хочу сюди!
 

Ксения

39 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-52 років

Замітки з міткою «особисте»

думки вголос

"... і буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див...."

Ви бачите в мені тільки те, що я вам показую.
Я не відповідаю за ваші уявлення і фантазії....





Життя в лікарні від ранку до вечора відміряється проміжками часу між процедурами.
Пробуджуєшся, вранішній обхід, уколи, крапельниці.... Особиста гігієна...
Сніданок, обід, вечеря - кому можна. Кому не можна - водичка. А то й без.

Мене часто запитували, чи не сумно мені.
День линув стрімко, за розмовами, поринанням у сон... 
Слабкість і відсутність сил робили свою справу. Не встигаєш озирнутися - вже вечір.
Хотілося тиші та спокою. Гамір стомлював......


Наша улюблениця Фрейя покинула нас напередодні. Так одночасно збіглися три події - смерть, лікарня, операція і... повний місяць.
Кажуть, поганий час на повний місяць. Важкий.
Доля не вибирає.
Для всіх подій свій Час.

Це початок.


Останнім часом я дуже втомилася. Доля вирішила дати мені перепочинок таким чином..
Будьте дуже обережні зі своїми бажаннями. Вони завжди обов'язково здійснюються. І не завжди в такий спосіб, про який ви собі уявляєте.

Але не хвилюйтеся. Все відбувається якнайкраще для вас. Щоб дати вам змогу зрозуміти і усвідомити цінність вашого Буття.



А зима поки тепленька.

12й-13-14 роки дещо холодніше. Хоча і тоді почали помічати потепління.
Але одно не до душі така пора року.
У знайомого на вулиці ракета розірвалась у приватному секторі.
 Але хата в нього відносно ціла, тількі вікна розбило, а сарай з дровами порозбивало.

Я так скажу. Це що до прифронтових міст. Помічено, що спочатку снаряд рветься, а вже потім тревога. А до того ж, тривога бува досить часто, кожного часу туди бігти, та ще серед ночі, або взагалі жити в укритті?
Населення давно на це рукою махнуло, це вже яка карта ляже будь кому.


....напередодні....

....напередодні було багато розмов.... 
було багато тривожних розмов про те, що робити далі, якщо це насправді.
не вірила. не вірила до останнього...

я пам'ятаю цей день .. напередодні.. дуже добре.
як завжди зранку я була за містом в справах... і побачене здивувало.... і шокувало....
напис - "прикордонна зона", там, де було просто життя...
поверталася з думками - розповідати про побачене чи ні...
не розповіла....

а наступного ранку... вже зібрана до виходу з дому, отримала повідомлення - "залишаємося всі вдома. війна".
думки в голові - "що це? жарт?"

і далі..... 
...чекала кожної миті, що все закінчиться.... що це просто страшний сон, інша реальність. треба тільки прокинутися і все буде як раніше....потім почалися ці жахіття. і прийшло розуміння - це не жарт.

спогади сколихнули перегляд одного відео....
(с)
........................................


Щось недавно писали про демографію.

Негативна ситуація з падінням народжуванності та виїздом працездатного населення. Колись була у Ірландіі, Італіі, Іспаніі, Греціі.

Заробітчанами досі залишається більша частина Азіі.

Але чомусь ці країни нікуди не ділись, не вимерли, не були захоплені.

Так чи інакше якщо така хвороба у критичній стадіі, уряду доводиться, або приймати репрессивно-політичне рішення (відбирати паспорти закордонні, або навіть внутрішні, щоб не тікали, як за часів СРСР), або економічне, щоб зацікавити остатись вдома. Інакше уряду доведеться дуже швидко тікати з посад, а наступному доведеться, не менш швидко доводити свою компетентність.

От тількі рашка все псує своєю війною проти сусудів. Та справді перетворилась на фашистського загарбника.
Кремлядь, як і Гітлер до Австріі, провівши аншлюсс з "референдумом" деяких українських земель, в пакет мети загарбання входить ще й те що треба обновити електорат. 

Бо свій все бачить не з малюнків роспропаганди і, як бачимо вже, починає бурчати (бо жили здебільшого обіцянками та надіями, як вже почали танути).
Хоч ні, не тількі рашка, своїх бовдурів та крадіів вистачає. Але без активної підтримки кремлядів, їх "еффективність" була б в рази меншою.

А укровата ще дурніша, бо гадає, що там в рашкє всі у золоті купаються, (якого там на свої очі не бачила).
 До того ж своє рідне населення у рашкє деградувало та спилось (навіть порівняно з сусідами) "на німецький хрест", розучилось працювати. Саму важку роботу виконують середньоазійські та українські заробітчани. 
Та от біда, виникають поступово конкуренти-роботодавці з Європи. 
Так що й можна сказати похід кремлядів за рабами, свіжим електоратом та рейтингами загарбників.

22 лютого. Колись та тепер.

От справді. Гасло "Слава Україні!" років з 15 тому мене "коробіло", як шкрябання по склу. Ні, не протиприродньо, а якось незвично, не дуже зрозуміло.

А міркував тількі на російському йазику. Цінував ру-попсу, тепер щось не бажається ту классику слухати, а особливо "патріотічєскую-гєроічєскую". нема там, ані гєроїв, ані патріотів. 

Лише покидьки, такі як Солов"йов. У разі виключення, ті що були проти Кримняшу. Для цього справжня сміливість потрібна.

Але щось рушилось вже з першого майдану. А тепер катс-аппів перестав ввжати ані старшими, ані молодшими братами, та взагалі "родичами", як і місцеву пророссійську бавовну. Виявилось, що то дурні, п"яниці, ледарі, агрессори, брехуни.
Здається останню крапку поставив 2014 рік.
®
***

"...Семь лет спустя вонючая русня уже окончательно расчехлилась, и перестала наряжаться в дурочку, кукарекая про госпереворот в Киеве, укронацистов, самоопределение народа и лжереферендум. Даже приснопамятную медальку от 20 февраля гордо вываливают в посты, нимало не заботясь, шо дата на ней ну никак не вяжется с визгами о госперевороте. В это время Янык ещё находился в Украине.Гордятся стало быть гоп-стопом, уже не таясь.

Крым вернули, но зато на Олимпиаде забанили даже название страны, тупо выдав одичалым белую тряпку. Вместо государственного флага на олимпийском флагштоке у кацапов теперь красуется крымняш. Страна 404, сцк, какой позор

Крым вернули, убухав миллиарды денег на мост, на липовое обустройство, смываемое первыми дождями, и ещё столько же похоронив из-за санкций.Зато ветераны, которыми так гордится квасная патриотическая русня, из-за нищеты не знают, шо такое нормальные цивилизованные удобства. На это денег нет.

Ну и так далее, по мелочи:
Как там, расеянским мамкам пенсионный возраст уже вернули? А доллар по 80? А нефть со 150 до 40 баксов уже вернули? А санкции за щеку вернули? А импортозамещение пальмовое вернули?
Кацап, хочешь давленый бульдозером персик? Собаки-возвращаки, блеять.Ни украсть, ни покараулить...."


23 жовтня.

Дивно. Десь зникають такі цікаві блоггери, як сонний, змєєлов.
Ну то таке.
Давно вина не пив. На дороге імпортне не претендую.
Згадаю Массандру чи Коблево.



7 червня. Літній сезон.

Час переходити з зимових до літніх (фруктово-овочевих) сніданків.
 

6 червня. Відчув початок літнього прогріву повітря.



Це називається "ранкова свіжість повітря" без спеки та зайвої прохолоди.
Такий повинен мабуть і повинен бути червень. smile

11 грудня. Особисте.

Дивне відчуття зимою. Немов би часу на сон постійно не вистачає.

Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна