Мало хто знає, але добрий різдвяний дід, який живе в Лапландії, насправді є досить сумнівним персонажем в міфології. Одна з його історичних назв - Йоулупуккі, що в перекладі з мови суомі означає "різдвяний козел".
Взагалі, образ добродушного, рожевощокого старигана в червоному кафтані з'явився порівняно недавно. Ще в XIX столітті його зображували злобною істотою в цапиній шкурі з рогами, яка приходить в будинок виключно для того, щоб вимагати випивки з господарів і налякати дітей. Неслухняних дітлахів він живцем варив в горшку, а благородних оленів використовував в якості основного провіанту на зиму.
Спочатку язичницький звичай поступово "християнізувався". Прообразом Санта-Клауса є для загальних християнських традицій - святий
Миколай Мирлікійський (Санта - «святий», Клаус - «Микола»), відомий по житті своєю благодійністю (допомогою бідним людям у вигляді таємних подарунків). Спочатку саме від його імені дарувалися в Європі подарунки дітям в день шанування святого за церковним календарем - 6 грудня. Однак у період Реформації, що виступала проти шанування святих, в Німеччині і суміжних країнах Святий Миколай був замінений в якості персонажа, що вручає подарунки за немовля- Христа, а день вручення подарунків був перенесений з 6 грудня на період різдвяних ярмарків, тобто на 24 грудня. У період Контрреформації в Європі персонаж
Святого Миколая знову став дарувати дітям подарунки, однак це стало відбуватися в кінці грудня на Різдво.
Тому образ Йоулупуккі (фін. Joulupukki) став гуманнішим і з недавнього часу зовсім перетворився на рекламного персонажа "Кока-Коли" в червоно-білому кафтані. Рогатого лиходія з Лапландії назавжди змінив "охокаючий" старий з мішком подарунків.
Зараз Йоулупуккі виглядає як звичний всім Санта-Клаус з білою бородою, в червоній шубі і шапці, хоч і зберігає деякі національні особливості. Але ще в XIX столітті його зображували іноді навіть з маленькими ріжками.
Судячи зі збережених ілюстрацій, древній прототип Санти був куди колоритнішим і діти його точно слухалися.
