Сонце зайде.
                     Тиша… Тиша!
Ні торохне ...
                     ані де.
Згодом трохи…
                         пискне миша,
Що мовчала
                   цілий день.
Десь їжак
               в садку шелесне…
Заспівають цвіркуни.
Тіні довгі –
                    довжелезні
Завітають... до куми.
А пізніше,
               аж під ранок,
На траву впаде
                        роса…
Вийду я на морок-
                              ґанок…
Крізь туман…
                   А де коса?!
Щоб косить,
                  то треба ж косу…
Де ж покинув я її?!
I як був…
                пішов я босим…
По траві та по ріллі.
До куми
             звернули ноги.
Що я бачу…?!
                  Вже стріча.
-О! Щоб ти була здорова,-
Наливає первача!

Життя - це посмішка уранці,

Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози. Життя - це вулиці, це люди, Життя - природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни. зітхання. Життя - це бачити себе В очах. що люблять лиш тебе! Життя - це інколи образи, Життя - обірвані всі фрази! Життя - це ревнощі, сумління. Життя - це страх, це рух, горіння........ Життя - це все ж таки й страждання... Але і дружба і кохання...... Життя - це погляд несміливий, Це погляд ніжний і звабливий!.... Життя - холодні грози літом, Життя - це бути з цілим світом!. Життя - побути в небезпеці, Життя - це вижити у спеці...... Життя - кричати досхочу, Життя - зізнатись ,"так брешу".. Життя - протанцювати цілу ніч, Здолати будь що пліч-о-пліч!.. Життя - це когось врятувати.

Життя - комусь коханим стати.

Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля.

))________________________________)))

Птаха вранішня дзвінко співає

Спонукає  п’янку сльозу…

Молочай заплітає коси,

І зове босоніж в росу…

Навіжена, запахла  м’ята,

Липа наче в душі цвіте…

Завмираю в траві, як заклята -

Ранок дивно чарує  мене…

І стою я  від хмелю п’яна,

Дивно так – мов солодкий біль.

Різнотрав’я шумить духмяне ….

Пахне літом шалений хміль.

Iris

Ты не кляни свои года напрасно, 

И в страхе перед зеркалом не стой

Поверь, что ты Воистину прекрасна

Отточеной и зрелой красотой

Вам этот дар природою завещан,

Не прячь его, Тогда наверняка 

Поверят все, что лучшие из женщин

Рождаются лишь после сорока.

Ах, как правы старинные картины, 

Как понимали женщин мастера.

Ах, как несут Венеры и Афины

Свои великолепные тела.

О, как их взгляд убить дыханье может, 

И как чисты движенья и легки.

Наверняка на их горячем ложе

Неслабые сгорали мужики.

И если ей сегодня очень плохо,

Она молчит, И плачет без причин, –

Тут ни причем ни возраст, ни эпоха.

Всему виной – невежество мужчин. 

Эх, знатоки политики и пива,

Поклонники крутых рекламных фей, 

Каких сердец, Какой любви счастливой 

Лишились вы по глупости своей…

 

 

 

Закрита простором
У вакуумній клітці.
Квадратним Господом,
Мальованим на стінці.

Округлим м’ячиком
Я б’юся головою.
Поманиш пальчиком
Піду я за тобою.

Трикутним розумом
Збагнути я не можу
Во імя Господа,
Чи Будди, чи другого?

Пустими мріями
Шукаючи пустого.
Твоїми крилами
Руйнуючи святого.

У формі хаоса
Я буду будувати.
Фортецю Теоса,
В якій лишень квадрати.

2007-й. Мій:)

Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду
Зустріти тебе
Будь-де.

Сказати про те, що я ще не забула
Мені ще все зле
Пусте

Обняти тебе, шепотіти кохаю
Зламати себе
Тебе

Забути про те, що ми всі забуваєм
Віддати тобі
Усе

Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду
Забути тебе.
Шепотіти кохаю
Не знаю.
Одну лиш хвилинку
І все.

2007-й. Мій:)

Прокисла кров, холодна кава
В радіаційному вікні,
Немитому з часів савдепівських уставів,
Сиділа Німфа зазомбів.

Стареньке радіо крутило,
Неначе, музику – попсу,
П’яненька парочка сиділа,
Відчув вином свою весну.

Та лиш потертий макінтош,
Незграбно звиснувши з стільця,
Чекав, як Німфа знов
Запалить цигарку життя.

Примітивізм торкнув долоні
І все здавалося лайном.
Та тільки дощ відбив по скроні
І огорнув своїм теплом.

І Магдалина, Мавка, Казка
Перетворилась на грозу,
Сягнув землі - розбилась маска
І всі побачили сльозу.

01.09.04 р.

Олександр Олесь

ЧАРИ НОЧІ

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада.

На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе — І струмінь власної душі Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості.

Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас — боги скупі, Над нас — глухі й нечулі…" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"

*************************************
Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? Сторонній.
Життя
соталось, соталось
гіркими нитками іронії.

Життя соталось,
соталось.
Лишився клубочок болю.
Нічого такого не сталось.
Ти
просто схожий на Долю.
 
*************************************

Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.

Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба
говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж
неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас
люблю!
Але про це не треба говорити.

************************************