хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «надія»

Згаса - тремтить осіння мить

Згаса - тремтить осіння мить,
Щось красень ясен гомонить, 
Ще ходить осінь виднокраєм, 
Ще квітів цвітом догорає.

Горять каштани густо й сміло,
А тополина поріділа,
Лише верхів"я буйно в"ється,
Немов людське в безмежжя серце.

І пада, пада лист осінній,
Немов душі те голосіння...
Та що нам, осене, ридати -
Любов печалі не здолати.

Красу й любов святого Раю
Ніщо в житті не подолає...
Любов і врода не минеться,
Там, де палає вірне серце.

                О.Райдуга    

Отче наш з 1861 року в перекладі на сучасну мову


Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Отче наш з Южнорусского букваря, 1861 року  в перекладі на сучасну мову

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev510.htm

Батьку наш, що живете на небесах!

Хай святиться ім'я Ваше,

Хай прийде царствіє Ваше,

Хай здійсниться воля Ваша,

На небі і на землі!

Хліб наш насущний даруйте нам сьогодні

І залиште нам борги наши,

Як і ми їх залишаємо боржникам нашим,

І не введіть нас у спокусу, але назавжди,

Звільніть нас од лукавого канапа!

 Бо Ваше є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

Бляха-муха !

Вибори на носі  ura ,

                          а вибрати look 
                                                        нема з чого   unsmile


Що дехто пуціну не лизатиме, можна сподіватись ,  принаймні хочеться вірити    (smeh) , але як вгадати того, хто взагалі нікому не лизатиме ?

Хіба Ляшко?  umnik


А може прислухатись до "мнєнія" ?


Тут усі зрозумілі і понятні. 
І прогнозовані 
І вастокь апіять сваїво получіл би applause

Народ, а як ви, поможіть 
spasibo

14%, 13 голосів

35%, 33 голоси

8%, 8 голосів

8%, 8 голосів

3%, 3 голоси

1%, 1 голос

11%, 10 голосів

14%, 13 голосів

6%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Надія

Іноді в нашому житті залишається лише надія. Потрібно лиш триматися за неї і не відпускати. Потрібно просто вірити...

Дійсність охоплюють мрії,

Твої чи мої надії

Летять по небу із зорь?

Дивися! Он падає зірка:

Скоріше бажання промов.

Чи то не твоя надія 

Летить по небу із зорь?

Я очі прикрию руками -

Не хочу я бачити світ.

То таки твоя надія

Летіла крізь сонячний світ.

Я світло ввімкну,

Ти зачиниш вікно,

Ми разом уб’ємо надії.

Ніхто не побачить під нашим вікном

Зорю, що із неба спустилась...

Миколай Чудотворець. (Твір - переможець)

Шановні мешканці UA ! Ось і добіг кінця конкурс "2012 рік віри та надії", який проводився на нашому порталі за ініціативи та фінансової підтримки громадського об'єднання - співтовариства "Біла стріла".

Дякуємо всім за участь, підтримку, за Вашу небайдужість до популяризації Української мови, рідного материнського слова.

 Пропонуємо Вашій увазі твір, який набрав найбільшу кількість Ваших голосів і став ПЕРЕМОЖЦЕМ конкурсу.

  Миколай Чудотворець.

                                                              ( автор ___  Рус С Кія )  

Я не знаю якому богу ви вклоняєтесь та якого ви віросповідання. Я християнин старого обряду тобто, щоб ви зрозуміли, я хрищусь двома пальцями, як і мій батько христивсь. А от мати моя була, як більшість зараз православна РПЦ. Тоді, а то було майже сорок літ тому, я часто ходив з мамою у монастир і не тільки в храм молитись, а в жіночий монастир. Ще більш точніше у богодєльню. Поясню для тих хто того не знає, то така споруда при монастирі де доживають віку хворі каліцтвом, чи другими хворобами, чи просто немічні старі монашки, були там і мирські по різним причинам туди попавші. Матушка ігуменя, вибачте я не хочу називати її ім’я, знала нас з мамою давно, то мали благословення заходити у богодельню будь коли. Як то виглядало, увійшовши в двері, зразу попадали у передпокій, з права стояли столи покриті клейонкою, на один прихожани клали принесену їжу, на другий якусь одежу, та там потребувались більше простирадла, рушники, памперсів тоді не було. Тобто хто що мав лишнього. Та там потрібно була і чоловіча сила чи вміння, та просто мирянина впустити заборонялось. Електрики там не було, з опалення була груба, частіше то були дрова. Інколи я щось там робив, не хочу вихвалятись та й нема чим. Хто може ходив за лежачими то здогадуєтесь. Одного разу я з батьком, а точніше він зробив стільчик з полегшених матеріалів, а збирав цю конструкцію вже я в келії. Коли одна з монахинь взяла його в руки, то очі у неї засяяли. Стара конструкція з отвором, була зроблена з дерева, товста та на віки, та фарби на ній було стільки шарів!!! До всього то ще і милось водою, то стільчик був для старої монахині майже не підйомний, важив разів у два більше за кожну з лежачих. А обновка не всмоктувала вологу та не іржавіла, бо то був титан. Я не буду називати імена. Та монахиня зразу почала мене вихваляти, я попросив того не робити. На ліжку поряд лежала паралізована, а років їй було за дев’яносто, не працювали у неї тільки ноги, окулярів вона не потребувала, а розум і пам'ять у неї були настільки світлі, що я зараз сам хотів би мати бодай половину, що мала вона. Вона знала 5 мов, не рахуючи 4 слов’янських. А прочитала книжок стільки… Я любив з нею розмовляти, вірніше слухати, те що вона розказувала за 2-4 години, я не отримував таких знань за місяці, знаходячись там в миру. Вона довела мені то, не вказуючи словом, що ми загубимо знання, якщо не будемо слухати старих людей, втратимо мудрість накопичену тисячоліттями, а своєї не здобудемо бо життя таке коротке. Вона просто ділилась знаннями. Вона розказала що було до революції і після, і то була розповідь, як на сповіді. В той день, вона повернулась до вікна, взяла ладанку Миколи Чудотворця вставлену в кіот. Та з щасливим виглядом і сльозинками в очах протягла його мені. Вона завжди зверталась до всіх на Ви, я не був виключенням. Вона сказала, коли я відмовився,--Візьміть, то не плата вам, то від мене на спомин. Через тиждень, коли я прийшов в богодельню, монашка яка стояла на вході, подивилась мені в очі, у неї потекла сльоза, вона без слів пішла на вихід, я розуміючи куди, вийшов за нею. Я думав що ідемо на відспівування, та вона звернула, на цвинтар. У мене текли сльози ще навіть тоді, коли я приїхав додому і я не міг себе зупинити. Через деякий час, я вирішив почистити образ, розкрив і на задній кришці побачив вицвілі написи, а один свіжий, там було написано: - Добро тому, хто слухає…

З надією в серці(Україні)

                                                                                            Будь щаслива в майбутньому й нині,
                                                                                            Україно...Батьківська земля!!!

                                  

                                               УКРАЇНО  МОЯ!   Моя  Батьківщина!
                                               Мій  рідний край: ланів,полів,
                                               Серед інших країн,ти у мене єдина,
                                               Моя біль,моя радість,шалений порив...

                                               Я милуюсь красою природи і мрію,
                                               Захоплює велич пейзажів,святинь,
                                               Та я маю велику,незламну надію,
                                               Про красу  та міцність усіх поколінь...

                                               Викликає повагу людей твоїх доля,
                                               Боротьба та страждання народу в віках,
                                               Нехай же буде  Божа воля,
                                               Подолати той безмежний страх...

                                               Явися зорею у темному  світі,
                                               Прокинься рідненька від довгого сну,
                                               Заграй же козаче мені на трембіті,
                                               Збуди в мому серці ВІЧНУ  ВЕСНУ!!!!  
  
                                               P.S.     Дякую за підтримку                  
                  

Мов Ікар (BassOneB)

А в небі високо літає кохання, десь там біля Сонця, воно мов Ікар.
Все ближче до мрії, яку ти леліяв, та знову цей жах:
чомусь білі крила у світлі надії втрачають свій мах...
І ти мов пір'їна, понесена вітром, несешся від неї, все дальше від світла,
втрачаєш її, мов Ікар.

Чим ближче у небі стає ця хвилина - польоту за вітром, польоту від світла,
тим менше надії на здійснення мрії, і вже нецікавим є світло довкола.
Все глибше, чорніше стає ця безодня, куди ти летиш мов промені Сонця.
Все менше думок і меншає віра, зупиниться серце на дні цієї прірви:
і втратиш життя, мов Ікар.

А далі, за тьмою, проблискує світло і те що здавалось кінцем є початком.
І ти як дитина, важкі перші кроки, проте все навколо є дуже цікаве.
Віддаєшся чуттям, віддаєшся коханню, воно візьме на руки, підхопить, понесе:
у світ де немає законів природи, у світ де існує лиш радість і спокій
Там зустріне Ікар.

Моя надія ...

                                                                                            Любові всім нам побажаю,
                                                                                            Все буде добре...Вірю...Просто знаю...

       

                          Мої  надії, мої  сподівання
                          У  Новому році - це наші надбання...
                          Щоб краще нам усім жилося
                          В братерстві,мирі,та  вдалося
                          Перемогти    наші  незгоди...
                          Немає  кращої  "погоди"
                          Ніж любов,єднання,злогода і сміх
                          Нехай єднають  нас усіх,
                          Від Карпат  до Сум,
                          А потім Харків і  Одеса...
                          Позбавимось невдалих дум,
                          В епоху інтернет прогреса
                          Не вистачає людяності нам,
                          Так сумно,гидко,просто срам...

                          Не ображай ти іншого,собі оцінку дай...
                          Ти  еталон??Напевно ні...Та знай,
                          Що ти потрібен...Країна зачекалась на твій крок:
                          Рішучий, впевнений...і буде толк...
                          Тому бажаю витримки, везіння,
                          Наснаги...витривалого,шаленного  терпіння...

                          ЛЮБОВІ ВСІМ НАМ ПОБАЖАЮ!!!
                          ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ...ВІРЮ...ПРОСТО ЗНАЮ!!!

P.S.Якщо Вам сподобалось,зробіть розсилку....Дуже дякую!!!