Отже... Хто бажає, - можете ознайомитися з ще однією "лицарською оповідкою"...  Сподіваюся, вона так само припаде Вам до вподоби, як і більшість попередніх... У будь-якому разі, дракон укотре виявляє силу волі, а лицар, - характер, котрий йому вже дістався у спадок. Час та реалії вимагають від героїв належного підходу й активної  діяльності. 

 

- Ну? - запитав дракон.
- Ну, якось сутужно, - чесно зізнався лицар, - удруге вони на одні й ті ж граблі навряд наступлять. Ось, в правилах турніру чітко вказано: "Ім'ям короля використання драконів у якості тварин для їзди найсуворіше забороняється"!
- Але ж тільки "у якості тварин для їзди", - хмикнув ящір і з натяком підморгнув партнерові.
- Але... Це якось не чесно, - навів останній аргумент лицар.
- Слухай, йдеться про офіційні змагання - здивувався дракон, - до чого тут чесність?!

За півгодини опісля 

- Сподіваюся, сер, чотири останні покоління ваших предків були вільними людьми? - гризучи яблуко біля входу до іподрому, герольд з сумнівом оглянув одяг новачка, котрий видавався дещо завеликим як для нього.
- Так.
- Хо-хо, і у сера навіть є свій герб? - єхидно поцікавився сквайр в розкішно розцяцькованій чепурній котте.
- Так.
- А як щодо свити? Ну, там - пажі, зброєносці, блазні, кухарі, лікарі?
- Ні.
       За спиною лицаря хихикнули.
- Кінь?
- В мене його немає. Я змагатимуся пішим.
       За спиною лицаря хихикнули голосніше.
- Чи приготували ви, сер, хороші обладунки? Я не кажу про максиміліанівські, але хоч щось попристойніше надітої на вас іржавої кольчуги?
- Ні, - знову відповів лицар, збентежено почервонівши.
       За його спиною вже навіть не хихикали - іржали уголос.
- Але вже, звичайно, ви припасли для турніру добрий клинок? - герольд підкреслено перестав звертати увагу на того, хто стояв перед ним, цілком зосередившись на яблучному м'якуші.
- Е-е-е. Ні.
- Ииии! Голодранець! Нуб! - заревли за спиною хором глядачі.
- Тоді, дозвольте довідатися, сер, де ж та холодна ручна зброя, якою ви збираєтеся битися? Не інакше - в ломбарді?
       Позаду лицаря вже навіть не кричали, а просто улюлюкали й каталися по землі.
- Та ні. Вона десь тут. Спить в тіні, - глитнувши, признався лицар.
       І свиснув.
       З сусідніх кущів з хрускотом з'явилася драконяча туша.
       Герольд вдавився недогризком. Радісна істерика за спиною лицаря миттєво змінилася панікою.
- Що, напарнику? Вже пора? - поцікавився ящір, оглушливо позіхнувши. Потім дракон огледівся і ударом хвоста розніс вщент колоду завтовшки в два обхвати. Так - задля розминки.
- Не ця ж зброя, - приглушеним голосом брязкнув сквайр, задкуючи за сусіднє шатро.
- Хочете посперечатися? - з шаблезубою посмішкою поцікавився дракон.
       Сквайр зойкнув і кинувся навтьоки.
       Проте, герольд виявився сміливішим:
- Але, сер нехай це... Цей. Нехай цей - ваша зброя. Але вона не холодна і не ручна!
- А ось це ви даремно, - гмикнув лицар, - По-перше, дракон, як і будь-який плазун - холоднокровний. Що ж до другого... Дракон, до ноги! Сидіти! Лежати! Слід! Ось, а ви кажете "не ручний".
- Але...
- Досі не вірите? Добре. Останній аргумент. Дракон, фас!

Годиною пізніше

- І все ж, є в цьому щось неправильне, - вимовив лицар, приторочуючи до дракона шосту скриню з призами.
- Ой я вас таки благаю, - дракон знизав лускатими плечима, - Що? Що "не правильне"?
- Ну, якось це не за правилами.
- Не за правилами? "Ім'ям короля у разі нез'явлення однієї із сторін на іподромі, іншій зараховується повна і абсолютна перемога", - по пам'яті процитував ящір, - Так що, напарник, замовкни і тягни сьому скриню.
- Припустимо, ти правий, - спроквола погодився лицар, - проте, в мене лишилося ще одне питання.
- Яке?
- Чому нам услід кричали не "чемпіони", а "читери"?
- По-перше, їм завидно, - розсудливо заявив дракон, - По-друге, ці люди нічого не розуміють у підготовці до офіційних змагань!

За оригінал оповідки хочу висловити подяку

© Red 2 the Ranger, 2010

http://groza.ru/forum/showthread.php?&t=56900

По мотивах ходіння по фотоальбомах і блогах. Шуткую...

Щось після котів і псів, на Еліс подивитись закортіло...

Веселого всім вечора,помітив, що багато-хто тішиться, що вже п'ятниця, пахарі Ви наші...  

P.S. Розмістив зарання, можливо ще когось застану в поті лиця при праці....

Семеро козенят б'ють вовка. Той кричить:        
- Що ви робите, вовки позорні!                               
- Мовчи, козел!                                                       

        Кажуть, сміх - найкращі ліки. Він допомагає нам зменшити стрес, відволіктися від наболілих справ та проблем, дати перепочити собі і своєму організму. Сміх і позитивні емоції сприяють виробленню в людському мозку ендорфінів - гормонів задоволення, гарного настрою. Ендорфіни знижують чутливість до болю, зміцнюють імунітет, поліпшують роботу всіх органів, зокрема головного мозку. Приміром, адреналін тонізує судини, мобілізує ресурси організму для активної дії, а серотонін відповідає за гарний настрій (нестача цієї речовини викликає стан тривоги, страху, депресії).

        Однак не всі люди однаково сприймають життя. Одні завжди життєрадісні, активні й доброзичливі, проявляють оптимізм у складних ситуаціях. Інші, навпаки, концентруються на негативному, бачать перспективу в темних кольорах, зокрема, не вірять у швидке одужання.

        За результатами багаторічних спостережень психологів, песимісти хворіють частіше, і хвороби в них тривають довше, а після 60 років вони мають серйозніші захворювання....

        Отож, частіше посміхайтеся і будьте завжди оптимістами!   

 

інформація підготовлена

за матеріалами газети

"Пенсійний кур'єр"

 

Хочу такой же!

.

Жінка миється у спільній ванній комунальної квартири, а сусід став на
табуретку у коридорі і зазирає через скляний верх дверей. Вона помітила і
говорить:
— Ну, чого витріщився? Голої баби не бачив?
— Та треба ти мені! Я дивлюся, чиїм ти милом миєшся!

По зообазару йде мужик і тягне на ланцюзі ведмедя (ведмідь ричить,
упирається …). Другою рукою тягне за вухо сина (син репетує від болю,
вухо червоне …). А мужик раз у раз повертаючись до сина буркоче:
– Ходімо-ходімо, покажеш зараз, хто тобі тут торік хом’ячка продав.

Іде по лісу Віні-Пух із сокирою. Побачив П'ятачка, сховала сокиру за спину, і кличе його так ласкаво: – Па-а-ацю, іди-но сюди! – Що ти, Віні, такий веселий? Мед у три рази став дешевшим? – Ні, П'ятачок, свинина – у п'ять разів дорожчою!

Сидят ВНУТРИУТРОБНО два близнеца и один спрашивает у другого:"  Интересно, а  есть ли жизнь после родов?" Второй задумался и отвечает: "Не знаю, оттуда еще НИКТО НЕ ВОЗВРАЩАЛСЯ !!!"

Р.S. Спасибо Любовь12, за размещение  песенки на эту тему  http://blog.i.ua/user/525902/572759/?autoplay=1

Знаєте, у цих тирнетах таке буває. З'являється щось під чим люди починають писати коменти. Причому чим більше, тим смішніше. Просто сплеск народного гумору. Це може бути що завгодно. Наприклад років 10 тому під безневинною об'явою про продаж мопеду розгорнулася просто таки епічна сміхопанорама. Тривала зо 2 тижні. Я поснійно моніторив та ухохатувався як не знаю що. Було у мене в закладках, але за комп'ютерного крашу зникло  
А ось вам свіженьке. Спеціально не розміщую саме відео, бо там не у відео суть, а у коментах. Відео можна навіть не включати, а дивитися самі коменти. Покращення настрою гарантовано!