Очі твої ... наче прірва... безодня... Я в них дивився учора ... сьогодні. Серце не може моє ... їх забути... В них і чарівність... й жіноча могутність. Я потерпаю мов би від болю, Так не жадав я кохання ніколи, Так не бажав я тепла та любові... Знов потерпаю... бо крига навколо. Маю надію, що крига розтане, Лише до мене приїде кохана. Душу врятує... та серце зігріє... Бо про кохану... я тільки і мрію. Губи гарячі любов'ю напоять, Очі побачу щасливої долі. Знов у&nbsp...

Читати далі...

Сонечко присіло на билину, Лапками тонкими дріботить. Бурштиновим сяєвом долину Сонце враз наповнило! - на мить… Сонечко пробігло по билині Аж до вістря гострого й за мить Полетіло… Ген за край долини Сонце пада...

Читати далі...

То що ж було в нас? "То ж ким ти був для мене? Сном дівочим? Таким швидким і збудливим таким, Що врешті-решт розплющив мені очі І став таким противним і гірким. Для чого ж я пішла тоді з тобою, Твою жагу з своєю аж до дна Я випила, вона ж була чужою Украденою в нас обох була? Ми розійшлися, наче вітер хмари Зустрічні розігнав у вишині, Що злитись у екстазі так чекали... Ми розійшлись, чого ж так жаль мені? То що ж...

Читати далі...

Україночка ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ. І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ. ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ! ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ! РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА, СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ! ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ, ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ! ГОРЕ ...

Читати далі...

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно,...

Читати далі...

"Кудись зникає знов душа – бездумно тіло полишає… А в мене безліч запитань – на них я відповідь шукаю: Чи має Сонце почуття, чи лиш безжально спопеляє? Які на дотик небеса, котрим нема кінця і краю? Куди зникають вранці зорі, красу свою спішать сховати? А квіти швидко відцвітають, бо їх не хочуть помічати? Я з вітром тихо розмовляла, у нього я усе питала, Та він лиш ніжно обіймав, а я так відповідь чекала…" &nbsp...

Читати далі...

Я просто странник, лист кленовый я … В бессмысленном потоке бытия Лечу за ветром , промокаю под дождем, Кружу везде по жизни – кубарем. Теряясь в лицах, силуэтах, суете Лечу навстречу, только не к тебе А вместе с ветром, снегом и дождем В надежде счастья кружимся и ждем… Что разорвется этот злополучный круг Любви несчастной, горести разлук, Сердец разбитых, неоправданных надежд Душевных ран и призрачности мечт… А ты и не...

Читати далі...

Іди на штурм Під звуки сурм! Підкоп під мур. І підкуп джур. "Я пе-ре-міг!.." Тремтіння ніг. Серцебиття. І – забуття… "Зламав.!.. Здолав…" Десятки лав. І сотні джур. Спалив мій мур. Пильнуй! Вартуй! Спис, меч ґартуй. Ще сильна я, Бо вільная! 02.12.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112029780

[Приєднана картинка] Покладу тобі в кишеню Що згодитись тобі може, У скрутну тяжку хвилину Тобі миттю допоможе Покладу шматочок неба, Що вночі зірками грає І про теплі літні ночі Коли треба нагадає. Покладу листочок жовтий, І букетик трав духмяний, Аромат п`янкий, осінній яблук стиглих і рум`яних. Покладу тобі веселку, Що фарбує небо сіре, Що приносить щастя й радість після зливи всьому миру. Покладу і шепіт моря, Що жене на берег хвилі. І хмарки, що пливуть в...

Читати далі...

"Зима...наснилася зима, сніжинки, як волошки сині, а я заплуталась в слова твої, немов у павутинні... Зима у світлі своїх чар, п’янкою гречкою буяла. І ти додому поспішав, А я тебе не відпускала..." Angel W Я ледь почув... твої слова. Хоча в душі зима настала... І серце, майже, завмирало... Враз просвітліла голова...

Читати далі...