Слогани з серії «ВІН чи ВОНА».

1. Хто краще – ВІН чи ВОНА     Одна й та сама ТУФТА

2. Вже біжить паразитів цілий загін   Хто буде президентом – ВОНА чи ВІН?

3. Хто президент – ВІН чи ВОНА   Все одно для нас країна одна

4. ВІН чи ВОНА – який паразит?   Візьме за нас наступний кредит

5. ВІН чи ВОНА –краще брехає?    Бидлоеліта гроші просирає

6. ВОНА чи ВІН – гарне питання    ПІЙШЛИ ВОНИ – моє посилання

7. Який клан виграє знов    Той буде пити нашу кров

Що найбільше обговорюється останнім часом? Звичайно ж, тема виборів...

А за кого ви проголосуєте в другому етапі виборів?

      Сьогодні минає четвертий день з часу проведення першого туру виборів. Електорат швидко відійшов від політики і  єдине питання  яке турбує зараз простих «смертних» приборкувачів урн,  це – чи зможе Тимошенко набрати відповідну кількість голосів  щоб «вставити» Януковича? І допоки така біполярність поглядів висвердлює в їх  свідомості залишки уяви про краще майбутнє, я, як непохитний борець за демократичні принципи в державі на благо суспільству і  з чисто  меркантильних інтересів, запустив між своїми знайомими  тоталізатор. Скажу відверто – не кожен готовий заплатити серйозну суму за свої політичні уподобання. Переважно ставки коливаються  в межах 5-10 гривень… З цього роблю висновок – гріш ціна таким кандидатам. Хоча, погоджусь, що й сама ідея заробити на прогнозах в українській політиці діло – згибле.
    Взагалі всі законопроекти у Верховній раді можна поділити на декілька категорій: закони які приймаються для депутатів і виконуються депутатами; закони, які приймаються для депутатів і виконуються народом  та закони, які приймаються для народу, але не виконуються ні депутатами ні народом.
   Воістину, правова держава.
  Безсумнівний факт, що дії українського політикуму завжди йдуть на перекір здоровому глузду. Але останній «розбір політичних польотів» поставив під сумнів і закони всесвіту. «Космос - не безмежний» - хором сказали всі політичні партії і під приводом перевірки діяльності Київради, вже списали Льоньку Чурновецького з посади «градоначальника». Зрозуміло, мер обурився і скоріш за все вже розпочав писати пісні, якими збиратиме електорат на чергові-позастрокові, а «його молода команда теж  щось робить для цього». Про це свідчить заява Кільчицької : "У нас молода команда… У нас не тільки в Києві, а й по Україні є штаби".
  Таке враження, що Україна, це - суцільні штаби, крайкоми, парторганізатори, агітатори, активісти.  До речі всі вони  хотять …істи …істи …істи. Де ж політики бабла стільки нарубають? Догадуєтесь? Ось вам і нова сентенція: «Криза – безмежна».
   Найкращою «Реплікою дня» сьогодні можна визнати вислів заступника голови ПР Ганни Герман, якою вона фактично вколотила останній гвіздок у мерську труну Леоніда Батьковича:
"Стосовно ставлення до самого Леоніда Михайловича, то як людина віруюча він має повторювати слова святого писання: за справами твоїми судитимуть тебе. Якщо він буде це пам'ятати, можливо це йому трохи допоможе" .
     Ну що ж, після цього залишається лише додати, що від сьогодні свого пастора у партії мають і Регіонали… Амінь

По-перше, українські виборці досі не навчилися голосувати розумом. Серцем, шлунком - чим завгодно, але тільки не розумом. Суспільство продовжує перебувати в стані соціальної шизофренії. А популізм дотепер залишається основним методом виборчої кампанії, що означає: у пересічного виборця бажання отримати "все і зараз" є ключовим.

Клянучи на чому світ стоїть олігархію, говорячи про її двох головних провідників у політиці як про представників "зла" для України, в першому турі вперто голосують саме за це "зло", щоб у другому вибирати з меншого.

Наскільки простішим був би вибір, якби до другого туру потрапили, наприклад, Тігіпко та Яценюк. Тоді обирали б найкращого, а не голосували проти найгіршого. Якщо суспільство не навчиться взагалі не робити вибору "з двох бід", то українська приказка "про бідних і дурних" буде актуальною ще дуже довго.

По-друге, результат кампанії в основному визначають фінансові ресурси. А оскільки громадяни досі не готові до ідеї, що саме вони через партійні внески, бюджетне фінансування та пожертви на виборчу кампанію мають фінансувати своїх політиків і політичні партії, це й далі означає беззаперечність впливу великого капіталу на хід кампанії, результати виборів і, відповідно, державну політику.

Саме фінанси та адміністративний ресурс визначали обсяг часу кандидатів у медіа-просторі.

Саме фінанси та адміністративний ресурс визначали обсяги наочної реклами та рекламної продукції в кандидатів.

Саме ті кандидати, кампанії яких були найзатратнішими, здобули перші місця.

Суспільство не в змозі проконтролювати витрати на такі кампанії, а ще краще - контролювати та обмежувати фінансове наповнення передвиборчих фондів. Одночасно використання адміністративних і бюджетних ресурсів під час проведення кампанії кандидатами, які перебувають при владі, збільшилося.

Виборча кампанія ще раз засвідчила: такі кандидати, незважаючи на свою партійну належність, потребують жорсткого і суворого контролю щодо використання суспільних ресурсів у власних політичних інтересах. Наразі таких механізмів не існує.

Спроба Анатолія Гриценка провести кампанію на гроші виборців дала позитивний результат тільки в тому сенсі, що він зробив це першим. Однак достатнього фінансування для кампанії не принесла.

По-третє, хоч би хто з двох претендентів, що залишилися, став президентом України, він буде змушений визнати реальний стан справ. А цим реальним станом є наявність системних політико- правової та соціально-економічної кризи.

Неефективні державні та соціальні інститути призводять до колапсу держави. І виходом з цих криз вже не можуть бути косметичні латання законодавчих прогалин або подальший соціальний популізм.

Виходом можуть бути тільки реальні глибинні комплексні реформи в усіх сферах суспільного життя. Конституційна, адміністративна, судова, реформа правоохоронної сфери, місцевого самоврядування, антикорупційна - це ті реформи, без здійснення яких під загрозою опиняється сама українська державність.

Відсутність реформ в освіті, медицині, ЖКГ ставлять під загрозу саму фізичну можливість життя українців.

Біда в тому, що такі реформи потребують жорстких і непопулярних заходів, про які кандидати виборцям нічого не говорили і які не були предметом виборчих програм.

Чи вистачить кандидатам волі, сили, мужності зрозуміти, що вони "тимчасові", а їхні діла можуть пам'ятати вічно? Чи вистачить їм мужності розпочати реформи, розуміючи, що результати їхніх зусиль можна буде побачити вже на політичній пенсії?

УП, повністю тут: http://www.pravda.com.ua/articles/4b5591cc02aab/

«Виктор Медведчук – человек исключительно компетентный, последовательный в своих действиях и, безусловно, надежный. Как настоящий патриот, он отстаивает прежде всего интересы своей родной Украины... К нему очень серьезно прислушиваются люди, от которых зависит принятие решений, причем, не только на Украине, но и в России»                                                      В.Путін, президент Росії в 2000-2008 рр.

Віктор Медведчук – фігура одіозна і неоднозначна. Про нього не писав, мабуть, лише лінивий. Говорити про цю постать тепер видається банальним, але не згадати його «не злим тихим словом», на мою думку, є ще більш неправильним. Адже факт підтримки Медведчуком одного з реальних кандидатів в президенти – Юлії Тимошенко – говорить про те, що цей політик розраховує всерйоз і надовго повернутися. А якщо він повернеться, то Україна ризикує поринути в болото кучмізму, явища, яке у нас, чомусь, якось дуже швидко забули. А дарма! Тож, щоб упередити ренесанс кучмізму «під скіпетром» вже Юлії Тимошенко, мій обов’язок ще раз наголосити на тих темних справах, які «сірий кардинал» української політики утинав під час президентства Леоніда Кучми. [ Читати далі >>> ]

Він:

http://censor.net.ua/go/offer/ResourceID/141270.html

 

або ВІН:

 

http://www.youtube.com/watch?v=PDXEsmJL1ns&feature=player_embedded

Багато лунає дорікань Віктору Ющенку, що він не прозвітував про свою передвиборчу програму 2004 року. ЄЦ навіть розмістив біг-борди з запитанням до нього. Насправді дорікання зайві, адже інформація про виконання програми "10 кроків назустріч людям" висить на сайті Президента України. ЇЇ у форматі "pdf" може скачати кожен за адресою:

http://www.president.gov.ua/docs/10krokiv.pdf

Звіт містить детальну інформацію, статистичні дані, для легшого сприйняття оформлений фотографіями.

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Рекламний ролік кандидата в Президенти України Віктора Ющенка. У кого відео не програється, дивитися тут: http://www.youtube.com/watch?v=tUOh1j4bCrI Які враження від рекламного ролику? Прохання писати не про самого Віктора Андрійовича як кандидата, а про відео.

Чи підете ви на вибори голосувати?