хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «лірика»

...щоб отак - не любив

Потребую тебе. Щодня. Щогодини. Щомиті. По краєчку свідомості Бродять химери розмиті, Розпорошені обриси, Розворушені образи... І сумні, і веселі, І голодні, і ситі... Потребую очей твоїх і руки. Ти - коханий. Єдиний такий, Щоб із сміхом, із болем, із жалем На моїх карбувався скрижалях. Щоб отак - зачепив! Щоб отак - не любив! Щоб отак - цілував. Поривався. Вертався. Кохав. Шаленів. Розмірковував. Спав. Й болем вічним у серце лягав.

ВИ…з Любов’ю... не зустрічались?!

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно,...

Читати далі...

...дивовижний дарунок

Я по колу ходжу, Немов зачарована, І до слів дослухаюсь, У очі дивлюсь... Я тобою - відмічена І - затаврована. Я тебе - так безмежно, Відверто - люблю! Сипле сумніви день, Перекочує роздуми, І зринають щовечора Спогади злі... Я тебе - не люблю - Захолодженим розумом, Візерунками глузду На морозному склі. Ти - моє каяття. Ти - моє перехрестя. Ти - любов, на яку Я чекала роки... Моя згуба. Мій біль. Моя віра. І хрест мій. Дивовижний дарунок, Незбагненний такий...

Маяковский, незбагнена душа поета

Маяковский, незбагнена душа поета яка любила Україну! [Приєднана картинка] Мы знаем,курит ли,пьет ли Чаплин; мы знаем Италии безрукие руины; мы знаем,как Дугласа галстук краплен... А что мы знаем о лице Украины? Знаний груз у русского тощ- тем,кто рядом,почета мало. Знают - вот украинский борщ. знают - вот украинское сало. И с культуры поснимали пенку: кроме двух прославленных Тарасов - Бульбы и известного Шевченка, - ничего не выжмешь,сколько ни старайся. А если прижмут...

Читати далі...

Життя як воно є (с)

Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що...

Читати далі...

...не плачу...

Спалахнуло - згоріло - зітліло... Димом в небо пішло. Схаменулося серце! А тіло - Загубило роздерте крило. Те, що зліва. А справа - тріпоче іще. Та з одним - не злетіти. І судомить, сочиться роздерте плече... Не смертельно. Буду ще жити! Притрусити попелом сивим Свіжу рану гарячу... Не ячіти над цим розривом... Я - сміюся! Не плачу! ...не плачу...

...в коконі

До самотності звикаєш... В ній, мов в коконі, живеш. Серце болем вже не краєш. Й що посієш - те й пожнеш. Ні тобі - дощів розливи, Ні - гарячий суховій. Мають щастя - лиш сміливі - У веселці своїх мрій! А самотність - це самотність. Сам - лягаєш. Сам - встаєш. Це уже - невідворотність. І не знаєш, чи й живеш...

...у снів осінньому вогні

Солодкий мій. Солоний мій. Гіркий... Мій рідний. Мій єдиний. Мій - чужий. Мій спогад. Біль. Мій страх. Я - лиш в тобі. В твоїх очах Шукаю Відгуки надії... І сподіватися Не смію - На спалах, На хмільну зорю. В любові Спрагло Я згорю. У снів Осінньому вогні. Гіркий мій сум, Ти - ще в мені...

..я лиш себе

Я боюсь тебе, немов вогню. Я боюсь - себе, себе - виню. Нащо я пустила в серце гріх? Вже несила... Людям - сміх. Буде - що? Що буде? Розкажи... По вустах моїх Поворожи. Розчаклуй це серце, Розчаклуй... Подивися, доторкнись, почуй... Що тобі мої заморені вуста? Я - вже не ядриця, Я - пуста... Я зносилася у болю іменах, Я зморилася у втрачених словах... Я - скалічена, побита на стерні, Вже - не плакать, й не співать мені. Йду порожнім шляхом - навманя...

Читати далі...

...я напишу

Я напишу, Що ти - найкращий від усіх. Тобі скажу, Що погляд твій, твій сміх - Кришталь мого життя. Його крихку красу Боюся я розбити... Тому у спогади летять, І лише в пам'яті несу - Примарні перші квіти, Твої не сказані слова, І не даровані дива, І поцілунки, і тепло, Яких - ніколи - не було...