Замітки церква

Замітки з міткою «церква»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Богдан Бо

Щодо передачі Андріївської церкви Константинополю

Порошенко вніс до ВР законопроект щодо передачі Андріївської церкви Константинополю

Новини » Політика 17.10.2018 - 16:43

Фото: Петро Порошенко

Передача Константинополю Андріївської церкви є важливим кроком у підготовці до надання автокефалії Православній церкві в Україні

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної ради України законопроект щодо передачі Андріївської церкви Константинополю. Про це повідомляє з посиланням на відповідний законопроект на сайті парламенту.

"Установити, що Андріївська церква Національного заповідника "Софія Київська", яка є визначним об’єктом культурної спадщини, пам’яткою архітектури національного значення, як культова споруда, що перебуває у державній власності, передається в безоплатне постійне користування Вселенському Патріархату для здійснення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній і процесій", - йдеться у тексті відповідного законопроекту.

Крім того, зазначається, що метою відповідного законопроекту є визначення особливостей користування Андріївською церквою для створення умов для здійснення церквою Вселенського Патріархату богослужінь в Україні та забезпечення реалізації прав громадян на вільне віросповідання.

Як зазначається у пояснювальній записці, передача Константинополю Андріївської церкви є важливим кроком у проведенні роботи з підготовки надання автокефалії Православній церкві в Україні.

Коментарі: 5

Богдан Бо

Архієпископ Львівський і Галицький Філарет

Наймолодший член синоду УПЦ МП архієпископ Філарет: Більшість з нас підтримують ідею єдиної церкви, але… Михайло Глуховський 11 Жовтня, 12:500 249 0 0 Архієпископ Львівський і Галицький Філарет «Для мене важливо не потрапити до «бази пекла», а не до «Миротворця» 46-річний архієпископ Львівський і Галицький Філарет є наймолодшим членом Священного синоду православної Церкви Московського патріархату в Україні (тимчасовий член синоду у 2018 році). Як і більшість єпископів-членів синоду, він не поділяє ідею створення в Україні нової єдиної православної церкви, та не ставив свого підпису під листом-зверненням до Вселенського патріарха щодо надання автокефалії. 25 вересня Філарет взяв участь у засіданні синоду УПЦ МП, на якому ця церква виступила із різкою заявою. Вона назвала приїзд екзархів Вселенського патріарха «грубим втручанням у внутрішні справи УПЦ» і закликала їх покинути «канонічну територію УПЦ». Саме за це владика Філарет був включений до розділу «Чистилище» бази сайту «Миротворець». В інтерв’ю «Главкому» архієпископ розповів про те, якими можуть бути рішення УПЦ МП в разі надання Томосу, чим продиктований страх переведення богослужінь на українську мову та про позицію церковних громад щодо переходу до нової церкви. З одного боку, владика сумнівається, що нова церква сприятиме об’єднанню православних в Україні, а з іншого – визнає, що саме питання Томосу в останні місяці дуже зблизило УАПЦ і УПЦ КП. Владико, на засіданні Священного синоду, що триває у ці дні у Константинополі, буде поставлено крапку у питанні надання автокефалії православній церкві в Україні. Які настрої у вашій єпархії у зв’язку з цим? Настрої у Львівській єпархії спокійні. З першого дня, коли у ЗМІ було оголошено про початок процесу надання Томосу для України, у нас відбулося розширене засідання єпархіальної ради, під час якого я запропонував такий шлях сприйняття інформації: буде документ, будемо збиратися і говорити, вирішувати. Чому я зайняв таку позицію? Тому що священик має бути духовним пастирем і духовним лідером для вірян. Якщо сам священик буде показувати людям свій внутрішній неспокій, це може призвести до внутрішньої духовної кризи пастви. Ми повинні навчитися сприймати всі політичні і зовнішні виклики через призму духовного життя. Я вважаю, і це думка багатьох старців Афону, що не бажано забігати наперед і робити якісь висновки про те, що саме керівництво церкви ще остаточно не вирішило. Вже в історії України був такий крок, навколо якого було багато інтриг, коли сам патріарх Варфоломій приїздив до Києва з Томосом щодо утворення Київської митрополії. Маю на увазі 2008 рік, коли він приїздив до Києва. Ми бачили, чим все закінчилося. Святкування 1020-річчя пройшли, і він поїхав, не проголосивши Томосу! Після того було дуже багато розчарувань серед політиків, священиків і вірян. Тому ми наперед не забігаємо, наше завдання – звершувати свою християнську місію. Робитимемо перші висновки, коли побачимо документ. Адже ми не знаємо його змісту: чи то буде «Автокефалія», чи «Константинопольський екзархат». Навіть із джерел на Фанарі є інформація, що не так все просто, і остаточне рішення не ухвалено. Цей проект довготривалий і він набував сили поступово. Не один президент України стояв за процесом об`єднання церков. Ми вважаємо, що на початку цього процесу це був політичний проект, за яким стоїть влада і її передвиборчі інтереси. Давайте зараз накладемо мораторій на вирішення цього питання і дотримуватимемося тиші, а продовжимо після виборів президента. Побачимо як після цього буде розвиватися цей проект. В інтерв’ю «Главкому» митрополит Луганський і Алчевський Митрофан розповів, що священики і віряни на Луганщині не підуть «ні до якої автокефальної православної церкви». Хоча він визнає, що в УПЦ МП немає єдиної думки. За вашими спостереженнями, хто саме за, хто проти? Україна є різноманітною і церква є різноманітною. В різних регіонах України існують різні релігійні і народні традиції, які впливають на духовну свідомість вірянина. Тому і по-різному громади будуть сприймати звістку про утворення нової церковної структури чи юрисдикції і по-різному будуть ухвалювати рішення. Наприклад, сьогодні віряни вбачають загрозу, коли людям пропонують богослужіння українською мовою, перестати вшановувати пам`ять деяких святих чи перейти на новий календарний стиль. Я знаю багато священнослужителів і громад, які готові увійти до автокефалії, якщо вона буде канонічно визнана помісними церквами, але у них є застереження, про які я сказав. Архієпископ Львівський і Галицький Філарет Богослужіння проводити українською мовою – у цьому є загроза? В Україні напевно 80% громад зберігають слов’янську мову (на богослужіннях). Загрози від української мови немає і не може бути, це наша рідна мова, загрозу вбачають від відступлення від традиції, не від мови. Є традиція церкви, для людей важливо зберігати спадковість святих отців і подвижників благочестя, які заповідали зберегти богослужбову мову і календар непорушними. Є приклади церков, в яких служать давньогрецькою, давньоєврейською, латиною і так само вони в цьому зберігають свою релігійну традицію. Спілкуємося ж ми з людьми і проповідуємо українською мовою. А чим погана автокефалія? По суті, автокефалія як така не може бути поганою або хорошою. Як говорив блаженної пам`яті митрополит Володимир: «Автокефалія – це не шлях в нікуди, а єдиний і правильний шлях церковного управління». Друге питання: яким чином вона набувається. Якщо автокефалія приведе до об`єднання людей – це буде добро. Але вона може привести і до розділення людей – це вже її негативна сторона. У чому полягає питання Томосу? В «єдиній православній церкві». Але єдина – це не існування декількох юрисдикцій, між якими завжди будуть суперечки. Ніколи не може відбутися об`єднання, коли суперечки супроводжуються агресією, злобою, ненавистю. Коли суперечки супроводжуються діалогом, повагою до думки іншого, любов’ю – тоді відбувається об`єднання. Читайте також На Синоді у Стамбулі продовжать розгляд українського питання 11 Жовтня, 10:53 Чому РПЦ так сильно боїться втратити Україну 11 Жовтня, 10:16 В УПЦ КП пояснили фейк про відкладення питання автокефалії 11 Жовтня, 09:53 В очікуванні Томосу. Соціально-політична ситуація на Одещині та Харьківщині 11 Жовтня, 08:09 Рішення щодо Томоса про автокефалію для України відклали, - митрополит 11 Жовтня, 01:31 ЮНЕСКО буде вести прямий моніторинг в окупованому Криму 10 Жовтня, 19:33 Архієпископ УПЦ МП: президент не захотів зустрічатися з нами 10 Жовтня, 19:21 Що заважає УПЦ МП, яка вважає себе найбільшою церквою в Україні, приєднатися до створення єдиної помісної церкви, уникнути розділення? Зв'язок з Москвою? Ми вже багато років далекі від Москви! Ви мене не почули. Для нас питання єдиної церкви – це питання єдності українського народу. Таке приєднання не принесе єдності, люди не готові, ще в пам`яті людей залишилася біль 90-х років, коли їх силою викидали з храмів. Лише час може вилікувати ці рани, якщо люди ще не готові до цього, це означає що час ще не прийшов. Наприклад, чому не об’єдналися за стільки років УПЦ КП і УАПЦ? Що з них хтось близький до Москви? Ні, це було не на часі. І якби не питання Томосу, можливо вони б і сьогодні не дійшли до діалогу. Процес надання Томосу розпочався із листа-звернення до патріарха Варфоломія від президента і Верховної Ради. Чи було воно для вас несподіванкою? Ми дізналися про цей процес зі ЗМІ після зустрічі президента України Петра Порошенка із Константинопольським патріархом Варфоломієм. Цей крок з самого початку був неправильний. Президенту потрібно було розпочинати з об’єднання українських церков зсередини, а ми навпаки, за останні роки відчули розділення, і це зробили політики. Ми не одноразово зверталися до президента з проханням зустрітися з єпископатом УПЦ (МП) і хотіли висловити свої думки і зробити певні пропозиції. Президент нас не почув і сьогодні не хоче говорити з єпископами. Якби були враховані всі передумови до цього звернення – ситуація була б інакшою. Сьогодні вже можете сказати, які пропозиції хотіли зробити? Державі треба було вибудовувати іншу позицію щодо автокефалії – примирити громади і вести певну, так сказати, пропаганду довіри до цього процесу. Серед підписантів звернення з-поміж архієреїв УПЦ МП називають митрополита Олександра (Драбинка), митрополита Софронія, митрополита Віссаріона. Чи відомо вам, хто ще з єпископів поставив свій підпис? Ще жоден з ієрархів, навіть ті, які звернулися листом до Константинопольського патріарха, відкрито не показали це звернення. Навіть митрополит Софроній кілька разів говорив зовсім протилежну інформацію щодо підписання. Нам відомі єпископи, які підписали звернення. Я під час архієрейської наради звернувся до братів архієреїв, щоби вони самі сказали, хто підписав (я вже можу про це говорити, тому що це набуло розголосу в ЗМІ), але я питав не для того, щоби їх звинуватити в зраді чи принизити, а для братської дискусії. Нам важлива думка один одного. І ці архієреї також знають про те, що їхні імена відомі. Я не можу їх назвати, тому що це може привести до засудження і недовіри. УПЦ МП називає це звернення «втручанням держави у церковні справи». Але якщо згадати Болгарську автокефальну церкву, усіма визнану канонічною, вона була створена саме з подачі держави, яка свого часу зіграла роль арбітра. У Болгарії була інша ситуація. Болгарська церква була автокефальною з 927 року, потім у зв’язку з політичним впливом і переділом державних кордонів Болгарія декілька разів втрачала і поновлювала автокефалію. В 1872 році, за підтримки Турецького султана, його грамотою Болгарська церква знову проголосила автокефалію, але всупереч Константинополю, який визнав її аж в 1945 році. Крім того, як ми знаємо, Константинополь засудив дії Болгарії. Константинопольський патріарх скликав 16 вересня 1872 року помісний собор, на якому було засуджено філетизм, тобто національний поділ у православ'ї, і проголошено прибічників філетизму ворожими «єдиній соборній і апостольській церкві» та оголошено Болгарську церкву схизматичною (розкольницькою), на ієрархів накладено анафему. Певний час у Болгарській церкві існували дві паралельні ієрархії. Лише наприкінці ІІ Світової війни «болгарське питання» було розв'язане. В результаті переговорів Константинопольського патріархату і Болгарської церкви 22 лютого 1945 р. схизма була припинена. Історичні джерела говорять нам про те, що були проведені консультації і переговори між Константинополем і невизнаною Болгарською церквою. Якщо держава і впливала на ці процеси, то лише заради об’єднання церков і суспільства. Також відомо про розкол у Болгарії в 90-х роках, який засудили Константинопольський патріарх і патріархи помісних церков. На Всеправославному соборі, який був скликаний на прохання патріарха Максима в Софії 1 жовтня 1998 року, під головуванням Константинопольського патріархату за участю всіх помісних церков було запропоновано розкольникам покаятися, що вони і зробили. Розкол у Болгарській церкві було подолано через консультації, братський діалог і покаяння. Чим нинішня українська ситуація відрізняється від болгарського прикладу? Відрізняється наявністю діалогу між церквою і державою. Ми спостерігаємо, як держава хоче нав’язати власний сценарій вирішення церковного питання, не бувши в ньому компетентною. Жорстко по противниках автокефалії пройшовся митрополит Черкаський і Канівський Софроній. На його думку, всі ті, хто не підтримуватимуть єдину церкву в разі її створення, стануть частиною РПЦ за кордоном. Чи постане питання перейменування УПЦ МП? Ще раз хочу підкреслити – архієрей як носій Божої благодаті і спадкоємець апостолів не може грубо висловлювати свою позицію і судити тих чи інших. Сам Господь Христос, не засуджуючи, дав свободу вибору. Кожен, обираючи певний шлях, йде ним зі всіма наслідками, які з того виходять. Більшість з нас підтримують ідею єдиної церкви, але залишається незрозумілим механізм досягнення єдності. Створення «нової церкви», як ви кажете, неправильний шлях, церкву створив Христос, церква в Україні існує, існує і розкол (розділення), і ми про це забуваємо, що нам треба йти іншим шляхом. Створення нової структури – це політико-правове питання. Навіть під час підписання Томосу для УПЦ в Америці, яка входила до складу Константинопольського патріархату, було зазначено наступне: «… ідентична церковна одиниця буде строго втримуватися в межах канонічних правил та традицій православ’я, а особливо Вселенської патріархії, і не підлягатиме будь-яким світським чи політичним впливам». Церква говорить про шлях канонічно-правовий, шлях, в якому нема політичного впливу, шлях примирення, про покаяння, про об`єднання. Коли буде вирішено, коли побачимо документ і будемо розуміти, якої форми управління буде нова структура, тоді церква сама зробить висновки і ухвалить рішення, хто і як буде називатися. І питання про перейменування церкви – це питання церковне, а не політичне і державне. Є кілька законопроектів, які мають на меті визначити УПЦ МП як іноземну церкву після утворення нової автокефальної церкви. Чи дотримуватиметься УПЦ МП закону в разі його ухвалення, якщо буде вирішено, що МП – іноземний агент? Напевно це нонсенс, коли у Верховній Раді ухвалюються рішення подібного характеру. Пригадаємо, як за радянських часів так само вчинили з греко-католицькою церквою, наслідки були плачевні. Всі церкви за законом рівні, не можна оголосити одну агентом, а іншу – ні. Тоді треба ухвалювати закон, який буде регламентувати відносини зі всіма церквами, канонічні центри яких є за кордоном. Якщо ми прямуємо до Європи і прагнемо жити в демократичній державі, то ми не можемо ухвалювати таких законів, які принижують права людини через вибір свого віросповідування. Адже віряни якоїсь із конфесій будуть визнаватися ворогами держави, громадянами якої вони є. Архієпископ Львівський і Галицький Філарет Навколо храмів на Львівщині чимало конфліктів. Наприклад, у селі Шпиколоси Сокальського району. Мешканці організували збір підписів на підтримку тієї чи іншої конфесії. Скільки таких конфліктів, як їх вирішувати? У Шпиколосах присутній політичний тиск з боку чиновника райдержадміністрації. Цей тиск супроводжується залякуванням парафіян, аж до звільнення з роботи вчителів, лікарів, держслужбовців, було декілька спроб нападу на священика. Ми зверталися з цього приводу до влади і правоохоронних органів – реакції нуль. Але в селі відбулися збори парафіян за участю священнослужителів двох конфесій, під час яких вирішили зібрати підписи мешканців села. Люди визначилися: і в наших парафіян вийшла більшість (104 за УПЦ (МП), 45 за УПЦ КП), але навіть після цього загрози з боку політиків і радикальних структур не зупинилися. Подібні питання можна вирішувати шляхом діалогу з керівництвом інших конфесій і з людьми на місці, це правильний і християнський шлях. В цьому процесі можливо дійти до порозуміння. Формально процедура обліку членів релігійної громади відсутня. Визнаєте, що користуючись цією законодавчою прогалиною, керівники громад можуть маніпулювати даними? У нас є приклади, коли громади у своїх статутах пишуть, що склад громади є фіксованим і завіряють кількісний склад парафії нотаріально. Накручуй – не накручуй, а хто ходив до храму в неділю у свята, той і ходить. Люди всі знають один одного. Чи може бути співслужіння компромісом? В нашій єпархії є приклади співслужінні різних конфесій, існують нормальні християнські відносини. Знову ж таки кажу про бажання діалогу і миру. У разі утворення автокефальної церкви, якою буде доля храму Святого князя Володимира у Сихівському районі Львова, який нещодавно нібито намагалися навіть спалити? Питання храму взагалі полягає в економічній зацікавленості певних бізнес-структур. Про це знаємо і ми, і Київський патріархат. І його не «нібито», а насправді хотіли підпалити, оскільки замикання не могло бути, бо храм не підключений до електромереж. Якою буде доля храму, не можу сказати, буде визначатися громада. Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) заявляє, що люди мають право на опір під час конфліктів. Якими будуть методи захисту майна УПЦ? Насправді не хотілося б дожити до того часу, коли необхідно буде захищати громади і майно. Громади мають самі визначатися без будь-якого впливу. Так було в одній громаді в Турці (місто районного значення на Львівщині), коли люди в правовий канонічний спосіб провели збори, без будь-якого тиску чи сторонніх осіб, які б не належали до цієї парафії, одностайно вирішили перейти до Київського патріархату. У мене чи в моїх помічників і в голову не прийшло їхати на парафію і захищати храм. Громада ухвалила рішення і перейшла. А були й інші ситуації, коли громаду силою виганяли з храму, навіть мені приставили дуло пістолету до грудей. Так бути не може, а якщо так станеться, то парафіяни, які не хочуть нікуди переходити і якщо то в їхніх силах, будуть захищати свій храм і громаду. Але наш захист – це не пікети, наша зброя – це не металеві прути, а хрест і молитва. Тільки таким методом можна захищати церкву. У Запоріжжі є організація «Радомир», члени якої неодноразово захищали храми МП. Чи має подібні силові організації Московський патріархат на Львівщині? В нас нема ніяких організацій, нічого подібного ми не створюємо, в нас в єпархії тільки священики і віряни. Чи контактуєте з архієреями УПЦ КП? У Львові діє рада церков і релігійних організацій, ми часто зустрічаємося у форматі області і міста, за участю голови Львівської облдержадміністрації і міського голови. В нас в регіоні є тісний діалог зі всіма архієреями, йдеться і про УПЦ КП, і про УАПЦ. В нас добрі християнські відносини і порозуміння. Хотів би, щоб за будь-яких обставин ці відносини лишилися. Які компромісні рішення виробили спільно УПЦ МП і УПЦ КП принаймні в окремо взятій Львівській області? Найбільший компроміс – це повага, порозуміння і бажання жити, працювати разом, там де це можливо згідно з канонами. Як на вашому житті позначився той факт, що вас внесли до бази сайту «Миротворець»? Як може змінитися життя від якогось зовнішнього фактора? Кожен з нас несе відповідальність перед Богом і людьми. Я перед церквою, чиновник перед державою… Так і люди з «Миротворця», які аналізують інформацію, теж відповідають і перед Богом, і перед державою, і перед суспільством. Кожен з нас має робити свою справу, і якщо «Миротворець» проводить дослідження злочинів проти основ нацбезпеки України, то дії єпископа не підпадають під цей напрямок досліджень, якщо він не відкрито не загрожує державним інтересам. Якщо я потрапив до бази сайту щодо рішення Священного синоду про перебування на території України екзархів Константинопольської церкви, то це рішення суто канонічне, і подібне рішення ухвалив би будь-який синод якби, скажімо, Київська митрополія направила своїх екзархів на територію будь-якої помісної церкви. Перед тим як оприлюднювати певну інформацію, її треба гарно пропрацювати і розібратися. Для мене, як для християнина, є важливим не потрапити до «бази пекла» і щоб мене не викреслив Господь з Книги життя. Михайло Глуховський, «Главком» Читайте також: Чи є життя після Томосу? Як церкви ділитимуть лаври Читайте також Про враження від другого дня Синоду Вселенського патріархату 10 Жовтня, 17:59 Філарет РПЦ УПЦ МП УПЦ КП релігія православна церква права людини томос автокефалія 0 249 0 0 Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter КОМЕНТАРІ (0) 1000 символів залишилось КОМЕНТУВАТИ ОСТАННІ НОВИНИ У Дніпрі невідомі підірвали банкомат: оголошено винагороду за інформацію 12:02 Під Кабміном невідомі облили вонючою речовиною двох нардепів 11:55 ЄС готовий продовжити на рік перехідний період для Brexit У Чехії спіймали російських хакерів, які зламали систему видачі посвідок на проживання 11:39 В Ічні повністю відновили газопостачання 11:30 ВІДЕО Трамп залишив дружину мокнути під дощем На Сумщині вибухнув елеватор: тонни кукурудзи опинились на вулиці Як збірна України здобула історичну перемогу над Чехією у Лізі націй. Відео ДУМКИ ВГОЛОС Ростислав Мартинюк Сьогодні, 11:05 Мовний екстремізм. Як Раїса Горбачова програла естонській селянці Кирило Сазонов Сьогодні, 10:17 Про популізм та вимоги підвищити мінімальну зарплату Костянтин Машовець Сьогодні, 07:22 Росія готує вторгнення в Україну ФОТО До нас їде ревізор. Як президент США Річард Ніксон відвідував Київ у 1972 році Фонд Бориса Ложкіна передав обладнання для Центру дитячої кардіології на 9 млн грн Прихована краса покинутих людиною місць. Філософські фото занедбаних будівель У Вінниці трамвай в’їхав у поліцейський Prius (фото) НАЙПОПУЛЯРНІШЕ Перегляди Коментарі 1.Падіння винищувача на Вінниччині: прокуратура вилучила документацію на Су-27 11289 2.Смертельна ДТП під Києвом: Toyota буквально розірвала пішохода (відео) 8535 3.Як виглядатимуть на Новий рік і Різдво Контрактова і Софійська площі (фото) 7237 4.Тіла загиблих у моторошній ДТП під Києвом деблокували рятувальники 6514 5.Очевидці розповіли про падіння Су-27 на Вінниччині (фото та відео з місця трагедії) 6061 6.Масштабна пожежа у центрі Києва: стали відомі подробиці 4993 7.Сенцов потрапив у реанімацію - сестра 4448 8.Швейцарія арештувала кошти Курченка 4077 9.Смертельна ДТП під Києвом: вантажівка розчавила Volkswagen (фото) 3451 10.Сьогодні в Україні розпочнеться опалювальний сезон 2590 Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/interviews/naymolodshiy-chlen-sinodu-upc-mp-arhijepiskop-filaret-bilshist-z-nas-pidtrimuyut-ideyu-jedinoji-cerkvi-ale-535402.html

Коментарі: 16

The Beauty!

Церква Спаса на Берестові

27.04.11, 20:45
верлібр, віра, життя, історія, люди, пам'ятка, пам'ять, церква

Церква Спаса на Берестові
Великдень 2011 року від Народження Христа

(плач )
Навіяно побаченим. Кадр 1: 25 липня 2010 р.(День пам'яті рівноапостольного князя Володимира).
Кадр 2: 25 квітня 2011 р. (Понеділок Пасхальної седмиці).
Кадри тотожні, за винятком пір року.

Моє публічне звернення до небайдужих та можновладців, особливо тих, хто
відповідає за стан пам'яток культури та історії. В липні минулого року я побачила повалений хрест на церковні бані. Церква, яка охороняється законом і є пам'яткою, й донині стоїть безхреста.

Вірш без рим. Лише ритм

Століть минулих подих,
Часів князівських свідок -
На Берестові Спаса…
Зсивілий пращур, дивний,
Занедбаний, забутий…

Розкішна Лавра поруч –
Пишається, святкує
Великдень. Урочисті
Лунають дзвони – Київ
"Христос воскресе!" радо
Підносить до небес.

На Берестові Спаса…
"Цвірінь!" – крізь тишу пташка…
І… тихо… Древня церква
В задумі похилилась…

БезхрЕста і скорботна
Центральна баня мріє
В блакиті, соромливо
Ховаючи від світу
Підбите око – шибку
Розтрощену, без скла.

Тримається, старенька,
В пилюці й павутинні;
І шашіль помережив
Всі балки-кісточки…
Болить!.. Благає німо,
Стікаючи трухою –
Слізьми…. З хрестом відтятим,
Велична і самотня
На Берестові Спаса
Великдень зустріча…

26.04.2011
by Stepans`ka Marina (SMG)

p.s. написане можу підтвердити фотографіями

Коментарі: 1

gsv

Десять фактів з історії Московського Патріархату

11.07.12, 21:38
церква

З уваги на те, що історія Московського Патріархату в Україні віддавна обплутана безліччю міфів хитрих російських політтехнологів, не лише церковним, але й світським журналістам важливо знати хоча б ключові етапи правдивого становлення цієї Церкви. Без елементарного знання ключових подій та дат, кожен, хто буде писати про РПЦ чи УПЦ МП ризикує своїм текстом заплутатись сам і заплутати інших.

Навіть прості знання з історії України можуть розтрощити ущент лукавий міф про «Русскую Матєрь-Церковь для Церкви Украинской». Вочевидь, це питання зовсім не богословське, а історичне. Ми маємо справу виключно з самоідентифікацією, вічною проблемою українців : ким ми є? Чиї ми діти? Куди йдемо?

1. Єдиною законною (Канонічною) Церквою з часів Хрещення Руси-України 988 року на наших землях була Київська Митрополія Константинопольського (Вселенського) Патріархату.

2. На час, коли відбувалось Хрещення Руси-України у святу Православну віру, територія Московії була мінімум глибоко язичницькою, максимум – покрита непрохідними болотами. Від згадки про хрещення Києва до першої літописної згадки про заснування Москви минуло 160 років.

3. Київський митрополит був фактичним предстоятелем автокефальної Церкви, і, згідно древніх літописів, користувався усіма відповідними привілеями глави незалежної Церкви. У 1147 році в Києві собор духовенства вибрав митрополита Клима Смолятича вже без Царгородського благословення, цим започаткувавши багатовікове змагання за незалежність Української Православної Церкви.

4. 1169 року Суздальський князь Андрій «Боголюбський» сплюндрував Київ, пограбував та спалив місто, прихопивши з собою «Вишгородську» чудотворну ікону Божої Матері, яку росіяни тепер звуть «Владімірской».

З літопису про захоплення Києва

5. Після того, як Київська Русь стала сильно страждати від систематичних набігів татар, Київ перестав бути центром держави. Князі, а згодом і Київські митрополити страхом змушені були утікати фактично в іншу країну - Володимиро-Суздальське князівство, щоб там рятувати своє життя. Згодом, центром цього князівства стала Москва. Першим відомим нам митрополитом-зрадником був Кирил ІІІ, ставленик князя

Данила. Кирил прибувши до Києва у 1246 році, досить швидко його покинув, переїхавши до Володимира над Клязьмою. Так само робили і його наступники. 1300 року митрополит Максим, родом грек, остаточно переніс митрополичу кафедру до Володимира. Це значно допомогло у подальшому формуванні окремої митрополії на півночі Київської Русі, з якої постала Російська Церква.

6. Галицькі князі вже 1303 року заручившись підтримкою Царгородського (Вселенського) патріарха Афанасія, отримали для своєї єпархії статус митрополії, а першим митрополитом там став грек Ніфонт. В 1347 року «на прохання» Московського князя Симеона Галицьку митрополію було ліквідовано. За щедрі дарунки князів патріарший собор виконував навіть такі дивні забаганки.

7. 15 грудня 1448 року собор духовенства московської Церкви розірвав канонічне спілкування з Вселенською патріархією, самовільно поставивши митрополита Рязанського Іону митрополитом (Київським) Московським. Через десять років по цьому Московський собор формалізував цей акт церковного сепаратизму, чим фактично ствердив про автокефальність Московської Церкви. Вселенська Патріархія, як і інші Помісні Церкви світу, не визнавали канонічності цього діяння не менш, як 150 років.

8. Після проголошення автокефалії Московського митрополії УПЦ, колись єдина Православна Церква Сходу Європи остаточно розділилась на дві частини. Київська митрополія, до якої входили православні церкви України та Білорусі й далі залишались під духовної опікою Вселенського Патріарха. Упродовж більше двохсот років ці Церкви жили окремим життям, тож доволі безглуздо виглядають постійні спроби росіян привласнити собі історію Української Церкви у той період, включно з золотим періодом української богословської творчості за Святителя Петра Могили.

9. Низка причин, серед яких – політичний та економічний упадок Києва, і на противагу цьому - зміцнення Москви, призвів до того, що в грудні 1684 року московіти роблять спробу домовитись з Царгородом про те, щоб надалі Київських митрополитів можна було поставляти не у Царгороді, а у них же - в Москві. З уваги на існуючі міжцерковні та політичні стосунки, це виглядало доволі конкретною вимогою Царгороду відмовитись від України. 8 листопада 1685 року в Москві Луцького єпископа Гедона Святополк-Четвертинського було поставлено у Київські митрополити.

10. Царгородський патріарх Діонісій піддавшись тиску Турецького візира та спокусі вигідного заробітку, 1686 року таки відпускає Україну Москві, видавши про це офіційну грамоту. Натомість, патріарх отримав за це «три сорока соболів і двісті червоних».

Неканонічність згаданого акту було категорично засуджено Церквою вже упродовж першого року. Хоча самого Діонісія покарали, знявши з нього священицький сан, повернути Україну в підпорядкування Константинополя сил уже не було.

Історія з найдавніших часів навчає нас тому, що російська влада та російська церковна ієрархія завжди працювали задля однієї мети - підпорядкувати світську владу України – владі Кремля, а Українську Церкву – Російському Синоду і Патріарху. Той, хто цього не розуміє –повний безумець.

http://t-v.te.ua/kultura/desyat-faktiv-z-istoriyi-moskovskogo-patriarhatu/

Коментарі: 15

ivanivna

Чудотворні ікони Крехівського монастиря

25.01.13, 15:48
відпочинок, образ церкви, туризм, це цікаво, церква

В Крехівському монастирі зберігаються три чудотворні ікони- дві Богородиці та святого Миколая Чудотворця. За переказами, ікону святого Миколая-чудотворця архиєпископа Мирилікійського приніс саме засновник монастиря Йоіл з Білої Русі. На весь християнський світ її прославили численні дива та зцілення. З XVIII по ХХ століття вона була одіта в срібні та золочені шати, але через те, що образ почав псуватись, прикраси зняли 2002 - 2003 рр.

Чудотворна ікона Крехівської Богородиці подарована родиною Красовських зі Львова у 1660 році зберігалась на території до 1949 року, коли радянська влада закрила монастир. Колись біля цієї ікони зцілилась від незрячості дочка жертводавців Анна.

Колись тут зберігалися втрачені нині миро з мощей святого Миколая та мощі святого Пасива (11 літнім хлопцем його зарубали за те що не відрікся від віри), подаровані Папа Лев ХІІІ. Детальніше тут

Коментарі: 0

Богдан Бо

Пішло в Зе не так відпочатку з вірою в Бога (2)

Після зустрічі президент Зеленський практично не спілкувався з журналістами, які зібрались у патріархії.

"Про все. Про все, що бентежить всіх, говорили. Я дуже радий, що ми маємо тут потужну підтримку не тільки на політичному рівні", - відповів Зеленський на єдине питання, про що ж саме говорили, передає "Укрінформ".

В офісі президента відмовились відповісти на питання ВВС News Україна, чому не підписали спільну заяву.

Згодом офіс президента оприлюднив короткий реліз. Згідно з ним, Варфоломій підтримав суверенітет України, а Зеленський подякував йому за підтримку.

"Влада не повинна втручатися у церковні справи, я захищатиму незалежність церкви", - процитувала президента прес-служба Зеленського.

У Константинополі пізніше розповіли головну тему розмови - розвиток української автокефальної церкви.

"Константинополь не буде втручатись у внутрішні справи Православної церкви України, вона абсолютно незалежна та автокефальна. Звідси - з Константинополя, з Фанара - вона матиме лише високе заступництво і наші постійні молитви про успіх її місії", - заявив патріарх Варфоломій.

Також прес-служба наводить звернення патріарха до президента: "Ваш візит здійснюється після становлення нової Православної церкви України, й просимо, щоб вона завжди мала Ваш високий захист, а також зміцнювалась Вами у справі, яку вона вже почала здійснювати задля українського народу".

Натомість пан Зеленський, як вказує прес-служба патріархії, висловив радість від візиту та вважав за честь зустрітись з патріархом.

Зеленський і томос

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Деякі експерти раніше остерігались, що ставлення Зеленського до Вселенського патріарха та автокефальної церкви буде прохолодним.

Адже одним з головних локомотивів створення української автокефальної церкви є попередній голова держави Петро Порошенко, який був частим гостем у резиденції Вселенського патріарха. Його прізвище навіть вписане в томос.

В новорічному виступі на початку січня 2019 року, напередодні отримання томосу, пан Зеленський жорстко жартував щодо цього. Так він висміював Петра Порошенка, який працював для отримання автокефалії і робив на цьому акцент під час своєї виборчої кампанії.

"Єдине, що зігріває душу - це надання Україні тЕрмосу", - пародіював він президента Порошенка.

Хоча перед президентськими виборами Володимир Зеленський позитивно відгукувався про можливу автокефалію та отримання томосу.

Під час виходу Володимира Зеленського та патріарха стався інцидент, коли охорона відсторонила російську журналістку, яка хотіла прорватись до президента

"Все, що ми отримуємо своє в Україні - вже добре. Не віддаємо - і прекрасно", - заявляв він в інтерв'ю.

На передвиборчих дебатах з Петром Порошенком Володимир Зеленський також підтримував автокефальну українську церкву, але заслугу в її створенні надавав не Порошенку, а патріарху Філарету.

Щоправда, після перемоги Зеленського на президентських виборах предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній відмовився зніматись у президентському ролику-зверненні представників церков до мешканців Донбасу.

Як розповіли тоді джерела ВВС News Україна, ієрарху не сподобався текст, який йому пропонували озвучити, про те, що "говорити потрібно не мовою гармат".

Зеленський і церква: переможець виборів зустрівся з главами ПЦУ та УПЦ МП

За словами співрозмовників, Епіфаній хвилювався, що виглядатиме немов він закликає до перемовин із лідерами бойовиків.

Врешті частину цього тексту озвучив предстоятель УПЦ МП Онуфрій.

В Україні пан Зеленський зустрічається з представниками всіх церков та конфесій, а на День Хрещення Русі закликав українські церкви "до діалогу".

https://www.bbc.com/ukrainian/features-49277269

Коментарі: 0

Богдан Бо

Пішло в Зе не так відпочатку з вірою в Бога (1)

Зустріч Зеленського і Варфоломія: що пішло не так

Віталій Червоненко, Оксана Тороп

BBC News Україна

8 серпня 2019

Президент Володимир Зеленський під час свого першого офіційного візиту до Туреччини зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломієм, який цього року надав томос про автокефалію об'єднаній Православній церкві України. Не обійшлось без інтриги - сторони так і не підписали спільну заяву, як планували напередодні.

За даними ВВС News Україна, зустріч з патріархом була ініціативою саме президента Володимира Зеленського й обізнані співрозмовники оцінювали такий крок президента як гарний знак і намагання налагодити добрі стосунки з Константинополем.

Зеленський зняв звернення релігійних діячів до Донбасу і Криму. Епіфаній відмовився

УПЦ КП остаточно ліквідували. Філарет просить допомоги у Зеленського і ОБСЄ

Екзарх Константинополя Даниїл: Православна церква України може стати патріархатом

Володимир Зеленський у резиденції патріарха спілкувався з Варфоломієм і у вузькому колі, і у розширеному форматі за участі делегацій без журналістів. Також президент та патріарх мали святковий обід, який тривав понад годину.

Після чого пан Зеленський відвідав Георгіївський кафедральний собор, в якому предстоятель ПЦУ Епіфаній отримував томос про автокефалію.

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Кілька співрозмовників ВВС News Україна розповіли, що зустріч і розмова пройшли нормально, у "позитивному настрої".

Після зустрічі Варфоломій з посмішкою та традиційними прощанням з поцілунками провів Зеленського з патріархії аж до автомобіля.

Але перед зустріччю між представниками Константинополя та офісом президента Зеленського виникли непорозуміння.

Зокрема, спочатку планувалось, що патріарх та президент України підпишуть спільну заяву. Про плани підписання документу ВВС News Україна підтверджували джерела як у Києві, так і в Стамбулі.

Проте в останній момент сторони не порозумілись і, як стверджують співрозмовники, у команді президента відмовилась підписувати документ, який готували на Фанарі у співпраці з МЗС.

За словами одного зі співрозмовників, заява переважно мала стосуватись екологічної тематики, адже Варфоломій відомий своєю діяльністю у цій сфері, його навіть часто неформально називають "Зеленим патріархом".

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Співрозмовники ВВС News Україна не змогли пояснити, чому офісу президента не сподобалась заява на екологічну тему, й зауважують, що там не було політичних провокаційних формулювань.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-49277269

Коментарі: 0

Богдан Бо

Церква Еллади визнала Православну Церкву України

Bysashah

15:00 | 12.10.2019

3596

Православна Церква Еллади визнала Православну Церкву України як незалежну, рівноправну сестру у сім‘ї помісних православних церков.

Про це написав Петро Порошенко у Фейсбук.

«Чудова і надихаюча новина з Афін, яка блискавкою долетіла до мене в Лондон на Парламентську асамблею НАТО. Православна Церква Еллади визнала Православну Церкву України як незалежну, рівноправну сестру у сім‘ї помісних православних церков. З вдячністю вітаємо це рішення сестринської Церкви! Спасибі за невтомну працю на підтримку Української Церкви Вселенському Патріарху і Константинопольській Церкві-Матері», — написав він.

Він додав, що вірить у те, що зрештою всі православні Церкви визнають свою українську сестру і увійдуть у повне спілкування з нею. Москва не змогла зупинити і цей процес. Греки стали першими, і це гідний приклад для усіх інших.

Як повідомляла група «ІС», Митрополит Єпіфаній, предстоятель Православної церкви України, оприлюднив свіжі дані стосовно того, скільки церковних парафій перейшли під юрисдикцію ПЦУ. Станом на жовтень ця кількість склала сім тисяч.

Коментарі: 0

Богдан Бо

Петро Порошенко на Об’єднавчому Соборі

Виступ Президента України на Всеукраїнському Православному Об’єднавчому Соборі

15 грудня 2018 року - 15:52

Ваше Високопреосвященство,

Ваші Преосвященства - високоповажні представники Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія!

Ваша Святосте!

Ваші блаженства!

Високоповажні владики!

Шановні учасники Собору!

Дорогі українці!

Волею Божою зібралися ми в Святій Софії через тисячу років після того, як стараннями Ярослава Мудрого цей храм був збудований, освячений, і як в ньому вперше пройшло богослужіння.

Тут зібралися спадкоємці Хрещення, яке Святий Рівноапостольний Князь Володимир прийняв від Константинопольської Церкви-Матері. Знову, як і тоді, з нами посланці Вселенського Патріарха, який підтримує нашу мрію про духовну свободу.

За тисячу років не один раз підтверджено: щоб утвердити державність, Україні слід позбутися ланцюгів, які поневолюють нас духовно. Які розділяють і роблять нас вільними чи невільними виконавцями чужої волі.

Століття тому, в часи Української національно-визвольної революції гетьман Павло Скоропадський і Симон Петлюра започаткували шлях України до автокефальної православної церкви. І багато подій, що засвідчували це велике прагнення, теж проходили саме у цих стінах Святої Софії, або на майдані біля цих стін.

Незалежна Україна вклоняється великим предкам і пам’ятає їхній заповіт. Сьогодні все готово, щоб ми виконали цей заповіт. Робимо останній крок на тисячолітньому шляху до святої і великої мети.

Хочу нагадати, що сьогоднішньому Об’єднавчому Собору вже в нашій новітній історії передували тривалі зусилля як духовної, так світської влади, мільйонів українського православного люду. Протягом кількох десятків років ми не просто молилися, а будували церковні структури, які тепер стають основою незалежної і визнаної Української Церкви.

Хотів би зазначити тут роль Віктора Ющенка, який присутній з нами в цій залі, і який започаткував тоді інтенсивний діалог з Церквою-Матір’ю.

Після вимушеної паузи 2010-14 років ці переговори поновилися, одразу ж з перших днів мого президентства. Вони тривали кілька років, поки під час великодньої зустрічі Президента України з Його Всесвятістю не була погоджена дорожня карта, яка вивела цей процес на фінішну пряму.

Константинопольська Матір-Церква реалізовує приналежну їй згідно з канонами місію - ввести автокефальну помісну православну церкву України як рівну серед рівних до родини помісних православних церков. Вселенський Патріарх остаточно проголосив незаконною московську анексію Київської митрополії, здійснену ще наприкінці 17 століття. Його Всесвятістю було заявлено, що Російська православна церква не має канонічних прав щодо Православної Церкви в Україні. І що наша православна церква не має підпорядкування РПЦ.

Наголошую, Україна не була, не є і не буде канонічною територією російської церкви!

В квітні одразу ж після повернення з Константинополя, після створення дорожньої карти, погодженої з Його Всесвятістю, я звернувся до українського Парламенту щодо підтримки мого звернення до Його Всесвятості щодо надання нам автокефалії. Я також хочу подякувати присутньому тут Голові Верховної Ради пану Андрію Парубію за більш ніж переконливу парламентську підтримку звернення Президента. І це надзвичайно важливо на нашому шляху!

У листопаді цього року Священний Синод Вселенського Патріархату схвалив текст Томосу про надання незалежності українській церкві та прийняв рішення про скликання об‘єднавчого православного Собору. Нашого Собору, історичного Собору.

Ще раз дякую усім, хто вірив у те, що це можливо, і усім, хто за це боровся, усім, хто не побоявся.

Усім, хто відкинув власні амбіції для того щоб цей день відбувся і церква була створена. Велика вам подяка!

З глибокою вдячністю вклоняємося Вселенському Патріарху Варфоломію за його неймовірну турботу про Україну. Ми бачимо, яку велику мужність та мудрість втілює в собі Його Всесвятість.

Дякую усім, хто сьогодні зібрався на площі перед Софійським Собором. Зібралися ще о 8 годині ранку і чекали години-години на морозі. Бо вони не є спостерігачами, вони також є творцями нашої нової церкви. Це – віруючі різних українських церков. А хочу наголосити, що нас об’єднує розуміння, що нині вирішується велике державотворче питання. І я хочу сказати тим, хто зібрався: ви безпосередні учасники становлення української незалежної церкви. Це ви, які сьогодні прийшли на площу, які є в Храмі Святої Софії, творите українську історію, прямо тут і прямо зараз. Ви понесете по Україні добру звістку про утворення автокефальної Української православної церкви. І прошу, розкажіть усім про цю історичну подію.

Питання автокефалії – питання нашої української національної безпеки. Це – питання нашої української державності. Ми здобуваємо, нарешті, духовну незалежність, яку можна порівняти із здобуттям незалежності політичної. Ми обрізаємо пута, які прив’язують нас до імперії. Ми повертаємося на свою визначену Богом дорогу і йдемо своїм шляхом.

Звертаюся безпосередньо до всіх вас, учасників Собору, до ієрархів церков. Це є колосальна відповідальність, яка в ці години лежить на вас. Держава, наголошую, зробила все, що могла. Тепер саме від вас і лише від вас залежить майбутнє України, майбутнє нашої великої нації, наша свобода, наша державна і духовна незалежність. Вам належить ухвалити Статут. Вам належить обрати Предстоятеля, а Томос вже чекає Предстоятеля на Фанарі. Отже, все залежить від вашої здатності домовитися, від вашої здатності почути один одного, почути заради України.

Всі ми пам’ятаємо слова святого апостола Петра: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!». Тож заради Господа і України прийміть ваші найрозумніші зважені рішення.

Вірю, що ви – правильні люди у правильний час і у правильному місці. Бажаю Об’єднавчому Собору успішної роботи.

Слава Господу і Слава Україні!

https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-vseukrayinskomu-pravoslavnomu-52034

Коментарі: 0

Hallya

Зі святом, Україно!!!

15.12.18, 21:48
україна, церква

Коментарі: 0