хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «громадянська лірика»

Болем сповнена Вкраїна

Болем сповнена люба Вкраїна:Кров'ю скроплена бажана воля...У боях кращі соколи гинуть, Проростаючи маками в полі.Де знайти нам трави помічної - Напоїти відваром країну, Як же рани матусі загоїтьІ у битві буремній не згинуть?Зберегти її честь і свободу, Прадівдівське імення в віках?Як прокласти шляхетному родуУ майбутнє омріяний шлях?Нам потрібно не так і багато:Позабуть про амбіції й гонор, Щиро й міцно по-братськи обнятись, Розпочати життя по-новому.В нім не буде страждання і горя, ...

Читати далі...

Жалоба України-матері

Криваві хлопчики в очах, Жахливі крики у ночах Забутих тіл у лісосмугах.І труп, який ще не прочах, Біля ікон горить свічаЯк пам'ять про чийогось друга.А вдома батько - не мечем, Розбитий вмить паралічем, Одвічна матері жалоба...І знов під кульовим дощем -Десятки, сотні під плащем...І хрестить Україна лоба...Здається, висохли ковші, А струни лопнули в душіВ журі за кожним сином.Скорботно дивиться на світОчима тих, хто впав у снігЗа неї, Матір, згинув...[Приєднана картинка]

Вбирала старенька портрет свого сина

Вбирала старенька портрет свого сина:ВасИльки, чебрець - хлопчаку молодому...На полі чужому геройськи загинув, Далеко від отчого рідного дому...Квітчала - і руки тремтіли у неньки, Порепані, струджені... "Жить би та жить..."І бачиться жінці: синочок маленькийДо сивої мами назустріч біжить.Білява голівка, мов ніжна кульбабка, Малі рученята торкнулись подолу."Ну, здрастуй, онучку, ти зовсім як татко, Так схожий...", - упали васИльки додолу.Розсипалась туга - і зойкнула хата...

Читати далі...

Поетові

Не шукайте аналогій - їх НЕМАЄ...До Поета Бездарність придибала в гості, Без запрошення Сірість услід причвалала.Чаї розпивали, мили ближньому кості, Пізніше й цього їм здалося замало.Забувши манери, поправши мораль, етикет, Довбали за чесність, а потім за совість.Летіла білизна, і скоро нещасний ПоетЛишився, пробачте, голісінький-голий.На фоні міщанства, пітьми й глупотиНаш Митець був доволі самодостатнім.Із власного дому пішов у холодні світи.І скоро у домі ...

Читати далі...

Ділили матір...

Земля тріщала вусебіч по швах - Козацькі голови летіли.А на безадісних ковшахСльозини розпачу тремтіли.Коли сини не можуть навестиПорядку й миру у державі, Коли летять зруйновані мости, Сусіди долучаються до справи.Але сусіди - ос жалких рої, Їм не болять чужі тривоги.Тому Вкраїни болісні жаліДля них - свободи епілоги....Одні з торбинами, немов старці - Останнє другі докрадають...Все ділять, ділять матір синівці, Цвяшки у тіло забивають...[Приєднана картинка]

Не однаково...

Тобі осанна, мій Тарасе!Не мав на чужині спокою.Ти піднімав народ незрячий, Будив його і звав до бою.Уперто стукав в двері кожні, Але були вони заперті.Ти ж говорив, що жить не можнаВ неволі і в ярмі до смерті.Навчав ти не цуратись мови, Тієї, що говорить мати.Боліти України болем, Про неї, рідну, пильно дбати.Бо воріженьки навісні(О, то ще ті, скажу вам, люди!)"Присплять, лукаві, і в огніЇЇ, окраденую, збудять"...[Приєднана картинка]

Батьківська хата

Колись у цій хатині стільки людуЗбиралося на свято за столом!Лунала пісня радісна повсюду, Дитячий сміх розносився селом, Велись розмови щиро і затято.Коли ж сідало сонце за поля, Світилася віконечками хата, Щасливо усміхалася здаля.Так сталося, що розбрелась родина...До хати стежку листям замело.Кривавими слізьми рида калина, Зове дітей відвідати село.[Приєднана картинка]

Доля українських поетів

[Приєднана картинка]Від Поетів - силуети[ Читати далі ]

Розчахнуті дитячі очі

Дітям із дитбудинків присвячуєтьсяРозчахнуті дитячі очі, В них затаївся біль і сум.Там сірі дні і жахні ночі, І безліч невеселих дум...Для них говорять депутатиУ передвиборчі весняні дніПусті слова про "путь крилатий", Приносять усмішки масні.А дітям треба небагато:Скакати, мов лоша, в траві, А на ніч щоб погладив татоПо сонній ніжній голові.І мамина одвічна ласка, Мрійливі очі, брів розліт, Бабусина сивенька казка, Собака Шарик, кіт-муркіт.Розчахнута душа дитиниЛишиться в...

Читати далі...

Не на ви джу!

Ненавиджу слів маскарад, Бої без інструкцій і всує, Модерний бездушний верстат, Що духом убогих штампує.Ненавиджу зла авангардІ постмодерністські війни, І зграї чужинських солдат, Що в нас почуваються вільно.Ненавиджу гнів і розбрат, І скрегіт ножа, який точитьІуда, що звавсь вчора "брат" - Сьогодні ж викльовує очі.Ненавиджу зграї "бригад"І підлого вбивцю ПілатаЗа те, що в країні розпад, За те, що украв в мене "Завтра"! [Приєднана картинка]