хочу сюда!
 

Лили

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «сенс життя»

В чому сенс життя?

УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ
В чому сенс життя ? Підпишись на наш канал Як часто ми задумуємось про те для чого ми живемо на цьому світі ? Наше життя це суміш випадковостей чи можливо воно має трохи більший сенс.

https://youtu.be/k5a2n87ToOg
УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ - це відео-проект спрямований на популяризацію та розвиток україномовного відео в ЮТУБ. Ми знімаємо: ЦІКАВІ ПІЗНАВАЛЬНІ РОЗВАЖАЛЬНІ Відео-ролики на теми: Саморозвитку Ідеї Натхнення Цікаве Підписуйтесь на наш канал :) Намагаємось бути максимально щирими, відвертими і головне про - українськими :)

Не просто так


Не просто так










 

Я завжди пам”ятаю,  

Ті місця солов”їні,

Де вперше несміло – кохаю

Признався чорнявій дівчині

 

Пам”ятаю білу хату край села,

Що сховалась між  дерев високих,

Там юнь моя пройшла,

Серед озерець синьооких

 

Вперше там відчув любов,

В чеканні серце колотилось,

Коли на перше побачення ішов,

Здавалось, все село  услід дивилось

 

А, я йшов і запитував “когось”,

Хіба так просто сонце гріє?,

Не просто  ж так, задумане вдалось

І від щастя серце мліє

 

Не просто так, шелестить трава,

Коли юнь в саду гуляє,

Кожна стеблинка ожива,

Коли життя кругом буяє

 

Не просто так, люди всі,

Собі пару виглядають,

І квіточки тремтять в росі,

І пташки тому й співають

 

Так і роки, мов листя, на воді пливуть,

Аж поки з юні золотої.

Поволі у зрілість  перейдуть,

В храм суєти і мудрості людської

 

Савчин О.

Людмилі

Ти Людям мила,
Таке я ім”я дав тобі.
Щоб справедливо жила,
Я благословляв в журбі:

 Не загубись в людському морі,
Не зачерствій на самоті,
Пильною будь ти у дорозі
,На перехрестях у житті 

Не загордися ти від удачі, 
А в скруті рук не опускай,
Не пропусти ти дні гарячі,
Коли збирають урожай

 Не обминай ти кривду люту,
 Жени від себе, й далі йди,
І підлабузництва отруту
У свою душу не прийми 

Не суди людей за одверті
Слова гіркої правоти,
І бійся, бійся більше смерті,
Повз горе батьківське пройти

Бредлі Тревор Грів

Правду кажуть: головне - це задавати питання. І дуже сильно хотіти отримати відповіді на ці свої питання.
Ось в ролі відповідей на свої питання, якими вже декілька місяців живу - я отримую рекомендацію прочитати книжку Бредлі Тревора Гріва "Сенс життя" і саунд-трек до фільму "Слушая тишину".

І поєднуючи читання цієї книжки саме з цією мелодією, я захотіла поділитися своїми переживаннями. Та, на жаль, не вдається помістити книжечку в блог.

Отже, пропоную спершу скачати книжку. Можна і тут:  http://www.koob.ru/bradley_trevor_greive/

Формат для мене дивний, але виявляється, все просто. Головне знати, що сама книжка - це малюночок і одна, дві фрази під ним. І так невелика кількість сторінок.

А музичку, яку рекомендую, додаю до цієї нотатки.


Приємних вражень від читання!

А що ж таке зрілість?

А чи задумувалися Ви колись, що таке зрілість і коли вона приходить до кожного з нас?..

"Зрілість - це коли ти починаєш об'єктивно  сприймати те, що відбувається, і нарешті усвідомлюєш, що життя треба проживати щодня, що люди навколо тебе - це просто люди, і не варто перебільшувати значення кожного з них, не варто на них ображатися, треба їх прощати і завжди, кожного разу, коли вони роблять тобі боляче, ти маєш залишитися сам, пережити все та знову йти до людей і бути готовим до нових переживань і стресів. 

Зрілість - це тверезе ставлення до життя й усвідомлення того, що життя, хоча й кінечне, все ж має якийсь сенс, і що ти, отримавши це життя як дар, отримав його недаремно, і тобі варто зрозуміти, навіщо ти живеш, і жити, маючи перед собою мету й розуміння певної місії.
Життя без мети - це не життя, це необхідність постійно пристосовуватися до того, що відбувається, хоча ми народжені, аби творити обставини й діяти, а не реагувати".

життя довжиною .....

Колись ми були малими. Потім стали дорослими. Опинилися в різних місцях планети. Ми малими  читали казку про голубу тарілочку, яку було досить крутнути ... і  опинитися в будь-якому місці світу. Сьогодні ця казка - реальність.  Досить часто можу спілкуватися з близькими мені людьми  по скайпу. Але - це віртуальний світ! Реально я думаю про інше. Про одинокість. Думаю про те, що дуже непросто досягти реальної зустрічі.Є тисячу моментів, які ускладнюють зустріч. І якщо одного разу когось із нас не стане .... то як ті,  що залишаться,  прилинуть на останню зустріч? Прилинуть. Тільки хто піде  перший, а хто останній - поки що ніхто не знає...
А якщо  глобальне нещастя? Зникне зв'язок, зникне "голуба тврілочка". І тоді кожен із нас так і не зможе висловити свої  останні думки, бажання, настанови, заповіти.... Ми непомітно, безжалісно, невідомо і безнаслідно  зникнемо в морі хаосу назавжди.  А потім колись знову народимося вже іншими і в  іншій якості. Дивно...., але напевне в цьому і полягає весь сенс життя.

Полнолу-у-у-у-у-уние

Знову череда всіляких подій закутує нерозумінням, неясністю, непостійністю.., що просто вити хочеться на повний місяць!!!

Чому так пусто в душі, серці..чому так сумно...?

Я не можу жити не знаючи моєї великої, світлої, прекрасної, недосяжної мрії...

Життя це річка, і проти неї плисти важко і безглуздо. Невже все вирішено і змінити нічого неможливо??

Країна retraites

       Промайне зовсім небагато часу і мені прийдеться перебратися в  PAYS    RETRAITES. Що мене  чекає в цій країні?        Я згадую одну езотеричну картину,  котра мене дуже вразила  одного разу з цього приводу. Вразила тому , що в центрі тієї картини була дорога в голубу туманну далину. Дорога  в дві колії. А навколо розкинулося верескове поле, покрите де-не-де валунами, берізками і ялинками. Ліворуч,  трохи поодаль   від  дороги, росло велике  крислате і  могутнє дерево. А під ним розмістилася стара,  дещо зруйнована хатина. Споглядаючи ту картину, я тоді думала про художника,  який  поєднав в ній різні ландшафти і місцевості. Я добре знала, що в  природі  таке поєднання  нереальне. Що саме прагнув передати художник?

      Минув час. І я знову згадала ту картину. І зрозуміла: то художник зобразив людське життя, може  своє, а може просто класичне. І дорогу в дві колії.  Дорогу, якою йтимуть двоє.  І їм  так захочеться  заглянути в ту хатину, щоб зрозуміти, яке воно, чиєсь ЖИТТЯ.  І, може,тоді в них виникне бажання  зробити так,  щоб та хатина ожила. Відродилася як традиція. За звичай наповнилася  сміхом і життям.

      Я житиму в PAYS    RETRAITES.     Я мешкатиму  в будинку площею 72 квадрати. Він буде поруч з маркетом і зупинкою «SINE LILE» на вулиці SIPRUZE. По проспекту курсуватимуть автобуси  з повітряною подушкою і керуватися вони будуть при допомозі GPS. А навколо буде верескове поле. І замість валунів на ньому  де-не-де височітимуть будинки-свічки, а поруч з ними зеленітимуть ялинки і  виставлятимуть свої світлі стовбури  берізки...  В будинках-свічках житимуть прекрасні люди, які берегтимуть традиції і звичаї. І кожного разу,  коли зупинятиметься авто, я буду очікувати гостей, шанувальників традицій  і звичаїв.  Я буду чекати на тих, для кого   мамина  хата  залишатиметься святою.

Страницы:
1
3
4
5
6
предыдущая
следующая