хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «саморозвиток»

Про Коран

Складно йде, важко, довго.

Багато в ньому такого, що протиречить моєму світогляду.

Багато з чим не можу погодитись.

Роблю висновки. Все, чого я не розумію, чого не можу прийняти - це мої слабкості, це моя недосконалість. Тільки прийнявши світ зі всіма його проявами (не погодившись з ними, а саме прийнявши можливість такого існування), я можу пройти далі, тільки тоді я стаю захищеним від впливу спокуси втратити власну, особисту стезю, та пійти чуждою.

Варто дочитати, пропустити писання Корану крізь розум, серце і душу. Щось залишиться в пам'яті досвідом та мудрістю. Щось мине, забравши з собою сумніви. Щось порине в середину, ставши часткою мене, тою, якої мені не вистачало.

Щастя і страждання

Більшість людей, коли відчувають страждання, то нарікають на життя та намагаються різними способами втекти від них. Коли відчувають щастя, то зазвичай сильно прив’язуються до нього, зосереджуючи на щасті всю свою увагу. Та насправді ні щастя, ні страждання не мають сильно захоплювати наше життя. Страждання, якщо на них дивитися спокійно, змушують нас задуматись над життям, виявляють наші недоліки у стосунках з оточуючим світом. Саме через подолання власних страждань ми стаємо сильнішими духом та розумнішими. Страждання не є чимось поганим, якщо ти готовий виправляти свої недоліки. Щастя, якщо дивитися на нього спокійно, показує нам — наскільки ми стаємо егоїстичними та самовдоволеними, часто забуваючи про свої обов’язки, коли насолоджуємося в житті. Спокійне відношення до власного щастя дозволяє нам піднятися над власними почуттями та навчає бути незалежними від джерела задоволення. Та найголовніше, що нам приносить спокійне ставлення до щастя і страждання — це внутрішня свобода, вміння бути розумним та розважливим навіть під сильним тиском зовнішніх обставин.

Про злети і падіння

ДЛЯ ТЕХ, КТО В ЯМЕ ИЛИ Я БУДУ СМЕЯТЬСЯ ЧЕРЕЗ 5 ЛЕТ

Если вам тяжело и мир рушится, дочитайте статью до конца. 

13 июля 2610
Для тех, кто в яме или я буду смеяться через 5 лет

Движения только вверх быть не может. Что если вы серьезно намерены добиться чего-то значимого, вы неизбежно попадете в яму.

Сначала, чем бы вы ни занимались, вы чувствуете большой эмоциональный подъем. Пробежки, английский язык, отношения, особенно бизнес. Вы видите только хорошее, но не замечаете ничего плохого. Но если вы идете дальше, то ваши высокие ожидания обязательно не совпадут с фактом. Вас ждет жесткое разочарование. Большинство пассажиров выходят уже на этой остановке.

Что затем? А затем как ни странно жизнь делает контрольный выстрел, как правило, становится еще хуже и сложнее. Вот этого вы уж точно не ожидали. На этой остановке выходит еще восемьдесят процентов от оставшихся пассажиров.

Жизнь нас проверяет на твердость.

Потом наступает самый коварный этап — отсутствие прогресса или плато. Причем его с легкостью узнают спортсмены. Если на первых этапах прогресс был очевидным, то теперь те же действия оставляют тебя на том же самом уровне. Жизнь нас проверяет на терпение.

Когда уроки наконец-то усваиваются, когда путь выбран верный, конечно же, неизбежно наступает подъем. И это ни с чем несравнимое счастье. Подъем может случиться быстро, а может отложиться на несколько лет. Это зависит от того, насколько быстро вы можете меняться, делать выводы и признавать ошибки и усваивать уроки. Как вы понимаете, до него доживают лишь единицы. И это хорошо.

Яма — это социальный фильтр

Это проблемы и неурядицы, которые встречаются обязательно на пути каждого, кто предпочел не оставаться посредственностью. Яма — это столкновение неадекватности своей картины мира с реальностью. Именно яма, а не что-то остальное и объективное является причиной сильного неравенства в человеческих достижениях.

Что такое неадекватность?

Когда мы говорим, что кто-то неадекватен, мы не имеем в виду, что он бросается на людей или делает рисунки слюной. Мы сами абсолютно точно неадекватны. Неадекватность означает неготовность своего мировосприятия к неожиданностям. И неожиданная проблема и неожиданный успех — это две грани неадекватности. Вы думали, что деньги придут быстро, а они затянулись на полгода. Вы думали, что как только вы выложите в интернет сайт-визитку, на вас посыпятся с неба звонки. Вы думали, что договор можно не заключать, а вас кинули. Это означает, что в этих вопросах вы были неадекватны.

Вся страна в яме

Всю нашу страну в это время, когда я пишу эти строки, угораздило попасть в яму. Как это было всегда, я не сомневаюсь, что мы выберемся. Яма так же обладает антисептическим эффектом. Отомрут многие паразиты и лишние наросты.

Мне очень не хочется писать уже тысячу раз избитую фразу Ницше, но у меня не остается другого выхода.

Все, что нас не убивает, делает нас сильнее

Что делать?

Во-первых, понять, что если вы оказались в сложном положении, значит, мир наказал вас за неадекватность. Вы не предусмотрели, допустили и натворили то, что привело вас в текущую точку. По сути никто, кроме вас не виноват. Хотя признавать это очень тяжело.

Но признать необходимо. Потому как иначе ситуация будет только усугубляться.

Как в клубе анонимных алкоголиков люди вначале говорят при всех: «Мне 28 лет и я алкоголик». Признание проблемы — это 50% ее решения.

Поэтому скажите или напишите себе: «Мне ____ лет и я неадекватен».

А если серьезно, это означает нужно снять корону со своей головы, допустить, что ваше понимание вещей может быть неверным и открыться к сигналам извне.

Попросите помощи. Попросите совета. Обязательно встретьтесь с теми, кто уже был в сложных ситуациях. Поверьте, они отлично вас понимают и знают, что делать.

Не нужно себя винить

Вы бы никогда не оказались в яме, если бы вы не делали ничего. Или работали бы настолько медленно и одинаково, что вероятность неправильных действий сводилась бы к минимуму.

Вы выбрали путь роста, а значит обязательную опцию ям. Яма — это простой самый быстрый, но весьма стрессовый способ скорректировать вас на пути к цели. В моменте переживается очень тяжело, зато потом вы поймете, что это было необходимо.

Поведение в сложной ситуации носит иную логику, от поведения, когда все нормально. И сейчас мы о ней поговорим.

Живое и мертвое

В теле есть здоровые клетки, а есть больные, которые питаются энергией здоровых. Так и в вашем деле. Есть те участки (сотрудники, отделы, продукты и направления, клиенты), которые поддерживают жизнь, а есть те, которые ведут к смерти.

Если вы, наконец, поняли, что вы падаете, надо первым делом отрезать то, что ускоряет падение. Отказаться от явно убыточных направлений, отрезать нелояльных и бесполезных сотрудников, возможно даже отказаться от самых проблемных клиентов. Нужно отказаться от всего лишнего, чтобы нащупать главное.

Нельзя резать все. То, что работает должно получить больше внимания и ресурсов, а то, что не работает должно быть отторгнуто. Экономить на всем — дурная стратегия.

Уберите вампиров и соберите дружину

Самое главное сейчас — это ваше нормальное состояние. Ваша энергия сейчас конвертируется в действия, которые меняют ситуацию к лучшему. Если у вас анти-энергия и анти-состояние, значит, вы продолжаете совершать анти-действия.

Решение проблем и принятие трудных решений требует мощнейших энергозатрат. Прятать голову в песок и думать, как забеременевшая девятиклассница в анекдоте, что все само собой рассосется, совсем неправильно. Временная иллюзия спокойствия обернется затем ударом молотом по голове.

Поэтому все, что высасывает из вас энергию (люди, новости, клиенты) должно быть отторгнуто в той мере, насколько это возможно.

Не смотрите телевизор, игнорируйте курс рубля и доллара, если он прямо вас не касается. Удалите всех нытиков и тех, кто вносит в ваше состояние негатив, панику и апатию.

Любые сложности на 100 процентов раскрывают суть людей. Кто-то начинает ставить палки в колеса, кто-то при первом сигнале опасности бежит с корабля, а кто-то ставит вам свое плечо поддержки и помощи. Причем зачастую это не те люди, которые были на первом плане в счастливые времена.

Лояльность, верность и преданность перевешивают все остальные качества. Не игнорируйте помощь, благодарите за поддержку, поддерживайте всех сами. Соберитесь вместе в дружину. Любые сложности легче решать сообща. Делите обязанности, радуйтесь вместе победам, встречайте сложности вместе. И поймите, именно в это время вы понимаете, кто действительно ваш человек.

Я буду смеяться через 5 лет

Как бы мне тяжело не было. Что бы со мной не происходило, я всегда знал, что это пройдет, что я выберусь. Я помню время, когда мы сидели с моей девушкой в каком-то московском дворе. Мне нужно было срочно тогда найти 600 000 рублей на зарплату, аренду и обязательства поставщикам. Денег вообще не было. На последние деньги в кошельке мы купили батон и кефир. Больше денег не оставалось, как и не было понимания, откуда их брать.

Я до сих пор благодарен ей за веру и поддержку, за отсутствие каких-то упреков и жалоб в самый сложный период. Наверное, благодаря этой вере тогда я выжил.

Я сидел на лавочке, доедал батон. Внутри было настолько горько и обидно, что хотелось закричать и завыть во весь голос. Но я держался, скрипел зубами и думал, что когда-нибудь через 5 лет, я буду вспоминать этот день и улыбаться. Ведь я тогда уже буду знать, как я выбрался, и как круто сложилась моя судьба.

Михаил Дашкиев

Втеча з лабіринту

Изображение
Перша перешкода на шляху до будь-якого звершення - наші власні думки. Ми ще не почали діяти або навіть планувати, а мозок вже оцінює ймовірність успіху. І тоді ми виявляємо, що годинами просиджує перед порожнім аркушем, цілими днями бігаємо на перекури і чаювання, тижнями ухиляємось від подачі заявок, місяцями ухиляємося від вирішальних дій. Постійно губимося в сумнівах і тривозі.

Подолати першу перешкоду - впоратися з негативними думками можна за кілька кроків

Відправний пункт
Врахуйте, що наша свідомість майстерно обходить болючі питання. Розмірковуючи про себе, ми легко і непомітно перескакуємо через логічні етапи, втрачаємо нитку міркування, забуваємо і відволікаємося. Тому прокрутити думки в розумі - це тільки попередня підготовка. Щоб метод спрацював, виконуйте всі рекомендації письмово, а краще - обговоріть з іншою людиною. Тільки не шукайте очевидних рішень і не чекайте порад. Постарайтеся об'єктивно обговорити ситуацію. Це допоможе не збитися.

Полювання на «антимотивацією»

1. Виявити негативні думки
Найчастіше ми навіть не наділяємо їх в слова. Як тільки ми замислюємося про справу, стає тоскно, тривожно, соромно. Перший крок: не кидайтеся пересилювати себе. Пригальмуєте, поспостерігайте за своїми почуттями і обривками думок. Складіть їх в осмислені фрази, нехай найпростіші: «У мене не вийде, тому що я невдаха / не вистачає грошей / я не вмію / все погано / це погана ідея і т.д.». Важливо сформулювати те, що вас мучить.

2. Зібратися з духом
Працювати з негативними думками - заняття непросте і не найприємніше. Тому запишіть знайдені думки, залиште цей аркуш паперу або файл на видному місці, а самі переключіться на що-небудь легке, приємне і збудливе. Вам буде потрібна енергія, щоб продовжити роботу над негативними думками. А розпочатий список допоможе включитися в неї після перерви.

3. Прояснити і конкретизувати
Негативні думки зазвичай звучать дуже розмито і узагальнено. У такому вигляді з ними не впоратися. Візьміть одну фразу зі списку і почніть послідовно задавати собі питання: «Чому я так думаю? Чого саме я лякаюся, соромлюся, що саме викликає тривогу і нудоту? Як саме повинні піти справи, щоб трапилася неприємність? Чи так це? Звідки я знаю, що вийде саме так? За якими ознаками я відрізню удачу від провалу? ». Ставте собі якомога більше питань.

Отримані відповіді піддавайте тій же процедурі, поки не прийдете до дуже чіткої і докладної картини. Так, ідея «кращої роботи мені не знайти» може розгорнутися в щось на зразок - «я думаю, що всі хороші місця вже зайняті« своїми людьми », і щоб пробитися, мені потрібно показати результати значно вище середнього, а на нинішній роботі я зайнятий дурницями, якими і похвалитися неможливо, а робити щось у вільний час мені не вистачає сил і часу ». І це тільки перший прохід. Повністю це переконання можна розгорнути на сторінку тексту, а то і більше. Чим точніше ви опишете ситуацію, тим легше вам буде при виконанні наступного кроку.

4. Визначити тип проблеми і метод роботи
Ось тут починається найцікавіше, тому що переконання, в тому числі і негативні, бувають різних типів, з різними джерелами і причинами виникнення, а значить, існують і різні методи їх подолання. Основні з них:

1. Неясне джерело
Якась негативна думка здається вам очевидною, але звідки ви це знаєте? Відповіді: «Ну, це ж очевидно / всі це знають / мені так сказали / я прочитав це в інтернеті», - ознака того, що ви прийняли на віру сумнівну заяву. Покопайтеся в джерелах, дізнайтеся різні думки, знайдіть мінімум п'ять (а краще десять) умов і випадків, коли ця ідея виявляється невірною. Тоді з предмета віри вона перетвориться в робочий факт з ясними межами застосовності.

2. Фантазія
Ви вірите, що інші люди думають, відчувають, хочуть і роблять певним чином, хоча вони про це поки що не говорили і так себе не вели. Можливо, ви спираєтесь на себе ( «я б в такій ситуації точно подумав так і поступив ось так»), можливо - на спостереження за іншими людьми.
Насправді всі люди дуже, дуже різні. Перевірте свої фантазії. Поговоріть з цими людьми, розпитайте їх, що вони думають і чекають, поспостерігайте, як вони надходять насправді. Знайдіть десять позицій, за якими ця людина не збігається з вашими уявленнями про неї, або де ви хоча б не можете в точності перевірити свої негативні фантазії.

3. Попередній досвід
Ви або ваші знайомі дійсно робили щось схоже в минулому, і вийшло погано. Знайдіть десять істотних відмінностей між тією і цієї ситуаціями. Подумайте, в чому нинішня ситуація може бути вигідніше колишньої.

4. Неясна мета
Ви виявили, що сумніви і побоювання уявляєте ясно і адекватно, а от до чого прагнете - не дуже. Це зовсім не мотивує рухатись. Подумайте і запишіть: що саме ви хочете зробити? як ви визначите, що у вас вийшло? які конкретні результати отримаєте? навіщо (для чого і кого) вони вам потрібні? що ви зробите далі, після того, як у вас все вийде? Відповіді допоможуть внести ясність і позбутися від тих чи інших надуманих страхів.

5. Завдання дійсно не по зубам
Ви ретельно все розібрали і побачили, що це не помилки, і вам дійсно не вистачає чогось конкретного і істотного, перевірили ще раз це з друзями, і вони це підтвердили. Що ж, принаймні, тепер ви можете зайнятися відсутньою  метою або змінити її.

5. Скласти план найближчих кроків
Якщо ви дійсно впоралися з негативною думкою, тепер ви без особливих зусиль розпишете дві-три найближчих конкретних дії, які можна просто взяти і виконати, щоб бути ближче до вашої мети.

Важливо! Якщо, копаючись в негативних думках, ви виявляєте, що картинка не прояснюється, а стає все тяжче, похмуріше і невтішніше; якщо настрій псується все сильніше, пропадає останнє бажання робити хоч щось, а смерть виглядає непоганою альтернативою - схоже, що ваші проблеми занадто великі для роботи на самоті. Не виключено, що у вас зараз депресія, нервове виснаження, перевтома або важкий стрес. Зверніться за допомогою до фахівців: психолога, психотерапевта, психіатра, невролога та ендокринолога (в будь-якому порядку).

Що робити, коли хочеться все кинути і зарити голову в пісок.

Изображение
"Загалом, якщо ви відчайдушно нещасливі на роботі або у відносинах з кимось, і знаєте, що десь ще є щось краще - це повинно змінитися. Ось 10 кроків, які я освоїв на цьому шляху. Завдяки їм мене перестало нудити від того, що я роблю, я перестав відмовлятися від своєї мрії", -  Джеймс Алтучер про те, як не здаватися.

1. Визнайте це
Я відчуваю себе неспокійно. Я не можу встати. Єдине, що зараз потрібно зробити - визнати це. Це як шепіт вашого тіла, яке фізично хоче перешкодити вам щось зробити. Воно починає їсти вас зсередини. І ваше тіло зруйнує вас, якщо ви не змінитесь. Але спочатку потрібно це помітити.

Більшість людей опиняються на цій стадії в районі 30 років, і їх тіло повільно їсть їх живцем. Вони шукають ліки, але це не ті ліки, які можна купити в аптеці.

2. Розчарування
Добре, я помітив. Але мені здається, що ніщо ніколи не зміниться. Я в пастці. Я даремно витратив ці роки.

Почніть перераховувати все, що вам подобається. Що ви любили в дитинстві? А що зараз? Спробуйте це сьогодні. Стати трохи краще в цьому. Подумайте, як навести мости між тим, що вам подобалося в дитинстві, і тим, що ви любите зараз.

Брайан Коппелман думав, що він назавжди залишиться в музичному бізнесі. Так було заведено в його родині. До цього його готували. Це в нього добре виходило.

Але минуле - НЕ тюремник. Він три роки обговорював ідеї зі своїм  приятелем Девідом Левіном, а потім вони написали сценарій фільму «Шулера» - а потім сценарій «Одинадцяти друзів Оушена», а тепер і серіал Billions на Showtime.

Я все ще шукаю натяки щодня. Кожен день - день другого народження.

3. Навчання
Якщо ми не будемо заново народжуватися, ми помремо. Сходіть в книжковий магазин і пошукайте книги, від яких у вас захоплює дух. Згадайте розмови, які вам запам'яталися. Які стосунки у вашому житті захоплюють вас. Читайте. Шукайте нових людей, з якими ви можете розмовляти. Вивчайте все. Дивіться всі.

І нехай люди скажуть - «ти зіпсуєш собі все життя». Це ок. Вони не мої тюремники. Я сам собі тюремник. І випускаю себе на волю щоранку.

4. Поразка
У всьому, за що б я не брався, я терпів поразки. Мої перші два або три бізнеси провалилися. Та чого вже там, 17 з 20 початих мною бізнесів провалилися. Мої перші п'ять книг так і не були  опубліковані. У мене так і не вийшло зробити телесеріал. І я можу ще багато чого перерахувати.

Якщо ви любите щось, то ви знаєте, як виглядає щось, якщо воно найкраще в світі. Я намагаюся відразу стати кращим у світі - але це лише мій ідіотизм. Спочатку мені треба стати жалюгідним лузером і відчути, яке це. На які вершини мені потрібно підніматися. Це довго.

Тому успіх = наполегливість + любов.

5. А чи варто продовжувати?

Можливо. А може й ні. На початку 1990-х я написав чотири книги. Нічого не вийшло. Я все кинув і влаштувався на роботу в HBO.

7 років потому я знову почав писати книги. Але це були нудні книжки про фінанси. А ще через 8 років я почав писати щось більш особисте. Тепер я пишу все, що захочу. Але подивимося. Я пишу дещо інше. Дещо більш хворобливе. Можливо, колись я навчуся робити це краще. Але мені подобається вчитися бути краще. Мені подобається бути лузером.

Тому не кидайте. Не шукайте виправдання. Не спалюйте мости. Може, ви малювали в дитинстві. Спробуйте знову.

6. Повернення

Мене часто засмучують мої романтичні відносини, або мої тексти, чи мої бізнес-справи. Невдоволення собою - це виклик собі. Кожен день я тисну на себе більше, ніж потрібно. Іноді мені стає занадто боляче. Але я знаю, коли я в глухому куті. Я знаю, як це помічати. Я знаю, як знаходити те, що я люблю. І я завжди повертаюся до того, що я люблю.

7. Наставники
У кожній сфері мого життя у мене були прекрасні наставники. Як знайти наставника? Якщо вам потрібен такий, який буде з вами спілкуватися, запропонуйте йому ідеї. Не питайте «як я можу вам допомогти». Тому що цим самим ви даєте йому домашнє завдання. Краще розкажіть, як ви зробите його життя кращим.

Якщо ж вам потрібен віртуальний наставник (іноді це найкраще), прочитайте 200 книг в області ваших інтересів. 50 книг = 1 ментор.

8. Стати своїм голосом
The Beatles, Pink Floyd, Rolling Stones, U2, Wu-Tang Clan - всі вони звучать не так, як ті групи, що були до них. Вони не звучать на 100% по-іншому. Вони взяли все з минулого і спочатку повторювали і повторювали минулі прийоми, а потім поступово знайшли свій унікальний голос.

Багато людей (і я теж) здаються на шляху між імітацією та унікальністю. Не потрапляйте в цю пастку.

Є така техніка пошуку свого голосу - щодня записуйте десять ідей в тій області, яка вас цікавить.

9. Знову провал
Поразка нон-стоп - ось секрет успіху. Тільки терплячи поразку, тільки розуміючи поразку і документуючи її, складаючи список «чого уникати» і список «що спрацювало», можна домогтися успіху. Терпіть поразку якомога частіше.

Навіть думки можуть бути помилковими. Важливо позначати їх: «корисно» і «марно». Це така практика. Це вміння пробувати знову.

Але важливий ще один елемент.

10. Люди, яких ви любите
Коли я в глухому куті, я тягнуся до своїх друзів. Коли я провалююся, вони простягають руку і піднімають мене. Друзі не завжди знають, що краще для вас. Але вони заспокоять вас, підтримають вас, і ви будете вдячні за те, що вони у вас є. Не розпускайте про них плітки. Не намагайтеся вчити їх. Просто будьте вдячні за те, що вони є.

-

Народитися заново - не обов'язково вчинити щось радикальне. Не обов'язково перетворитися з водія вантажівки в професійного баскетболіста.

Можна перетворитися з просто хорошої людини в людину, що стала краще. З некомпетентного в компетентного. З хорошого друга в відмінного. З раба на вільну людину. З людини, яка дозволяє іншим вирішувати, коли вона щаслива, в людину, яка сама це вибирає.

Робіть все це кожен день. Це практика. Можливо, ви коли-небудь станете астронавтом або художником. Але вам потрібно наповнити своє життя чимось гідним до того, як це станеться.

***

Во всем что происходит я должна быть заинтересована,все события,люди и процесс должны меня цеплять, вовлекать и вдохновлять. В жизни и в принципе во вселенной так не происходит. Нет ровной линии. Во вселенной есть баланс но нет статичности. Поэтому когда мне становится неинтересно и скучно - я пытаясь катализировать процесс вселенной и жаждя новых эмоций, экстрима, впечатлений сама иду на необдуманые интриги, маневральные психологичиские игры. И тут вновь : орел или решка? Чья возьмет? А это уже снова интерес, влечение, драйв. ..

10 прекрасних книг про становлення духу!

1. Деніел Кіз - "Квіти для Елджернона"
 
"Квіти для Елджернона" Деніела Кіза входять в програму обов'язкового читання в американських школах. Це єдина історія в жанрі наукової фантастики, автор якої був двічі нагороджений спочатку за розповідь, а потім за роман з однією і тією ж назвою, героєм, сюжетом.
Тридцятитрирічний Чарлі Гордон - розумово відсталий. При цьому у нього є робота, друзі і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь в небезпечному науковому експерименті в надії стати розумним ...
Ця фантастична історія має вражаючу психологічну силу і змушує задуматися над загальнолюдськими питаннями моральності: чи маємо ми право ставити один над одним експерименти, до яких результатів це може привести і яку ціну ми готові заплатити за те, щоб стати "найрозумнішим"? А одиноким?
На питання, які піднімали ще М.Булгаков в "Собачому серці" і Дж.Лондон в «Мартін Іден», Деніел Кіз дає свою однозначну відповідь.
 
2. Томас Манн - "Чарівна гора"
 
Історія про мешканців дорогого туберкульозного санаторію в Швейцарських Альпах, де час тече непомітно, життя і смерть як би втрачають сенс і значимість, а найдрібніші нюанси людських відносин, навпаки, набувають хворобливої гостроти.
Любов, веселощі, дружба, ворожнеча, ревнощі - для мешканців санаторію всі ці почуття немов відзначені тінню небуття.
Хтось із них одужає і назавжди покине Альпи. Хтось помре.
Але ніхто ще не знає, якою буде його доля ...
 
3. Джордж Оруелл - "Хай живе фікус!"
 
Поет повинен бути голодний?
Генію необхідно зневажати "міщанський затишок"?
Забезпеченість, радість буття і матеріальне благополуччя вбивають істинний талант?
Молодий літератор Гордон Комсток звик вважати ці істини святими і непорушними.
Він не тільки не шукає успіху і благополуччя - він оголосив їм війну.
Але одного разу доля грає з Гордоном кепську штуку.
Він попросту ... закохується. У саму звичайну, зовсім богемну дівчину.
Так починається його шлях ... чи то до творчого самознищення, чи то до звичайних радощів людського буття ...
 
4. Герман Гессе - "Деміан"
 
Тільки-но з'явившись на книжковому ринку в 1919 р, роман найбільшого прозаїка, поета, есеїста, одного з класиків німецької та світової літератури Германа Гессе "Деміан" відразу завоював величезну популярність. Томас Манн писав: "Незабутньо електризуюча дія, викликана незабаром після Першої світової війни романом" Деміан ", твором, який з нещадною точністю зачепив нерв епохи і викликав вдячне захоплення цілого покоління молоді ..."
 
5. Чарлз Діккенс - "Великі надії"
 
Роман, який витримав неймовірну кількість екранізацій і театральних постановок і ліг в основу культової усучасненої версії з Гвінет Пелтроу і Робертом де Ніро в головних ролях.
Історія Піпа - хлопчака з простої селянської родини, який неждано-негадано отримав можливість "вибитися в люди" і ввійти в краще лондонське суспільство, і Естелли, яку опікунка - напівбожевільна аристократка - зробила знаряддям своєї помсти, виростивши з неї фатальну красуню, що розбиває чоловічі серця , заворожує читача з перших сторінок,  обрамляють її колоритні і яскраві картини вікторіанського Лондона 
 
6. Антуан Де-Сент Екзюпері - "Цитадель"
 
"Цитадель" - найбільше творіння Антуана де Сент-Екзюпері, вершина його художньої філософії. Ця потужна, незламна часом літературна фортеця зводилася письменником протягом довгих років з максимальною віддачею і нескінченною любов'ю, вона виросла на міцному фундаменті раніше створених творів і стала підсумком усієї його творчості.
 
Оскільки "Цитадель" не була завершена (сам письменник завжди повторював, що не завершить її ніколи) і книга виявилася дуже об'ємною і складною для прочитання, французький літератор Мішель Кенель на прохання родини Сент-Екзюпері зробив спробу вдосконалити твір, провівши деякі скорочення і вилучивши повтори , тим самим яскравіше виділивши всі художні достоїнства. Новий варіант виявився більш доступним і популярним, допоміг наблизити читачів до цього неповторного шедевру великого письменника-зодчого, що будує в серці кожного непорушну цитадель. Відредаговане видання "Цитаделі" вже стало бестселером у Франції.
 
 
7. Річард Бах - "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон"
 
Річард Бах - знаменитий американський письменник, льотчик, нащадок Йоганна Себастьяна Баха. Він автор численних книг, 
 вже тільки однієї філософської казки "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон" виявилося достатньо для того, щоб письменник назавжди увійшов в "Зал Слави" світової літератури.
Змінюються покоління читачів, але "Чайка ..." рік за роком входить в десятку найпопулярніших книг світу.
 
8. Джеймс Джойс - "Портрет художника в юності"
 
Джеймс Джойс - класик англо-ірландської літератури, який надав колосальний вплив на прозу XX ст. В історію світової літератури він увійшов як автор роману "Улісс", що став "євангелієм" модернізму і поклав початок літературі "потоку свідомості". Роман "Портрет художника в юності" з надзвичайною гостротою і яскравістю малює внутрішній світ молодої людини, самотнього поета і філософа Стівена Дедала, в якому вгадується сам автор.
 
9. Емма Донохью - «Кімната»
 
П'ятирічний Джек все своє життя провів в одній кімнаті. Ця кімната була цілим світом для нього і в'язницею для його матері, в якій вона перебувала ось уже сім років. Тут вони грали, читали книги, дивилися телевізор. Джек думав, що все, що він бачить на екрані, - лише фантазія і за межами кімнати не існує нічого, тільки нескінченний космос. Але його мати знала, що їх обитель - це звуконепроникний сарай на задньому дворі божевільного маніяка. Вона змогла забезпечити синові повноцінний розвиток, але Джек ріс, і разом з ним росло його цікавість. Рано чи пізно кімната стала б занадто тісною для них. З ув'язнення потрібно бігти, але їх тюремник дуже жорстокий і небезпечний ...
 
10. Джон Брейн - "Шлях на гору"
 
"Шлях наверх"- роман зі знаменитої дилогії Джона Брейна, знакова книга, далеко виходить за рамки звичайної белетристики, твір яскравий і гіркий, не здатний залишити читача байдужим. Чим може пожертвувати людина, що рветься наверх? Самоповагою? Чесністю? Скількох він зрадить, скількох, навіть і не бажаючи того, погубить? Чи буде, страждаючи продовжувати йти до успіху, переступаючи навіть через самого себе? Ці питання застаріти не можуть. А тому не втратив за довгі роки - і не втратить, напевно, ніколи - своєї сили роман Джона Брейна, роман-скальпель, безжально розчленяє людську душу.

7381АК

Крадіжка часу.....

Клієнт прислав повідомлення про те, що не зможе приїхати на консультацію за десять хвилин до сеансу. Здавалося б, штатна ситуація, цілком знайома багатьом і багатьом психологам. З ким не буває?

Що тут поробиш? Залишається лише перевірити свою здатність знаходити позитив у будь-якому прояві світу. А ще проявити гнучкість і зробити за хвилини, що звільнилися щось нове, корисне, цікаве, важливе ... Те, що давно хотів зробити, але відкладав ...

Гарні слова. Прекрасний принцип позитивации відбувається. Маса перспектив, що відкриваються! Але мені раптом чомусь стало сумно.

Адже  ці пару годин вихідного дня я міг провести більше часу зі своєю сім'єю. І я чудово розумію, що це були б цілком звичайні годинни. Нічого надприродного. Просто відрізок дня з найближчими в  домашній обстановці.

Звичайно ж, саме екологічне і гуманне рішення тут - це прийняти подібну втрату часу.Як не дивно, але у багатьох це виходить зробити вельми легко. Не так давно чув розмову двох молодих людей, один з яких із захватом розповідав, як вони до першої години ночі на роботі доробляли якийсь проект. Адже начальство попросило затриматися - як тут можна відмовити!

Ми з легкістю приймаємо той факт, що інші люди, обставини або щось ще забирають частину нашого часу. Точніше ми з легкістю віддаємо свій час цим людям, обставинам, ситуаціям.

Незважаючи на те, що клієнт вибачився і потім компенсував скасування сеансу, я несподівано відчув себе так, немов мене обікрали. Саме так, немов у мене з під носа поцупили, вкрали щось важливе і вартісне. Цим важливим був мій час. Втрата дійсно була неусвідомлювана, нематеріальна.

Пропажу автомобіля, телефону, грошей та інших матеріальних цінностей ми усвідомлюємо миттєво, так, немов від нас відірвали шматок. Але з часом таке рідко трапляється. Адже якщо хтось не з близьких і рідних попросить подарувати йому просто так ваш ноутбук або телефон, якою буде ваша реакція? З великою ймовірністю це буде протест або відмова. А якщо та ж людина попросить приділити їй «хвилинку» часу, яка розтягнеться на годину або дві? Тут все виглядає вже не так страшно. І протесту, швидше за все, ніякого не буде.

Тим не менш, я відчув саме відчуття протесту і небажання миритися з пропажею частини особистого часу. Їхати додому з урахуванням дороги означало пробути там всього півгодини, а потім повертатися на наступну зустріч, тобто не мало ніякого сенсу ...

І ось тут, мабуть, включився принцип позитивации  у всій красі. Сталося перевизначення сенсу, справжній рефреймінг в класичному нелперском вираженні. Я сказав собі «Не всього півгодини, а цілих півгодини!» , після чого розвернувся і вирушив у бік будинку.

Цінність часу, який ми проводимо з близькими, рідними і просто значущими для нас людьми, часто ледве усвідомлюється . Нерідко для цього потрібно пройти ситуацію «позбавлення», коли можливість такого спілкування стає обмежена.

Ми витрачаємо масу свого часу на малозначні речі, про які не згадаємо вже на наступний день. Частину з них ми робимо за звичкою, а деякі - з причини того, що перебуваємо в стані нерішучості . Останнє тісно пов'язане з ілюзією, що часу у нас достатньо, і можна все встигнути. (До речі за ті півгодини вдома я встиг зробити стільки корисних справ, скільки навряд чи б встиг і за півтори години.)

Як сказав про це Наполеон Хілл в його відомій книзі «Думай і багатій»:

Життя - це шахівниця, на якій ви граєте з часом. Поки ви вагаєтесь, придумуючи виправдання і ухиляєтеся від ходу, час їсть ваші фігури. Ви граєте з суперником, що не прощає нерішучості!

Не можна дозволяти собі бути обкраденим в часі!

Логіка тут дуже проста - втрачений час нам вже ніхто не поверне. Чим більше ми розпорошуємось на другорядні питання, чим легше ми віддаємо хвилини, години, дні обставинам, ситуаціям та іншим людям, тим менше залишається для себе і своїх близьких.

Звичайно ж не все перебуває під нашим контролем. Але якщо цінувати кожну секунду свого часу, не піддаючись ілюзії того, що у нас його незліченна кількість, то рано чи пізно ми виявимо, що знаходимо над ним все більший контроль.

Всього п'ять зекономлених хвилин в день перетворяться на цілу добу за рік! Навряд чи хтось відмовився б від додаткового вихідного дня в році, протягом якого можна розпоряджатися своїм часом за власним бажанням. Виявляється, що знайти його, так само як і втратити, досить нескладно.



7381АК

Друга стріла

Майстер дзен навчав учня стрільбі з лука. Учень взяв лук, дві стріли і приготувався до виконання вправи. Однак Майстер підійшов, забрав у нього одну з стріл і кинув її в сторону.
- Чому ти відібрав у мене другий стрілу? - Запитав учень.
- Я відібрав у тебе не друга стрілу, а першу, так як вона все одно пішла б мимо цілі.
- Але чому? - Здивовано запитав учень.
- Тому що, стріляючи, ти б знав, що у тебе в запасі є ще одна спроба, - відповів Майстер.

Валеріо Альбісетті - "Сміятися від усього серця"

Про книгу словами Автора

Валеріо Альбісетті - "Сміятися від усього серця"

"Можна звикнути бути нещасливим". Адже "щастя залежить не від зовнішніх обставин, а від того, що всередині нашого єства". "Людина є сумною, якщо вона так вирішила, якщо обрала негативні думки". "Людина завжди обирає, навіть тоді, коли не хоче, або думає, що не робила цього".
"Коли ми відчуваємо, що нас охоплює негатив, то ми не є справді собою". Швидше за все,"ти погано почуваєшся, бо так хочуть інші". А чи "помітив, що телебачення, преса, суспільство не визнають можливості зміни конкретної особи? "Їм достатньо приклеїти ярлик … частково тому, що вони поверхнево дивляться на справу, а частково тому, що таким чином … буде легше запанувати над тобою! " Зараз дуже часто "особистість сформовано на бажанні бути корисною". І дуже часто "навколишні бачать лише деякі грані твоєї складної та нескінченної особистості". Однак "важливо не сприймати близько до серця думки поганих людей", адже дуже часто "ти страждаєш через чужі справи" та чужі уявлення. Також "намагайся не повторити … помилки: ідентифікуватися з тим, що інші … думають або говорять про тебе". Бо "ти єдиний і неповторний. Ніколи не забувай про це". І так! "Припини боятися! Смійся". Бо "сміх від усього серця звільнить тебе, освіжить легені та голову". І пам’ятай: "ми можемо змінити стан нашої душі, нашу життєву позицію, наше ставлення до життя", адже "справжнє щастя – це відчувати власне серце, яке сміється попри все. Попри все. Тому що смуток є поза нами". Спробуй "стати справді вільним та відповідальним. Реалізувати іншу мрію". Адже "важливі не результати, а спосіб їх досягнення. І навіть більше. Важливо те, як ми живемо".
"Сміх від усього серця очищає організм". Доведено, що "це природний лікарський метод". Але все рівно - "без стресу існували б лише нудьга та бажання померти". А от "коли ми сміємося, то у нас виникає бахання жити"
Сама лише "постава тіла може допомогти тобі, щоб всередині тебе … зародилася повага до себе, радість та оптимізм". А ще "ставлення до свого тіла випливає зі ставлення до свого розуму, своєї душі". Задумайся. "А чим є старіння для особи з веселим серцем? Це лише один із етапів життя, такий самий, як інші".
І нехай "ми почуваємося самотніми у відкриванні знаків, вказівок, які допомогли б нам стати умиротвореними, допомогли віднайти сенс у світі, що став поверхневим та заплутаним, у житті, що є болісним та важким, але надзвичайно захопливим", але сміймося! І це має бути "сміх із глибини твого єства, викликаний щоденними ситуаціями і подіями: як звичайними, так і винятковими". Він "повинен бути спонтанним, щоб виглядати справжнім. Він повинен народжуватися у серці: після кумедної сцени, яку ви помітили під час покупок, через особливий вираз обличчя особи, що сидить поруч у купе потяга або у метро, або ж через незвичайні пустощі, які так полюбляють діти".
"Треба завжди жити так, щоб у глибині серця не втрачати таку веселість, мішанку здивування, спонтанності, подиву, невинності, веселості, самоіронії."
"Ти також спробуй сміятися серцем!" Приєднайся до "тих осіб, які вміють жити".