Твоя влада, Ладо! Згуба
З губ… Голубе мій!.. Глибоко
Голубиться, губиться… Пригублю…
Любитиму… Благоговітиму…
06.04.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика любовная
Свидетельство о публикации № 10428
9
хочу сюди!
-
-
41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років
Замітки з міткою «лірика»
...дивовижний дарунок
- 02.01.10, 18:47
- Поезія сучасних авторів.
Я по колу ходжу,
Немов зачарована,
І до слів дослухаюсь,
У очі дивлюсь...
Я тобою - відмічена
І - затаврована.
Я тебе - так безмежно,
Відверто - люблю!
Сипле сумніви день,
Перекочує роздуми,
І зринають щовечора
Спогади злі...
Я тебе - не люблю -
Захолодженим розумом,
Візерунками глузду
На морозному склі.
Ти - моє каяття.
Ти - моє перехрестя.
Ти - любов, на яку
Я чекала роки...
Моя згуба. Мій біль.
Моя віра. І хрест мій.
Дивовижний дарунок,
Незбагненний такий...
Немов зачарована,
І до слів дослухаюсь,
У очі дивлюсь...
Я тобою - відмічена
І - затаврована.
Я тебе - так безмежно,
Відверто - люблю!
Сипле сумніви день,
Перекочує роздуми,
І зринають щовечора
Спогади злі...
Я тебе - не люблю -
Захолодженим розумом,
Візерунками глузду
На морозному склі.
Ти - моє каяття.
Ти - моє перехрестя.
Ти - любов, на яку
Я чекала роки...
Моя згуба. Мій біль.
Моя віра. І хрест мій.
Дивовижний дарунок,
Незбагненний такий...
8
...в коконі
- 01.12.09, 20:40
До самотності
звикаєш...
В ній, мов в коконі,
живеш.
Серце болем
вже не краєш.
Й що посієш -
те й пожнеш.
Ні тобі -
дощів розливи,
Ні - гарячий
суховій.
Мають щастя -
лиш сміливі -
У веселці
своїх мрій!
А самотність -
це самотність.
Сам - лягаєш.
Сам - встаєш.
Це уже -
невідворотність.
І не знаєш,
чи й живеш...
звикаєш...
В ній, мов в коконі,
живеш.
Серце болем
вже не краєш.
Й що посієш -
те й пожнеш.
Ні тобі -
дощів розливи,
Ні - гарячий
суховій.
Мають щастя -
лиш сміливі -
У веселці
своїх мрій!
А самотність -
це самотність.
Сам - лягаєш.
Сам - встаєш.
Це уже -
невідворотність.
І не знаєш,
чи й живеш...
8
Ти мене намріяв
- 07.08.15, 14:34
- Стих_и_я
На планетах поміж зорепадами
Ходиш і вигадуєш мене.
Маниш і словами, і принадами
На побачення ... з минулого тенет.
Суєтою буднів заморочено
Посеред стуманених розмов
Літо запитало спантеличено:
"Чом спинився? Ти ж її знайшов..."
03.08.15
Ходиш і вигадуєш мене.
Маниш і словами, і принадами
На побачення ... з минулого тенет.
Суєтою буднів заморочено
Посеред стуманених розмов
Літо запитало спантеличено:
"Чом спинився? Ти ж її знайшов..."
03.08.15
10
~~~~~ танка ~~~~~
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
В калюжі чорній
Троянда червоніє.
Пливе пелюстка
Відірваним вітрилом.
За обрієм зника…
30.03.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: восток: рубаи, хокку, танка
Свидетельство о публикации № 10234
9
Жовте і чорне –
Кульбаба в багні. Сяє…
Хто кинув тебе
В чорне лиснюче багно?
Як ти сонячно сяєш!..
27.04.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: восток: рубаи, хокку, танка
Свидетельство о публикации № 10991
9
Заримуймо нас в поему…
- 31.03.12, 07:45
- Стих_и_я
Заримуймо нас обох в поему!
Твій гобой, моя віолончель
Віршуватимуть Кохання - у рондель.
Виринає спогад – хто і де ми…
Певно, перші мешканці Едему
Так дуетом грали - на дуель!
Заримуймо нас обох в поему -
Твій гобой, моя віолончель
Гратимуть Кохання вічну тему
У рондель, сонет чи ритурнель.
А митець - Верховний Менестрель
В партитуру впише всі лексеми.
Заримуймо нас обох в поему!..
30.03.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика любовная
Свидетельство о публикации № 10247
9
