О БОЖЕНЬКУ! ПРОСТИ НАС, ГРІШНИХ ЧУРКІВ,
ЩО КОЇМО - НЕ ВІДАЄМ...НЕ ЗНАЄМ...
ЗВЕРТАЄМОСЬ ЛИШЕ ДО ТЕБЕ В ГОРІ...
І ЛИШ ТОДІ - ЯК ЗЦІЛЕННЯ БАЖАЄМ...
ТИ - БАТЬКО НАШ, ТО Ж МУСИШ ЗРОЗУМІТИ
ДІТЕЙ СВОЇХ, НАХАБНИХ І ЗУХВАЛИХ,
Я ЗГОДНА, ЩО ЗА ВСЕ СЛІД ЗАПЛАТИТИ,
КАРАЙ!!!....ТА СВІТ - НАДІЮ...ВСЕ Ж...ЗОСТАВИШ?
МОЛЮ ТЕБЕ...ПРОСТИ, ЩО НЕ МОЛИЛАСЬ...
І РІДКО В РУКАХ БІБЛІЮ ТРИМАЛА...
ПОВІР, КОЛИ ПОВЕРНЕШ МЕНІ СИЛИ,
ВСЕ ЗМІНИТЬСЯ, МІЙ БАТЬКУ СЛАВНИЙ!
ЩЕ Ж ХОЧЕТЬСЯ ПОБАЧИТИ ОЧИЦІ,
ЩО ЗАПИТАННЯ ЗАДАЮТЬ НЕСКЛАДНО...
ЩЕ ХОЧЕТЬСЯ НАПИТИСЯ ВОДИЦІ,
З КРИНИЦІ, ЩО В ДВОРІ МОЄЇ МАМИ...
ДІЖДАТИСЬ НАРЕЧЕНОГО ДЛЯ ДОНЬКИ,
ПОЦІЛУВАТИ РІДНИХ МАМУ Й ТАТА,
СЕСТРИ ПОТРИМАТИ РІДНУ ДОЛОНЬКУ...
І ЧОЛОВІКА - РОЗБИШАКУ ОБІЙНЯТИ...
ОЦЕ І ВСЯ МОЯ ТОБІ МОЛИТВА,
ВКЛАДАЄТЬСЯ В КОРОТКЕ СЛОВО - ЖИТИ,
МІЙ БАТЕЧКУ, МІЙ БОЖЕ ВСЕМОГУТНІЙ,
Я БУДУ ТЕБЕ, ЯК ДОЧКА, ЛЮБИТИ!

 

В світі , де життя так природньо прагне до  життям, де квітка навіть в подиху  вітру прагне до іншої квітки , де лебідь знає всіх лебедів , тільки люди  будують собі самотність.

~ Antoine de Saint-Exupery ~

Gone fishing
    Пішов рибалити.

Автор - Кріс Рі

I'm gone fishing
     Я вирішив зайнятися риболовлею -
I got me a line
     такий мій план.
Nothing I do is gonna make the difference
     Жодна моя справа не робить в світі погоди,
So I'm taking the time
     тому я вбиваю час!
And you ain't never gonna be happy anyhow, anyway
       Як не старайся, що не роби - щасливим не будеш,
So I'm gone fishing
       тому то я і вирішив зайнятися рибальством,
And I'm going today
       і ось йду сьогодні.

I'm gone fishing
     Пішов рибалити -
Sounds crazy I know
     звучить дико, я знаю,
I know nothing about fishing
     я нічого в цій справі не петраю,
But just watch me go
     але дивіться, я йду!
And when the time has come
      Адже коли настане час,
I will look back and see
      я оглянуся і побачу
Peace on the shoreline
      спокійне узбережжя,
That could have been me
      котре могло б, та не стало моїм.

You can waste a whole lifetime
       Можеш витратити все життя,
Trying to be
       намагаючись виконувати,
What you think is expected of you
       що, як тобі здається, від тебе чекають,
But you'll never be free
       але ніколи не будеш вільним.

May as well go fishing
Отже, можеш також йти ловити рибку!

ДУМКИ - МЕРЕЖАНКИ ПРО ЗАВТРА І СЬОГОДНІ,
ПРО СУТЬ ЖИТТЯ І СЕНС ЙОГО ПІДЧАС.
ПРО ТЕ, ЩО ЗНАЧИТЬ ДЛЯ ПОЕТА ЩАСТЯ,
ПРО ТЕ, ЩО ЗНАЧИТЬ ДЛЯ ПОЕТА ЧАС...
ВИТВІР МИТЦЯ, ПОРИВ ДУШІ ЛЮДИНИ,
ПОЛІТ ДУМОК В ДАЛЕКУ ВИСОЧІНЬ,
ПОЕЗІЯ - ЗАХОВАНА ПЕРЛИНА
У ДИВНЕ МОРЕ - СИНЮ ГЛИБОЧІНЬ.
У НІЙ Є ВСЕ: КРАСА Й ВЕЛИЧ ПРИРОДИ,
СЛЬОЗА ДИТИНИ Й УСМІШКА ЇЇ,
ВОНА, МОВ МРІЯ, ЩО МИНА НЕЗГОДИ,
Й ВЕДЕ ДУМКИ - ЯК ПАРУС КОРАБЛІ...
ЦЕ СЯЙВО ДУХУ СПРАВЖНЬОГО ПОЕТА,
ЙОГО ПОКЛИКАННЯ ЗЕМНЕ -
                                      ТВОРИТЬ ДОБРО.
ВІДДАТИ ВСЕ, ЯК ДАНКО СВОЄ СЕРЦЕ,
ЩОБ ЛЮДСТВО ЖИТИ НА ЗЕМЛІ МОГЛО...

Мысли вслух о тяжелых жизненных ситуациях и что из них можно извлечь позитивного…
Не про политику.

Что чувствует бабочка, которая еще не вышла из кокона? Я думаю, ей там не очень уютно, но она занята тем, что развивается… Собирает силы для скорого выхода в большой мир… Чтоб там во всей красе показать себя и для чего то пригодиться…

Если ты сталкиваешься с неприятностями на своем пути и тебе кажется, что жизнь больше не имеет смысла, потому что ты не можешь их сразу решить – не ломайся. Закройся в свой кокон. Остановись и подумай, как эту ситуацию обратить в свою пользу. Собирай по крупицам опыт и знания, чтоб в определенный момент использовать их по назначению… Потому что знаний не может быть много, как и опыта… Скорее, в некоторых ситуациях ты понимаешь, что катастрофически не можешь адекватно действовать, потому что тебе не хватает одного из двух… или обоих сразу…

Ты можешь даже не понимать, зачем тебе сейчас какие то данные или сложившаяся ситуация… но проходит немного времени, и ты поймешь, что тебе именно случившееся помогло что то решить... И чего то достичь.

Вывод: не надо бояться и расстраиваться из-за происходящих сейчас с тобой неприятных или тяжелых ситуаций. Потому что именно они направляют твое развитие, делают твой характер, твои мысли и вообще – тебя в будущем. И тебе решать, в какую сторону будет это развитие - прогрессивную или деструктивную. Ты можешь стать той неповторимой личностью, которая может изменить мир к лучшему. Мир одного человека или многих, но уже это сделает мир вообще лучше. А можешь гнить, ныть и гадить, но тогда задай себе вопрос – к чему это тебя приведет?

Продолжение следует…

бувають моменти в житті
коли накопичена втома
дає про себе знати
і ти не знаєш, чого хочеш від життя
тоді
лише випадковість
подія чи зустріч
можуть змінити погляд
на себе
на життя
на навколишній світ
допомогти зрозуміти
чого хочеш
що саме тобі потрібно в даний момент
допомогти згадати
знову зрозуміти
що лише ми самі
є відповідальними за свою долю
що лише ми самі
є будівельниками свого життя
тоді головне
не втратити знання
закарбувати його раз і назавжди
собі в мозок і серце
і в черговий раз
вибрати шлях
єдино вірний в даному випадку

В таких випадках я не знаю, в якому кутку моєї душі видобути співчуття, при всьому бажанні бути людяним і відчувати бодай крихту жалю. Тут, здається, Бог знає, що робить. Має ж існувати якийсь природний процес самоочищення людства від людського "сміття".

Але можна піти далі і запитати, на чиїй совісті це огидне закінчення цього повністю позбавленого сенсу "життя". Адже навіть життя (та специфічний спосіб його завершення) мусульманки-смертниці має більше сенсу.

Так само, як не схильний жаліти, я в найменшій мірі схильний винуватити цю молоду особу у власній смерті. Просто в цьому випадку наше квітуче суспільство з його "демократичними" інститутами, прогресивними радіо-телебаченням, інтернетом, виявилося вправним учителем. А Вікторія - напрочуд старанною ученицею у засвоєнні нелюдського модусу життя. Що ж, лишається привітати її, не знаю, чи з першою, але певно з останньою перемогою у цій науці.

А ось кого мені шкода.
Живих, що марнують життя у подібний спосіб. Поки що живих...

Так довго чорна ніч тривала,

І мряка ніби твань зітхала...

Я, кошеня самотнє заблукале,

Вхід в ранок сонячний шукала.

        ....каміння, стіни, темрява, завали....

27.06.2009

Copyright 2009 © Степанська Марина (SMG) Всі права захищені

Сумом оповилася земля

Від реалій нашого буття,

І застиг у сутінках журби

Сенс життя.