хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «виховання»

Що не можна вимагати від маленьких дітей?


 

Цілком нормально, що у кожного батька - своя методика виховання дитини, яка здається найбільш успішною і зручною. Велика кількість сімей дотримується позитивного погляду на суворі заходи виховання дітей, підтримку батьківського авторитету і старанність дитини при першому наказі мами чи тата. Враховуючи все вищезазначене, необхідно виділити кілька аспектів, які неприпустимо вимагати від дитини в будь-якому віці.

[ Читати далі ]


10 порад про те, як виховати дітей нормальними



Перш ніж я почну цей текст, хотів би сказати одну важливу річ. Бути батьками – неймовірний привілей. Далеко не кожна людина є обдарована ним. Однак, народити дитину це лише пів справи. Друга половина, не менш складна, – це правильно виховати її . Вміння добре справлятися з цим завданням сьогодні є великою рідкістю. Не раз у своєму вихованні ми кидаємося з одних крайнощів у інші. То ми надто мало себе любимо, помічаючи лише свою дитину, а «залюблюючи» її втрачаємо своє «я», губимо стосунки та особисте щастя. Або ж навпаки – ведемо себе надто егоїстично, забуваючи що наша дитина потребує саме нашої опіки та турботи. У цьому тексті я згадав лише про крихітку тих проблем, які нині виникають у наших сім’ях . Їх, звичайно, багато більше. Однак, із чогось-таки треба починати. Навіть, мені самому. І ще. Я не пишу тут про те, що за дитину треба молитися, приводити до храму чи  регулярно причащати. Це настільки очевидні речі, що витрачати на них ваш дорогоцінний час було б якось не чесно.

[ Читати далі ]

... А ШО ???...

... А ШО ???...
Сиджу на березі затоки, рибалю. Раптом десь з прибережних кущів - Брязь! Дзенькіт розбитого скла. Потім ближче... ще ближче... Виходить з-за кущів такий от сучасний Гаврош, і абсолютно не зважаючи на мою присутність, б'є горільченою пляшкою об найближчу до мене каменюку...
- Що ти робиш???
- А шо???...
- Так ти ж сам будеш тут купатись, ноги поріжеш!
- А я тут купатись не буду, ги ги ги...

Сусід попросив допомогти засклити балкон. П'ятий поверх. Працюю, піді мною весь двір, як на долоні. Ось вийшов літній чоловік з пакунком сміття в одній руці і з товстою бамбуковою палицею в другій. Запхав пакунок до контейнера, а палицю, трохи повагавшись, притулив до стінки будиночка двірника, (палиця йому не потрібна, але, може, комусь згодиться). 
Працюю далі. З-за рогу будинку вийшов хлопчик років 8-9. Футбольнувши кілька раз порожню пластикову пляшку, швидко втратив до неї цікавість. Підняв камінець, шпурнув в кота, що вигрівався на сонечку. Промазав. Став шукати чим ще кинути, але кіт втік... Побачив намальовані крейдою на асфальті дівчачі "класики" - пострибав на одній ніжці до половини - набридло. Поплентався навмання в одну сторону, в другу и тут, раптом, помітив ту бамбукову палицю... Зраділо схопив її, поклав під кутом, одним кінцем на асфальт, другим на бордюр, наступив однією ногою, намагаючись зламати, потім - обома. Палиця не піддавалася, лише злегка пружинила. У дворі з'явився ще один хлопчик того ж віку. Помітив фізкультурні вправи першого і радо приєднався до нього. Обнявшись, хлопчики спробували подвійною вагою подолати вперту палицю, але палиця не лише легко встояла, але й норов свій показала; - крутнувшись, вислизнула з-під ніг. Хлопчики попадали побивши коліна об асфальт. Намагаючись помститися непокірній палиці, хлопчики, порадившись, притягли шматок бетонної бордюрини, підняли її, скільки змогли і з силою кинули на палицю. Палиця знову спружинила а бордюрина, відскочивши, впала на ногу одному з хлопчиків. Той, заверещавши березневим котом, вчинив кілька балетних піруетів Гранджете на ще неушкодженій нозі... Годі було далі терпіти нахабний опір палиці. Час застосувати радикальні заходи. Схопивши палицю, постраждалий хлопчик, кульгаючи, підбіг до цегляного будиночка двірника і став щосили гамселити палицею об ріг будиночка. Палиця боляче віддавала в руки і все ще трималася. На допомогу другу прийшов його товариш, і палиця, нарешті, здалася... Вона не зламалася навпіл, а розмочалилася посередині. Задоволені перемогою, хлопці шпурнули подоланого ворога на асфальт, для певності ще потоптавши його, зібрались шукати нові пригоди.
Гей, хлопці! - Гукнув я з балкону. А нащо ви ту палицю поламали?
- А шо??? - Майже хором відповіли вони...


        Вхідні двері нашого парадного, обшарпані, обклеєні уривками численних давніх і нових оголошень ніколи не радували око, але тиждень тому, повернувшись з відрядження, я не пізнав їх. Хтось (явно не ЖЕК), ретельно обдер і оголошення і стару фарбу і перефарбував двері в красивий темно малиновий колір. А в ліфті дзеркало повісив. Мені аж ніяково зробилось; я ж теж міг би це зробити, але й на думку не спало... Недовго ми тішились обновою. За тиждень і двері і переговорний пристрій і, навіть, бетонна підлога перед дверима була хаотично спаплюжена білим аерозолем, а дзеркало в ліфті розбито... Подивитися б в очі цьому вандалові і чемно спитати: 
- Голубе, навіщо? - Впевнений, здивовано лупаючи очима, воно відповість:
- А шо???

        Товариш запросив в гості до Барнаула (Алтай) і організував нам з сином незабутню подорож тайгою вздовж Катуні. Був початок вересня, вдень було, навіть, спекотно, але вночі ми добряче мерзли, бо навкруги були лише кремезні модрини, а модрина - то не сосна, в неї голки як трава, з неї пружню підстилку під намет для тепла не зробиш. Вирішили ми з сином пошукати щось більш підходяще і невдовзі набрели на досить велику галявину, на якій стояла, складена з кедрових колод хатина. Так званий зимник.           Йдучи до нього, я став розповідати синові все, що знав про зимники від Арсеньєва - (Дерсу Узала)
        - Там є така полиця і мисливці що заходять в той зимник користуються всім, що там є, а коли йдуть звідти, заготовлюють дрова для тих, хто прийде пізніше, залишають те, без чого можуть обійтися; крупу, сіль, сірники... Такі тут Справжні Люди, так виховав їх Закон Тайги! Може й ми щось добрим людям на згадку про наше перебування залишимо. Цигарки, сірники, абощо.
        Підходимо. Навколо розкидані грубезні кедрові чурбаки, а сама хатина! - Жодного цвяха! Жодної металевої деталі! Навіть завіси і ручка на дверях - дерев'яні! Музейний експонат ХVI cторіччя! З'являється думка - цю ніч переночуємо в теплі, під дахом!
Обережно відсовуємо дерев'яний засов, прочиняємо двері. В хатині напівтемрява. Маленьке віконце ледь-ледь освітлює кімнату, в ніс б'є дивний запах. Поки очі призвичаюються до світла, бачу широку лаву-ліжко вздовж стін, здоровенний чурбан біля віконця (як його сюди вкотили?) виконує роль стола. Вздовж другої стінки піч з лежанкою... 
- Обережно! - Раптом сіпає мане за куртку синок. - Дивись, батьку, під ноги! На долівці і, навіть, на лаві купи лайна... Одна... Три... П'ять... Вісім... - Десятка з півтора... Ошелешені, обережно задкуємо до дверей. Мовчки переглядаємося. Крутиться одне питання: - навіщо??? Це ж не один покидьок наробив, це ж організована група дебілів! Найдальший від хатини чагарник метрів з п’ять, а ближні, взагалі, під хатинкою...
- Переночували в теплі, - сумно хитаю я головою.
- І полицю з крупою-сірниками побачили - вторить синок.
Дверцята на горищі не причинені, крізь отвір проглядає складене там сіно. 
- Не сумуй, козаче, підбадьорюю я сина, - он, бачиш, сіно! Зараз наберемо, скільки зможемо, під намет намостимо, все одно в теплі переночуємо! 
Підкотили чурбан, заліз я на нього, розчинив дверцята, простягнув руку до сіна, а там...       О, леле! Там теж! В сіні теж!!!
Нема у мене, бодай, жодного пояснення, але дуже хочеться подивитися в очі тим веселим придуркам і чемно спитати: 
- Навіщо? - Впевнений, здивовано лупаючи очима, вони хором промовлять:
- А шо???

 

       А от ще: - Крим. 2002 рік. Гаспра. Йду знаменитою ”Царською стежиною” (Колись напишу і про неї і про Ай Петрі) Вздовж всієї стежини, через кожні 100 метрів Були дбайливо встановлені важкі бетонні стели, які повідомляли скільки сот метрів пройдено, скільки лишилось, який висота над рівнем моря і який кут нахилу стежини.

   … Були встановлені…

      На час моєї прогулянки від них лишилась ледь третина… Дикою, безглуздою силою вони були розтрощені і скинуті під укіс. Неможливо уявити, щоб нормальна людина, яка приїхала здаля до теплого моря на відпочинок, подібним чином розважалась… На чудом вцілілій лавочці я зустрів єгеря, який, ледве не плачучи розвіяв мої сумніви і розповів мені про розваги відпочивальників.

     На злу справу - знищення бамбукової палиці, бетонної стели, та інші ”розваги” було витрачено в десятки разів більше енергії ніж могло бути витрачено на добру, - скажімо вкинути ту порожню пляшку в контейнер, а не Футболити її…Чому вони вибирають більш енерговитратний шлях відпочинку?

     Коли в тій же Гаспрі я підтягнув викруткою розхлябані завіси на дверях мого номеру, коридорна прибігла на брязкіт металу, і якийсь час не могла слова вимовити, дивилась на мене, як на представника позаземної цивілізації… - Ламати - звична подія, а от ремонтувати - явне збочення, хоч санітарів викликай!!!  
    Я можу привести ще десятки подібних історій, та й кожен з вас зможе. Але чому, в деяких, зовні абсолютно нормальних людях, незалежно від національності і віку, стільки прихованої гидоти? Гени? Самоствердження? Виховання вулицею? Спосіб життя? Пошук адреналіну?
     Не дано мені цього зрозуміти. Що за дебільна партизанщина? Проти кого? 
Я не маю на увазі тих, зомбованих покидьків, що дарують солдатам мед з вибухівкою, викликають вогонь сепарів на ВСУ, а потім їдуть в Україну за пенсією. Там все ясно. 
Неясно з тими, хто і сам пояснити свою поведінку в змозі лише дебільним:
   -
А шо???

Чи потрібно вчити дітей, поважати чужу приватну власність?


Прочитавши достатньо форумів про те, що в нашій країні не захащина приватна власність, найбільше мене вразили аргументи проти її захисту.
Ось наприклад:

1) "а якщо діти гуляючи в футбол, закинуть м"яча в двір. Невже їм не можна зайти його забрати?"
Круто, як на мене. Я не розумію, чому мій двір повинен бути прохідним, бо в нього м"ячі будуть закидати?
В мене були такі ситуації.
Захотів я посадити декілька нових квітів. Бахнув 5000грн..... посадив.
Вертаюсь в двір, через деякий час і прозріваю - квіти зломані, квітник потоптаний.
Виявилось, що через те, що я покосив перед двором, а інші ні, діти вирішили пограти в футбол, саме перед моїм двором.
Не одноразово, м"яч залітав в квітник і вони його доставали.
Тобто, через те, що деякі батьки не здатні навчити дітей, не лазити в чужих дворах і не псувати чуже майно, я не маю права захистити свою власність.

З поліцією, тут ще цікавіше - якщо збитки не становлять 700 грн., поліція розвертається і їде, бо то не до неї. Таким чином, кожен день псувати майна до 500грн., у нас - то є законно.

2) "Захочуть діти в садку яблук порвати, то що, їх за те стриляти, чи собак спускати?"
Тобто, Ви маєте ростити сад, доглядати, обробляти і т.д..... щоб в один прекрасний момент прийти, та побачити гарні дерева, але вже без яблук.
Хоча, тут є й друга сторона медалі - вже не ті дерева і умови, і хочеш чи не хочеш, а приходиться обробляти сад хімією.
Такі батьки, не те, що не поважають чужу власність, а навіть власних дітей. Уявіть ситуацію, коли Ви обробили сад і по інструкції, після обробки, декілька днів не можна туди виходити - за те, деякі діти, там можуть пошуршать добре. Чим це закінчиться???? Залежно від хімії - навіть, смертю.


3) Саме прекрасне, на мою думку. "Якщо я захочу зайти до сусіда, а в нього закрито. Я перелізу через паркан, то мене має покусати собака?"
Може я дурак, но я не хочу, щоб коли в мене закрито, до мене лізли через тинок і лазили по двору.
Знову ж таки, повертаєшся додому.... бачиш, що хтось лазив по двору...викликаєш поліцію, а вона запитує: "на яку суму завдано збитків?"... можливо, на маленьких участках, люди все описують.... но маючи велике господарство, я навряд чи скажу, що "в мене в кучі лежало 2346 картоплин, а зараз лежить 2257".... тоді поліція відповідає: "Вам не нанесено достатньо матеріальних збитків для того, щоб ми заморочувались над тим, хто залазив у Ваш двір і що тут робив". КРУТО!!!


Може я чогось не розумію? Що Ви думаєте з цього приводу?

95%, 20 голосов

0%, 0 голосов

5%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Запобігання пiдлiткoвій злoчиннoстi- зaвдaння всього суспільства

Питaння вихoвaння eтичнo-мoрaльних цiннoстeй у пiдрoстaючoгo пoкoлiння сьoгoднi стoїть дoсить гoстрo. У пiдлiткoвoму сeрeдoвищi дoсить чaстo спoстeрiгaються тaкi oзнaки дeмoрaлiзaцiї як пияцтвo, нaркoмaнiя, брoдяжництвo тa злoчиннiсть.

Вирiшeння прoблeми пiдлiткoвoї злoчиннoстi пoстaє нe лишe пeрeд прaвooхoрoнними oргaнaми, a й пeрeд всiм суспiльствoм в цiлoму, бo вiд цьoгo зaлeжить нaшe мaйбутнє.

I хoчa згiднo з oфiцiйними дaними Дeржaвнoї пeнiтeнцiaрнoї служби Укрaїни, кiлькiсть нeпoвнoлiтнiх зaсуджeних, якi пeрeбувaють у спeцiaльних випрaвних устaнoвaх, стaнoм нa пoчaтoк 2016 рoку (344 пiдлiткiв) стaнoвилa мaйжe нa сoтню oсiб мeншe нiж, зa aнaлoгiчний пeрioд минулoгo рoку, — рiвeнь пiдлiткoвoї злoчиннoстi в Укрaїнi всeoднo зaлишaється дoвoлi висoким.

Причинoю пiдлiткoвoї злoчиннoстi нaйчaстiшe є нeдoгляд бaтькiв, внaслiдoк чoгo дитинa втрaчaє мoрaльнi oрiєнтири тa пoтрaпляє пiд нeгaтивний влив. Зaгaльнe знижeння рiвня життя, нeблaгoпoлуччя сiмeй, якi з втрaтoю прибутку втрaчaють i мoрaльнi цiннoстi, вiдсутнiсть нoрмaльних пoбутoвих умoв — всe цe призвoдить дo тoгo, щo дiти, прaгнучи жити тaк, як усi, нaмaгaються дoсягти цьoгo шляхoм крaдiжoк тa iнших злoчинiв.

Бiльшiсть дiтeй-прaвoпoрушникiв — вихiдцi з нeблaгoпoлучних сiмeй, дiти, якi фoрмaльнo пoзбaвлeнi бaтькiвськoгo пiклувaння, вихoвуються в iнтeрнaтних зaклaдaх. Oднaк трaпляються й випaдки, кoли нa злoчинний шлях стaють дiти, якi вихoвуються, здaвaлoся б, у цiлкoм нoрмaльних сiм'ях.

Пiдлiткoвa злoчиннiсть є oднiєю з нaйбoлючiших прoблeм дeржaви. Тoму прaвoвим вихoвaнням пiдрoстaючoгo пoкoлiння трeбa зaймaтися з рaнньoгo дитинствa, кoли дитинa лишe пoчинaє вчитися жити в суспiльствi. Нeдoлiки сiмeйнoгo вихoвaння пoвиннi кoмпeнсoвувaти зaгaльнooсвiтнi, прoфeсiйнo-тeхнiчнi тa пoзaшкiльнi нaвчaльнi зaклaди.

Нeпoвнoлiтнiх злoчинiв мoжнa пoкaрaти, aлe нaбaгaтo вaжчe — пoпeрeдити причини i нaслiдки їхньoї пoвeдiнки. Трeбa бiльшe увaги придiляти вихoвнiй тa рoз’яснювaльнiй рoбoтi з пiдлiткaми тa їх бaтькaми, рeтeльнiшe слiдкувaти зa дiтьми з нeблaгoпoлучних рoдин.

Зaгaлoм кoжнa дитинa, нaвiть тa, щo вступилa у кoнфлiкт з зaкoнoм тa пeрeбувaє у мiсцях пoзбaвлeння вoлi, мaє вiдчувaти пiдтримку дeржaви. Дiти здaтнi випрaвитись лишe при ствoрeннi для них нaлeжних умoв. Пiсля тoгo, як дитинa вжe пoнeслa кримiнaльну вiдпoвiдaльнiсть зa вчинeнe прaвoпoрушeння, вoнa пoвиннa oтримaти пiдтримку тa дoпoмoгу в пoвeрнeннi дo пoвнoцiннoгo життя у суспiльствi.

Рoбoтa у дaнoму нaпрямку вжe принeслa свoї рeзультaти. Як дeпутaт Вiнницькoї рaйoннoї рaди, мoжу нaвeсти стaтистику пo Вiнницькiй oблaстi. Тaк, прoтягoм I пiврiччя 2016 рoку нa Вiнниччинi рiвeнь пiдлiткoвoї злoчиннoстi знизився нa 24,2 %, пoрiвнянo з aнaлoгiчним пeрioдoм минулoгo рoку. Вaжливo, щoб пoзитивнa динaмiкa у цiй сфeрi збeрiгaлaся i нaдaлi.

Ввaжaю, щo вирiшити прoблeму нeдoгляду зa нeпoвнoлiтнiми тa iнших нeгaтивних явищ, якi мaють згубний вплив нa дiтeй тa мoлoдь, мoжнa лишe спiльними, скooрдинoвaними зусиллями бaтькiв, пeдaгoгiчних кoлeктивiв, грoмaдськoстi, вiдпoвiдних служб тa oргaнiв влaди. Лишe тaким чинoм мoжнa вихoвaти мoрaльнo здoрoвe пoкoлiння.

щось в тому є..

Письмо, оставшееся без ответа, — это рука, не встретившая руки. Вы просто не подали мне руки. Не мое дело — осведомляться о причинах, и не Ваше — о моих чувствах.

Марина Цветаева

Заповіді Перуна Громовержця

Почитайте Батьків своїх, і утримуйте їх у старості, бо як ви виявите турботу про них, так і про вас проявлять турботу чада ваші. . .

5 (21). Збережіть пам'ять про всіх Предків Родів ваших і ваші нащадки будуть пам'ятати про вас. . .

Захищайте старих і малих, батьків і матерів, синів і дочок, бо це Родичі ваші, мудрість і цвіт народів ваших...


Виховайте в чад своїх любов до Святої землі Раси, щоб не спокушались вони вони чудесами заморськими, а могли самі створити чудеса більш дивні і прекрасні, та на славу Святої землі вашої. . .


6 (22). Не творіть чудеса на благо своє, а творіть чудеса на благо Роду свого і Роду Небесного. . .


Допоможіть ближньому в біді його, бо коли прийде до вас біда, допоможуть і вам ближні ваші. . .

Творіть справи добрі, на славу Роду вашого і Предків ваших, то матимете заступництво від Богів Світлих ваших. . .


7 (23). Допомагайте всіма силами будувати Капища і Святилища, зберігайте Мудрість Божу, Мудрість Давню. . .


Обмивайте після справ ваших руки ваші, бо хто рук своих не омиває, той силу Божу втрачає. . .


Очищайтеся у водах Ірія [Іртиш — біла, чиста вода], що тече по Святій землі [земля Святої Раси, тобто Біловоддя, Семиріччя — де протікають сім річок: Ішим, Тобол, Ірий (Іртиш), Об, Єнісей, Ангара, Лена], щоб омити своє тіло біле, освятити його Божою силою. . .


8 (24). Утверджуйте на Землі вашій Закон Небесний, що дали вам Світлі Боги ваші. . .

Почитайте дні русальські, дотримуйтесь Божих свят. . .

Не забувайте Богів ваших, запалюйте во славу Богів ви куріння і пахощі і здобудете прихильність і милість Богів ваших. . .


9 (25). Не чинітеь образ сусідам вашим, живіть з ними в мирі та злагоді. . .

Не принижуйте гідність інших людей, і нехай не приниженоа буде гідність ваша. . .

Не творіть бід людям інших вірувань, бо Бог-Творець Єдиний над усіма Землями. . .

і над усіма світами. . .


10 (26). Не продавайте, ви, землю свою за злато і срібло, бо прокляття, ви, на себе призвете

і не буде вам прощення в усі дні без залишку. . .


Захищайте землю свою і переможете зброєю правою всіх ворогів Раси. . .

11 (27). Захищайте Роди Расенів і Святорусів [ заповідь звернена до х’Арійців і да’Арійців] від Чужоземних ворогів, що йдуть в землі ваші зі злим помислом і зі зброєю. Не величайтесь своєї силою, виїзжаючи на Бій, а хваліться з Поля Бою їдучи. . .


Зберігайте в таємниці Мудрість Божу, не давайте Мудрість Таємну язичникам [інородцям та іновірцям]. . . 12 (28). Не переконуйте тих людей, хто не хоче слухати вас і чути слова ваші. . .

Стережіть ваші Капища і Святилища від наруги язичників, якщо не збережете ви Святині Святої Раси. . .

і Віру Предків ваших, відвідають вас роки прикрості, та образ зі стражданнями. . .


13 (29). Хто втече із землі своєї на чужину, в пошуках життя легкого, той відступник Роду свого, нехай не буде йому прощення Роду його, бо відвернуться Боги від нього. . .


Та не радійте горю чужому, бо хто чужому горю радіє, той до себе горе закликає. . .

Не злословте і не смійтеся, над тими, хто любить вас, а відповідайте на любов любов'ю і отримаєте заступництво Богів ваших. . .

Любіть ближнього вашого, якщо він того вартий. . .


14 (30). Не [далі йдують Кровні Заповіді, які входять до Законів РІТА] беріть в дружини, брат - сестру свою, а син - матір свою, бо Богів Прогнівите і кров Роду загубите. . .

Не беріть дружин з чорною шкірою, бо Занепастите дім і свій Рід загубите, а беріть дружин зі шкірою білою, і свій дім прославите. . . і свій Рід продовжите. . .

Не носіть дружини шат чоловічих, бо жіночність втратите, а носіть дружини те, що вам належить. . .

15 (31). Не руште узи Союзу Сімейного, Богами освячених, бо проти закону Бога-Творця Єдиного підете і щастя своє втратите. . .

Та не убієнне буде чадо в утробі матері, бо хто вб'є чадо в утробі, накличе на себе гнів Бога-Творця Єдиного. . .

16 (32). Любіть дружини чоловіків своїх, бо вони захист і опора ваша, і всього Рода вашого. . .

Не пийте багато пиття хмільного, знайте міру в питті, бо хто багато пиття хмільного п'є, втрачає вигляд людський. . .     

                                                               Матеріал запозичено http://blog.i.ua/community/4161/1766683/


https://youtu.be/pJWcaAjc5CE

https://youtu.be/rZ10rl31YJ8 На позір Перунова Полка Піднімає меч Ареєва рука ...


Заповіді -


55%, 6 голосов

9%, 1 голос

18%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

18%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Джоан Роулінг озвучила фільм про життя дітей в інтернатах

Письменниця хоче звернути увагу громадськості на проблему знаходження дітей далеко від сімей.