Замітки лірика

Замітки з міткою «лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Щастя тоді є, коли є Кохання.

30.12.10, 13:53
Творческая Masterская
master-стихи, кохання, лірика, поезія, экспромт

Очі твої ... наче прірва... безодня... Я в них дивився учора ... сьогодні. Серце не може моє ... їх забути... В них і чарівність... й жіноча могутність. Я потерпаю мов би від болю, Так не жадав я кохання ніколи, Так не бажав я тепла та любові... Знов потерпаю... бо крига навколо. Маю надію, що крига розтане, Лише до мене приїде кохана. Душу врятує... та серце зігріє... Бо про кохану... я тільки і мрію. Губи гарячі любов'ю напоять, Очі побачу щасливої долі. Знов у житті нашім вир забурляє.. Щастя тоді є, коли є Кохання.

Коментарі: 17

The Beauty!

Сонечко та сонце

10.02.11, 22:10
Творческая Masterская
вірші, лірика, літо, поезія, природа, сонце, спогади

Сонечко присіло на билину,
Лапками тонкими дріботить.
          Бурштиновим сяєвом долину
          Сонце враз наповнило! - на мить…

Сонечко пробігло по билині
Аж до вістря гострого й за мить
Полетіло…
               Ген за край долини
          Сонце пада. Сходить ніч, сурмить…

09.02.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Коментарі: 30

Master

То що ж було в нас?

То що ж було в нас? "То ж ким ти був для мене? Сном дівочим?

Таким швидким і збудливим таким,

Що врешті-решт розплющив мені очі

І став таким противним і гірким.

Для чого ж я пішла тоді з тобою,

Твою жагу з своєю аж до дна

Я випила, вона ж була чужою

Украденою в нас обох була?

Ми розійшлися, наче вітер хмари

Зустрічні розігнав у вишині,

Що злитись у екстазі так чекали...

Ми розійшлись, чого ж так жаль мені?

То що ж було в нас? Ким ти був для мене?

Що ще і досі у твоїх очах,

Я на своє хотіння мимовільне

Завжди читаю-відчуваю „так”?" Angel W

Я був для тебе... вітром... наче східним.

І свіжим подихом.. що вже пройшла Весни.

А може ... Па'мять познущалась своєрідно...

З твоїх бажаннь... Що претворились в сни.

Я був для тебе... краплею надії... Але на жаль... надію дать не смів.

І всі твої ... були і мої... мрії.

У них відчув я... присмак гіркоти...

Останнім часом... чи не є це дивним?!

Не довелось, на жаль ... нам ще зустрітись...

Але ту Зустріч... буду ще чекать.

На руки ти зіллєш... та допоможеш вмитись...

Даси, щоб втерся ... в півнях рушника...

І я до грудей... до своїх притисну...

Твій ніжний... Ще дівочий стан.

А ти на шиї на моїй повиснеш...

Руками обхопивши... прошепочеш знову "так"...

Коментарі: 24

Master

Де б мені ще станцювати...Як хто...захоче.

18.02.10, 18:16
Творческая Masterская
master, коломийка, лірика, пісня, поезія, танці

                          Україночка
ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ.
І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ.
ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ!
ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ!
РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА,
СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ!
ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ,
ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ!
ГОРЕ БУДЕ НОГАМ ВАШИМ, А МЕНІ - ТО ВТІХА,
БО ДО ТАНЦЮ Я ТАК ЗВИКЛА, ЯК ДО ХАТИ СТРІХА!
ОТ ТАКА Я УКРАЇНКА - ГОРДА ТА ВЕСЕЛА!
І ТАКИХ ДІВЧАТОК МАЮТЬ І МІСТА І СЕЛА!!!
                                                                                вітка http://blog.i.ua/user/2511145/411886/

Ой, я добру дівчононьку...Ой, колись... зустрів... я.
Була в гарній вона сукні...Та така вже мила.
А мені як посміхнулась...Ото задивився.
Своє серце там зоставив...Та й не забарився.
А зі мною пішла в танок...Вогонь... а не дівка.
Скрипка ... та й не поспівала... Одна лиш ... сопілка.
А чоботями , як стукне...Куди той Руслані...
Цілий вік би танцював там...Такі дівки гарні.
Ой які там всі чарівні ...Чорні та русяві...
Ой які там господині... Які очі мають.
Я вареників поїв би... Та не частували...
Я б горілочки... попив би...Та не наливали.
А прокинувся ...та й думку... Став собі гадати...
Де б ще знову...опинитись... Де б помандрувати.
А сопілка душу крає... А скрипка... регоче.
Де б мені ще станцювати... Як хто ... захоче.
                                                                                  Master

Коментарі: 60

Master

ВИ…з Любов’ю... не зустрічались?!

07.01.10, 17:20
Творческая Masterская
лирика, лірика, пісня, поезія, стихи о любви

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно, Ми від болю того шаленіли… Ти пішла, я тебе не затримав, Але очі чомусь… запітніли. Мої руки бажали летіти, Мої ноги до тебе зривались. Але з місця не міг я ступити… Бо кохання тоді заблукало. І з тих пір ми Кохання … шукали… І чи є та Любов… сумнівались. Скільки ми тих шляхів … подолали.

ВИ… з Любов’ю… не зустрічались?!

Коментарі: 45

Master

Закоханий був вітер у струнку берізку.

09.06.10, 17:59
Творческая Masterская
master-стихи, експромт, кохання, лірика, мої вірші, поезія

"Кудись зникає знов душа – бездумно тіло полишає…
А в мене безліч запитань – на них я відповідь шукаю:
Чи має Сонце почуття, чи лиш безжально спопеляє?
Які на дотик небеса, котрим нема кінця і краю?
Куди зникають вранці зорі, красу свою спішать сховати?
А квіти швидко відцвітають, бо їх не хочуть помічати?
Я з вітром тихо розмовляла, у нього я усе питала,
Та він лиш ніжно обіймав, а я так відповідь чекала…"
                                                           невидим-ka

Закоханий був вітер
                        у струнку берізку.
Вона стояла осторонь усіх...
                        та інколи пускала слізки.
То зорі роздивлялася ...
                        із сонцем...
Та шепотілася ...
                        із вітром любим трішки...
А вітер від Кохання того...
                        забув про все на світі...
Він гладив ...
                        цілував їй руки-віти...
Він обнімав так ніжно...
                        пестив листя-губи...
В берізки тої
                        аж щось затремтіло...
                                          в грудях.
І раптом в неї виросли
                        могутні білі крила...
Вона любила... мріяла...
                        і так їй закортіло...
Коханого свого не полишати...
Лише його завжди...
                        його лише кохати...
За вітром любим...
                        із коханим... полетіла…

І ось з'явилася на Світі нова зірка!
Бо якщо ти... по справжньому кохаєш.
Ти Зіркою стаєш... і як вона палаєш.

                                                                  Master

Коментарі: 33

SymoNa

я просто странник...

24.06.11, 16:23
вірш мій, лірика

Я просто странник, лист кленовый я …

В бессмысленном потоке бытия

Лечу за ветром , промокаю под дождем,

Кружу везде по жизни – кубарем.

Теряясь в лицах, силуэтах, суете

Лечу навстречу, только не к тебе

А вместе с ветром, снегом и дождем

В надежде счастья кружимся и ждем…

Что разорвется этот злополучный круг

Любви несчастной, горести разлук,

Сердец разбитых, неоправданных надежд

Душевных ран и призрачности мечт…

А ты и не узнаешь, где буду я

Кружиться вихрем и грустить одна

Как странник одинокий и чужой

Скитаться в поисках судьбы иной…

Коментарі: 26

The Beauty!

Іди на штурм

02.12.11, 19:58
Стих_и_я
боротьба, він та вона, вірш, двоє, жарт, лірика, любов, поезія

Іди на штурм
Під звуки сурм!
Підкоп під мур.
І підкуп джур.

"Я пе-ре-міг!.."
Тремтіння ніг.
Серцебиття.
І – забуття…

"Зламав.!.. Здолав…"
Десятки лав.
І сотні джур.
Спалив мій мур.

Пильнуй! Вартуй!
Спис, меч ґартуй.
Ще сильна я,
Бо вільная!

02.12.2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112029780

Коментарі: 8

jurek1962

Друзям близьким і далеким!

22.07.10, 13:49
вірші, друзям, лірика

Покладу тобі в кишеню
Що згодитись тобі може,
У скрутну тяжку хвилину
Тобі миттю допоможе

Покладу шматочок неба,
Що вночі зірками грає
І про теплі літні ночі
Коли треба нагадає.

Покладу листочок жовтий,
І букетик трав духмяний,
Аромат п`янкий, осінній
яблук стиглих і рум`яних.

Покладу тобі веселку,
Що фарбує небо сіре,
Що приносить щастя й радість
після зливи всьому миру.

Покладу і шепіт моря,
Що жене на берег хвилі.
І хмарки, що пливуть в небі
У блакиті сніжно-білі.

Покладу й малу сніжинку,
Що танцює в хуртовину,
Й вітру подих прохолодний
У жарку пекучу днину.

Покладу й промінчик сонця,
Що крізь хмари виглядає.
Хай тебе в скрутну хвилину
Він надійно зігріває.

Тож, якщо тобі погано -
Загляни в свою кишеню.
І якщо це допоможе -
Не забудь згадать про мене!

Коментарі: 15

Master

Смарагдове проміння твоїх очей

14.01.11, 23:20
Творческая Masterская
master-стихи, експромт, лірика, любовная лирика, поезія

"Зима...наснилася зима, сніжинки, як волошки сині, а я заплуталась в слова твої, немов у павутинні... Зима у світлі своїх чар, п’янкою гречкою буяла. І ти додому поспішав, А я тебе не відпускала..." Angel W Я ледь почув... твої слова. Хоча в душі зима настала... І серце, майже, завмирало... Враз просвітліла голова. Моя душа з твоєю стрілась... А може ... це мені наснилось. Я бачив... ти вся зашарілась. Все це закрила сніжна мла. Але смарагдове проміння... Твоїх очей , вуста палкії, Мене все кликали... Зумів я Заціпеніння зняти. Твої вії Пухнастії від того снігу... Мене спинили. До барлігу Я не пішов. І руки ніжні цілував... І пестив губи я до схочу. А місяць посміхався мовчки... І танок дивний танцював.

Коментарі: 11