Задощило, закалюжило, Вмило місто запилюжене. Захмарило, завітріло, Напнулися враз вітрила – Залюблені в небо бані. Пливи, Києве! В чеканні… 09.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 10533

Засіває дрібно мжичкою Небо землю. Ген, за річкою – Лаврська сонячна дзвіниця Свята жде. Страсна седмиця… 09.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика религиозная Свидетельство о публикации № 10526

[Приєднана картинка] Твоя влада, Ладо! Згуба З губ… Голубе мій!.. Глибоко Голубиться, губиться… Пригублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10428

[Приєднана картинка] О, Ладо! На губах – згуба!.. Пригублю глибоко… любо! Загублюся, заголублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10421 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11204063378

Мороз. На снігу Жовті тюльпани-панни Мерзнуть, тендітні. Пломінь в пелюстках згаса. Заметіль їх колише... 31.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 10262

~~~~~ танка ~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ В калюжі чорній Троянда червоніє. Пливе пелюстка Відірваним вітрилом. За обрієм зника… 30.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 10234

Заримуймо нас обох в поему! Твій гобой, моя віолончель Віршуватимуть Кохання - у рондель. Виринає спогад – хто і де ми… Певно, перші мешканці Едему Так дуетом грали - на дуель! Заримуймо нас обох в поему - Твій гобой, моя віолончель Гратимуть Кохання вічну тему У рондель, сонет чи ритурнель. А митець - Верховний Менестрель В партитуру впише всі лексеми. ...

Читати далі...

Нестерпний біль і радість позахмарна; А сльози – не в очах – як метастази. Непереборний Ти… Любов - безкарна… Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 28.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Свидетельство о публикации № 10127

Галасує вороння… В калюжу Скиба неба, впавши, розляглась. Лютий-місяць раптом занедужав, Річка враз сміливо роздяглась - Шубу знявши з берегів, водою Голо блиска в дірки крижані. Йде Весна нестримною ходою. Зиму й не шукай – на чужині… В первісній красі, нага й цнотлива, Ніжиться земля… Передчуття – Стане породіллям… Ой, вродлива! - Мати, що несе в собі життя!.. 13-14.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел...

Читати далі...

Не дай моїй любові спопеліти, Спаплюжити цинізмом сенс кохання, Зневірі й лицемірству - панування, А співчуттю та милосердю - відболіти. Не дай душі від ницості сп'яніти, Таланту захопитись хизуванням, Нехай мій злет не стане плазуванням. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Не дай ще&nbsp...

Читати далі...