Листопад… Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка]

СУРОГАТ Останнім часом вона не любила нічого штучного: ні свинячих сосисок без вмісту м’яса, ні згущеного молока із додаванням цинку, ні масла з ацетоном – сурогату, одним словом. Вона намагалася зрозуміти тих людей, які заміняли свої почуття сурогатом. Молодих дівчаток, які шукають багатих старих татусів. Ладних...

Читати далі...

Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG)

Низько над храмом хмари… Похмурі, Сині, дебелі… Не стримують гнів, Кидають бризки небесних вогнів В баню безхресту, колись білі мури… Плесо посивіло, зморшками вкрите; В шибку надщерблену шибеник-грім Бамка… Старий, павутинням сповитий, Іконостас … Поруч тінь – пілігрим - Я; сам-на-сам розмовляю з Всевишнім; Тиха молитва підноситься вгору - Гуркіт і ревище грізного хору Перекриває… &nbsp...

Читати далі...

Дощ тарабанив у шибки вікон, дощ колов моє тіло дрібними шпажками. У черевиках смішно хлюпало, вони враз зробилися із середини слизькими і це сповільнювало мою ходу, проте я вже давно була мокрою мов хлющ, тож тут чи поспішай чи ні однаковісінько. Четвер добігав краю, ще лишалося хвилин десять до опівночі і почнеться очікувана п*яниця, така улюблена моїми співробітниками. Від згадки про колег та наш офіс, я усміхаюся, бо вже передбачаю завтрашній ранок і напевно знаю хто-що скаже. Поодинокі...

Читати далі...

Гамір міста столичного. Ноги… О!.. Огидно! Дно… Ти - на асфальті – Ти лежиш… Тротуар. І дорога – Автомонстри на ній, як на шпальті. Автолітери, -коми та –фрази, Глави міста столичного й фази… Ноги – над – повз – крокують. Байдужо. Ти – безхатченко. П'яний. Недужий. Безсоромний. Нахабний. На дні ти. Де дружина? Батьки? Твої діти? Твоє тіло в останню дорогу Проводжатиме хто? І до Бога Хто молитиметься? Щирі сльози Чи проллє над тобою, убогим...

Читати далі...

Еліас неохоче розплющив очі та глянув на годинник: 8 годин. Згадав, що університет вже закінчив, а роботу ще не знайшов… Передумав лякатися з приводу того, що вже восьма.Тож, перевернувся на інший бік та знову заснув. Прокинувся – 10 ранку. Неохоче сів на ліжку та загорнувся у ковдру. Страдницьки застогнав та скинув ковдру.Встав. Згадав, що сьогодні вже 15 квітня й зітхнув з полегшенням: скоро літо – він не переносив холоду. А голод він звик терпіти з початку весни ...

Читати далі...

Еліас вимушений був погодитись піти з Ніком до нічного клубу. І що тільки Нік там забув? Краще б вони разом пішли на концерт Kottak Attack… А то він сам буде сумувати на концерті…Клуб виявився доволі неприглядною обшарпаною будівлею з неоновою вивіскою «Der Nacht». Так, саме тут Еліас і не хотів опинитись вночі… Ці філософські роздуми перервав Нік:- Ну, ось ми й прийшли! Зараз я познайомлю з компанією! Дівчата давно хотіли знайти нових друзів!Еліас&nbsp...

Читати далі...