хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «надія»

Моя надія ...

                                                                                            Любові всім нам побажаю,
                                                                                            Все буде добре...Вірю...Просто знаю...

       

                          Мої  надії, мої  сподівання
                          У  Новому році - це наші надбання...
                          Щоб краще нам усім жилося
                          В братерстві,мирі,та  вдалося
                          Перемогти    наші  незгоди...
                          Немає  кращої  "погоди"
                          Ніж любов,єднання,злогода і сміх
                          Нехай єднають  нас усіх,
                          Від Карпат  до Сум,
                          А потім Харків і  Одеса...
                          Позбавимось невдалих дум,
                          В епоху інтернет прогреса
                          Не вистачає людяності нам,
                          Так сумно,гидко,просто срам...

                          Не ображай ти іншого,собі оцінку дай...
                          Ти  еталон??Напевно ні...Та знай,
                          Що ти потрібен...Країна зачекалась на твій крок:
                          Рішучий, впевнений...і буде толк...
                          Тому бажаю витримки, везіння,
                          Наснаги...витривалого,шаленного  терпіння...

                          ЛЮБОВІ ВСІМ НАМ ПОБАЖАЮ!!!
                          ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ...ВІРЮ...ПРОСТО ЗНАЮ!!!

P.S.Якщо Вам сподобалось,зробіть розсилку....Дуже дякую!!!

З надією в серці(Україні)

                                                                                            Будь щаслива в майбутньому й нині,
                                                                                            Україно...Батьківська земля!!!

                                  

                                               УКРАЇНО  МОЯ!   Моя  Батьківщина!
                                               Мій  рідний край: ланів,полів,
                                               Серед інших країн,ти у мене єдина,
                                               Моя біль,моя радість,шалений порив...

                                               Я милуюсь красою природи і мрію,
                                               Захоплює велич пейзажів,святинь,
                                               Та я маю велику,незламну надію,
                                               Про красу  та міцність усіх поколінь...

                                               Викликає повагу людей твоїх доля,
                                               Боротьба та страждання народу в віках,
                                               Нехай же буде  Божа воля,
                                               Подолати той безмежний страх...

                                               Явися зорею у темному  світі,
                                               Прокинься рідненька від довгого сну,
                                               Заграй же козаче мені на трембіті,
                                               Збуди в мому серці ВІЧНУ  ВЕСНУ!!!!  
  
                                               P.S.     Дякую за підтримку                  
                  

Миколай Чудотворець. (Твір - переможець)

Шановні мешканці UA ! Ось і добіг кінця конкурс "2012 рік віри та надії", який проводився на нашому порталі за ініціативи та фінансової підтримки громадського об'єднання - співтовариства "Біла стріла".

Дякуємо всім за участь, підтримку, за Вашу небайдужість до популяризації Української мови, рідного материнського слова.

 Пропонуємо Вашій увазі твір, який набрав найбільшу кількість Ваших голосів і став ПЕРЕМОЖЦЕМ конкурсу.

  Миколай Чудотворець.

                                                              ( автор ___  Рус С Кія )  

Я не знаю якому богу ви вклоняєтесь та якого ви віросповідання. Я християнин старого обряду тобто, щоб ви зрозуміли, я хрищусь двома пальцями, як і мій батько христивсь. А от мати моя була, як більшість зараз православна РПЦ. Тоді, а то було майже сорок літ тому, я часто ходив з мамою у монастир і не тільки в храм молитись, а в жіночий монастир. Ще більш точніше у богодєльню. Поясню для тих хто того не знає, то така споруда при монастирі де доживають віку хворі каліцтвом, чи другими хворобами, чи просто немічні старі монашки, були там і мирські по різним причинам туди попавші. Матушка ігуменя, вибачте я не хочу називати її ім’я, знала нас з мамою давно, то мали благословення заходити у богодельню будь коли. Як то виглядало, увійшовши в двері, зразу попадали у передпокій, з права стояли столи покриті клейонкою, на один прихожани клали принесену їжу, на другий якусь одежу, та там потребувались більше простирадла, рушники, памперсів тоді не було. Тобто хто що мав лишнього. Та там потрібно була і чоловіча сила чи вміння, та просто мирянина впустити заборонялось. Електрики там не було, з опалення була груба, частіше то були дрова. Інколи я щось там робив, не хочу вихвалятись та й нема чим. Хто може ходив за лежачими то здогадуєтесь. Одного разу я з батьком, а точніше він зробив стільчик з полегшених матеріалів, а збирав цю конструкцію вже я в келії. Коли одна з монахинь взяла його в руки, то очі у неї засяяли. Стара конструкція з отвором, була зроблена з дерева, товста та на віки, та фарби на ній було стільки шарів!!! До всього то ще і милось водою, то стільчик був для старої монахині майже не підйомний, важив разів у два більше за кожну з лежачих. А обновка не всмоктувала вологу та не іржавіла, бо то був титан. Я не буду називати імена. Та монахиня зразу почала мене вихваляти, я попросив того не робити. На ліжку поряд лежала паралізована, а років їй було за дев’яносто, не працювали у неї тільки ноги, окулярів вона не потребувала, а розум і пам'ять у неї були настільки світлі, що я зараз сам хотів би мати бодай половину, що мала вона. Вона знала 5 мов, не рахуючи 4 слов’янських. А прочитала книжок стільки… Я любив з нею розмовляти, вірніше слухати, те що вона розказувала за 2-4 години, я не отримував таких знань за місяці, знаходячись там в миру. Вона довела мені то, не вказуючи словом, що ми загубимо знання, якщо не будемо слухати старих людей, втратимо мудрість накопичену тисячоліттями, а своєї не здобудемо бо життя таке коротке. Вона просто ділилась знаннями. Вона розказала що було до революції і після, і то була розповідь, як на сповіді. В той день, вона повернулась до вікна, взяла ладанку Миколи Чудотворця вставлену в кіот. Та з щасливим виглядом і сльозинками в очах протягла його мені. Вона завжди зверталась до всіх на Ви, я не був виключенням. Вона сказала, коли я відмовився,--Візьміть, то не плата вам, то від мене на спомин. Через тиждень, коли я прийшов в богодельню, монашка яка стояла на вході, подивилась мені в очі, у неї потекла сльоза, вона без слів пішла на вихід, я розуміючи куди, вийшов за нею. Я думав що ідемо на відспівування, та вона звернула, на цвинтар. У мене текли сльози ще навіть тоді, коли я приїхав додому і я не міг себе зупинити. Через деякий час, я вирішив почистити образ, розкрив і на задній кришці побачив вицвілі написи, а один свіжий, там було написано: - Добро тому, хто слухає…

Допомога Надії.

Друзі!
Я не знаю спрацює чи ні, але тре спробувати. 
Папа Римський є величезним духовним авторитетом у всьому світі. Якщо він звернеться до Путіна з проханням стосовно нашої незрівнянної героїні Надії Савченко це матиме позитивні для нас наслідки. Або положення Надії покращиться, або путлер в чергове, але на більш зрозумілому для заходу рівні, покаже, що він хуйло. 
Так от, я порився і знайшов куди та у якій формі писати листи до його святості. Я вже написав, не полініться й ви.
У п 5 вказано номер факсу та мило.
Ця ідея не мені першому прийшла у голову, але у мого попередника не було ніяких контактів

Але там не правильні дані. Все так, як звертатись, мило не вірне. Нове, правильне
адреса Папи  [email protected]

Я написав такий лист. Звиняйте, російською, бо дуже замисловато. Не ідеально, редагуйте хто як хоче, але зробіть! Дуже прошу!

          Ваше Святейшество!

          Извините, что осмеливаюсь отвлекать Вас, но дело, с которым обращаюсь к Вам очень важно для всего мира. Ведь сохранение достоинства и жизни невиновных – что может быть важнее!

Уверен, вы слышали о судьбе Надежды Савченко.  Надежда, несмотря на то, что является офицером вооруженных сил Украины, а именно пилотом вертолета, добровольно пошла защищать нашу страну в пехотное подразделение когда в Украине возник сепаратистский конфликт на востоке, активно поддержанный президентом и вооруженными силами России. Так получилось, что Надежда попала в плен. После этого она была насильственно вывезена в Россию где ей были предъявлены абсурдные обвинения.

  1. Надежда обвиняется в убийстве российских журналистов. Невозможно, т.к. в момент гибели журналистов она уже находилась в плену.
  2. Верхом цинизма является второе обвинение – незаконное пересечение российской границы. Как возможно обвинять в таком человека, который не распоряжался самим собой так как находился в плену?

         Убедившись в полном отсутствии правосудия (никакие факты в защиту Савченко к делу не приобщаются, свидетели защиты в суд не вызываются, никакие ходатайства защиты просто не рассматриваются, не говоря уже об их удовлетворении) и справедливо не имея никакой надежды на правосудное рассмотрение своего дела, Надежда Савченко объявила голодовку. На момент написания этого письма Надежда голодает уже 62 (измените в зависимости от того, когда сподобитесь написать) суток. До сих пор жива она лишь потому, что ей делают  внутривенные капельные вливания глюкозы. Однако врачи считают, что в ее организме уже могли начаться необратимые изменения. При этом Надежда добивается даже не освобождения, о чем мечтает весь украинский народ, а всего лишь изменения меры пресечения с заключения под стражу на домашний арест. Под домом в данном случае подразумевается посольство Украины в Москве. Все соответствующие гарантии от посольства предоставлены суду. Однако надежда по-прежнему остается в тюремном заключении.

          Ваше святейшество! Без сомнения Вы являетесь одним из высочайших духовных авторитетов в мире. Молю Вас именем Господа нашего, Иисуса Христа, обратитесь пожалуйста к президенту России Путину с просьбой облегчить участь невинно страдающей молодой женщины Надежды Савченко.

Искренне Ваш,

С наилучшими пожеланиями,

Имя, Фамилия,  Страна, Город.                              дата.


КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ ВИДАЛЮ, САМИХ ЗАБАНЮ.

Думаю, репост не буде зайвим, у т.ч. на фейсі.

Не знаю, я вже у відчаї... Ця адреса також не катить...

Книгозбір ВАРТИ:«Зернятко надії: дітям про Голодомор»

В Україні вийшла перша книжка про Голодомор 1932-1933 років для дітей. Як повідомляють новинні агенції, посилаючись на Центр досліджень визвольного руху, це збірка художніх творів для дітей «Зернятко надії», де відібрані за допомогою педагогів і психологів-консультантів прозові та поетичні твори, які допоможуть дитині дізнатися про Голодомор 1932-1933 років та зрозуміти, які страшні часи пережив наш народ.

«Ця збірочка – спроба допомогти дорослим провести дитину через ті страшні часи, не травмуючи її психіки страшними подробицями та недосяжними для дитячого розуміння поняттями. Ми спробували підшукати зрозумілі для дітей образи, відповідні слова і жанри для різного віку. Також ми намагалися підійти до цієї трагедії з позиції оптимістичної, щоб не виникало в дитячих серцях зневіри та розпачу, щоб кожен із них знав, що його доля в його руках», – зазначила упорядник збірки Людмила Юрченко. Твори розраховані на дітей різного віку – від дитячого садочку до середньої школи. Перший розділ книги застосовує принципи казкотерапії: автори вводять маленького читача у країну звичних для нього казкових героїв, і діти прагнуть скористатися позитивним досвідом персонажів і віднайти свої власні життєві стратегії.

Бляха-муха !

Вибори на носі  ura ,

                          а вибрати look 
                                                        нема з чого   unsmile


Що дехто пуціну не лизатиме, можна сподіватись ,  принаймні хочеться вірити    (smeh) , але як вгадати того, хто взагалі нікому не лизатиме ?

Хіба Ляшко?  umnik


А може прислухатись до "мнєнія" ?


Тут усі зрозумілі і понятні. 
І прогнозовані 
І вастокь апіять сваїво получіл би applause

Народ, а як ви, поможіть 
spasibo

14%, 13 голосів

35%, 33 голоси

8%, 8 голосів

8%, 8 голосів

3%, 3 голоси

1%, 1 голос

11%, 10 голосів

14%, 13 голосів

6%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Людвіг ван Бетховен

Хто живе надією , танцює без музики 

Казка. Можна вважати новорічною))

АЛИСА: Как можно победить, утратив всякую надежду?
ШЛЯПНИК: Сначала ты теряешь всякую надежду, а потом всё складывается как нельзя лучше.
АЛИСА: Однако надежда умирает последней.
ШЛЯПНИК: Ха-ха-ха вырвись из плена собственных шаблонов. Думаешь, за пределами надежды существует лишь облом? В действительности, только лишившись последней надежды, ты можешь стать по-настоящему свободной. Тебя ничто больше не держит, тебе становится всё равно, и ты получаешь наконец возможность сосредоточиться на мыслях о том, что следует делать, а не о том, что теперь будет. Поэтому, когда умирает надежда, знай — всё ещё только начинается, и поступи иначе.
АЛИСА: Поступить иначе по отношению к чему?
ШЛЯПНИК: Не имеет значения. К чему угодно... К себе, например. Надежда есть следствие привычки — смертельной инерции сохранения состояния. Убей надежду.
(с)

Крила


 

Де, моя Любове,

Ти маєш напитись

Живої водиці,

Щоб птахом лишитись?

Тим птахом, що Землю

Крилами здіймає

До світлого Сонця,

Що всіх зігріває?

 

Злечу я під зорі

Холодної ночі,

Вдивлюся глибоко

В їх сяючі очі,

Вберу з них наснаги

Для вічного льоту –

Ніколи не стомлюсь

Від того польоту!

 

В моєї Любові

Могутнії крила –

Для чорної зради

Догнать їх – несила!

Живи, мій коханий,

Як можеш, щасливо,

Тебе не забуду

Ніколи, мій милий.

 

Як будеш стогнать

Від душевної муки,

Остання надія –

Мої крила-руки,

Тебе обійму я

Любові крилами –

І вічнеє Небо

Засяє над нами.

 

 

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна