[Приєднана картинка]13 травня 1933 року позбавив себе життя М. Хвильовий.У день такий квітують вишні, Над цвітом їх гудуть джмелі.Здається, тут живе Всевишній, Колише спокій на землі.Та вечоровим зойком тишаРозірве небо голубе.Хтось в день оцей напише вірша, А хтось, як він, уб'є себе...

Розчахнуте серце моєї ВкраїниНаповнене смутком і вічним жалем.Та вірю, що сльози в очах МагдалиниПроллються на ворога судним дощем.О, скільки Вітчизні ще витримать болю, Щоб врешті вдягнути свободи вінок?Доволі вже плачу, і туги доволі!Пошли, Боже, неньці розумних діток![Приєднана картинка]

Створив Майдан подружню пару, Свободи духом повінчав. Ради життя, а не піару Він сотворіння розпочав. Зійшлися південь, схід і захід, Щоб розгалузилось життя, І як цілком природній захід В них народилося б дитя. Час підійнять Народну волю На рівень Світо-сприйняття Обрати вкотре кращу долю Задля достойного життя. Нехай складеться все на диво: За покликом природніх прав Законодавчу ініціативу, Нарешті...

Читати далі...

Земля тріщала вусебіч по швах - Козацькі голови летіли.А на безадісних ковшахСльозини розпачу тремтіли.Коли сини не можуть навестиПорядку й миру у державі, Коли летять зруйновані мости, Сусіди долучаються до справи.Але сусіди - ос жалких рої, Їм не болять чужі тривоги.Тому Вкраїни болісні жаліДля них - свободи епілоги....Одні з торбинами, немов старці - Останнє другі докрадають...Все ділять, ділять матір синівці, Цвяшки у тіло забивають...[Приєднана картинка]

Січневий сніг, холодний білий снігВизолює серця від мулу.Так прагне люд звільнитись від іржіІ пробудити дух заснулий.І вихлюпнути все, що не збулось, І визбирати втрачені літа, Щоб хоч в майбутніх поколінь сплелосьВ вінок свободи й радості життя!Кипить Майдан. вирує і зове, Бо вже як йти, то значить до кінця!Лютує ворог. але дух живе, І б'ються в унісон палкі серця!

Майдан - не анархія! Значить, дістало.Це значить, що хліба й видовищ замало.Народ - не платформа для експериментів.Немає свободи - так геть президента!Пани депутати у Раді все скачуть,Одягнуті, вбуті з Європи, одначе.Для них лікування в Європі, пологи.Чому ж для народу немає дороги?А діти все бачуть і все розуміють.Максималісти... Брехати не вміють.Тому на майдані в них воля родилась, І совість, що в спадок від предків лишилась.Бо ж можна сидіти ще довго у хатіІ гибнути духом, ...

Читати далі...

Ой, тужила чайка над Дніпром, Над крутими бережечками літала:- Чому Брути сіються кругом?Куди згинула минула слава?- Не повернуться гетьмАни-козаки, Бо могили їх давно позаростали.І ростуть на Запоріжжі будяки, Там, де здавна воля мандрувала.Вітер із степами розмовля, Береги Дніпра весь час полоще:- А омита кровію земляВже не родить славних запорожців...Журно тужить чайка над Дніпром:"Не глумися ти над нами, враже..."Та співає молодь за вікном, Що козацька слава не поляже![Приєднана...

Читати далі...

" Із своєї хатини вийшла Галя, побачила Чіпку із зв'язаними руками, дівчинку всю в крові: — Так оце та правда?! Оце вона!!!— скрикнула не своїм голосом і несамовито залилась божевільним сміхом. Христя дізналася про страшну новину від Грицька і зразу побігла до Галі. Перегодя трохи вернулася сама не своя і сказала, що Галя повісилася. " (П.Мирний "Хіба ревуть воли, як ясла повні?) Рублені ворота, Дім...

Читати далі...

Тобі осанна, мій Тарасе!Не мав на чужині спокою.Ти піднімав народ незрячий, Будив його і звав до бою.Уперто стукав в двері кожні, Але були вони заперті.Ти ж говорив, що жить не можнаВ неволі і в ярмі до смерті.Навчав ти не цуратись мови, Тієї, що говорить мати.Боліти України болем, Про неї, рідну, пильно дбати.Бо воріженьки навісні(О, то ще ті, скажу вам, люди!)"Присплять, лукаві, і в огніЇЇ, окраденую, збудять"...[Приєднана картинка]

Питав місяць-місяченько, Чом болить в коня серденько.- Ой ти, коню, білий коню, Мчиш ти, вільний, в чистім полі, В полі чистім, в зелен-лузі, Чом серденько в горі-тузі?- Ще учора з вороженькомКозак бився молоденький.Бився довго, до півночі, Закрив бідний ясні очі.Та й упав на землю грішну, Залишився в ній навічно...В краю дальнім, в Україні, Стоїть хата при долині.Прислухається з журбою, Чи не тупнув кінь ногою.Вийде з хати стара мати, Що я маю їй сказати?Питав місяць-місяченько...

Читати далі...