хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «це цікаво»

ФОТО Всяко разно

Историю следует помнить не потому, что она ушла, а потому, что, уходя, она не смогла избавить нас от последствий. Порой люди не понимают, насколько важны уроки прошлого для современного мира, и в такие моменты история повторяется в самых негативных ее проявлениях.

Поэтому изучайте историю, извлекайте из нее уроки ради настоящего и будущего. А мы предлагаем вам посмотреть на уникальные исторические фотографии, которые могут перевернуть или дополнить ваше представление о многих событиях прошлого, сообщает onedio

1. Адольф и Рудольф Дасслер - родные братья, основатели Puma и Adidas. Они так ненавидели друг друга, что не общались до конца жизни.

2016-12-15_212209

[ Читати далі ]

Все про чоловіків

* Чоловіки в середньому живуть на вісім років менше, ніж жінки і при цьому не люблять піклуватися про своє здоров'я.

* У чоловіків товща шкіра. Тому на ній довго не з'являються зморшки.

* Інфаркт міокарди у чоловіків трапляється у чотири рази частіше, ніж у жінок.

* Четверо з п'ятьох чоловіків відкладають похід до лікаря до останнього.

* 70% чоловіків старших 30 років страждають хропінням.

* Перший страх чоловіка - імпотенція, другий, як не дивно, - облисіння.

* Чоловік в середньому з'їдає за життя 3 кг губної помади.

Богуслав

Ну раз фейсбук не працює Напишу заміточку на родімом і.юа :)
Розповім про БОГУСЛАВ

Хіба любив хтось свій край як любив його Іван Нечуй-Левицький? З якою проникливістю і любов’ю він описував у своїх творах край де народився і виріс. Ми вже побували в Стеблеві, в Корсуні, в Богуславі. І дійсно побачили ту глибину, ту неймовірну красу природи, яку змалював Нечуй-Левицький.

«Містечко Богуслав над Россю

Іван Нечуй-Левицький

Там на Україні, де долинами тихо тече Рось, там між горами, між дубовими та липовими лісами стоїть велике містечко Богуслав.

Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам’яними скелями та проваллям. Глибоке провалля розійшлося вгору рукавами далеко на всі боки, повиставляло проти сонця свої жовті глинясті боки. Понад самісінькою Россю, попід глинястими стінами, поміж купами каміння в’ється дорога, а по дорозі скрізь невеличкі місточки на глибоких та вузьких балках, де глибоко на дні між високою кропивою та бур’янами, попід вербами тихо ллється з каменя на камінь вода: а по тій воді слідком дійдеш до криниці з погожою водою, до зелених верб десь в самому далекому куточку балки. На ту криницю з гори дивиться дві-три хатини з гарними зеленими садочками, з білими стінами, з веселими віконцями.»

Богуслав — невеличке та надзвичайно живописне містечко, що розташоване на теренах Київської області.

Окрім чарівної назви воно приваблює туристів інтригуючою історією та природними ландшафтами. Дивовижні архітектурні пам’ятки, круті береги річки Рось не залишать байдужим нікого.




Історія Богуслава розпочалася ще в далекому 1032 році. Місто було засноване Київським князем Ярославом Мудрим. Варіантів походження міста існує декілька: географічний та історичний. У першому стверджується, що місто назване від річки Богуславки, що впадає в річку Рось, а за іншою версією назву вигадав сам князь Ярослав після набігу кочовиків, нарікши його, як “Богу слава!”.

З того часу і до наших днів місто пережило ще немало подій, руйнувань та відбудов. Жителям Богуслава є чим пишатися, так як у свій час богуславці брали участь у повстаннях під проводом Криштофа Косинського, а також Северина Наливайка.

Видатним місцем Богуслава став пам’ятник землячці богуславців – легендарній українській героїні Марусі Богуславці. Якщо ви навіть ніколи не були в Богуславі, то все одно перше, що спливе в пам’яті, як тільки почуєте назву цього містечка, буде ім’я дівчини з легенди — Марусі Богуславки, яка сама, бувши бранкою, врятувала козаків із турецької неволі.

Пам’ятник «Богуславській Роксолані» встановлено на скелястому березі великого острова, що омивається водами річки Рось, на місці, де колись стояла Покровська церква, священиком якої, за народними переказами, був батько Марусі.



Неподалік від Марусі стоїть цікавий пам'ятник-фонтан присвячений рельєфу міста Богуслав, який розташований на трьох пагорбах між якими протікають три струмки, що впадають в річку Рось. Фонтан виглядає як давнє уявлення про будову Землі. На черепасі стоять три слони, а на слонах Земна твердь…


В місті збереглась старовинна Кам’яниця – древня будівля Богуслава, яка зведена ще у 18 ст. Колись тут була облаштована релігійна школа для євреїв, зараз же всередині відкритий музей народних промислів.







Найбільш відомою природною пам’яткою є оголення граніту, яке утворює живописний кар’єр. За словами вчених, вік виступів породи складає близько 2 млрд. років. В цьому місці надзвичайно чиста вода, а серед порогів на річці природним шляхом утворилася купальня. 

Ні в якому разі не можна допустити помилки – побувавши в Богуславі не відвідати геологічну пам’ятку природи – Богуславський гранітний кар’єр. В долині річки Рось по її схилам ефектно розкидані гранітні брили, що вросли в землю. І в тому місці, де Рось двома рукавами омиває гранітний острів, утворюються живописні пороги. Одне з таких місць жителі називають “Яма”. Це видатне місце має неповторні краєвиди, що не залишать байдужим нікого.





Загалом місто вразило своїм спокійним розміреним життям, чудовою природою і чистотою на вулицях.


Українська Венеція- Вилкове


В гирлі повноводного Дунаю, як і у Венеції, можна покататись на човнах в українському Вилковому. Маленьке провінційне містечко знаходиться на території Кілійського району Одеської області. Тут Дунай, що несе свої води більше двох з половиною тисячі кілометрів, нарешті зливається з Чорним морем. Назва пішла ймовірно від того, що Дунай впадає в море на три рукави - на зразок виделки... Детальніше тут

Приватний український музей при церкві святого Юра в Нью-Йорку


Народний артист України Іван Бернацький – автор ідеї та господар кімнати-музею при церкві святого Юра в Нью-Йорку, що на Сьомій вулиці Мангетену. Це район української дільниці, де відбуваються щорічні фестивалі української культури, поряд – відома крамниця “Сурма”, неподалік – Український музей, Народний дім та інші організації. Іван Бернацький– народний артист України, відомий громадсько-культурний діяч в метрополії Нью- Йорку, актор Львівського театру ім. М. Заньковецької. В Нью-Йорку він організував Драматичний театр-студію, є її художнім керівником, режисером, театральним педагогом та актором. Друга сторона його діяльності – це поширення знань про українську народну культуру саме через цей музей. Господар музею Іван Йосипович, для одного – двох- трьох відвідувачів завжди готовий розказати про його експонати з глибоким знанням історії народного костюму.


Тут на маникенах представлено 11 жіночих та 2 чоловічих народних костюми кінця ХІХ – початку ХХ століття на фоні кролівецьких, полтавських та переяслав-хмельницьких рушників. Нині – це третя тематична виставка із його приватної колекції під назвою “Покуття” (Станіславщина, або Івано-Франківщина).
Музей діє з 2005 року. Зі слів власника колекції у нього – одна з найбільших приватних колекцій. Лише полтавської її частини вистачило б на сотню манекенів. Детальніше тут

Одеса


Одеса ... Скільки фільмів тут знято, а скільки анекдотів про Одесу розійшлися по всьому світу! Тут всім відомі вулички, нічим не примітні будинки, на яких можна побачити по дві-три меморіальні дошки, так і дихають історією і пригодами. У місті багато пам'ятників історичних споруд, які варто відвідати.
Основна визначна пам'ятка-вулиця Дерибасівська із затишними кав'ярнями.



У барі Mick O'Neil на другому поверсі можна насолодитися чашкою ароматної кави і роздивлятися зверху жвавий рух по вулиці. Пам'ятник де Рібасу (там же, на Дерибасівській) невисокий, в руках у нього лопата і план міста. У дворі будинку номер 3 можна побачити бюст насупленого доктора Заменхофа, творця есперанто. Детальніше тут

Мотивуюче відео)))

9 важливих місяців за 4 хвилини))

Доброго ранку та гарного дня!




Палац Жевуських-Лянцкоронських

На Львівщині знаходиться невеличке містечко Розділ, засноване у 1569 році. Своєрідна назва Розділ, пояснюється тим, що ця територія була межею між полями сусідніх сіл Березина і Крупсько. Колись тут стояв замок, а на початку XVIII століття на його місці було зведено палац.


Родина Жевуських у 1704 році будує у Роздолі палац, яким спадково володіють чотири покоління, а потім будівля переходить у власність Лянцкоронських.
З 1874 по 1903 роки палац активно розбудовується графом Каролем Лянцкоронським, будівлю палацу було прикрашено медальйонами з зображеннями богів з Олімпу, а територію кількома десятками античних (але не тільки) скульптур. Граф Кароль був відомим меценатом та колекціонером, його колекція вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. В палаці було облаштовано майстерні для художника Яцека Мальчевського. Детальніше тут

Палац у Качанівці


Маєток Харитоненків і Тарновських у Качанівці - єдиний в Україні, який уцілів у комплексі, попри війни та революції. Палац розташований за 170 кілометрів від Києва на романтичному схилі, який із двох боків омивають мальовничі ставки і перебудований на замовлення родини меценатів Тарновських.



До палацу веде центральна алея, з іншого боку якої споруджена єдина у Східній Європі церква Георгія Хозевіта і єдина родинна усипальниця Тарновських.
Тарновські захоплювалися українськими старожитностями і Качанівка вважалася українським Парнасом - центром, куди з'їжджалися митці: тут часто гостював Микола Гоголь, Михайло Глінка, Михайло Врубель, Ілля Рєпін, Лев Жемчужников. Детальніше тут


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
попередня
наступна