хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «кохання»

Танок пристрасті.

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -
танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!

гнучкий мов пломінь стан оманний наче мить
і стиснуті вуста, між віями блакить,

і шалу томний біль в коханні віч на віч,
волосся темних хвиль серпанково у ніч,

а тонкий вигін брів кордоном від зажур
і не жалкує стріл у пристрастях Амур.

Чумацький пилом путь у незліченність зір...
забудь, усе забудь! і докір, і укір -

послухай, любий мій, як рветься із тенет
гітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...

* * *

я пришёл к тебе с приветом,
рассказать, что солнце встало,
что оно горячим светом
по листам затрепетало...
            (А. А. Фет).

осміхнись,моя кохано,
в цей чарівний дивний ранок!
сонце вже торкнулось листя,
сяє в росах серебристо
і від неба віє свіжість,
огортає серце ніжність
й світлим повнитсья коханням,
вітерець гуляє ранню,
пісня жайвора над полем
освятковує роздолля,
польові квітують квіти -
їх краса така тендітна!..
і туман легким серпанком
до твого спадає ганку...


* * *

не ангелом крилатим і не духом
а легітом що в листі у ночі
тобі єдиній розповім на вухо
кохання наше й стихну на плечі
я розхвилюю подихом волосся
торкнуся перс, стривожу твої сни
тобі навію пристрасті і млості
щонайніжнішим шепотом луни...
і відійду у світанкову тінь я
хмаринкою розстану в небесах
я розчинюсь у сонці, у цвітінні
у пісні, в росах, у твоїх очах... -
ім"ям твоїм у розсвітах зоріє
кохання світ трояндою зорі!..

Я пам"ятаю


Я завжди пам”ятаю,
Ті місця солов”їні,
Де вперше – “кохаю”
Промимрив  дівчині

Не забуду білу хату край села,
Що сховалась між дерев високих,
Там юнь моя пройшла,
Серед озерець синьооких

Бо ж там відчув палку любов,
В чеканні серце колотилось,
Коли вперше на побачення ішов,
Здавалось, все село услід дивилось

А я ішов, питаючи “Когось”,
Хіба ж так просто сонце гріє?,
Не просто ж так побачення вдалось
І від щастя серце моє мліє

Не просто так, шелестить трава,
Коли юнь увечері гуляє,
І кожна стеблинка ожива,
Коли життя в саду буяє

Не просто ж так, люди всі,
Собі пару вибирають,
І квіточки тремтять в росі,
І пташки тому й співають

Так і роки життям пливуть,
Аж поки з юні золотої.
Поволі у зрілість перейдуть,
В храм суєти і мудрості людської

віршування в окупації

12. літачки, кораблики...

літачки кораблики лЕгкі у простОрі
плавають літають в небі і на морі

крила і вітрила з метеликових крил
поведуть у далі подувом вітри

і хмаринки білі у безмежній волі
плавом пропливають в небесах крізь долю

подивом у спогад із дитячих мрій
біль і щем у серці згублених надій

пригадаю юність весняною ранню
квітами тендітними світлого кохання

і серпанок степом в дивній цій порі
осипає очі росами зорі...

Дощить…


Дощ… Чомусь я люблю дощ…

Мабуть тому, що ще в житті не віддощило…

Грім… Чомусь я люблю грім…

Мабуть тому, що ще життя не відгриміло…

 

Я не вірю, що сонце згаса,

Коли на ніч за обрій сідає.

Може сивою стати коса,

Та хіба то любов, що згасає.

Знаю: можуть безжально літа

Перекреслить поєднані долі.

Мов чужі стали в тебе вуста,

Аж у серці відлунило болем.

 

Я не вірю в холодні вітри,

Коли квітне ще сонячне літо.

В мене серце, як сонце, горить,

Щоб кохати, кохатись, любити.

Ще зелена надворі трава,

І не всю ще на сіно скосили.

Я не вірю в байдужі слова,

Що із вуст твоїх снігом злетіли.

 

Я не вірю, що можна блакить

Назавжди чорним хмарам сховати.

Відгримить в небесах,  віддощить –

Буде райдуга з неба звисати.

Перейду я до тебе по ній:

І до лона ласкаво притиснусь.

Ти втомилась за день, а мені

Бозна-що вже привиділось, звісно!

 

Не вигадуй! Я серцю кажу, а  воно –

То щемить, а то ледве не плаче.

Твоє серце – холодне. Та лід

Я своїм розтоплю, бо – гаряче.

От же бандерівці...




"Закохані ліхтарі"у Луцьку. От  же бандерівці...rofl У нас навіть ліхтарі закохуються!!!

про дівчачий складний характер

8 причин жениться на девушке с дурным характером
Если вы хотите стать лучше, расширить горизонты своего мышления и свои способности, вам лучше жениться на «сложной» девушке. Вот как определить, что вы нашли именно того человека.
     

Все знают, каково жить с девушкой, которая просто плывет по течению. Она не злится и не бросает вам вызов. Она не критикует вас. Она только кивает и смеется. И с ней всегда комфортно. Она милая и добродушная. И позволяет ему делать все, что он хочет. 

Когда люди выбирают, с кем жить, то заботятся, в основном, о том, чтобы у человека не было недостатков, с которыми нельзя примириться. И делают большую ошибку.

С девушками «другого типа» обычно намного сложнее. Они не радуются тому, что имеют, а хотят иметь то, чего заслуживают. Они будут жаждать большего от вас. Иногда они могут спорить с вами в неподходящий момент — но все потому, что они страстные и заботливые. А еще — эмоциональные.

Бесстрастный и безинициативный мужчина выберет первый вариант. Он не готов работать над чем-либо, включая собственные отношения. Он не хочет, чтобы с ним спорили. Заканчивается все обычно тем, что отношения превращаются в рутину и увядают. А люди живут друг с другом только потому, что «уже привыкли», или им «сложно делить имущество», или «ради детей». 

Но настоящий мужик знает, что девушка со сложным характером — лучший выбор. Порой жить с ней бывает трудно, но это только потому, что она всегда стремится к лучшему. Если мужчина это осознает, то со временем его отношения с такой женщиной будут становиться крепче и здоровее. 

Вот на такой девушке вы должны жениться. Вам может казаться, что у нее совершенно несносный характер, но вы не готовы оставить ее. Эта девушка никогда не успокаивается. Жизнь с ней вряд ли будет «сахаром», но она заставит вас желать большего. 

Девушки со сложным характером обычно творческие и эмоциональные. Их часто называют «сумасшедшими» или «стервами». Или «сумасшедшими стервами». Но никто не будет вас любить больше, чем эта «стерва». 

Никто другой не заставит вас двигаться навстречу своим мечтам. Со «сложной» девушкой вы сможете вести глубокие философские разговоры. Она будет корректировать ваши идеи и убеждения. И пусть с ней никогда не будет легко, зато с ней никогда не будет скучно. 

У «простой» обычно и «простой» ум. Жизнь с ней будет спокойной и гладкой. Она будет всегда соглашаться с вами. Но в таком случае — какова истинная ценность вашего партнера? 

Если вы хотите стать лучше, расширить горизонты своего мышления и свои способности, вам лучше жениться на «сложной» девушке. Вот как определить, что вы нашли именно того человека: 

1. Она редко говорит вам то, что вы ожидаете услышать. И зачастую оказывается, что в результате она была права. Женитесь на такой девушке! 
2. Женитесь на девушке, которая требует вашего уважения по отношению к себе. 
3. Женитесь на девушке, которая может говорить о политике. Даже если ее мнение отличается от вашего собственного. 
4. Женитесь на девушке, чьи глаза начинают страстно мерцать во время разговоров о некоторых вещах и путешествиях. 
5. Женитесь на девушке, которая не позволит вам угробить свой талант. 
6. Женитесь на девушке, которая заставляет вас пытаться стать лучше каждый день. 
7. Женитесь на девушке, с которой вам приходится иногда бороться. 
8. Женитесь на девушке, чьи таланты равны вашим, а то и превосходят их. 

Мой папа всегда говорил, что в маме его привлекало, прежде всего, то, что она была умнее его. Только настоящий мужчина может признать, что это достоинство жены, а не ее недостаток. 

Не поймите меня неправильно. Девушки с тяжелым характером обычно являются для мужчин «болью в заднице». Они постоянно заставляют вас чувствовать, что вы не можете сделать их счастливыми. Но с годами, когда эта девочка вырастет и станет мудрее, она будет просто идеальной женой. И как только вы найдете одну из них, хватайтесь за нее изо всех сил. Возможно, она — лучшее, что может когда-либо случиться с вами в жизни. 

Автор неизвестен. 

Збагнеш колись... А мо і не збагнеш....


Де розум з досвідом сплелись,
Душі там нічого робити…
Як прийде час – збагнеш колись,
Змарновані згадаєш літа.

Бо ж розум каже: це твій шанс –
Щоб жити далі – тільки спокій!
Над ним потішиться душа,
Зірок сягаючи високих.

На відчайдушний здатна крок,
І бозна-де у неї сили:
Найнедосяжнішу з зірок
До ніг обраниці прихилить.

Навіє мрії. І зведе
У них палаци повітряні...
Повір: безсилий розум, де
Душа заскочена коханням.

Ним все освячене в житті.
Хто не збагнув – повір на слово:
Немає вищих почуттів
За почуття святе любові.

Якщо в тобі його нема,
Який не був би ти розумник,
Вважай: життя прожив дарма,
Бо правив балом розрахунок. 

Взірець для мене – відчайдух,
Що в розуму й душі двобої
Зумів загартувати дух,
Незламний дух, котрий з любові. 

Котрий дає нам пізнання
Життя. І спонука на вчинки,
Що їх і смерть не зупиня:
В ім’я Вітчизни, роду й жінки. 

Хай розум з досвідом сплелись –
Душа із ними у двобої.
Як не збагнув – збагнеш колись,
Як серце сповниться любові. 


Минає... все! І час, на жаль, не жде...



А день пішов як в воду канув.
А ніч чомусь така без меж.
І я запитую:"Кохан
а,
Чи
ж ти сумуєш зараз теж?"

Чи також ти чекаєш дива?
А врешті, що таке дива?
Це ж бо іллюзія зрадлива,
Яка в уяві лиш бува?

А може ми оце з тобою
Живем в тім світі лиш напів?
Любов братається з журбою
Уже впродовж століть… віків…