этом же году на парламентских выборах он баллотировался в Житомире на округе №62 от Блока Петра Порошенко. И победил, набрав 20,81% голосов. Отметим, что в 2012 году на этом округе победил нынешний вице-премьер-министр Геннадий Зубко. По данным Skelet.Info, именно Зубко замолвил словечко за Розенблата, своего близкого друга и бизнес-партнера, перед Порошенко. Так Борислав Соломонович стал официальным «смотрящим» Житомирской области.

ПРОДОЛЖЕНИЕ