Замітки архитектура

Замітки з міткою «архитектура»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Украшение Черновцов - легендарный мост через реку Прут. ФОТО

25.01.16, 01:07
архитектура

В сети Интернет появились уникальные фотографии восстановления разрушенного во время Первой мировой войны моста в Черновцах через реку Прут.

Украшение Черновцов - легендарный мост через реку Прут. ФОТО

Коментарі: 0

odrik

В Китае возводят гигантскую статую Мао Цзедуна. ФОТО

05.01.16, 18:44
архитектура

Высота статуи 37 метров. Строительство обошлось Китаю в 3 миллиона юаней ($460 000). DailyMail сообщает, что сумму, необходимую для возведения статуи-гиганта внесли китайские предприниматели.

В Китае возводят гигантскую статую Мао Цзедуна. ФОТО

Коментарі: 0

palomn!k

Нотр Дам в Лозанне

27.12.15, 21:23
архитектура, лозанна, собор, швейцария

Это вам не Париж. Кафедральный Собор Нотр Дам в Лозанне используется для богослужений Реформаторской Церковью, т.е. протестантами.

500 лет назад во Франции они пережили Варфоломеевскую ночь, таким образом католики отстояли свои скрепы, зато в Швейцарии протестантам повезло больше и в результате мы имеем богатейшую страну Европы, куда теперь на заработки на электричках ежедневно ездят католики, мусульмане и прочие обитатели современной Франции.

Коментарі: 3

odrik

Власти определили судьбу сгоревшего Дома Профсоюзов

18.12.15, 17:33
архитектура

Почти треть площади выгоревшего во время Майдана Дома Профсоюзов после реконструкции будет отдана под частные офисы.

Власти определили судьбу сгоревшего Дома Профсоюзов

Коментарі: 0

odrik

На Подоле прекратят незаконное строительство "дома-монстра"

17.12.15, 20:45
архитектура

В сети Интернет петиция, об уменьшении количества этажей дома-монстр на Подоле, набрала необходимое количество голосов, чтобы ее рассмотрела Киевская власть.

На Подоле прекратят незаконное строительство "дома-монстра"

Коментарі: 0

disu

Лукьяновка, Киев, мимоходом))

26.11.15, 15:16
архитектура, киев, лукьяновка, мои бродилки

…иногда, увидев очередную архитектурную необычную красивость, думаю: «теперь я видела всё!». И, поворачивая за дежурный угол, опять… замираю …

...совершенно случайно мы попали на Лукьяновку, просто бесцельно слоняясь по городу. Вечерело, и - быстро причём, небо хмурилось, иногда шёл мелкий дождик... Люблю я такую погоду). Это тот вариант, когда и походить вот так, под дождём, люблю и, с не меньшим удовольствием - посидеть где-то в тёплом месте за чашкой крепкого горячего чая, слушая собеседника и наблюдая за окном косые нити *стихии*...

...увидев *нечто* я несколько отстраняюсь от окружающего, боковым зрением вижу, конечно, проходящих мимо, и только краем уха вдруг слышу "ходят тут...фотографируют непонятно что!..."

...я - *на своей волне* иду дальше,а вот Рома...Рома остановлен этой несколько почему-то возмущённой тётенькой похылого віку и смиренно выслушивает о всех творящихся тут на улице беспорядках и т.д...Я уже обошла весь дом и возвращаюсь за Ромой,... застаю часть возмущалки о владельце киоска, не желающего благоустроить близлежащую территорию...и, как-то очень корректно, мы наконец-то попрощались с возмущённой общественностью)

...так, о чём это я ? ...

...Итак - погода-нелётная, но мы куда-то всё-таки идём) ...

О существовании таких домов я не то что не подозревала, даже мысли о таком смешении *всего на свете в одном здании* мне в голову не приходили. Да, лёгкий ступор от сбившихся мыслей - *зачем? ЗАЧЕМ было ТАК строить?смысл? *

Жаль, что ещё немного деревья были с листьями – тыл здания практически вообще без внимания остался, но не сфотографировать хоть несколько фрагментов я не могла.

Наверное самые симпатичные всегда были кладки по верху периметра зданий, на дымарях и непонятных пристройках на крышах – ну вот кусочек только *достала*

Торец здания : да, вот с таким балкончиком и с такими окошками…

Балкон скорее всего – потом выбили, внизу, где несущие балки - раствора много видно, да и фактурность кирпича отличается, но отделка верхней наддверной части там - родная, значит… было окно…

А вот нижнее окно-явно расширялось - с маленького узенького))

Ну, в общем-впечатляющий видок у стеночки. Балкон,между прочим - с реально деревянной прикольной резьбой, несколько *волшебновато* выглядящей: крестики, *следы* какие-то…

Фасад здания - тоже необычный: по ходу - там огромные комнаты и высокие потолки, впечатление, что в комнатах - сплошные окна)). Нет, ну когда светло - это здорово, конечно же, но ведь и шкаф какой-нить куда-то поставить хотелось бы)).

правая часть здания

макушка здания со следами отпавшей лепнины

левая часть здания - видна абсолютная симметричность строения

Древний плющ живописно украшает угол дома, за которым *скрывается* второй торец - абсолютно с другим "оформлением" стены...

пысы

мне бы очень хотелось попасть в таком доме в пару квартир - просто увидеть - как там всё расположено и удостоверится в своих предположениях ))

Коментарі: 74

Lili4ka_P

на улицах Черновцов

09.11.15, 13:47
архитектура, город, прогулка, черновцы

Коментарі: 2

Каре

Не думали й не гадали

07.11.15, 21:11
архитектура, история украины, історія, подорожі, путешествия

Думаю куди б гайнуть, щоб і не далеко і цікавенько, так собі день прогулятись і додомку. І тут натрапляю на цікаву інформацію про старовину у місті поблизу Дніпропетровська, а саме - Дніпродзержинську. В цьому місті я звичайно була і не раз, але навіть не замислювалась, що там може знайтись щось цікавеньке, що залишилось з давнини. Зібрали невеличку компашку і поїхали на екскурсію.

Ще під час Київської Русі по території майбутнього Дніпродзержинська проходив один з найважливіших торгових шляхів - з варяг у греки. Вважається, що села Романково і Кам"янське, на місці яких влаштувався Дніпродзержинськ, засновані запорізькими козаками. Село Кам"янське уперше згадується в 1750 році. В період Нової Січі (1734-1775 рр) Кам"янське входило до складу Кодацкої паланки Війська Запорізького.

Тільки но встали з маршрутки нас зустрів шести звьоздний герой Радянського Союзу шановний Леонід Ілліч chih

Далі наш шлях пролягав по центральному проспекту міста Дніпродзержинська, звичайно ж його назва проспект Леніна. Спочатку думали, що поїдемо на трамвайчику, але дізнавшись, що до нашої мети три зупинки, та побачивши забиті трамваї вирішили, що ми ж гуляємо і поспішати нам нікуди - пішли нозями.

Особливо старих будівель ми не зустріли, але була парочка цікавих вибриків

З самого початку проспекту нас вразила картинка попереду, спочатку ми подумали, що то вранішній туман, але спускаючись нижче і наближаючись до того марева побачили, що то легендарний завод. І наслідки його роботи видно на небі, де чітко розділене блакитне і рожеве небо omg

Далі ми не тільки побачимо це, а й відчуємо на собі у вигляді замурзаного взуття і першіння у горлі, яке пройшло тільки ввечері, коли ми вже були вдома. Є місця, про які говорять, що там можна бачити, чим ти дихаєш (натякаючи на прозорість повітря). Так от, в Дніпродзержинську можна це не лише побачити, але ще і помацати... Неофіційна "ласкава" назва міста - Дніпродим, і цим все сказано.

Зустріли пам"ятник мамі з дитятком

Залишки постаменту того чиїм ім"ям поки що названий проспект

І головне - пам"ятка міста Дніпродзержинська - Прометей. Пам"ятник встановлено у 1922 році, але під час війни у 1942 році його було підірвано і знову він був встановлений у 1945 році. З 1967 року біля підніжжя Прометея загорівся "Вічний вогонь", який і досі палає.

Відійшовши декілька метрів нам відкрилась гарна картинка. Це і був перший з об"єктів заради якого ми тут.

Собор Святого Миколая. Побудований в 1894 р. за проектом архітектора Л. Бродницкого на кошти робітників і службовців за участю Дніпровського металургійного заводу. У радянські часи в приміщенні розташовувався краєзнавчий музей. У 1988 р. храм був повернений вірянам, проведена реставрація. Собор виділяється архітектурними елементами в староруському стилі. Саме такі церкви і собори ми бачили, коли подорожували по Золотому кільцю Росії.

До Собору ми підійдемо далі, а поряд ми затримались, щоб подивитись Театр.

Днепродзержинский академический музыкально-драматический театр им. Леси Украинки расположен в исторической части города, в одном из самых красивых и гармоничных зданий Днепродзержинска – бывшей Народной аудитории, построенной в 1900 году. Здание является памятником истории и архитектуры городского значения. Его появлению, как впрочем, и появлению всех общественных строений Верхней колонии Каменского (так до 1936 г. назывался Днепродзержинск), мы обязаны Игнатию Ясюковичу – директору-распорядителю Днепровского металлургического завода. (с)

Ну і як же без літака? podmig

Наш гном обов"язково повинен був доторкнутись до літака, а ще йому дуже хотілось політати на ньому і нам ледь вдалося вмовити не намагатись залізти, а лише задовільнитись побігати під літаком lol

Далі направляємось поближче роздивитись Собор. Нам повезло, ми навіть встигли на службу. Атмосфера у Храмі дуже надихає, відчувається якась повнота, сила енергетики.

І на прощання обхожу Храм навколо, щоб помилуватись архітектурою

До речі, храм схожої архітектури знаходиться на окраїні Дніпропетровська, селище Таромське, яке тепер у складі міста.

Храм Покрова Пресвятої Богородиці.

Пройшовши невеличкий відрізок вулицею і повернувши за вугол ми побачили саме те, за чим і їхали. Диво, яке нас вразило. Ми і подумати не могли, що на Східній Україні можна знайти такий костел. Звичайно до Львівських за роками йому далеко, але ж погодьтесь 1897 рік це теж цікаво.

Отже Костел Святого Миколая

Це унікальна будівля, яка збереглась з кінця XIX століття - римо-католицький косткл. Виконаний у стилі неоготики. Архітектура відрізняється лаконізмом, чіткими пропорціями і гармонійністю.

Костел має дуже красивий фасад - по обидва боки від ажурного центрального входу виступають дві величні стрільчасті вежі зі шпилями, увінчаними хрестами. Це надає будівлі якоїсь загадковості і казковості.

Один из немногих уцелевших римско-католических храмов в восточной Украине.

Днепродзержинский римско-католический приход святого Николая появился благодаря строительству в Каменском (с 1936 года - Днепродзержинск) Днепровского завода. Рабочие из Польши, приехавшие вместе с оборудованием для нового предприятия, составляли в 1888 году большинство приходской общины. Молитвенный дом, который арендовали верные, быстро стал тесным, поэтому по инициативе директора-распорядителя Днепровского завода Игнатия Ясюковича за проектом архитектора Марьяна Хорманского с 1895 по 1897 год в Каменском был построен католический храм. Около 1913 года население Каменского возросло от 2 до 40 тысяч жителей, а количество католиков среди них достигало 7 тысяч, лишь немного уступая губернскому Екатеринославскому приходу Святого Иосифа.

Под конец 1928 года началась кампания закрытия молитвенных строений и домов. 12 декабря 1929 года власти отобрали и храм в Каменском. Последний настоятель прихода Яков Розенбах был арестован, отбывал наказание в лагерях Сибири, а в последствии был расстрелян в 1938 году. В помещении храма власти открыли польский клуб, а на протяжении последующих 60 лет в нём находились: сборный пункт военкомата, конюшня (во времена гитлеровской оккупации), призывной пункт военкомата, филиал университета марксизма-ленинизма, планетарий, морская школа ДОСААФ, мастерские художественного фонда, склад фирмы «Мебель», кооперативы, спортивно-технические секции ДОСААФ.

В начале 90-х годов возникла инициативная группа, которая первой занялась делом возвращения храма; в то время он уже был разрушен и практически не использовался.

Всередені немає розписаних стін, а лише чисто вибілено все навкруги. Зайшовши туди відчувається умиротворєніє, спокій і навіть не хотілось звідти виходити, бо було відчуття неначе тебе щось огорнуло ласкавими руками і надає тобі енергію.

Те саме відчуття було і на церковному подвір"ї. Костел неначе магнітом притягував до себе і не хотів відпускати нас у бурхливий вир міської суєти. Ми ходили навкруги нього, гладили його стіни і якомога ближче роздивлялись елементи архітектури.

Зробивши прощальний кадр ми пішли старим районом, повз старі будівлі до металургійного заводу.

А ось ми вже і дійшли до того чуда, яке перетворює блакитне небо у червоне

Дніпровський металургійний комбінат

Польсько-бельгійське акціонерне товариство «Південноруське Дніпровське металургійне товариство» заснувало Дніпровський металургійний завод на правому березі Дніпра в Кам'янському (сучасний Дніпродзержинськ), на якому 2 березня 1889 року введено першу доменну піч. На початку 20 сторіччя Дніпровський завод став найбільшим в Україні.

У 1913 році тут діяло 5 доменних печей, 10 мартенівських, 9 прокатних станів.

Першим керівником справами комбінату був Ігнатій Ігнатович Ясюкович.

1 вересня 1888 року був запрошений для керування справами Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, яке очолював понад 25 років поспіль.

1889 товариство відкрило у селі Каменському на березі Дніпра потужний металургійний завод, який став одним із найбільших промислових підприємств півдня Російської імперії.

Далі ми пройшлись біля центральної прохідної комбінату, яка збереглась з тих часів. Цікаво було уявити, як гуде гудок, закликаючи працівників на чергову зміну і люди потоком йдуть на роботу. Але ми були в неділю і там була така тиша, що можна було подумати, що це якийсь Город призраков blind lol

Один з цих призраків стояв і виглядав на нас з-за кущів

А на протилежній стороні я запримітила стару водонапірну вежу, яка теж збереглась до наших часів з 1884 року, але не знаю чи працює вона. Вона нічого особливого з себе не представила, але ж для історії ми її зафотали

Наш маленький гномик ще з костьолу просив щось пожувати і навіть став хвилюватись чи в цьому місті взагалі люди їдять? lol бо починаючи з Прометея ми ніде не побачили магазинів, а йому вже хотілось щось гризонуть. Отже побачивши надпис АТБ він значно пожвавішав і одразу посипались замовлення що саме йому треба придбати )))