Куняють сонні ліхтарі, І місяць позіха на дроті.Мережить майстер на зоріЛистки в старенькому блокноті.Тоненька віршів філіграньПоету не дає заснути.Митець стирає зриму граньМіж тим, що є, й що може бути.Урешті слів стрімкий витокЗупиниться в кімнатній тиші...Розбудить списаний листокЩе не дописаного вірша.[Приєднана картинка]

Брали участь зі своєю вихованицею у Всеукраїнському конкурсі "Ми за тверезе життя!". Її казка видрукована у Збірнику конкурсних творів.А я, начитавшись віршів дітей, написала невеличкий роздум."Не встромляйте голки у наші маленькі серця!" (із твору )Це вірші дітей. А думки не дитячі, В очах цих рядочків - і розпач, і біль:Покинув їх тато, а мама незряча, А друг нюхав клей - і немає в живих...Якби ж люди вміли життя цінувати, Що Бог дарував їм на їхній же вік...Не тільки ...

Читати далі...

Вбирала старенька портрет свого сина:ВасИльки, чебрець - хлопчаку молодому...На полі чужому геройськи загинув, Далеко від отчого рідного дому...Квітчала - і руки тремтіли у неньки, Порепані, струджені... "Жить би та жить..."І бачиться жінці: синочок маленькийДо сивої мами назустріч біжить.Білява голівка, мов ніжна кульбабка, Малі рученята торкнулись подолу."Ну, здрастуй, онучку, ти зовсім як татко, Так схожий...", - упали васИльки додолу.Розсипалась туга - і зойкнула хата...

Читати далі...

http://blog.i.ua/user/4327582/1226377/Хотіли європейського, плебеї, Не вітчизняного, а екстра-класу?Так нате! В Києві парадом геї Цивілізацію несли у маси.Дарма в пістрявий зброд жбурляли яйцяЙ спиняли на колінах християни.А мер рудий німецький дивувався:Чому ж колеги з Києва немає?!Чи ляпас черговий, чи просто ж..., А чи на збочення приходить мода?Цинічно насміхалася Європа:"Немає стержня у цьогО народу!"[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]&nbsp...

Читати далі...

Українці, українці, На землі своїй чужинці!Давить жаба, мучать пранці, Бідні мої ошуканці...Що ж ви, любії синочки, Точите ножа в куточкуНе на ворога, на ката - На ріднесенького брата?Гризуть його звідусюди:І чужі, недобрі люди, І свої брати-браточкиЗ ближнього деруть сорочку.Так болить ваша упертість, Злість, жадоба, пиха й зверхність, Недолугість й небажання, І відмовка "хата з краю"...Українці, милі браття, Як потрібне нам завзяттяІ міцна, як криця, спілка!Одного ж народу...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Черкаси. Пагорб СлавиІдуть, ідуть на Пагорб ветерани, Та значно поріділи їх ряди...Статечний вік, болять і ятрять рани, І спогади печуть у день ходи...[ Читати далі ]

Слова струмочком чистим жебонять, То струмом б'ють, гуркочуть грізно громом.То лащаться ласкавим кошеням, А то мечем рубають по живому.Вони у сні тривогою кричать, Зривають із ще теплого дивана.А то, буває, тоскно так мовчать...І думаєш: кінець чи це нірвана?Я потім ті слова переберу, Зернята відділивши від полови...Щовечора я Господа молюНе відлучати від живого Слова.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Від Поетів - силуети[ Читати далі ]

На перехрестях поглядів несхожихГлибокі очі - сині два озерця.Та байдуже численним перехожим -Турбот й турбот у кожного на серці...[ Читати далі ]

[Приєднана картинка]У темряві палахкотить свіча, Її плекаю бережно, роками.Уперто ви рубаєте з плеча .Не треба до поезії - руками!Свіча була залишена не вам, Вона була зоставлена не вами.Слова до краплі іншим я віддам.Не треба до поезії - руками!Коли ж свіча зрадливо затремтитьІ захитає "доля терезами", -Чиясь душа тихенько заболить...Не треба до поезії - руками!