хочу сюда!
 

Marissan

37 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 30-41 лет

Заметки с меткой «сша»

В США частка зеленої енергетики стала більшою, ніж атомної

           Атомні електростанції США стали виробляти менше енергії, ніж станції з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, повідомляє енергетичне агентство EIA.

Відновлювані джерела енергії вперше випередили атомну енергетику в США

             Після стрімкого розвитку в 2016 та 2017 роках відновлювані джерела енергії потіснили атомний сектор як одне з найважливіших джерел енергії в Сполучених Штатах. Це відбулося незважаючи на законодавчу підтримку «мирного атома» за допомогою податкових пільг і преференцій – в рамках розвитку «безвуглецевої енергетики» та скорочення викидів вуглекислого газу. Дані на початок травня 2017 року зі звіту EIA року свідчать, що поки що домінуюче становище в енергетичній структурі США займає природний газ, потім – вугілля, а на третє місце несподівано вийшли альтернативні джерела енергії (сонця, вітру, води, землі і біомас). Вперше в історії США відновлювані джерела відтіснили атомну – так відбувалося два місяці поспіль: у березні 2017 року їх частка становила 21,6%, атомної енергетики – 20,34%, квітні 2017 року – 22,98% відновлюваної, 19,19% атомної.

             Обсяги вироблення атомної енергії скоротилися в цьому році майже на 3% в порівнянні з тим же періодом в 2016 році, в той час як вироблення гідроелектроенергії зросло на 9,5%, і майже на 14% – зросло використання інших відновлюваних джерел енергії, оскільки все більше штатів використовують дешеві технології.

Тип мышления: давно богатый

«Кто-то сказал, почему вы назначаете богатого человека во главу экономики? Это правда, я действительно сделал именно такой выбор. И Уилбур (министр торговли США Росс Уилбур – прим.ред.) очень богатый человек, он возглавляет торговлю. Я ответил: потому что это тот тип мышления, который нам нужен»


— заявил в среду Президент США Дональд Трамп, пишет The Guardian.


«Я люблю всех людей, бедные они или богатые, но что касается этого конкретного вопроса, мне просто не нужен бедный человек. Это имеет смысл?»






Что имел в виду Дональд Трамп под другим типом мышления, говоря о сверхбогатых людях Америки? Стратегическое планирование и приоритет безопасности капиталов.


Стратегия на сто лет вперёд — так мыслят миллиардеры Америки, страны, где любая успешная корпорация живёт минимум три поколения. Именно таким должно быть мышление человека, владеющего акциями, облигациями, несметными сокровищами. Тем более, если он при власти. Куда бы ни «входили деньгами» американцы, в какую бы территорию не инвестировали, они думают о выгоде и обеспечивают себе безопасность на десятилетия. Именно таких людей Дональд Трамп набрал в свою администрацию, которую уже назвали самой богатой в истории Америки.


При этом сравнивать мышление сверхбогатых людей, занимающих государственные должности в США с украинскими чиновниками нельзя. Ни президенты, ни премьер-министры Украины, ни лидеры партий или фракций, ни депутаты Верховной Рады, многие из которых являются сверхбогатыми людьми, не мыслят стратегически. Они попросту не способны на это, потому что это люди другого типа мышления, «скоробогатые» люди, «временщики».


Янукович был неспособен мыслить стратегически, из-за этого он потерял страну. Даже Порошенко, будучи состоятельным человеком ещё с детства, вряд ли думает о будущих поколениях, иначе бы его реформы выглядели совершенно по-другому. Стратегически менять законодательство ради будущего способен только обеспеченный, «сытый» человек.


Кроме того, «скоробогатые» чиновники Украины нажили свои состояния нечестным путём. Это не важно, как именно были украдены деньги — при возврате НДС, из бюджета, при помощи дотационного механизма, на приватизации гособъектов или в коррупционной схеме. Это детали. Главное, что сделать крупный капитал в Украине иначе, чем украв, нельзя. Сама система экономических взаимоотношений между государством и гражданами не позволяет людям поднять доходы выше «стеклянного потолка».


Трамп расценивает Америку как огромную корпорацию, и его как президента этой сверхкорпорации волнует прибыльность. Успех США Трамп оценивает с точки зрения денег, и это самый правильный, честный и прозрачный подход, который должны использовать украинские политики, если хотят сделать Украину богатой страной.


 

Balashov.com.ua


Порошенко і Трамп підбили підсумки переговорів у Білому домі

Американський президент назвав переговори плідними.

Президенти України і США висловили задоволення переговорами © Петро Порошенко / Twitter

Президент США Дональд Трамп назвав зустріч із президентом України Петром Порошенком плідною, а також повідомив про досягнутий під час переговорів прогрес.

"У нас була дуже хороша дискусія, і ми її продовжимо протягом дня. Я думаю, що вдалося досягти значного прогресу", - сказав Трамп журналістам після прийому українського президента у Вашингтоні.

Порошенко також позитивно оцінив результати зустрічі й подякував американськии партнерам за підтримку України.

"Вдячний нашим партнерам за підтримку України. Наша зустріч у Білому домі мала дуже розлогий порядок денний. Я дуже задоволений результатами переговорів з Дональдом Трампом і віце-президентом Пенсом", - підкреслив президент України.

У Білому домі повідомили, що глави держав торкнулися процесу політико-дипломатичного врегулювання конфлікту в Донбасі, а також боротьби з корупцією в Україні.

У прес-службі українського президента, в свою чергу уточнили, що у Вашингтоні також обговорювалося двостороннє співробітництво у військово-технічній галузі, нафтогазовій сфері та сфері ядерної енергетики. Крім того, Порошенко підняв у Білому домі питання сприяння США звільнення українських заручників у РФ і на окупованих територіях.

Як повідомлялося, 20 червня президент України Петро Порошенко зустрівся у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом, віце-президентом Майком Пенсом і радником президента з питань національної безпеки Гербертом Макмастером. На зустрічі також були присутні міністр закордонних справ України Павло Клімкін, посол України у Вашингтоні Валерій Чалий і посол США в Києві Марі Йованович.

Переговори в Білому домі проходили в закритому режимі, без участі преси.

https://dt.ua/POLITICS/poroshenko-i-tramp-pidveli-pidsumki-peregovoriv-u-bilomu-domi-246180_.html


75%, 6 голосов

25%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Військова допомога США: новий підхід Трампа?

Сьогодні у Вашингтоні нова адміністрація президента Трампа намагається сформулювати, якою буде політика США щодо російсько-української війни.

© Flickr/Петро Порошенко

Сьогодні у Вашингтоні нова адміністрація президента Трампа намагається сформулювати, якою буде політика США щодо російсько-української війни. Цьому найближчим часом буде присвячена зустріч Трампа і Порошенка. 

Трамп намагається більш прагматично переосмислити роль США у світовій політиці, проводить аудит можливостей і ризиків. Ситуація в Україні — один з важливих вузлів. Необхідність військової допомоги Вашингтон у принципі не заперечує, і це незаперечна заслуга друзів України в США, у тому числі в самій Республіканській партії. 

Однак експертів у Вашингтоні цікавлять відповіді на три запитання. 

1. Чи є критично необхідною для стримування російської армії постачання Україні летальних видів озброєння?

2. Чи не спричинить розширення програми американської військової допомоги ескалацію бойових дій і наступальні дії РФ у відповідь?

3. Якими саме мають бути стратегія і структура військової допомоги Україні?

Щоб відповісти на ці три запитання, слід мати об'єктивне уявлення про те, що насправді відбувається на війні.

Отже, на російсько-українському фронті в Донбасі завдовжки 426 кілометрів точаться локальні бойові дії за контроль над тонким ланцюжком опорних пунктів і панівних висот. Суцільної лінії оборони обидві сторони не вибудували, оборона має осередковий характер, проміжки між позиціями забезпечуються вогневим контролем і мінними загородженнями. Зважаючи на великі проміжки між позиціями, дуже малі сили на передовій, інших засобів забезпечення безпеки своїх військ, окрім регулярних обстрілів, не існує. Цивільні патрулі ОБСЄ діють тільки у світлий час доби, у зону інтенсивних боїв вони не заїжджають — це небезпечно.

Війна ведеться силами піхоти, з регулярним застосуванням важкої артилерії, танків, сучасних засобів розвідки і вказання цілей, найсучасніших систем радіоелектронної боротьби. Важке озброєння застосовується обмежено, витрата боєприпасів невисока, однак точність застосування зброї постійно зростає. Основне бойове навантаження — на піхотне озброєння. Обидві сторони не вдаються до глибоких наступальних операцій, війна ведеться обмеженими силами відділення-взводу, включення в повному складі рот і батальйонів відбувається нечасто. Разом із тим війна в такому локальному обмеженому форматі не припиняється. 

Однак немає жодних передумов для припинення бойових дій. Росія продовжує воювати, Донбас перетворився на полігон для бойової підготовки російської регулярної армії. Сюди на ротаційній основі перекидають її підрозділи. Система управління, розвідки, артилерія, РЕБ, логістика — усім цим займаються російські військові. 1-й і 2-й армійські корпуси окупаційних військ на рівні від штабу батальйону до командування корпусів укомплектовані російськими офіцерами в статусі "радників", що мають насправді повноваження реальних командирів. Також у Донбас регулярно направляють мотострілкові й танкові підрозділи для виконання навчально-бойових завдань, включаючи пряму участь у бойових діях. Номінально призначені на командні пости місцеві сепари виконують, у найкращому разі, функції учнів у "радників", або є просто "головами, які розмовляють" для пропаганди. У всіх бойових підрозділах стрижнем бойових груп є російські найманці. Загальна чисельність російських військовослужбовців у Донбасі постійно становить приблизно 5—6 тисяч осіб.

1-й і 2-й армійські корпуси російських найманців організаційно входять до структури новоствореної 2016-го року 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу ЗС РФ, розгорнутої на кордоні з Україною і в Донбасі. Найближчим оперативним резервом російських окупаційних корпусів є новостворена 2017 року 150-та мотострілкова дивізія, розгорнута за годину їзди від кордону з Донбасом. Завдяки постійній присутності російських бронетанкових підрозділів окупаційні корпуси не остерігаються українських наступальних операцій і можуть зосереджувати всі свої сили в першій лінії, не турбуючись про резерви.

За рахунок масштабного застосування новітніх видів озброєнь у Донбасі Росія забезпечила певну перевагу в окремих видах бойового застосування важкої артилерії, у засобах розвідки і вказання цілей, застосуванні безпілотної авіації для завдавання ударів по військових об'єктах України далеко від лінії фронту. Це дозволяє російському командуванню утримувати паритет у бойових діях, незважаючи на великі проблеми російських окупаційних військ.

Основною проблемою Путіна у війні є брак людських ресурсів і відчутний чисельний некомплект, який не вдається заповнити, попри чималі кошти, що їх виділяє Москва на утримання окупаційної армії. Українські війська на даний момент мають певну чисельну перевагу на фронті й значну перевагу в мотивації та якості бійців. Слід відзначити непопулярність війни в Росії, різке зниження кількості найманців з РФ, що складають основу бойових підрозділів противника. Однак російська армія володіє досконалішими технічними засобами. Важливий фактор — брак мотивації особового складу, оскільки цілі війни незрозумілі, ідея приєднання Донбасу до РФ публічно заперечена російським керівництвом, а багато популярних польових командирів російських найманців ліквідовані під час міжусобних конфліктів за сфери впливу за участі самих російських спецслужб. Усе це знаходить підтвердження в тому, що у 2015—2017 роках українська армія міцно втримує за собою ініціативу й зуміла взяти під контроль десятки квадратних кілометрів "сірої зони" — неконтрольованої території між опорними пунктами противників, залишеної в результаті російського наступу 2014—2015 років і закріпленої за Україною Мінськими угодами. Російське командування, попри низку нападів і атак на українські позиції, зазнало невдачі у спробах зупинити взяття "сірих зон" українцями. Здобуття українськими військами тактично вигідних позицій значно підвищило стійкість оборони й упевненість у своїх силах. Але зроблено це, в умовах технічної переваги російської армії, насамперед завдяки мотивації і відвазі піхотинців.

Однак посилення української оборони не може повністю виключити атак малих груп російської піхоти і вогневих нальотів важкої артилерії й танків. Втрати сторін у 2017-му стабілізувалися. Бойові втрати України — від 15 до 25 воїнів щомісяця. Небойові — 10—15 людей щомісяця. Це дуже важкі й помітні для країни втрати. Однак вони не знижують бойового духу армії. 

Таким чином, ми бачимо, що Росія готова обмежити масштаби війни, мінімізувати кількість жертв, однак війну Путін припиняти не збирається. Силовий важіль РФ використовує як постійну готовність підірвати ситуацію й натиснути на становище в Україні шляхом військового вторгнення або обмежених бойових операцій.

Росія вкладає великі ресурси, щоб із допомогою тисяч російських "добровольців" та "відпускників" із регулярної армії підвищити боєздатність окупаційних корпусів. Це робиться для зниження участі у прямих бойових діях регулярних військ та для готовності в будь-який момент відбити можливі атаки українських військ самотужки.

Усе це показує неефективність суто дипломатичних інструментів для припинення війни. Росія не має наміру припиняти війну виключно під впливом санкцій та переговорів.

Суто військове вирішення проблеми, аналогічне операції "Буря" в Хорватії 1995 р., було б єдиним швидким варіантом вирішення цієї проблеми. Однак організаційно Україна до швидкої й рішучої операції, яка мінімізувала б кількість жертв, поки що не готова. 

Водночас очевидно, що, коли тиск на дипломатичному фронті не буде пов'язаний із посиленням тиску на фронті війни, Москва зможе продовжувати локальні бойові дії тривалий час, багато років. 

Є єдина очевидна проблема Путіна — гостра нестача особового складу для окупаційних військ внаслідок різкого падіння популярності війни проти України в російському суспільстві. 

У зв'язку з викладеним вище на поставлені американськими експертами запитання можна відповісти так.

1. Поставки будь-якої зброї мають бути частиною стратегії участі США в забезпеченні безпеки України і спрямовуватися на усунення дисбалансу в системах озброєнь, які застосовує російська армія в Донбасі. Треба розуміти цілі. Летальна зброя необхідна Україні передусім не як політичний сигнал. Вона необхідна , щоб позбавити Росію технічної переваги, завдяки якій Путін нині завдає втрат українським військам, населеним пунктам та об'єктам інфраструктури. Адміністрація Обами поставляла певні дуже важливі види озброєнь, які трохи знизили критичне відставання в технологіях української армії, однак досі і близько не забезпечили паритету з російськими окупаційними військами. Це не дає змоги врівноважити сили сторін, показує слабкість військової допомоги Заходу Україні й дозволяє російській армії завдавати значних втрат українським силам. 

Україні необхідна летальна зброя, яка б змогла швидко уражати мобільну російську важку артилерію, що розміщується на віддалі 10—20 кілометрів від переднього краю і часто безкарно обстрілює українські позиції, а також високоточні системи ураження станцій радіоелектронної розвідки та цілевказівки. В умовах мінських обмежень і великої переваги російської армії в боєприпасах точність набуває ключового значення. Відставання української армії в інших видах важкого озброєння не є таким критичним, як у цій сфері. Для вирішення цих завдань потрібні керовані ракети повітряного або наземного базування, або ж далекобійні артилерійські системи з корегованими чи керованими боєприпасами в комплексі з системами виявлення, зв'язку та керування вогнем. Така допомога дозволить у стислі терміни змінити характер бойових дій, і небезпека швидкого удару у відповідь значно знизить ефективність застосування російської важкої артилерії для обстрілу українських позицій та населених пунктів. 

2. Пряма участь російської армії в масштабних боях із прориву оборони українських військ наразі малоймовірна. Російське командування розуміє, що лобове зіткнення й маневрені бойові дії завдадуть великих втрат, а це небезпечно для Путіна, оскільки загрожує переляком російського суспільства та повторенням "афганського" й "чеченського" синдромів, коли непопулярні війни дискредитували правлячі режими. Влітку 2014 р. в російській армії були масові відмови від участі у війні проти України. Крім того, падіння російської економіки внаслідок західних санкцій може тривати у разі вторгнення. Санкції завдають втрат Росії, і загроза їх посилення також робить сценарій масштабного вторгнення малоймовірним.

Дії Росії у відповідь за рамками Мінських угод можуть бути викликані тільки за сценарієм війни в Грузії 2008 р. Тобто якщо українська армія почне глибоку наступальну операцію, яка проходитиме в повільному темпі, що дасть російському командуванню час для аналізу обстановки, підготовки вторгнення та інформаційної кампанії на підтримку війни. За інших умов Путін не ризикуватиме своєю армією. Чи може відбутися гонка озброєнь у Донбасі? Ні, оскільки Росія бере участь у цій гонці з самого початку і вже давно застосовує на фронті всі найсучасніші види своїх конвенційних озброєнь. До речі, з'ясувалося, що можливості російської армії досить обмежені, а сучасна бойова техніка поставляється у війська в обмежених масштабах. Технічна перевага в окремих видах озброєнь російської армії відчутна тільки на окремих ділянках фронту. 

3. Стратегія військової допомоги Україні в умовах Мінських угод і обмеження застосування озброєнь калібром вище 100 мм має будуватися не на поставках окремих видів зброї, а на комплексному підвищенні боєздатності ЗСУ та НГУ, щоб Україна могла самостійно вирішувати проблеми безпеки на фронті в Донбасі. Україна має якісну і кількісну перевагу в піхоті, і нав'язування противникові сучасної піхотної війни стало б ключовим чинником посилення боєздатності України. Для цього потрібні комплексні поставки насамперед нелетальних видів озброєння піхоти. Пріоритети такі: 1) тактичний і оперативно-тактичний зв'язок для оснащення цілих з'єднань та об'єднань; 2) системи керування військами і засобами ураження; 3) засоби розвідки та цілевказівки, засоби артилерійської розвідки, засоби пасивної радіоелектронної розвідки, засоби РЕБ; 4) масові поставки засобів для забезпечення нічних дій частин і підрозділів піхоти, системи нічного бачення й тепловізійні приціли, лазерні далекоміри й оптоелектронні засоби спостереження. 

Навіть регулярна російська армія не здатна оснастити й підготувати піхоту для операцій уночі у складі цілих батальйонів. Такі поставки дозволили б Україні зосередити кошти на закупівлю озброєнь на оснащення армії протитанковими ракетними комплексами та високоточною зброєю вітчизняного виробництва. На фронті протяжністю 426 кілометрів найбільш уразливе і слабке місце противника — якість і кількість піхоти. Перемога у війні для України може полягати не в глибокій наступальній операції, а в радикальному ослабленні боєздатності та зменшенні бойової чисельності окупаційних військ. Окупаційна армія не витримає втрат на рівні 200—300 найманців на місяць. Зникне бажання заробити легкі гроші, стане неможливо вербувати нове поповнення. Як тільки Кремль зрозуміє, що його військові інструменти в нинішніх умовах не працюють, Росія муситиме йти на поступки на переговорах. Якщо США допоможуть Україні довести росіянам, що військової переваги в цьому конфлікті в них немає, а проблем і втрат більше, ніж політичних можливостей, — Росія знову спробує повернутися до політичного формату переговорів, і війну вдасться спрямувати в русло мирного врегулювання. Ситуація в Сирії тривалий час перебувала в глухому куті, доки зовсім недавно, згідно з рішенням Трампа, американська армія не почала бити по позиціях російського союзника Асада, і доки не було оголошено зону безпеки, закриту для дій армії Асада та російських військ, де порушники одразу отримують бомбові удари НАТО. Росія розуміє тільки мову сили. Тільки ефективна й системна військова допомога Заходу дозволить створити умови для реального мирного врегулювання та виведення окупаційних військ. За нашою інформацією, і в Конгресі США, і в Радбезі, і в Міноборони багато хто це розуміє. Проекти рішень готові. Але остаточне рішення приймає президент, для якого Росія внутрішньополітично токсична, а ось для душі — близька. Слово за Дональдом Трампом.

Україна і США спільно проти РФ

Тіллерсон підтвердив готовність США сприяти мирному врегулюванню ситуації в Донбасі.

Порошенко провів зустріч з Тіллерсоном
 
© Прес-служба Президента України

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном, в ході якої сторони обговорили надання оборонної зброї для України, повідомляє прес-служба глави держави.

Крім того, підіймалися питання посилення інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва України і США, а також обговорювалися шляхи інституціоналізації двостороннього співробітництва у сфері безпеки.

Напередодні зустрічі "Великої двадцятки", яка відбудеться в Німеччині, співрозмовники скоординували позиції щодо припинення російської агресії в Донбасі і повернення Криму. Була досягнута домовленість продовжити консультації з метою вироблення спільних кроків.

Також президент України і держсекретар США обговорили питання звільнення українських заручників і погодилися, що це питання має бути вирішене в максимально швидкий спосіб.

Тіллерсон підтвердив готовність США сприяти мирному врегулюванню ситуації в Донбасі. Держсекретар США підтвердив збереження санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Раніше державний секретар США Рекс Тіллерсон допустив можливість врегулювання конфлікту між Україною та Росією поза "Мінськом" .

Голова Держдепартаменту вказав на необхідність дипломатичної гнучкості для реалізації завдань Мінських домовленостей, зауваживши, що йому не хочеться бути "прикутим кайданками до "Мінська", якщо виявиться, що сторони вирішать врегулювати конфлікт за допомогою іншої угоди".

Ирина Геращенко отчитала ЕС за сопротивление санкциям...



14 июня 2017 года произошло исторически важное событие - Сенат США одобрил дополнительные санкции против российских банков и нефтегазовых компаний. Казалось бы, появился реальный шанс усилить давление на Россию, в чем заинтересована большая часть цивилизованного мира. Но закономерное удовлетворение от результатов голосования было испорчено заявлениями некоторых стран ЕС. Европейские бизнесмены испугались, что новые антироссийские санкции ущемят их интересы. Немецкие эксперты и политики хором заявили, что новые санкции приведут к росту цен и сокращению рабочих мест, затруднят снабжение Европы дешевой энергией и спровоцируют торговые войны. Эта провокация должна была получить отпор, и Верховная Рада в лице Ирины Геращенко оказалась на высоте. 



Нельзя не согласиться с вице-спикером Верховной рады, что попытки поставить под сомнение необходимость новых санкций – "позор и плевок в евроатлантические идеалы". Поражает, что для Европы нет ничего важнее, чем собственные шкурные интересы. Ведь первая же серьезная инициатива по противодействию российской угрозе вызвала в Германии и Австрии панику среди местных чиновников и бизнесменов. Пока в  Вашингтоне думают об укреплении международной безопасности, а Украина в одиночку защищает европейские ценности на границах с Россией, Париж, Берлин и Вена пекутся о дешевом газе, судьбе своих компаний и конкуренции с США.

Особая подлость заключается в том, что европейские политики  могут попытаться повлиять на окончательное решение США по санкциям. Ведь их введение еще должно быть одобрено Трампом. Германия, наверняка, будет всячески давить на жалость или использовать шантаж, лишь бы защитить акции немецких компаний. Понятно, что оставлять без ответа выпады европейских политиков против санкций, нельзя. Ирина Геращенко в этом смысле действует правильно. Украинские интересы нужно публично защищать перед всеми, кто пытается их попрать. Почему Украина должна платить своим суверенитетом за бизнес Германии и Франции с Россией? Скорее всего, тут дело не только в "малодушии", как справедливо заметила Геращенко, но и в коррупции. Что за дела европейские чиновники и компании ведут с российскими банками и нефтяниками, что так боятся отказаться от этих сомнительных схем?

С одной стороны, Украина по многим параметрам стремится догнать ЕС, но по мировоззрению мы давно опередили и Германию, и Францию. Стоит согласиться с Геращенко: сейчас ощущается только поддержка со стороны США, а Европа не готова идти даже на минимальные жертвы ради Украины. Геращенко еще надеется переубедить ЕС, но, скорее всего, европейские чинуши окончательно потеряли способность осознавать вызовы глобальной политики и адекватно на них реагировать.

Сила там, з чийого боку Мадлен Олбрайт

Володимир Гройсман: Санкційна політика США є одним з найдієвіших заходів у протидії російській агресії на Сході України
16.06.2017


Санкційна політика США, започаткована у відповідь на агресію Росії на Сході України, є одним з найдієвіших заходів у протидії агресії та врегулюванню ситуації на Донбасі. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з колишнім Державним секретарем США, Головою Ради директорів Національного демократичного інституту США Мадлен Олбрайт. 

«Вдячний Вам особисто, пані Олбрайт, за консолідацію міжнародної підтримки України, у тому числі стосовно цільової підтримки в реалізації наших реформ, - зазначив Прем’єр-міністр. - Санкційна політика США є одним з найдієвіших заходів у протидії російській агресії на Сході України».

Глава Уряду закликав американських партнерів продовжити тісну взаємодію із зміцнення боєздатності Збройних Сил України і розглянути можливість надання Україні сучасної оборонної зброї.

У свою чергу Мадлен Олбрайт високо оцінила зусилля та практичні заходи Уряду щодо проведення реформ, відзначила їх помітні позитивні результати, зокрема в боротьбі із корупцією, покращенню інвестиційного та бізнес-клімату, стабілізації основних макроекономічних показників.

«Україна може в повній мірі й надалі  розраховувати на допомогу і підтримку Сполучених Штатів Америки як у проведенні внутрішніх реформ, так і в боротьбі за відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави», - наголосила Мадлен Олбрайт.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250076705&cat_id=244274130

Глави Парламентів України та США підписали Меморандум

Глави Парламентів України та США підписали Меморандум про співпрацю у Вашингтоні

15 червня 2017 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час робочого візиту до Вашингтону підписав Меморандум про співпрацю з Головою Палати представників Конгресу США Полом Раяном.

Цей документ спрямований на стратегічне партнерство та розширення двосторонньої взаємодії між Парламентами у політичній, економічній, безпековій, гуманітарній та культурній сфері.

«Важливо, що у Меморандумі Україна названа форпостом захисту західної цивілізації від російської агресії. Переконаний, що підписання Меморандуму виведе нашу співпрацю не лише на новий рівень міжпарламентської, але й на новий рівень міждержавної співпраці»,- заявив Андрій Парубій.

Під час зустрічі Андрій Парубій передав Полу Раяну лист-запрошення від Голів Парламентів Грузії, Молдови та України відвідати ці країни з офіційним візитом. «Ситуації у наших країнах подібні. І Грузія, і Молдова, і Україна мають окуповані Росією території, і три наших країни впевнено йдуть шляхом євро-атлантичної інтеграції. Тому переконаний, що очільнику Американського парламенту буде цікаво відвідати ці країни»,- заявив Андрій Парубій.

Під час зустрічі Голова Верховної Ради закликав свого американського колегу вплинути на рішення щодо надання Україні летальної зброї, розпочати у Палаті представників Конгресу консультації з приводу укладення з Україною Угоди про надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО. Також Андрій Парубій відзначив важливу роль ухваленого у Сенаті Закону, який стосується посилення санкцій проти Росії, та закликав Пола Раяна пришвидшити розгляд цього питання у стінах Палати представників.

За підсумками зустрічі Голова Палати представників Конгресу Пол Раян зробив таку заяву: «Я був гордий зустрітися зі спікером Андрієм Парубієм, щоб відновити наші міжпарламентські зв’язки з Верховною Радою України. Цей взаємовигідний Меморандум сприятиме більш тісній політичній, економічній співпраці та відносинам у сфері безпеки між нашими Парламентами. На тлі тривалої агресії з боку Росії тісна координація з народом і урядом України важливіша, ніж будь-коли. Я ціную відданість спікера Парубія справі зміцнення цього стратегічного партнерства».

 

Наводимо текст Меморандуму:

 

МЕМОРАНДУМ

про співробітництво між Конгресом США і Верховною Радою України

 

Цим ми підтверджуємо наше зобов’язання щодо Міжпарламенського співробітництва між Конгресом США і Верховною Радою України, започаткованого 18 листопада 1999 року з метою сприяння розширенню стратегічних відносин між Сполученими штатами Америки і Україною.

Зазначаючи, що метою співробітництва є розвиток тісних стосунків між двома законодавчими органами щодо ключових питань двостороннього інтересу та підтверджуючи, що завдання співробітництва полягає у розгляді питань щодо поглиблення взаєморозуміння і продовження конструктивного діалогу, націленого на стабільний мир і добробут та ґрунтуючись на стратегічному партнерстві між Сполученими Штатами і Україною, закріпленому у Хартії про стратегічне партнерство, підписаній у грудні 2008 року, цим підтверджується, що співробітництво буде і далі діяти, слугуючи дороговказом для подальшого розвитку і поглиблення політичної і економічної співпраці між Сполученими штатами і Україною шляхом більш тісних стосунків між законодавцями обох країн.

Співробітництво між Конгресом США і Верховної Ради України:

1.    Продовжувати функціонувати як робоча група, налаштована на сприяння розширенню політичного, економічного, безпекового, гуманітарного і культурного співробітництва між Сполученими Штатами і Україною;

2.    Сприяти міжпарламентської співпраці між Сполученими Штатами і Україною у контексті реагування на безпрецедентні виклики, що з’явилися внаслідок російської агресії проти України, шляхом надання сприяння Україні стосовно захисту її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, а також здійснення необхідних структурних реформ;

3.    Сприяти співпраці між нашими двома країнами з метою посилення життєва важливої ролі України у захисті Європи в якості форпосту  західної цивілізації;

4.    Підтримувати і заохочувати зусилля України щодо запровадження фундаментальних реформ і модернізації її економіки, розбудовуючи у такий спосіб квітуче демократичне суспільство;

5.    Поновити свою увагу до питань порядку денного ПОКР, які охоплюють міжнародні зв’язки, безпеку, торгівлю, промисловість, інновації, інфраструктуру, космічні дослідження, охорону здоров’я, екологію, сільське господарство, корисні копалини та будь які інші питання, що є важливими за для розвитку тісніших зв’язків між Сполученими Штатами і Україною;

6.    Періодично проводити двосторонні зустрічі з метою обміну думками щодо поточних подій. ПОКР часом вироблятиме рекомендації, якими керуватимуся обидва законодавчих органа.

Цим ми віддаємо належне Українському кокосу конгреса і Групі Верховної ради України з парламентських зв’язків зі Сполученими Штатами за їхню відданість щодо продовження обміну.

Підписано у м. Вашингтон, округ Колумбія, 15  червня 2017 року

Парубій у США

Парубій у Вашингтоні підписав угоду про співпрацю з Конгресом США 16/06/2017

 

Під час візиту голови Верховної Ради України Андрія Парубія до США між парламентами України і Сполучених Штатів підписано угоду про співпрацю.

“Це важливий документ, який закріпляє і структуризує співпрацю між нашими парламентами”, – заявив журналістам Парубій.

Він підкреслив, що меморандум містить “дуже важливе формулювання” щодо України.

“У тексті Меморандуму зазначається, що Україна є “форпостом” захисту західної демократії на тлі російської агресії. Це важливе розуміння й визнання ролі України, яка захищає не тільки свою державність, але й весь вільний світ”, – зазначив спікер.

Меморандум детально визначає сфери для міжпарламентського діалогу, в тому числі в питаннях міжнародної політики, безпеки, торгівлі, промисловості, інновацій, інфраструктури, космосу. Також документ охоплює питання співпраці в галузях охорони здоров’я, сільського господарства, природних ресурсів, а також інші напрями.

До цього українсько-американська міжпарламентська співпраця базувалася на меморандумі 1999 року, який сприяв розширенню стратегічних відносин між Україною і США.

 

Крім того, під час візиту до Вашингтона голова Верховної Ради України взяв участь в урочистому заході з нагоди 20-річчя Конгресового українського кокусу в рамках “Українських днів в Конгресі США” і зустрівся з членами Українського кокусу Сенату, інформує прес-служба ВР.

http://novynarnia.com/2017/06/16/parubiy-u-vashingtoni-pidpisav-ugodu-pro-spivpratsyu-z-kongresom-ssha/?aid=13P92Y.wghot