Запечатано словом, Затавровано білим листом, Все, що жило в мені, І усе, що раділо. Я іще не готова Стати темним вікном, І забутим вінком, Залягли десь на дні - Неминуче й невміло. Не готова до зради, І не вмію поради Своїх вчинків і слів Вичеканювать дзвінко. Лиш - зостануся радо Схлипом зимнього саду, Смутком темних кутків, Сном самотньої жінки. Зойком тихим і болем, І засніженим полем, Чистим ранком морозним І бокалом порожнім...

Вчорашній день я згадую сьогодні... А завтра - це сьогодні стане - вчора, І те позавчорашнє горе Зійде, зітреться вщент напередодні Подій яскравих і сміливих - З'єднання душ двох нещасливих... А вчора - горе це чи щастя? Чи розпач, а чи млосна втіха? Й обрАз закіптявлений віхоть Торкавсь буття до злості часто. Й єдине, вічне, радісне і щире Пішло укрив розщербленим пунктиром...

[Приєднана картинка] Я не хочу прокидатися одна серед ночі - ліжко холодне, в холодильнику знову здохла миша, тебе немає, лише повна недопалків попільничка нагадує ,що ти був. Ти був і тебе немає,ну немає тебе - я знову залишаюсь одна у твоїї хаті, так самотньо куди ти пішов четверта година ночі, я увімкнула свії мобільник дзвоню - зайнято. Знову якісь справи. Знаходжу на полички якесь печиво сумнівне на вигляд - їсти хочется ,"зараза", заварюю чай. Дивний ти чоловік ніколи нічого...

Читати далі...

Оксамитовий погляд Ти мені подаруй наостанок, Безнадійним мовчанням До ніг припаду я твоїх. Після довгої ночі Настане безрадісний ранок І трояндовий кущ Запорошить негаданий сніг. Ті квітки запашні Похилило вагою чекання І сльозинки роси Замерзаючи рвуть пелюстки. Аж ніхто не бажав, Щоб так рано скінчилось кохання Ніжним жестом прощання Торкнися моєї руки.

Тебе люблю... До стогону, До схлипу, До спалаху надії У очах. Аж до судоми З ароматом липи, Аж до безмежжя У прогірклих снах. І до крайнеба, І до третіх півнів, До цокотіння Золотих підків... До стужі півночі, До спеки півдня, Аби лиш... ти Любові захотів.

Прасонце примружилось хитро у хмарах, Прадавню мелодію вітер виводить, І в небі птахи свій танок хороводять... І знаю, що ми вже з тобою - не пара. Й дощем праосіннім сльоза потече, Й відлунням прокотиться шурхіт дороги. Й рука у прощанні, і кроки з порогу, І слово, не сказане нами іще...

Перегорить, переросте, перебунтує - І перейде у стан новий зболіло... Перепочине хвилю грішне тіло - І знов прокинеться, почує Зітхання поряд і тривогу, Відкине снів пересторогу, Зірветься, займеться у зоряниці - Й зійде любов у приспані зіниці...

І зависло вітання Поміж нами в повітрі. І яскрава вітальня... І прадавнє повір'я... І перо на подвір'ї... І подружчині очі... Галасне надвечір'я. Стиглі фрази охоче Перекочують люди. Його знову не буде - Недозрілого слова. На тонкій волосині, На хиткій павутині - І зірватись готове, Впасти в доторки сині І у погляди чорні... Я тебе перегорну, Немов лист із альбому, І заб'ється у скронях Майже щось невагоме - Всіх надій моїх втома.

Таки вдалося з YouTube вставити Uciekaj moje serce / Czerwone Gitary [Приєднане відео]

Ми знову граємось В мовчанку... Ти - звечора, А я - ізранку. Лиш - очі в очі. Дивна гра ця - І плакать мовчки, І сміятись. Й шукати знов На глибині Очей замерзлих Стерті дні. Й завмерлі фрази На вустах, І доторки В забутих снах, І дивний сміх, І поцілунки. І шалу гріх, І візерунки Волосся на щоці... Шукати знов... І лиш вночі, Зібгавши всі Свої образи, Наважитись... Та знову фрази Затерпнуть Подихом осіннім. І поглядом Безмежно-синім В безглуздості Пустих розмов....

Читати далі...