... не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити...
- 20.09.10, 14:20
Максим Горький
Є одна книжка, не пам’ятаю автора, якщо не помиляюсь називається “Правильні питання” . Суть книжки в тому, що в правильно сформульованому питанні міститься левова частка відповіді. Так от якщо сказати що світ не “... по-диявольському мистецьки...” а “ ...по-божому мистецьки...”, то й завершення фрази було іншим. І ця фраза мені була би ближча.
...загалом в цій фразі є певний сенс. Думаю всім відома фраза “Сварить - значить любить...”, але це аж ні як не аксіома, навіть не теорема, а так собі гіпотеза яка має право на існування. Ну і ясна річ сваритись не значить ненавидіти. Але є і інші твердження. Наприклад знайома одного разу сказала, що так любить хлопця, що аж ненавидить його за це. Як хтось сказав (не пам’ятаю хто) “Ми ненавидимо того кого любимо, за те що вони здатні принести нам найбільше страждань.” Також був свідком коли взаємна не приязнь переросла симпатію ну і далі вже по схемі:).
Основне що не в цій фразі на мою думку не витримує критики це формулювання. Любов і ненависть справді переплітаються. “Від любові до ненависть один крок.”, і цей крок “Наліво”))). А суть в тому, що саме від любові до ненависті - ненависть не породить любов. Звідси маємо, що любити можна і без ненависті. Хоча те що ми не ненавидимо ще не означає , що ми цього не ВМІЄМО. Особисто я колись нервувався, що не можу нервуватись і злитись на людину, яка навіть причинила мені кривду, принаймні довго.:) Хоча напевне це проблема того, що ненависть на відміну від любові ще більше потребує взаємності. Хто зна... Що на мою думку справді не підлягає сумніву то це те, що “Сама велика ненависть – породження самої сильної любові.”
А взагалі коли мова йде про почуття, у кожного буде власна думка, породжена власними пережиттями, і хоча кажуть, що важко приховати любов, ще важче байдужість і лиш ненависть легко приховати, проте:
“Не вам судить про силу почуттів моїх... лиш здогад дано вам, про існування...”